Справа № 758/2827/23
12 червня 2023 року суддя Подільського районного суду м.Києва Лещенко О. В. , розглянувши позовну заяву, подану в інтересах ОСОБА_1 представником позивача адвокатом Герою Р.Ю. до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Гера Р.Ю. звернулася до Подільського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
15 березня 2023 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана справа передана на розгляд судді Лещенко О.В.
У позовній заяві представник позивача вказала адресу проживання відповідача: АДРЕСА_1 .
При цьому, звертаючись до Подільського районного суду міста Києва з позовною заявою про розірвання шлюбу в обґрунтування підсудності представник позивача зазначила посилання на ч.2 ст. 28 ЦПК України, згідно з якою позови про розірвання шлюбу можуть також пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти. Однак представником позивача при зверненні в інтересах позивача до Подільського районного суду м. Києва не подано доказів того, що діти.подружжя перебувають на утриманні позивача. Крім того, із матеріалів позовної заяви вбачається, що до позовної заяви долучено копію свідоцтва про шлюб, а у позовній заяві представник позивача вказала, що оригінал свідоцтва про шлюб знаходиться у позивача.
Вивченням матеріалів позовної заяви було встановлено, що вона не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, у зв'язку з чим ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 31.03.2023 року позивачу був наданий строк терміном не більше п'яти днів з дня отримання копії ухвали для виправлення недоліків, оскільки суд при прийнятті позову зобов'язаний встановити відсутність підстав для повернення позову і наявність передумов для відкриття провадження у справі - наявність правовідносин сторін, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства, і пред'явлення вимоги, яка не є байдужою до права.
Копія зазначеної ухвали суду про залишення позовної заяви без руху надіслано на адресу електронної пошти представника позивача, вказану у позовній заяві, та 02.05.2023 року о 10 год. 55 хв. доставлено на електронну пошту.
05.06.2023 було отримано відповідь № 99306 від 05.06.2023 з Єдиного державного демографічного реєстру згідно з якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване АДРЕСА_2 .
05.06.2023 було отримано відповідь № 99325 від 05.06.2023 з Єдиного державного демографічного реєстру згідно з якою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання зареєстроване АДРЕСА_2 .
05.06.2023 було отримано відповідь № 99340 від 05.06.2023 з Єдиного державного демографічного реєстру згідно з якою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання зареєстроване АДРЕСА_2 .
05.06.2023 було отримано відповідь № 98982 від 05.06.2023 з Єдиного державного демографічного реєстру згідно з якою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 місце проживання зареєстроване АДРЕСА_1 .
Із опублікованих в ЄДРСР електронних примірників ухвал Подільського районного суду міста Києва у справі №758/5406/22 убачається, що:
з позовом про розірвання шлюбу до відповідача ОСОБА_2 улипні 2022 року зверталась ОСОБА_5 . Ухвалою судді Подільського районного суду міста Києва від 18.07.2022 року у справі № 758/5406/22 позовна заява ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу була залишена без руху, оскільки згідно з п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.Із матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем долучено копію свідоцтва про шлюб. Згідно з пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», до позовної заяви про розірвання шлюбу додаються: оригінал свідоцтва про реєстрацію шлюбу, копії свідоцтва про народження дітей, довідки щодо розміру заробітку та інших доходів, а також усі необхідні документи відповідно до заявлених вимог. Таким чином, позивач звертаючись до суду з позовом про розірвання шлюбу повинен надати суду оригінал свідоцтва про реєстрацію шлюбу, однак такий не долучено до матеріалів позовної заяви;
як убачається з ухвали судді Подільського районного суду міста Києва від 12.09.2022 року у справі № 758/5406/22 позивачем 07.09.2022 року усунуто недоліки позовної заяви, визначені ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 18.07.2022 року про залишення позовної заяви без руху, додано до позовної заяви оригінал свідоцтва про шлюб між сторонами, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі;
як убачається з ухвали Подільського районного суду міста Києва від 08.11.2022 у справі № 758/5406/22: в ході розгляду справи судом виявлено, що позов подано від імені ОСОБА_5 , хоча згідно аналізу матеріалів справи суд приходить до висновку, що шлюб з ОСОБА_2 уклала ОСОБА_1 , а не ОСОБА_5 ; проте в матеріалах справи міститься копія ордеру адвоката Гера Р.Б., виданого АО «Алтус Легал», який надає адвокату право на представлення інтересів ОСОБА_5 ; також позовна заява підписана адвокатом Гера Р.Ю. від імені позивача; позовна заява подана особою, яка не має повноважень на ведення справи, а тому позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
З огляду на викладене, проаналізувавши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що вказівки ухвали судді Подільського районного суду м. Києва від 03.04.2023 року стороною позивача не виконані - до матеріалів справи оригінал свідоцтва про реєстрацію шлюбу не долучено. Водночас вказаний оригінал свідоцтва про реєстрацію шлюбу було долучено до справи №758/5406/22.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, позивач, чи заявник як сторона, яка задіяна в ході судового процесу, яка є його ініціатором, зобов'язана з розумним інтересом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати свої процесуальні обов'язки.
12.06.2023 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про повідомлення про стан розгляду справи, що, на думку, судді свідчить про те, що сторона позивача не втратила будь-яку цікавість до поданої позовної заяви.
При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, який у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За встановлених суддею обставин, з метою уникнення надмірного формалізму суддя вважає за необхідне роз'яснити стороні позивача, що оригінал свідоцтва про шлюб між сторонами можу бути подано до суду під час судового розгляду справи.
Розглянувши позовну заяву суддя вважає, що позов підсудний Подільському районному суді міста Києва за правилами підсудності справ за вибором позивача (ч.2 ст. 28 ЦПк України), підстав продовжити згідно з ч. 2 ст. 127 ЦПК України строк виконання вимог ухвали Подільського районного суду м.Києва від 03.04.2023 року про залишення позовної заяви без руху, а також підстав для відмови в відкритті провадження по справі згідно ст. 186ЦПК України, - не встановлено.
Відповідно до частини першої статті 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі.
Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За змістом частини першої статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Згідно з частиною 2 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного), окремого провадження. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до частини 3 статті 274 ЦПК України, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес.
В силу пункту 4 частини 6 статті 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Суд з власної ініціативи з метою повного, всебічного та неупередженого розгляду справи вважає за необхідне відкрити спрощене позовне провадження з викликом сторін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 274 ЦПК України, -
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за позовною заявою, поданоюв інтересах ОСОБА_1 представником позивача адвокатом Герою Р.Ю. до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Призначити судове засідання у справі на 11 липня 2023року о 13 год. 45 хв.
Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі у відповідності до частини п'ятої статті 272 ЦПК України.
Відповідачу разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі надіслати копії позовної заяви та доданих до неї матеріалів.
Відповідачу роз'яснити право у 15-денний строк з дня вручення копії даної ухвали подати відзив на позовну заяву. При цьому копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути направлена усім учасникам справи. До відзиву додати докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити: найменування (ім'я) позивача і номер справи; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; у разі повного або часткового визнання позовних вимог вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Позивачу роз'яснити право подати до суду відповідь на відзив протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов, долучивши до такої відповіді доказ направлення її копії всім учасникам справи.
Роз'яснити відповідачу право протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів, долучивши до таких заперечень доказ направлення їх копії всім учасникам справи.
Роз'яснити учасникам справи їх право на поставлення в першій заяві по суті справи, що ними подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов'язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п'ять днів до підготовчого засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. У заяві свідка зазначаються: ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань. Якщо поставлене запитання пов'язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім'ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім'ї чи близьких родичів. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов'язана повідомити причини відмови. Також учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання, якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи; якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов'язати учасника справи надати відповідь.
Роз'яснити учасникам справи, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів); зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання зазначених вимог, повертає її заявнику без розгляду.
Роз'яснити учасникам справи, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане відповідачем, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.
Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання.
Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. У разі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет http://рd.ki.court.gov.ua.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
СуддяО. В. Лещенко