20 червня 2023 року
м. Київ
справа № 608/2883/14
провадження № 51-1314ск23
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Борщівського районного суду Тернопільської області від 03 травня 2022 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 06 жовтня 2022 року і
встановила:
13 червня 2023 року засуджений ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою та заявою на вказані судові рішення поза межами строку на касаційне оскарження, яка містить клопотання про поновлення йому пропущеного строку.
В обґрунтування даного клопотання скаржник зазначив, що до теперішнього часу в нього відсутні копії рішень судів першої та апеляційної інстанції, ухвалених щодо нього. Крім того ухвала суду апеляційної інстанції проголошена у його відсутність, а знеособлену ухвалу апеляційного суду він отримав від свого захисника.
Відповідно до ч. 2 ст. 426 КПК України касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Колегія суддів, перевіривши доводи засудженого щодо поновлення строку, вважає за необхідне поновити строк на касаційне оскарження зазначених судових рішень.
Однак, засудженому необхідно врахувати та виконати вимоги до касаційної скарги, визначені статтею 427 КПК України, згідно якої у касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка її подала, із відображенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. Адже суд касаційної інстанції (далі - Суд) є судом права, а не факту, і може скасувати чи змінити оскаржені рішення лише на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 вказаного Кодексу, керуючись статями 412-414 КПК України.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень під час розгляду кримінального провадження в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Слід звернути увагу на те, що відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Касаційна скарга засудженого взагалі не містить вимоги, якою визначено повноваження цього суду за наслідками розгляду касаційної скарги. Так, ч. 1
ст. 436 КПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення.
Таким чином, засудженому слід конкретизувати, яке саме судове рішення він оскаржує, зазначити вимогу щодо оскаржуваного судового рішення, яка б узгоджувалася з положеннями ст. 436 КПК України, обґрунтувати свою вимогу з урахуванням положень ч. 1 ст. 438 цього ж Кодексу.
Всупереч п. 1 ч. 2 ст. 427 КПК України ОСОБА_4 невірно вказав найменування суду касаційної інстанції та, порушуючи вимоги ч. 5 ст. 427 КПК України, не долучив до касаційної скарги копії оскаржуваних судових рішень, що позбавляє суд можливості перевірити законність та обґрунтованість вимог касаційної скарги.
Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК України, колегія суддів уважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити скаргу без руху й установити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Також суд вважає за необхідне, згідно з приписом ст. 20 КПК України, роз'яснити засудженому його право на кваліфіковану правову допомогу.
Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
У ч. 2 ст. 8 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК) засудженому гарантується право на правову допомогу. Для одержання правової допомоги засуджені можуть користуватися послугами адвокатів або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» від 02 червня 2011 року № 3460-VI (далі - Закон № 3460-VI) право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою ст.13 цього Закону (в тому числі захист і складання документів процесуального характеру).
Захист, складання документів процесуального характеру та здійснення представництва інтересів особи, засудженої до покарання у вигляді позбавлення волі, за зверненням такої особи або за ухвалою суду забезпечують Регіональні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги (підпункт 2 пункту 8 Положення про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від
2 липня 2012 року № 967/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24 травня 2016 року № 1487/5).
Таким чином, для засуджених до покарання у виді позбавлення волі на час підготовки ними заяв про перегляд судових рішень, які набрали законної сили і за якими таким особам було призначене відповідне покарання, законом встановлено гарантії їх права на правову допомогу.
Тому для одержання правової допомоги під час складання документів процесуального характеру засуджений, який відбуває покарання у виді позбавлення волі, за змістом статей 110 і 113 КВК вправі через адміністрацію виправної колонії звернутися до відповідного Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Ураховуючи викладене та керуючись ст. 429 КПК України, колегія суддів
постановила:
поновити засудженому ОСОБА_4 строк на касаційне оскарження вироку Борщівського районного суду Тернопільської області від
03 травня 2022 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 06 жовтня 2022 року.
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Борщівського районного суду Тернопільської області від 03 травня 2022 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 06 жовтня 2022 року щодо нього, залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3