Справа № 214/1699/23
2/214/2727/23
про залишення позовної заяви без руху
12 червня 2023 року м. Кривий Ріг
Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Чернова Н.В., дослідивши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
13.03.2023 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою, в якій просить суд розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований Саксаганським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області 01 серпня 2008 року, актовий запис №368; визначити місце проживання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 ; після розірвання шлюбу залишити позивачу дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 »; стягнути з відповідача судові витрати.
На виконання вимоги ч. 6 ст. 187 ЦПК України, 05.06.2023 року на адресу суду надійшли відомості з Реєстру Криворізької міської територіальної громади про реєстрацію місця проживання відповідача, з яких слідує, що ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 10.08.2004 року по теперішній час.
Відповідно до ч.1 ст.187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.
Ознайомившись із змістом та формою позовної заяви, судом встановлено, що вона подана без додержання вимог, викладених в ст.ст.175, 177 ЦПК України, з наступних підстав.
В позовній заяві об'єднані дві позовні вимоги, які не підлягають розгляду в одному позовному провадженні (розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини), оскільки відсутня спільність предмету позову, позовні вимоги не однорідні. У справах про розірвання шлюбу передбачена можливість надання сторонам строку для примирення, та зупинення в зв'язку з цим, провадження у справі, що в свою чергу не передбачено при розгляді справи про визначення місця проживання дитини, оскільки це може призвести до безпідставного затягування розгляду позовних вимог про визначення місця проживання дитини.
Вимоги про визначення місця проживання дитини можуть залишатися невирішеними тривалий час, а вимоги про розірвання шлюбу повинні розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження. Крім того, при розгляді такого спору обов'язковим є залучення органу опіки та піклування та надання ним відповідного висновку, тобто збільшується обсяг учасників процесу, що ускладнює вирішення справи в цілому.
Таким чином, у позовній заяві не викладено обставин і не зазначено доказів того, у чому конкретно полягає однорідність позовних вимог про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, які не взаємопов'язані між собою, регулюються різними нормами права і правильність вирішення позовних вимог про розірвання шлюбу не залежить від правильності позовних вимог про визначення місця проживання дитини. Крім того, як вже зазначено вище, строки розгляду позовних вимог про розірвання шлюбу і про визначення місця проживання дитини є різними.
Разом з тим, відповідно до ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним, - обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Пунктом 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року №866 передбачено, що для розв'язання спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини один із батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).
Під час розв'язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов'язків матері та батька щодо дитини.
В позовній заяві не зазначено, чи зверталась позивач до органу опіки та піклування, чи наявний висновок органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини з позивачем, не залучено як третю особу відповідний орган опіки та піклування.
Крім того, до позовної зави позивачем додано квитанцію про сплату судового збору на суму 1073, 60 грн.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на даний час становить 1073, 60 грн.
Як роз'яснено в п. 12 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року, у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону №3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.
Із позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено 2 (дві) різних позовних вимог немайнового характеру.
Таким чином, позивачем має бути сплачено судовий збір в сумі 2147, 20 (1073, 60 грн. х 2) гривень. Враховуючи, що позивачем сплачено 1073, 60 грн. судового збору, йому слід доплатити 1073, 60 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи‚ що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, то згідно із ч.1 ст.185 ЦПК України її необхідно залишити без руху та надати позивачу 10-денний строк для усунення недоліків та приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст.175, ст.177 ЦПК України, який обчислювати з дня отримання копії ухвали.
Згідно з ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені в ухвалі суду, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і повертається позивачеві.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху та надати позивачу 10-денний строк для усунення недоліків та приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст.175, ст.177 ЦПК України, який обчислювати з дня отримання копії ухвали.
Копію ухвали направити позивачу на адресу, вказану в позовній заяві для виконання у встановлений судом строк.
У разі невиконання ухвали суду позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернена позивачу разом з доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Чернова