Ухвала
21 червня 2023 року
м. Київ
справа № 715/1733/20
провадження № 61-19132св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 07 липня 2021 року
та постанову Чернівецького апеляційного суду від 01 листопада 2021 року,
а також касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 07 липня 2021 року, постанову Чернівецького апеляційного суду від 01 листопада 2021 року й додаткову постанову Чернівецького апеляційного суду від 08 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2
і ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі недійсним, скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, визнання житлового будинку спільною сумісною власністю подружжя, поділ житлового будинку, поділ рухомого майна, скасування державної реєстрації права власності на житловий будинок,
Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 07 липня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково.
Визнано недійсним договір оренди землі, укладений 26 жовтня 2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , предметом якого є земельна ділянка площею 0,1500 га, кадастровий № 7321055100:01:005:0287, що розташована на території Глибоцької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області за адресою: АДРЕСА_1 .
Скасовано рішення державного реєстратора Глибоцької селищної ради Чернівецького району Чернівецької області Чорної Н.Г. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме права оренди, індексний номер 43828399 від 02 листопада 2018 року (запис про інше речове право
від 29 жовтня 2018 року № 28714449).
Визнано протиправним та скасовано рішення від 29 січня 2019 року державного реєстратора Берегеча І. А. КП «Бюро реєстрації нерухомості
та бізнесу» Чернівецької області про державну реєстрацію права власності
в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме права приватної власності ОСОБА_1 на житловий будинок по
АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1755077173210, номер запису про право власності 30092650 від 29 січня 2019 року, здійснений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 45309575 від 31 січня 2019 року 15:47:49.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 половину вартості транспортних засобів «Citroen Jumpy», реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , 2007 року випуску, причепа марки «Сантей 750-141», реєстраційний номер НОМЕР_3 , шасі НОМЕР_4 , 2013 року випуску та автомобіля марки «Citroen Jumpy», реєстраційний номер НОМЕР_5 , кузов НОМЕР_6 , 2013 року випуску, в розмірі
219 784,18 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 01 листопада 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 задоволено. Рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області
від 07 липня 2021 року в частині обґрунтування підстав визнання недійсним договору оренди землі, укладеного 26 жовтня 2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 змінено з мотивів, викладених в тексті цієї постанови.
Рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасовано
та ухвалено нове, яким позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання житлового будинку спільною сумісною власністю подружжя та його поділ задоволено.
Визнано житловий будинок, розташований по
АДРЕСА_2 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та здійснено його поділ
по першому варіанту розподілу згідно висновку № 18 судової будівельно-технічної експертизи.
Виділено ОСОБА_3 (як І співвласнику) 1/2 частки в наступних приміщеннях підвалу, І поверху та мансарди загальною вартістю
740 536 грн, а саме:
в підвалі: II коридор - 10,2 кв. м, вартістю 52 013 грн; III котельня - 8,1 кв. м, вартістю 41 304 грн; IV комора - 1,8 кв. м, вартістю 9 179 грн; V підвал приміщення - 15,8 кв. м, вартістю 80 568 грн; VI комора - 3,5 кв. м, вартістю 17 848 грн; VII душова - 2,7 кв. м, вартістю 13 768 грн, а всього 42,1 кв. м;
на І поверсі: 1-1 частина коридору - 4,6 кв. м;
в мансардному поверсі: 1-8 коридор - 7,2 кв. м, вартістю 46 291 грн;
1-9 кімната 13,0 кв. м, вартістю 83 581 грн; 1-10 кімната - 10,8 кв. м, вартістю 69 437 грн; 1-11 душова - 5,5 кв. м, вартістю 35 362 грн;
1-12 кімната - 10,8 кв. м, вартістю 69 437 грн; 1-13 коридор - 3,5 кв. м, вартістю 22 503 грн, а всього 50,8 кв. м.
ОСОБА_3 виділено наступні будівлі та споруди: літера Г сарай, вартістю 27 957 грн, літера Д літня кухня, вартістю 77 292 грн; літера Е 1/2 навісу, вартістю 8 222 грн.
Виділено ОСОБА_2 (як ІІ співвласнику) 1/2 частки наступними приміщеннями підвалу та І поверху загальними площею 108,9 кв. м
та вартістю 903 984 грн, а саме:
в підвалі гараж - 35,6 кв. м, вартістю 181 534 грн;
на І поверсі: 1-1 частина коридору - 8,6 кв. м, вартістю 58 898 грн;
1-2 кімната - 24,1 кв. м, вартістю 198 907 грн; 1-3 кухня - 11,3 кв. м, вартістю
77 390 грн; 1-4 ванна - 6,1 кв. м, вартістю 41 777 грн; 1-5 комора - 3,1 кв. м, вартістю 21 231 грн; 1-6 комора - 2,0 кв. м., вартістю 13 697 грн;
1-7 кімната - 18,1 кв. м, вартістю 149 387 грн; всього по І поверху 73,3 кв. м.
ОСОБА_2 виділити наступні будівлі та споруди: літера Б сарай, вартістю 50 980 грн; літера В сарай, вартістю 47 691 грн; літера Е 1/2 навісу,
вартістю 8 222 грн.
Залишено у спільному користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_2 наступне майно:
літера № 1 криниця, вартістю 4 934 грн, літера № 2,4 огорожа, вартістю
20 557 грн; літера № І» замощення, вартістю 28 779 грн, вартість яких увійшла до загальної вартості часток.
Витрати на проведення робіт на 1-му поверсі по: встановленню перегородки в коридорі, відокремивши площу 4,6 кв. м; демонтуванню дверей
в приміщенні 1-4; пробиття прорізу і встановлення дверей між приміщеннями 1-4 і 1-6 покласти на ОСОБА_3 та ОСОБА_2
в рівних частках.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 81 724 грн компенсації різниці між ідеальними частками.
У решті рішення суду залишено без змін.
У листопаді 2021 року до Верховного Суду засобами поштового зв'язку
ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 07 липня 2021 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 01 листопада 2021 року, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень
ОСОБА_1 зазначає неправильне застосування судами першої
та апеляційної інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, вказує, що суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі № 654/5243/14,
від 29 серпня 2018 року у справі № 522/15095/15-ц, від 14 листопада
2018 року у справі № 183/1617/16, від 05 грудня 2018 року у справі
№ 522/2202/15-ц, від 09 листопада 2020 року у справі № 445/813/15-ц,
від 14 квітня 2021 року у справі № 760/34776/19-ц, від 20 квітня 2021 року
у справі № 727/967/16-ц, вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зазначає, що справу розглянуто за відсутності ОСОБА_1 , належним чином не повідомленої про дату, час і місце судового засідання, та суди
не дослідили зібрані у справі докази (пункти 1, 3 та 4 частини другої
статті 389 ЦПК України, пункт 5 частини першої та пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
У листопаді 2021 року до Верховного Суду засобами поштового зв'язку
ОСОБА_2 подав касаційну скаргу на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 07 липня 2021 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 01 листопада 2021 року, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень
ОСОБА_2 зазначає неправильне застосування судами першої
та апеляційної інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, вказує, що суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20 квітня 2018 року у справі № 727/967/16-ц,
від 14 квітня 2021 року у справі № 760/34776/19-ц, від 29 серпня 2018 року
у справі № 522/15095/15-ц, від 09 листопада 2020 року у справі
№ 445/813/15-ц, від 05 грудня 2018 року у справі № 522/2202/15-ц, вказує
на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та зазначає, що суди не дослідили зібрані у справі докази (пункти 1, 3 та 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
У квітні 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає,
що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційних скарг викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом
не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься
в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто
не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те,
що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцять статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 і ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі недійсним, скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, визнання житлового будинку спільною сумісною власністю подружжя, поділ житлового будинку, поділ рухомого майна, скасування державної реєстрації права власності на житловий будинок призначити
до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді С. Ф. Хопта
Р. А. Лідовець
Д. Д. Луспеник