Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/2178/23
номер провадження 1-кс/695/673/23
21 червня 2023 рокум. Золотоноша
Слідчий суддя Золотоніського міськрайонного суду
Черкаської області - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання дізнавача СД Золотоніського районного відділу поліції ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_3 , погоджене начальником Драбівського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про тимчасовий доступ до речей та документів,
Дізнавач СД Золотоніського районного відділу поліції ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_3 звернувся з погодженим начальником Драбівського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_4 клопотанням у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023255320000354 від 07.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, про отримання дозволу на тимчасовий доступ до речей та документів.
В обґрунтування клопотання зазначено, що у провадженні Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023255320000354 від 07.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, за фактом звернення потерпілого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що 10.05.2023, невідома особа через сайт «ОЛХ» під приводом продажу автомобіля шахрайським шляхом заволоділа його коштами у сумі 26 000 грн, які було переказано на банківську картку № НОМЕР_1 АТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », проте товару так і не отримав.
Посилаючись на те, що з метою повноти та об'єктивності проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, виникла необхідність в здійснені тимчасового доступу до інформації котра становить банківську таємницю з можливістю подальшого її вилучення, що перебуває у володінні АТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , дізнавач за погодженням з прокурором звернувся з даним клопотанням.
У судове засідання дізнавач та прокурор не прибули, згідно з клопотанням просять здійснювати розгляд даного клопотання за їх відсутності, на задоволені наполягають.
Відповідно до ч. 2 ст. 163 КПК України, особа, у володінні якої перебуває інформація та документи, доступ до яких просить надати дізнавач для розгляду клопотання не викликалась.
На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Слідчий суддя, дослідивши додані до клопотання документи, зазначає, що тимчасовий доступ до речей та документів є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 131 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого та може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням.
При цьому ч. 5 ст. 132 КПК України прямо передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються. Частиною 1 ст. 159 КПК України передбачено, що тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Відповідно до ч. 1 ст. 160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.
При цьому ч. 2 ст. 160 КПК України передбачено вимоги до клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, відповідно до якої у клопотанні зазначається: значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні (п. 5) та можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів (п.6).
Крім того ст. 162 КПК України визначені речі і документи, які містять охоронювану законом таємницю, до якої, згідно з п. 5 частини 1 вказаної статті, належать, зокрема відомості, які можуть становити банківську таємницю.
Згідно з ст. 60 Закону України «Про банки та банківську діяльність» - інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею.
Відповідно до ч. 6 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, а саме що речі або документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи та самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, в зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, а також неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Отже інформація, доступ до якої просить дізнавач є інформацією, яка захищена законом, а тому і доступ до неї має бути належним чином мотивований, а необхідність у ньому має стверджуватись належними доказами.
Разом із тим, досліджуючи вказане клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя приходить до переконання, що вимоги норм КПК України дізнавачем виконані не були.
З матеріалів клопотання слідчим суддею встановлено, що у провадженні Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023255320000354 від 07.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, за фактом звернення потерпілого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що 10.05.2023, невідома особа через сайт «ОЛХ» під приводом продажу автомобіля шахрайським шляхом заволоділа його коштами у сумі 26 000 грн, які було переказано на банківську картку № НОМЕР_1 АТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », проте товару так і не отримав.
Так, в підтвердження обставин викладених у клопотанні дізнавачем до клопотання було долучено наступні копії: витяг з ЄРДР, постанова про створення групи дізнавачів від 07.06.2023, постанова про призначення групи прокурорів від 07.06.2023, рапорт про прийняття заяви про скоєння шахрайства від 01.06.2023, протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 01.06.2023, протокол допиту потерпілого без дати та часу складання.
Відповідно до ч. 4 ст. 132 КПК України для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Частиною 5 ст. 132 КПК України встановлено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до правових позицій Європейського Суду з прав людини будь-яка інформація, що стосується існуючого наміру вчинити злочин або вчинюваного злочину, має бути такою, що може бути перевіреною, та державне обвинувачення повинно мати змогу продемонструвати на будь-якій стадії, що в його розпорядженні наявні достатні підстави для проведення оперативного заходу (див. серед інших §§ 38 - 42 рішення у справі Баннікова проти Росії; § 90 рішення у справі Веселов та інші проти Росії; § 49 рішення у справі Ванян проти Росії; § 134 рішення у справі Ванян проти Росії; § 36 рішення у справі Малінінос проти Литви).
Між тим, дослідивши клопотання дізнавача, а також, матеріали долучені до клопотання слідчий суддя вважає, що належним чином не мотивовано необхідність отримання доступу до вказаної інформації.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч. 1 ст. 40 КПК України, слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.
Відповідно до ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Згідно з положенням ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Положення ст. 26 КПК України наголошують на тому, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 23.05.2001 в справі № 6-рп/2001, кримінальне судочинство - це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
Частиною першою статті 9 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Необхідно також зазначити, що слідчий суддя не повинен в даному конкретному випадку компенсувати недоліки роботи дізнавача та не виконувати вимоги чинного законодавства України, якими встановлені обов'язкові передумови для задоволення відповідних клопотань, за органи досудового розслідування, та формально підходити до розгляду таких клопотань, та приймати рішення про задоволення клопотань дізнавача.
Враховуючи викладене, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність наданих доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що клопотання не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 159-166 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_6