Справа № 202/3409/23
Провадження № 2/202/1251/2023
19 червня 2023 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді Бєльченко Л.А., за участі секретаря судового засідання Салінської А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про усунення перешкод у користування житлом шляхом виселення,
Звернувшись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 зазначила, що 04.08.1990 року між нею і відповідачем був укладений шлюб. Після реєстрації шлюбу вони з відповідачем проживали то у її батьків, то у батьків відповідача. 12.11.2002 року за договором дарування вона, позивач, отримала квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 50,5 кв.м. В указаній квартирі вона, позивач, проживала разом з відповідачем і трьома їх дітьми. При цьому вона і діти зареєстровані в цій квартирі, а відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 20.12.2022 року шлюб між нею і відповідачем був розірваний. Після того, вона запропонувала ОСОБА_2 повернутися проживати до його місця реєстрації. Квартира, де зареєстрований відповідач, є чотирьохкімнатною. У зв'язку з припиненням шлюбних відносин з відповідачем, припинилися підстави для набуття відповідачем права користування її квартирою. Однак відповідач продовжує проживати за спірною адресою, займає кімнату площею 7,9 кв.м.; вона, позивач, з донькою ОСОБА_6 і її двома дітьми займає кімнату площею 19,4 кв.м.; Син ОСОБА_7 зі своєю сім'єю займає кімнату площею 10,0 кв.м., а син ОСОБА_8 вимушений винаймати житло.
Позивач зазначає, що проживання відповідача в її квартирі порушує її житлові права та житлові права членів її сім'ї, оскільки він займає окрему кімнату, заважає користуватися кухнею, ванною кімнатою, туалетом. Відповідач не працює, за комунальні послуги в квартирі не сплачує. Все це призводить до конфліктів між ними. Тому, посилаючись на положення ст.ст. 317,319,383 ЦК України, позивач просила усунути перешкоди у користування житлом, виселивши ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_3 .
Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29.03.23 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, справу призначено до розгляду (а.с.22).
В судовому засіданні позивача ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, просила задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, зазначивши, що не проживає з ОСОБА_1 однією сім'єю з 2014 року. Самостійно займає одну кімнату за спірною адресою. Зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Дана квартира не приватизована, він зазначений в ордері на право користування цією квартирою.
Треті особи у справі - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 підтримали позов ОСОБА_1 , просили задовольнити.
З'ясувавши всі обставини справи і перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, виходячи з такого.
Судом встановлено, що позивачеві на підставі договору дарування, посвідченого 20.11.2022 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Якубою Ю.А., належить квартира АДРЕСА_3 , загальною площею 50,3 кв.м. ( а.с.9).
В даній квартирі, окрім позивача ОСОБА_1 , проживають і зареєстровані: сини позивача ОСОБА_3 , 2001 року народження, ОСОБА_4 , 2004 року народження, невістка позивача ОСОБА_5 , 2002 року народження, внук позивача ОСОБА_9 , 2020 року народження (а.с.10).
За спірною адресою також проживає відповідач ОСОБА_2 .
Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 20.12.2022 року народження, шлюб між позивачем ОСОБА_1 і відповідачем ОСОБА_2 розірваний.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності квартиру користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сім'ї.
Аналогічні положення містяться в частині 1 ст. 383 ЦК України.
Відповідно до змісту ст. 317,319 ЦК України власник майна володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Положенням ст. 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
У постанові Верховного Суду від 09.10.2019 року, справа № 7581/15-ц та ін.. відзначено, що власник майна має право вимагати від осіб, які не є членами його сім'ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають і ведуть спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.
Встановивши під час розгляду справи, що позивач ОСОБА_10 є одноосібним власником квартири за спірною адресою, а відповідач ОСОБА_2 не є членом сім'ї власника квартири внаслідок припинення шлюбних відносин, спільне господарство між ними не ведеться; зважаючи на те, що ОСОБА_2 має місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , і дана квартира надавалася у користування, зі слів відповідача, з урахуванням його членства в сім'ї наймача; з урахуванням положень ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основних свобод щодо поваги кожного до свого приватного життя, суд вважає за можливе задовольнити позов ОСОБА_1 , усунувши перешкоди у користуванні її житлом, виселивши ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_3 , без надання іншого жилого приміщення.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 10,13,81, 259, 263-265ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Усунути перешкоди у користування житлом, виселивши ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_3 , без надання іншого жилого приміщення.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Бєльченко Л.А.