Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/5653/23
Провадження № 1-кп/758/1201/23
21.06.2023 м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
з боку обвинувачення: прокурора - ОСОБА_3 ,
з боку захисту: обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12023100070000496 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Дніпро, громадянина України, який не працює, неодружений, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимий, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого у подальшому продовжено до 20.05.2023.
26.10.2022, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_4 перебував в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_5 , де проводив ремонтні роботи. У цей момент у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 , 26.10.2022, у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи в приміщенні однієї з кімнат квартири АДРЕСА_3 , впевнившись, що за його діями власник майна та сторонні особи не спостерігає, таємно викрав шліфмашину полірувальну марки «STARK DWS-851» вартістю 2952,05 гривень (без урахування ПДВ), який належить ОСОБА_6 , викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілому матеріального збитку на вказану суму.
Крім того, 16.11.2022, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_4 перебував в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_5 , де проводив ремонтні роботи. У цей момент, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 16.11.2022 в невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи в приміщенні однієї з кімнат квартири АДРЕСА_3 , впевнившись, що за його діями власник майна та сторонні особи не спостерігає, таємно викрав лазерний нівелір марки «HILDA 4D Green» вартістю 2354,50 гривень (без урахування ПДВ), який належить ОСОБА_6 , викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілому матеріального збитку на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, встановлених судом, наведених вище, визнав повністю, суду пояснив, що вчинив крадіжки інструменту з квартири, де виконував ремонтні роботи, а потім заклав у ломбард, оскільки вчасно не отримав оплату за роботу. Щиро розкаявся, просив суворо не карати.
Від потерпілого ОСОБА_6 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, де зазначив, що цивільний позов не подаватиме.
Враховуючи, що учасники судового провадження визнають недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, роз'яснивши їм, що згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України у такому випадку вони будуть позбавленні права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Надавши юридичну оцінку діям обвинуваченого, суд вважає, що його дії слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, та як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, повторно.
За встановлених обставин суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю.
При обранні виду та міри покарання суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений раніше не судимий, вперше притягається до кримінальної відповідальності, на обліку в спеціалізованих медичних установах не перебуває, офіційно не працевлаштований, неодружений, за місцем проживання характеризується посередньо.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та наявність на утриманні неповнолітньої дитини.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
У відповідності до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших кримінальних правопорушень.
Отже, враховуючи характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, обставин його вчинення, зважаючи на наявність пом'якшуючої та відсутність обтяжуючих вину обвинуваченого обставин, відомостей, що характеризують його особу, тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, суд вважає, що покаранням необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання, визначене у межах, установлених у санкції ч. 4 ст. 185 КК України, у вигляді позбавлення волі.
З огляду на те, що тяжких наслідків від вчинення кримінального правопорушення не настало, що суттєво зменшує суспільну небезпечність скоєного правопорушення, при цьому обвинувачений щиро розкаявся, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливо досягти без ізоляції його від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням, із застосуванням положень ст. 75 КК України та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, що стимулюватиме його до правомірної поведінки.
Відповідно до вимог ст. 124 КПК України суд вирішує питання про процесуальні витрати.
Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді п'яти років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання, якщо він протягом двох років не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення експертизи в сумі 240 грн.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.
З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку.
Суддя ОСОБА_1