Справа № 541/1848/23
Номер провадження3/541/667/2023
21 червня 2023 року м. Миргород
Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Дністрян О.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла із Миргородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Азербайджанської Республіки, не працюючого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
26.05.2023р. до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області надійшов адміністративний матеріал стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД №337591 від 16.02.2023 року: 15 лютого 2023 року о 23 год. 44 хв. в м. Миргород по вул. Гоголя, 132 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz C250 д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря-нарколога та підтверджується висновком медичного закладу №8 від 16.02.2023р. Від керування транспортним засобом відсторонений. Своїми діями порушив п. 2.9а ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у скоєному правопорушенні не визнав та пояснив, що у зазначений в протоколі час взагалі не керував автомобілем, сидів в машині і чекав друга, щоб він відвіз його додому, проте працівники поліції не взяли це до уваги, а відразу відвезли його до лікарні на огляд та склали протокол.
Захисник - адвокат Чернюк В.Д. в судовому засіданні зазначив, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП не доведена, оскільки не доведено, що останній саме керував транспортним транспортом, бо ОСОБА_2 просто сидів в машині. Крім того, працівниками поліції було порушено порядок проведення огляду на стан сп'яніння, оскільки не запропонували пройти такий огляд на місці зупинки транспортного засобу, а відразу запропонували пройти огляд в медичному закладі. Вважав, що провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне порушення, оцінивши докази по справі відповідно до ст. 252 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.
За змістом ст.ст. 9-12, 280 КУпАП, підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за нормами КУпАП є встановлення в діянні цієї особи всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною нормою КУпАП, зокрема об'єктивної та суб'єктивної сторони правопорушення. Приймаючи до уваги, що суд здійснює оцінку вже зібраних та наявних в матеріалах справи доказів, зазначення всіх ознак складу правопорушення має бути належним здійснене в протоколі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 256 КУпАП.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку встановленому ст. 266 КУпАП з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735.
Отже, відповідальність за даною статтею настає за керування транспортним засобом в стані сп'яніння, або за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідного огляду, або за передачу керування особі, яка перебуває в стані сп'яніння.
У пункті 2.9а Правил дорожнього руху України зазначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення не було доведено, що 15.02.2023р. о 23 год. 44 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz C250 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння.
Пояснення ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом 15.02.2023р. о 23-44 год. не спростовуються дослідженими доказами.
З дослідженого у судовому засіданні відеозапису встановлено, що відеозйомка проводиться на бодікамеру поліцейського. При цьому, факт керування водієм транспортного засобу не зафіксовано. ОСОБА_1 погодився, що вживав алкогольні напої, погодився пройти медичний огляд. Таким чином, з обстановки події, що зафіксована відеозаписом, не вбачається обставин, які б могли вказувати саме на керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Відеозаписи посвідчують лише факт перевірки документів, проведення огляду на стан сп'яніння та оформлення протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 .
Таким чином, жодного доказу на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом Mercedes-Benz C250 д.н.з. НОМЕР_1 15.02.2023 року о 23 год. 44 хв. в м. Миргород під час розгляду справи не встановлено, зокрема, дані відеозапису з камери поліцейського, інші документи, які б вказували, що ОСОБА_3 саме керував транспортним засобом, після чого був зупинений працівниками поліції і було проведено огляд для визначення стану сп'яніння, відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Лише сам протокол про адміністративне правопорушення суд не може вважати беззаперечним доказом вчинення особою адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.п.2,3 розділу ІІ Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Частиною 2 розділу ІІ Інструкції визначено, що за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
За змістом ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
У відповідності до положень ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Таким чином, судом також встановлено, що працівником поліції було порушено порядок огляду водія на стані сп'яніння, оскільки не запропоновано пройти такий огляд на місці знаходження транспортного засобу, а відразу запропоновано проходити огляд в медичному закладі, що також підтверджується відеозаписом, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші, обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з'ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також, обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.
Складання протоколу це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Отже, обставини, наведені у протоколі про адміністративне правопорушення, суб'єктом, який його склав, повинні підтверджуватись іншими зібраними цим суб'єктом доказами.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі ст. 62 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведення вини особи тлумачаться на її користь.
Оскільки суд повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності поза розумним сумнівом, вважаю, що за цим стандартом доказування не було доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Виходячи з вищезазначеного, суд приходить до висновку про відсутність складу і події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 130 ч.1, 221, 247, 283-285 КУпАП, суд -
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Миргородського
міськрайонного суду О. М. Дністрян