Справа № 210/1963/19
Провадження № 2-п/210/20/23
іменем України
"20" червня 2023 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого-судді: Вікторович Н.Ю.,
за участю секретаря судового засідання: Біди А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі заяву представника відповідача ОСОБА_1 , - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 вересня 2019 року за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії, -
15 травня 2023 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 , - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 вересня 2019 року за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії, та просив суд поновити відповідачу ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення по справі №210/1963/19б за позовом КПТМ «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та скасувати заочне рішення від 03.09.2019 року по справі №210/1963/19 і призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
В обґрунтування заяви представник відповідача зазначила, що з заочним рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 вересня 2019 року за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ознайомився представник відповідача 25 квітня 2023 року, про що в матеріалах справи міститься відповідна відмітка.
Крім того, вказала, що він не згоден з розміром боргу, посилаючись на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2019 року по справі №826/9665/16, оскільки складовою частиною при формуванні тарифу на теплову енергію є використання природного газу то і на правовідносини між надавачем та споживачем теплової енергії також розповсюджується обов'язок виконання рішення суду, а саме здійснення перерахування вартості послуг з централізованого опалення за 2016-2017 та 2017-2018 опалювальні сезони. Позов пред'явлено за період з 01.01.2014 року по 01.05.2018 року, позовна заява подана до суду 12.04.2019 року, тобто із порушенням строку позовної давності до частини позовних вимог, а саме за період з 01.01.2014 року по 12.04.2016 року.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2023 року вказана заява надійшла до провадження судді Вікторович Н.Ю. (а.с. 37)
Ухвалою судді Вікторович Н.Ю. від 16 травня 2023 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 , - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 вересня 2019 року за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії, прийнято до розгляду та призначено судове засідання. (а.с. 38)
Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 у судовому засіданні присутні не були, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином. 20 червня 2023 року поза межами судового засідання від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до суду надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі, в клопотанні представник відповідача зазначила, що подану заяву підтримує у повному обсязі та просив суд її задовольнити.
Представник позивача Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
У відповідності до ч.1 ст.287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд дослідивши заяву про скасування та перегляд заочного рішення суду та матеріали справи, вважає, що вказана заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Частина 1 статті 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Згідно із положеннями ст.285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це , посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
З матеріалів справи встановлено, що 12 квітня 2019 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшли матеріали позовної заяви Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій позивач просить стягнути з відповідача суму боргу за послугу з постачання теплової енергії в розмірі 29 532,81 грн. та судовий збір в розмірі 1921,00 грн. Заборгованість за період з 01.2014 року по 04.2018 року. (а.с.2-3)
15 квітня 2019 року судом направлено запит до Відділу адресно-довідкової роботи управління з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ГУ ДМС України в Дніпропетровській області для перевірки місця реєстрації відповідача. (а.с.17)
29 травня 2019 року на запит суду надійшла відповідь, з якої вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований в Дзержинському районі міста Кривого Рогу, за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 18)
Ухвалою суду від 30 травня 2019 року відкрито провадження по вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання. (а.с. 19)
З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду про відкриття провадження від 30 травня 2019 року повернулись на адресу суду з відміткою «За закінченням строку зберігання». (а.с.22-24)
Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 вересня 2019 року позовні вимоги Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії задвоолено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» заборгованість за послугу з постачання теплової енергії, централізоване опалення за період з 01 січня 2014 року по 01 травня 2018 року, у розмірі 29532,81 гривні та суму сплаченого судового збору у розмірі 1921,00 гривню.. (а.с.27-28)
Вказане заочне рішення від 03 вересня 2019 року було направлено судом на адресу відповідача, що підтверджується наявним у матеріалах справи супровідним листом. (а.с. 29)
02 серпня 2021 року та 01 листопада 2021 року адвокат Саргосян М.Л. зверталася до суду з клопотанням про надання дозволу ознайомлення з матеріалами вказаної цивільної справи. Відповідно до наявної в заяві відмітки, 25.04.2023 року ОСОБА_2 ознайомилася з матеріалами справи.(а.с. 30,31)
Відповідно до ч.1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З матеріалів справи встановлено, що відповідачу не було відомо про перебування у провадженні суду вказаної цивільної справи, оскільки судові повістки про виклик до суду не були ним отримані, а повернулись з поштового відділення з відміткою «За закінченням строку зберігання», що підтверджується матеріалами справи.
Крім того, в заяві про перегляд заочного рішення представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надала пояснення, які заслуговують на увагу суду та мають бути вивчені для всебічного та повного розгляду справи, та для недопущення порушення прав сторони судового процесу.
Так, зокрема статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до частин 3,4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Між тим, представник відповідача. звернувшись до суду з заявою від 15.05.2023 року просили суд застосувати строки позовної давності до заявлених позивачем вимог про стягнення заборгованості.
Суд зазначає, що з урахуванням того, що по справі судом було ухвалено заочне рішення у відсутність відповідача, якій не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому був позбавлений можливості подати заяву про застосування строку позовної давності до суду при первісному розгляді справи, то розглядаючи справу після скасування заочного рішення, суд вважає за можливе розглянути заяву відповідача, викладену в заяві про перегляд заочного рішення, щодо застосування строку позовної давності. Зазначене узгоджується з правовою позицією, яка висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 200/11343/14ц.
Згідно ст.ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що «позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав учасників Конвенції, виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою №14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами №22083/93 та №22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).
Згідно з ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Оскільки характер правовідносин, що склалися між сторонами. передбачає внесення оплати за фактичного надані послуги з теплопостачання шляхом здійснення періодичних щомісячних платежів, то строк позовної давності повинен обраховуватися щодо кожного платежу окремо.
Статтею 129 Конституції України роз'яснено, що однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою, та практику ЄСПЛ як джерело права.
Відповідно до п.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ конвенцію та практику суду як джерело права.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід'ємними частинами права на суд необхідно розглядати, зокрема, такі вимоги: вимога змагальності процесу відповідно до статті 6 Конвенції передбачає наявність можливості бути поінформованим і коментувати зауваження або докази, представлені протилежною стороною, в ході розгляду; право на публічне слухання, що передбачає право на усне слухання і особисту присутність сторони в цивільному судовому процесі перед судом (справа «Екбатані проти Швеції»(Ekbatani v. Sweden, 26 травня 1988 року, пункти24-33); право на ефективну участь («T. та V. проти Сполученого Королівства», 16 грудня 1999 року, пункти 83-89).
Стаття 6 Конвенції головним чином служить для визначення того, чи були надані заявнику достатні можливості викласти свою позицію і оскаржити докази, які він вважав недостовірними, а не для того, щоб оцінювати правильність або неправильність рішення, прийнятого національними судами (справа «Каралевічус проти Литви» (Karaleviиius v. Lithuania),06 червня 2002 року).
Крім того, ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У п. 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» та п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Також відповідно до положень ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Беручи до уваги конкретні обставини справи та доводи представників відповідача, а також з точки зору дотримання права на доступ до правосуддя, проголошеного ст.55 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, також враховуючи, що під час винесення заочного рішення не були перевірені докази та пояснення відповідача, суд вважає, що заява представника відповідача ОСОБА_1 , - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 вересня 2019 року за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 284-289, 352, 354, 355 ЦПК України, -
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 , - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 вересня 2019 року за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії - задовольнити.
Заочне рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 вересня 2019 року по цивільній справі за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії - скасувати.
Розгляд справи призначити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику з повідомленням сторін.
Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику з повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Роз'яснити відповідачу, що згідно ч.4 ст.277 ЦПК України, він не пізніше п'ятиденного строку має право подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. У разі неподання у встановлений судом строк заперечень, відповідач має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.
Не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали, відповідач має право надіслати до суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову з підтвердженням направлення позивачу, іншому відповідачу та третій особі у справі копії відзиву та доданих до нього документів.
Позивач не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву, до початку розгляду справи по суті, має право підготувати відповідь на відзив, виклавши письмово свої міркування, аргументи та надати відповідні докази, та направити відповідачам, третій особі у справі та суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи.
Відповідач не пізніше п'яти днів з дня отримання відповіді позивача на відзив, до початку розгляду справи по суті має право підготувати заперечення на відповідь на відзив та направити позивачу, іншому відповідачу, третій особі й суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи.
Роз'яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: Н. Ю. Вікторович