Номер провадження: 11-кп/813/301/23
Справа № 502/1491/18
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
31.05.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_8 про повторне дослідження обставин у кримінальному провадженіпровадженні №12016160310000793 внесеному до ЄРДР 30.08.2016 року відносно ОСОБА_7 , обвинуваченогоу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 345 КК України,
встановив:
Вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23 жовтня 2021 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 345 КК України, та призначено йому покарання:
- за ч. 2 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк дев'ять років із конфіскацією всього майна;
- за ч. 2 ст. 345 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_7 за сукупністю злочинів визначено остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань у виді позбавлення волі на строк дев'ять років шість місяців із конфіскацією всього майна.
Застосовано ОСОБА_7 у цьому кримінальному провадженні запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
Строк покарання ОСОБА_7 у виді позбавлення волі обчислювати з моменту проголошення вироку, а саме з 23 жовтня 2021 року, та зараховано йому в силу ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015 р. строк попереднього ув'язнення в строк покарання у виді позбавлення волі з 10 липня 2018 року по 22 грудня 2020 року та з дня проголошення вироку, а саме з 23 жовтня 2021 року, до набрання вироком законної сили, виходячи з розрахунку один день переднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Не погоджуючись із зазначеним вироком обвинувачений ОСОБА_7 та захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_8 подали апеляційні скарги.
На адресу Одеського апеляційного суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_8 про повторне дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення обвинуваченого та його захисника, які просили задовольнити клопотання, думку прокурора, який заперечував проти задоволення клопотання, вивчивши доводи клопотання, апеляційний суд дійшов висновку про таке.
Частинами 1, 2 статті 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 6 ст. 22 КПК України, суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 404 КПК України за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
За змістом цієї норми процесуального закону учасник судового провадження має право не лише формально заявити клопотання про повторне дослідження обставин або доказів, а й повинен зазначити, які конкретно обставини (докази) потрібно дослідити, та обґрунтувати, чому вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями чи взагалі не досліджені.
Отже, розгляд у суді апеляційної інстанції не повинен дублювати дослідження доказів, яке проводилося у місцевому суді, оскільки це суперечить основним засадам кримінального процесуального законодавства України. Незгода з показаннями свідків та письмовими доказами по справі, не є підставою для повторного дослідження цих доказів.
Таку правову позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові від 10.02.2021 в справі №127/14811/17.
Таким чином, норми ч. 3 ст. 404 КПК України зобов'язують суд апеляційної інстанції провести повторне дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження, лише коли суд першої інстанції дослідив ці обставини неповно або з порушенням. Сама по собі незгода з висновками, зробленими на підставі досліджених доказів, не може бути безумовною підставою для повторного дослідження тих самих доказів, апеляційним судом за відсутності обставин, передбачених ч. 3 ст. 404 КПК України.
Як вбачається із вироку суду першої інстанції, а також журналів судових засідань, судом першої інстанції досліджені письмові докази в повному обсязі.
При цьому, суд першої інстанції дослідив обставини зазначені у клопотанні захисника та виклав їх мотиви у вироку від 23.10.2021, а незгода захисника з висновками суду щодо цих обставин, не надає підстав для повторного їх дослідження, оскільки вони були досліджені судом першої інстанції в повному обсязі та без порушень.
Водночас, захисником у своєму клопотанні не зазначено про виключність підстав для їх дослідження, та чому саме на його думку суд апеляційної інстанції має повторно їх дослідити, не зазначаючи про те, які саме порушення були допущені судом першої інстанції, на його думку, які могли вплинути на законність прийнятого рішення.
Судом першої інстанції в повній мірі надана оцінка належності та допустимості доказів, а також надана повна оцінка доводам сторони захисту зазначених у клопотанні.
Будь-яких інших доводів того, що судом першої інстанції обставини, викладені у клопотанні, досліджені не повністю та з порушенням, клопотання захисника не містить.
З огляду на що, колегія суддів вважає, що захисником ОСОБА_9 не доведена необхідність у повторному досліджені обставин, а також не доведено те, що обставини викладені у клопотанні досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, а тому у заявленому клопотанні слід відмовити.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 419, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_8 про повторне дослідження обставин - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4