Справа № 569/1569/23
21 червня 2023 року
Рівненський міський суд Рівненської області
в особі судді - Тимощука О.Я.,
при секретарі - Ковальчук О.Б.,
провівши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне заочний розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітньої дитини та стягнення аліментів на дитину,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітньої дитини та стягнення аліментів на дитину.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказала, що 02 жовтня 2009 року зареєструвала шлюб з відповідачем у Відділі реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції, про що було зроблено відповідний актовий запис № 1527.
Від шлюбу мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спільне життя з відповідачем не склалося. З серпня 2022 року шлюбних відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть, проживають окремо. Вважає, що шлюбні відносини існують лише формально, подальше спільне життя як подружжя та збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам. Дитина проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. Відповідач нерегулярно та в неналежному розмірі надає матеріальну допомогу сину. Просить розірвати шлюб, визначити місце проживання дитини - ОСОБА_3 з нею за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з моменту подачі заяви до суду та до досягнення дитиною повноліття.
Позивач в судове засідання не з'явилася, повідомлялася про час та дату розгляду справи належним чином, подала через канцелярію Рівненського міського суду Рівненської області 21.06.2023 року заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задоволити та розгляд справи проводити у її відсутність.
Відповідач в судове засідання не з'явився повторно, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Суд вважає зібраних в справі доказів достатньо для вирішення справи по суті, тому розглядає справу у відсутності відповідача в заочному порядку.
Дослідивши в судовому засіданні надані письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02 жовтня 2009 року сторони зареєстрували шлюб у Відділі реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції, про що було зроблено відповідний актовий запис № 1527. Від шлюбу мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час сторони шлюбних відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть, проживають окремо. Збереження сім'ї неможливе і суперечить їхнім інтересам та інтересам їхньої дитини.
Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Суд прийшов до висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить їх інтересам. Сторони втратили один до одного почуття любові, довіри і поваги, не ведуть спільного господарства, отже шлюб існує формально.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Частиною 1 ст. 150 СК України визначені головні напрями виховного процесу, який мав би зосереджуватися на основних суспільних цінностях повазі до інших людей, любові до членів своєї сім'ї, родини. Брак любові у дитячі роки це духовний дисбаланс на усе життя.
Згідно ст. 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.
Права батьків щодо виховання дитини розцінюється як засіб виконання ними своїх обов'язків щодо неї.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Конвенції про права дитини, дитина, яка не проживає з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини.
Матеріали справи не містять таких доказів, які б свідчили про наявність виняткових обставин, зокрема про аморальну поведінку позивача, відсутність можливості матеріально забезпечити сина, приймати участь у його вихованні.
Наведені вище правові норми та інші обставини справи свідчать про можливість позивача забезпечувати нормальний всебічний розвиток дитини.
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про охорону дитинства" сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.
Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом із батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Право дитини на отримання належного сімейного виховання виникає у неї від народження.
Судом встановлено, що відповідач нерегулярно надає матеріальну допомогу на утримання дитини.
Статтею 141 СК України, встановлено рівність батьків щодо прав та обов'язків по відношенню до дитини.
У відповідності до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно ст. 182 СК України, п. 17 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
При визначенні розміру аліментів суд виходить з фактичних обставин справи, а саме, що ОСОБА_2 має відмінний стан здоров'я, стягнення по виконавчих документах з нього не проводяться, інших неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків, повнолітніх дочки, сина немає. На підставі встановлених і наведених судом фактів, а також з метою недопущення погіршення матеріального становища дитини та одночасно відповідача, суд із урахуванням, положень ст. ст. 141, 180, 183 СК України, приходить до висновку про задоволення позовних вимог, а саме про доцільність стягнення аліментів з відповідача на користь позивача на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з моменту подачі заяви до суду та до досягнення дитиною повноліття. Такий розмір аліментів суд вважає реально можливим для їх сплати відповідачем.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”, від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів.
Аналізуючи наведені норми, суд приходить до висновку, що судові витрати, щодо стягнення аліментів необхідно стягнути з відповідача в прибуток держави, а судові витрати в розмірі 2 147,20 грн. за позовну вимогу про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини слід стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі ст.ст. 110, 112, 141, 150-151, 180, 182, 184, 191 СК України, керуючись ст.ст. 7, 10, 76, 141, 244-245, 280-282, 430 ЦПК України, суд, -
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 02 жовтня 2009 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції, про що було зроблено відповідний актовий запис № 1527 - розірвати.
Визначити місце проживання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27 січня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання у межах платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 2 147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 копійок судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) в прибуток держави судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Рівненського апеляцiйного суду через Рiвненський мiський суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Рівненським МВ УМВС України в Рівненській області 03.12.2009 року, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ).
Суддя Рівненського
міського суду О.Я. Тимощук