Справа № 932/1604/23
Провадження 2/932/473/23
12 травня 2023 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Кудрявцевої Т.О.
при секретарі Рошошка Є.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа - ОСОБА_2 , про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини даних про батька, -
15.02.2023 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа - ОСОБА_2 , про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини даних про батька.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з липня 2013 року між ним та ОСОБА_2 склались фактичні шлюбні відносини, вони стали мешкати разом. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 народила від нього сина ОСОБА_3 , в силу положень ст. 135 СК України в свідоцтві про народження сина ОСОБА_3 відомості про батька були вказані зі слів матері та сина записали як ОСОБА_3 . Також, від шлюбних відносин у них народилась донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у відомостях про батька за їх спільною заявою було вказано його - ОСОБА_1 .
Позивач також зазначає, що 03.01.2023 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_2 , яка визнає факт його батьківства щодо сина ОСОБА_3 . 03.01.2023 року він звернувся разом з дружиною до Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) з заявою щодо внесення до актового запису про народження сина ОСОБА_3 змін у відомості щодо батька в порядку ст. 126 СК України, проте листом №11/20.22-31 від 05.01.2023 року йому було відмовлено у внесенні його даних у відомості про народження сина ОСОБА_3 , так як на момент його народження він - позивач був неповнолітнім та роз'яснено про вирішення цього питання в судовому порядку. Згідно Висновку експерта № 37057 генотипоскопічного експертного дослідження щодо вирішення питання чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконаного медико-генетичним центром «Мама-папа» 06.02.2023 року, встановлено, що «біологічне батьківство учасника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно учасника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках проведеного дослідження не виключається, Ймовірність того, що отриманий результат не є наслідком випадкового збігу індивідуалізуючих ознак неродинних осіб, складає 99,999998%.
Посилаючись на зазначене, позивач просить визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженого ОСОБА_2 ; зобов'язати Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) внести зміни до актового запису про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та вказати відомості про батько, а саме, що батьком дитини є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2023 року суддя Кудрявцева Т.О. визначена для розгляду даної справи.
Ухвалою судді від 16.02.2023 року відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позові.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, суду надав листа з проханням розглянути справу у його відсутність.
Третя особа - ОСОБА_2 в судовому засіданні вважала позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, пояснила, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженого нею від спільного життя з ним. Вказала, що, зважаючи на те, що позивач на час народження дитини був неповнолітнім, при реєстрації народження сина ОСОБА_3 в органах РАГСА його не вказали батьком дитини, а в січні 2023 року їм відмовити у внесенні змін до актового запис про народження дитини в частині внесення інформації про ОСОБА_1 як батька та рекомендували звернутися до суду з цим питанням.
В дане судове засідання учасники справи не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
У наданих суду 03.05.2023 року позивач та третя особа просили розглянути справу у їх відсутності.
Зважаючи на викладене, відповідно до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вислухавши учасників справи, дослідивши письмові докази у справі, суд встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частинами 1, 2 ст. 5 передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, ц ивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
У відповідності до ч.1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є громадянином України, що підтверджується копією його паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданому 07.10.2014 року Синельниківським РС ГУ ДМС України в Дніпропетровській області.
З липня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 склались фактичні шлюбні відносини, вони стали мешкати разом без реєстрації шлюбу.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 народила сина ОСОБА_3 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 03.06.2014 року Бабушкінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстрації служби Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 691 від 03.06.2014 року, в якому батьками зазначено: батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 .
Встановлено, що відповідно до положень ст. 135 СК України в свідоцтві про народження ОСОБА_3 відомості про батька були вказані зі слів матері ОСОБА_2 , що вона підтвердила в судовому засіданні та вбачається з копії актового запису про народження дитини, наданої на ухвалу суду.
Також, судом встановлено, що під час шлюбних відносин позивача з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась дитина - ОСОБА_6 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 13.01.2023 року Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис № 1060 від 23.08.2016 року, складений Бабушкінським районним у місті Дніпропетровську відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якому батьками дитини зазначено: батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась дитина - ОСОБА_5 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 13.01.2023 року Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис № 643 від 09.07.2021 року, складений Шевченківським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в якому батьками дитини зазначено: батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 .
03.01.2023 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , був зареєстрований шлюб, що підтверджується копією Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 , виданого 03.01.2023 року Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис № 01.
03.01.2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) з заявою щодо внесення до актового запису про народження сина ОСОБА_3 змін у відомості щодо батька в порядку ст. 126 СК України.
Листом №11/20.22-31 від 05.01.2023 року ОСОБА_1 було відмовлено у внесенні його даних у відомості про народження сина ОСОБА_3 з посиланням на те, що на момент його народження позивач був неповнолітнім та роз'яснено про вирішення цього питання в судовому порядку.
Згідно Висновку генотипоскопічного експертного дослідження № 37057 від 06.02.2023 року, наданого позивачем, на вирішення якої поставлені питання чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконаного медико-генетичним центром «Мама-папа» 06.02.2023 року, встановлено, що «біологічне батьківство учасника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно учасника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках проведеного дослідження не виключається; ймовірність того, що отриманий результат не є наслідком випадкового збігу індивідуалізуючих ознак неродинних осіб, складає 99,999998%».
В судовому засіданні мати дитини - ОСОБА_2 вважала позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, пояснила, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженого нею від спільного життя з ним. Вказала, що, зважаючи на те, що позивач на час народження дитини був неповнолітнім, при реєстрації народження сина ОСОБА_3 в органах РАГСА його не вказали батьком дитини, а в січні 2023 року їм відмовити у внесенні змін до актового запис про народження дитини в частині внесення інформації про ОСОБА_1 як батька та рекомендували звернутися до суду з цим питанням.
Статтею 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.12.1991 року, у всіх діях відносно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними або приватними інституціями, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Частиною 2 ст. 125 СК України передбачено, що якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.
Частиною 1 ст. 126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Статтею 128 СК України передбачено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
У відповідності до ч.1 ст. 135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
У відповідності до статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті; державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження. За відсутності документа закладу охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує акт народження, підставою для державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Пунктом 2, 13 розділу ІІ Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 року за № 96/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 року за № 55/18793 визначено, що підставою для внесення змін до актових записів цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), заява про визнання батьківства.
Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини, суд вважає наявними підстави для задоволення позовних вимог позивача про визнання його батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженого ОСОБА_2 .
Підлягають задоволенню і позовні вимоги позивача про зобов'язання Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) внести зміни до актового запису про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та вказати відомості про батька, а саме, що батьком дитини є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, зважаючи на клопотання, витрати по справі підлягають віднесенню за рахунок позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа - ОСОБА_2 , про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини даних про батька, - задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язати Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) внести зміни до актового запису про народження № 691 від 03 червня 2014 року, складеного Бабушкінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: зазначити, що батьком дитини є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України.
Витрати по справі віднести за рахунок позивача.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Т.О. Кудрявцева