Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/1478/23
Провадження № 3/553/1394/2023
Іменем України
19.06.2023м. Полтава
Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Новак Ю.Д. розглянувши матеріали, які надійшли з Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, згідно протоколу зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст.1732 КУпАП, -
До суду для розгляду надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
Судом встановлено, що 04.06.2023 року, близько 01 год. 30 хв. в АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 вчиняв домашнє насильство психологічного характеру щодо своєї матері - гр. ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурною лайкою та принижував, чим міг завдати шкоди психологічному стану здоров'я гр. ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 1732 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, а також шляхом см-повідомлення.
Згідно ст.268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП при розгляді адміністративного матеріалу, не є обов'язковою, а тому вважаю за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних доказів.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 8 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України", зазначив, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. (Рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" № 3236/03 від 03.04.2008 року).
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, докази наявні в ній та оцінивши їх в сукупності, приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За умовами ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 969087 від 04.06.2023 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 та іншими матеріалами справи в їх сукупності.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п. 43 рішення від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
На підставі ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Проте покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням.
При визначенні виду та міри адміністративного стягнення ОСОБА_1 , суд враховує суспільно небезпечний характер вчиненого останнім правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, а тому суд вважає за необхідне призначити стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією ч.1 ст.1732 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою виховання, а також, запобіганню вчинення нових правопорушень. Підстав для призначення правопорушнику ОСОБА_1 будь-якого іншого стягнення, передбаченого санкцією ч.1 ст.1732 КУпАП, суддя не вбачає.
Крім того, згідно Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 536 грн. 80 коп., встановленому ст. 4 вказаного Закону.
Керуючись ст.ст. 24, 173-2 ч. 1, 221 КУпАП,-
Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 1732 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу 340 грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 536 грн. 80 коп.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту її проголошення.
Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Ю. Д. Новак