Справа № 185/6830/23
Провадження № 1-кп/185/786/23
26 травня 2023 року м.Павлоград
Дніпропетровської області
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5 ,
обвинуваченої - ОСОБА_6 ,
її захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши під час запровадженого воєнного стану в Україні у підготовчому відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, обвинувальний акт з додатками складений у кримінальному провадженні № 12023041370000600 від 23 березня 2023 року, відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -
В провадженні судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 знаходиться обвинувальний акт з додатками складений у кримінальному провадженні № 12023041370000600 від 23 березня 2023 року, відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Увідповідності до ч.3 ст.315 КПК України, у підготовчому судовому засіданні прокурори, з наведенням відповідних мотивів, клопочуть про необхідність вирішення питання щодо запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_6 на 60 діб, обґрунтовуючи його тим, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу не змінилися і не відпали.
Обвинувачена напроти клопоче про зміну обраного запобіжного заходу на більш м'який, зазначаючи, що вона є раніше не судимою, та має трьох неповнолітніх дітей.
Захисник обвинуваченої відмовився висловлювати свою думку, щодо клопотання прокурорів, посилаючись на дотримання принципів адвокатської етики.
Потерпілий вимагав арешту обвинуваченої, оскільки остання не в повному обсязі відшкодувала заподіяну йому шкоду.
З'ясувавши думку сторін кримінального провадження із зазначеного питання, кожного окремо, проаналізувавши та співставляючи зазначені питання між собою та у сукупності з позицією сторін кримінального провадження, змістом обвинувального акту, а також вимогами КК та КПК України, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.
Згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, інших учасників цього ж кримінального провадження;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Окрім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
На виконання вказаних вимог Закону судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_6 є раніше не судимою особою, за місцем вчинення злочину місця проживання та реєстрації не мала, не працює, не одружена, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей.
Даних про незадовільний стан здоров'я обвинуваченої ОСОБА_6 , у суду не має.
Також, суд бере до уваги, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, який, відповідно до ст.12 КК України, є особливо тяжким злочином зі спричиненням потерпілому, який є особою похилого віку, майнової шкоди у розмірі один мільйон триста двадцять дві тисячі сімсот вісімдесят гривень..
Покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, у разі доведеності вини, передбачено на строк до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.
24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан, що дає підстави вважати, що, перебуваючи на свободі, та під загрозою можливого застосування тяжкого покарання, у разі визнання винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, ОСОБА_6 може переховуватися від суду, у тому числі й на території російської федерації.
Суд вважає слушним твердження прокурора про можливість впливати на сторону кримінального провадження, оскільки обвинувачена достеменно знає про місце постійного проживання потерпілого.
Суд ураховує запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні, як обставину, яка суттєво збільшує ризик переховування обвинуваченої від суду, оскільки на частині території України ведуться бойові дії та частина території України тимчасово окупована, а також той факт, що обвинувачена, ухиляючись від правоохоронних органів та суду була затримана правоохоронцями на КПП (Шегені) під час спроби втекти з України.
Враховуючи викладене, фактичне існування ризиків доведених прокурором, а також оцінюючи сукупність наведених обставин, застосування більш мякого запобіжного заходу є неможливим. Більш того, за час тримання обвинуваченої під вартою зазначені ризики не зменшилися та не втратили своєї актуальності.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, застосування більш м'якого запобіжного заходу, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої, а обраний відносно останньої запобіжний захід з урахуванням його тривалості, не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке їй інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто, з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Зазначені обставини свідчать про те, що обвинувачена ОСОБА_6 , у випадку зміни раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який, з огляду на тяжкість інкримінованого, процесуальні наслідки зазначеного в контексті покарання, що загрожують даній особі у разі визнання винуватою, може перешкоджати судовому провадженню, переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на учасників судового розгляду.
Вирішуючи питання продовження дії запобіжного заходу щодо обвинуваченої, суд зважає на те, що зазначений прокурорами ризик про переховування від суду продовжує існувати, бо під загрозою можливого покарання обвинувачена може ухилитись від правосуддя, вчинити інше кримінальне правопорушення. В зв'язку з наведеним, суд зазначає, що тяжкість злочину не є єдиною підставою продовження строку тримання під вартою, а тому з урахуванням обставин справи, особи обвинуваченої, думки прокурорів, та інших учасників процесу, а також, вбачаючи ризики, викладені в ст.177 КПК України, та з урахуванням вимог ст.183 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити запобіжний захід, обраний обвинуваченій ОСОБА_6 , тримання під вартою до 60 календарних днів.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченої, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченою покладених на неї обов'язків та не може бути завідомо непомірним для неї.
Враховуючи тяжкість правопорушення, у вчиненні якого вона обвинувачується, розмір заподіяної шкоди, тощо, вважаю за необхідне визначити їй заставу у розмірі 550 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченою покладених на неї обов'язків.
Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченої ОСОБА_6 альтернативний запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне покласти на неї обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 196, 197, 314, 315, 316 КПК України, суд,
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченій у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 24 липня 2023 року.
Розмір застави визначити у сумі 1 476 200 гривень (один мільйон чотириста сімдесят шість тисяч двісті), у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області на визначений час;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
В задоволенні клопотання обвинуваченої про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1