печерський районний суд міста києва
Справа № 757/22711/23-к
07 червня 2023 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю:
слідчого: ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві провадження за клопотанням Слідчого другого відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення Російською Федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 , погоджене Прокурором другого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.02.2023 року за № 62023000000000121 за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України, -
Слідчий другого відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення Російською Федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 , за погодженням прокурора другого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.02.2023 року за № 62023000000000121 за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання, сторона обвинувачення вказує, що Слідчими Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000121 від 20.02.2023 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України.
Матеріали досудового розслідування у даному кримінальному провадженні виділено з кримінального провадження № 42022000000001158 від 26.08.2022 за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1, ч. 2 ст. 28 ч. 7 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2, ч. 1 ст. 438 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно з ст.ст. 1, 2 Конституції України, Україна є суверенною, незалежною та унітарною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Відповідно до статті 5 Конституції України, носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
Статтею 19 Конституції України встановлено один із основних загальних засад правового порядку в Україні, який ґрунтується на принципах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Статтею 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.
Відповідно до статей 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Місто Севастополь має спеціальний статус, Автономна Республіка Крим (далі - АР Крим) є невід'ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.
У період незалежності України російська федерація та її представники систематично, цілеспрямовано вели агресивну політику щодо України, проводили підривну діяльність проти вказаної держави, закладаючи підґрунтя економічного ослаблення України, дискредитації її у міжнародних торгівельних відносинах, штучно створюючи перепони на шляху руху України до вступу у НАТО, інтеграції у Європейський економічний союз, постійно посягали на суверенітет, територіальну цільність та недоторканість України, не визнавали її кордонів, приймали рішення та вчиняли дії, що загрожували обороноздатності, державній та економічній безпеці України.
Російською федерацією постійно вживались заходи щодо ескалації збройної агресії проти України, нав'язування сепаратизму, провокування міжнаціональних і міжконфесійних конфліктів, масових безпорядків, що загрожує безпеці, життю і здоров'ю громадян, державному суверенітету, конституційному ладу та територіальній цілісності України.
Продовжуючи реалізацію злочинного плану, з метою створення приводів для ескалації конфлікту і спроби виправдання своєї агресії перед громадянами України, рф та світовою спільнотою, 21 лютого 2022 року рф визнано так звані «Донецьку народну республіку» та «Луганську народну республіку» незалежними державами.
22 лютого 2022 року президент російської федерації, реалізуючи злочинний план, направив до ради федерації звернення про використання збройних сил рф за межами рф, яке було задоволено.
24 лютого 2022 року о 5 годині президент російської федерації оголосив про рішення розпочати військову операцію в Україні.
У подальшому, в цей же день на виконання злочинного наказу вищого політичного керівництва рф військовослужбовці зс та інших воєнізованих формувань рф, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, Донецькій і Луганській областях, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об'єкти, у тому числі шляхом застосування оперативно-тактичних ракет (включаючи застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом) по позиціям ЗС України та об'єктах цивільної інфраструктури, здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
Окрім того, перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і рф 1997 р. та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною Радою України, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
15.03.2022 Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 14.03.2022 р. № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено його продовження з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 року строком на 30 діб.
21.04.2022 Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 18.04.2022 р. №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено його продовження з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 року строком на 30 діб.
22.05.2022 Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 17.05.2022 р. №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено його продовження з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 року строком на 90 діб.
15.08.2022 Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 12.08.2022 р. №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено його продовження з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 р. строком на 90 діб.
17.11.2022 Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 07.11.2022 р. № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено його продовження з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 р. строком на 90 діб.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон) тимчасово окупована Російською Федерацією територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до п.п. 6, 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону № 1207-VII, окупаційна адміністрація рф - сукупність державних органів і структур рф, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних рф самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб'єктів адміністративних послуг.
Тимчасова окупація російською федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав.
Пунктом 7 частини 1 статті 1-1 Закону визначено поняття «тимчасово окупована Російською Федерацією територія України» та встановлено, що це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Статтею 3 Закону встановлено перелік територій, які вважаються «тимчасово окупованою територією». Такою територією визначається:
1) сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об'єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях;
2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України;
3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України.
Згідно з Резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй "Агресія проти України" A/RES/ES-11/1 від 2 березня 2022 року, визнається, що Росія вчинила агресію проти України, порушивши базові норми ООН.
Проміжним рішенням Міжнародного суду Організації Об'єднаних Націй від 16 березня 2022 року, констатовано факт вторгнення Росії на територію України.
Крім того, преамбулою Закону встановлено, що збройна агресія Російської Федерації розпочалася з неоголошених і прихованих вторгнень на територію України підрозділів збройних сил та інших силових відомств Російської Федерації, а також шляхом організації та підтримки терористичної діяльності, а 24 лютого 2022 року переросла в повномасштабне збройне вторгнення на суверенну територію України.
Російська федерація чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань російської федерації, що складаються з регулярних з'єднань і підрозділів, підпорядкованих Міністерству оборони російської федерації, підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам російської федерації, їхніх радників, інструкторів та іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих російською федерацією, а також за допомогою окупаційної адміністрації російської федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні російській федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що з початку березня 2022 року військовослужбовцями збройних сил країни агресора - російської федерації, у силовому виді за допомогою військової техніки шляхом вторгнення, було захоплено - окуповано окрему територію міста Маріуполя Донецької області. Для запровадження та утримання у незаконний спосіб місцевих мешканців вказаного населеного пункту військовослужбовці російської федерації та інших військових формувань, контрольованих державою-агресором, з метою повного контролю над захопленою територією, використовуючи силу та вогнепальну зброю на в'їздах та виїздах з території зазначеного міста обладнали ворожі бойові озброєні блокпости, а також ними введено спеціальний режим переміщення місцевого населення окупованою територією.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25.04.2022 «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 вересня 2022 року» (в редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 13.09.2022), Маріупольська міська територіальна громада Маріупольського району Донецької області внесена до вказаного переліку територіальних громад, розташованих в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) (п.п. 3 п. 7 розділу ІІ Переліку).
Наступними редакціями вказаного переліку дана територіальна громада з нього не виключалась.
Таким чином, у зв'язку із веденням агресивної війни з боку російської федерації проти України, у березні 2022 року окрема територія м. Маріуполя Донецької області тимчасово окупована та збройними формуваннями російської федерації встановлено загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.
Одночасно з початком тимчасової окупації зазначеного населеного пункту в березні 2022 року не пізніше 26.03.2022 окупаційною адміністрацією, а саме фактичним керівництвом так званої «ДНР», з метою забезпечення контролю за поведінкою місцевих мешканців, виявлення та розшуку патріотично налаштованих громадян України, здійснення стосовно них репресивних заходів, а також для вчинення інших протиправних дій створено незаконні правоохоронні органи, а саме відділення поліції «ДНР».
Після чого невстановленими досудовим розслідуванням особами з числа представників окупаційної влади російської федерації проведено роботу з виявлення осіб серед місцевого населення м. Маріуполя, які б виконували правоохоронні, організаційно-розпорядчі, адміністративно-господарські та інші функції у правоохоронних органах та незаконних органах влади, зокрема, у відділеннях поліції окупаційної адміністрації держави-агресора, а також здійснювали діяльність за відповідними напрямками у співпраці з ними.
При цьому, значна кількість громадян України з числа співробітників правоохоронних, контролюючих, судових органів та органів місцевої влади м. Маріуполя та Маріупольського району Донецької області, діючи між собою за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи кожен протиправний характер своїх дій, погодилися співпрацювати із окупаційною владою та виконувати вказівки та розпорядження представників окупаційної влади та військових посадових осіб зс рф. При цьому, зазначена група осіб розподілила між собою подальші ролі у реалізації вищевказаного спільного злочинного задуму.
Так, в березні 2022 року (більш точна дата органом досудового розслідування встановлюється) невстановлені особи із числа представників окупаційних сил російської федерації, запропонували громадянину України ОСОБА_6 обійняти посаду поліцейського в незаконному правоохоронному органі на тимчасово окупованій території - «поліції ДНР».
При цьому, 29.10.2019 ОСОБА_6 присягнув на вірність Українському народові, а наказом начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 68 о/с від 22.01.2021 його призначено помічником оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Маріупольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, у зв'язку з чим в силу ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», він набув статус працівника правоохоронного органу.
Крім того, громадянин України ОСОБА_6 , який постійно проживав на території м. Маріуполя Донецької області та тривалий період часу проходив службу в Національній поліції України, був достеменно обізнаний про те, що у 2014 році розпочалась збройна агресія російської федерації проти України, а також про те, що з 24.02.2022 вона переросла у широкомасштабне вторгнення військ рф на територію суверенної держави, до громадянства якої він належить. Також ОСОБА_6 об'єктивно розумів зміст загальновідомих подій про те, що збройні формування російської федерації шляхом вчинення воєнного нападу захопили Маріупольський район Донецької області та створили на окупованій території окупаційні адміністрації.
Більш того, наказом начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області «Про визначення тимчасового місця служби працівників окремих підрозділів ГУНП в Донецькій області» № 330 від 25.02.2022 особовий склад Маріупольського районного управління поліції (з підпорядкованими підрозділами поліції) ГУНП в Донецькій області, в тому числі ОСОБА_6 , мав прибути до Покровського районного управління ГУНП в Донецькій області о 08:45 год. 26.02.2022.
Незважаючи на вказані факти, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи громадянином України та працівником правоохоронного органу, усвідомлюючи, що Україна є унітарною державою, її суверенітет України поширюється на всю територію держави, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, до визначеного тимчасового місця служби 26.02.2022 не прибув, навпаки вирішив залишитись на тимчасово окупованій території Донецької області та допомагати агресору створювати вертикаль незаконних органів управління, в тому числі правоохоронних.
Так, ОСОБА_6 , перебуваючи в тимчасово окупованому м. Маріуполь Донецької області, керуючись корисливими мотивами, з метою сприяння представникам окупаційної влади та військовим посадовим особам зс рф у веденні агресивної війни проти України, а також сприяння агресору у створенні незаконних органів управління, діючи в умовах воєнного стану за попередньою змовою групою осіб з окремими працівниками ГУНП у Донецькій області, а саме ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , а також іншими працівниками контролюючих, правоохоронних, судових органів та незаконних органів влади Донецької області, які перейшли на бік ворога, нехтуючи при цьому положеннями Конституції України та вимогами інших законів України, погодився виконувати відведену йому роль у реалізації спільного злочинного задуму та в один із днів березня 2022 року (точна дата органом досудового розслідування не встановлена) умисно перейшов на бік ворога в період збройного конфлікту та почав надавати іноземній державі та їх представникам допомогу в проведенні підривної діяльності проти України, а саме добровільно зайняв посаду в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, а саме «поліцейського ДНР», яку займає до теперішнього часу.
Займаючи вищевказану посаду в незаконному правоохоронному органі, ОСОБА_6 , достовірно розуміючи, що на території м. Маріуполя Донецької області діє окупаційний режим, введений у зв'язку із захопленням військовослужбовцями та представникам збройних сил російської федерації території та державної влади у вказаній адміністративній одиниці, всупереч передбаченого Законом України «Про Національну поліцію» порядку, приступив до виконання покладених на нього представниками рф організаційно-розпорядчих, адміністративно-господарських та правоохоронних функцій у незаконному правоохоронному органі, створеному державою-агресором, до яких, окрім сприяння протиправній діяльності державі-агресору, входять: встановлення обмеження щодо перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без визначених документів; тимчасове обмеження або заборона руху транспортних засобів і пішоходів на вулицях, дорогах та ділянках місцевості; організація перевірки документів, що посвідчують особу, у фізичних осіб, а в разі потреби - огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян; здійснення оперативно-розшукової діяльності, проведення слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій тощо.
Так, приблизно в один із днів початку квітня 2022 року близько 15:00 год. ОСОБА_6 в якості «поліцейського ДНР» в одязі із розпізнавальними знаками вказаного незаконного правоохоронного органу, патрулював територію та біля будинку за адресою: м. Маріуполь, вул. Нільсена, 62, надав послуги з допомоги місцевим мешканцям, які внаслідок надзвичайної ситуації, викликаною військовою агресією рф, потребували такої допомоги, а саме видав їм воду.
У такий спосіб ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді «поліцейського ДНР», діючи умисно за попередньою змовою групою осіб з іншими представниками окупаційної адміністрації, у тому числі з працівниками правоохоронних органів України, які перейшли на бік ворога, здійснює незаконні владні та правоохоронні повноваження на тимчасово окупованій території Маріупольського району Донецької області, а отже виконує організаційно-розпорядчі, адміністративно-господарські та правоохоронні функції.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_6 знижує рівень захищеності життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якого забезпечується сталий розвиток суспільства, його дії завдають шкоди верховенству державної влади її самостійності усередині країни; нерозривності взаємозв'язку всіх складових території держави, що характеризуються єдністю і не мають власного суверенітету; підготовленості держави до захисту від зовнішньої збройної агресії або збройного конфлікту; захищеності державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності України, її економічного, оборонного потенціалу, правопорядку, життєво важливої інфраструктури та населення від розвідувально-підривної діяльності від іноземних спеціальних служб; захищеності інтересів України у сфері економіки.
Таким чином, за викладених вище обставин громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у державній зраді, тобто у діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України: переході на бік ворога в період збройного конфлікту та надання іноземній державі та їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненому в умовах воєнного стану за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України.
Обставинами, що дають підстави підозрювати вказану особу у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджуються наступними матеріалами:
- повідомленням оперативного підрозділу про виявлення ознак злочину, а саме про добровільне зайняття громадянами України за попередньою змовою посад в незаконних органах, створених на тимчасово окупованій території Донецької області окупаційною адміністрацією;
- документом про встановлення особи підозрюваного, згідно якого він є громадянином України;
- наказом про призначення підозрюваного на посаду до Національної поліції України;
- наказом начальника ГУНП в Донецькій області від 25.02.2022 про визначення тимчасового місця служби працівників окремих підрозділів ГУНП в Донецькій області;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_15 , яка будучи співробітником поліції, а саме слідчим Маріупольського районного управління поліції, та особисто знайомою з підозрюваним, повідомила, що працівник Національної поліції України ОСОБА_6 перейшов на бік ворога під час воєнного стану та виконував поліцейські функції окупаційної адміністрації в м. Маріуполь;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, згідно якого вказаний свідок впізнав підозрюваного;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_16 , який будучи співробітником поліції, а саме начальником головного пункту централізованого спостереження Маріупольського відділення управління поліції охорони в Донецькій області, та особисто знайомими з підозрюваним, повідомив, що працівник Національної поліції України ОСОБА_6 перейшов на бік ворога під час воєнного стану та виконував поліцейські функції окупаційної адміністрації в м. Маріуполь;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, згідно якого вказаний свідок впізнав підозрюваного;
- іншими матеріалами кримінального провадження, які у своїй сукупності підтверджують обґрунтованість підозри.
Таким чином, є достатньо підстав вважати, що вказана особа обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років або довічним позбавленням волі.
08.02.2023 складено та погоджено письмове повідомлення про підозру зазначеного громадянина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України, яке вручене у спосіб, передбачений для вручення повідомлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України у випадку неможливості вручення письмового повідомлення про підозру в день його складення воно здійснюється у спосіб, передбачений Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно з ч. 3 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 Кодексу, зокрема ст. 135 КПК України.
Вручити письмове повідомлення про підозру поштовим зв'язком не виявляється за можливе, оскільки відповідно до комп'ютерних даних, що місця на офіційних сайтах АТ «Укрпошта» та ТОВ «Нова Пошта», через тимчасову окупацію м. Маріуполь дані установи не здійснюють відправку кореспонденції до вказаного населеного пункту.
Ідентифіковані (підтверджені) контакти електронної пошти, факсимільного зв'язку, номеру телефону і телеграмного зв'язку підозрюваного відсутні.
Таким чином, здійснити повідомлення про підозру шляхом безпосереднього вручення, надіслання поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення повідомлення по телефону або телеграмою неможливо.
Враховуючи викладене, повідомлення про підозру у відповідності до ч. 8 ст. 135 КПК України 09.02.2022 опубліковано на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та 10.02.2022 - в газеті «Урядовий кур'єр», яка згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1425-р «Про друкований засіб масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, в якому у 2022 році розміщуються повістки про виклик осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, та інші відомості» є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження в якому у 2022 році розміщуються повістки про виклик осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, та інші відомості.
Таким же способом 10.02.2023 опубліковано повістку прокурора про виклик підозрюваного до слідчого на 16, 17, 18 лютого 2023 року.
Одночасно 10.02.2023 слідчим для здійснення захисту підозрюваного залучено захисника, якому теж було вручено повідомлення про підозру та вказану повістку про виклик.
Однак, у вказані дати підозрюваний не з'явився, про причини неявки не повідомив, у зв'язку з чим слідчим складено відповідний рапорт про його неявку.
Ураховуючи викладене, постановою слідчого від 22.02.2023 підозрюваного оголошено у розшук, проведення якого доручене Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.
Обставинами, які свідчать про те, що підозрюваний переховується від органу досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності, є наступні:
-у встановленому КПК України порядку викликався до слідчого, однак до місця виклику не прибув, про причини неявки не повідомив;
-переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, де, відповідно до вищезазначених доказів, здійснює злочинну діяльність, займаючи посаду у незаконному правоохоронному органі.
Отже, вищевказане дає достатні та безсумнівні підстави вважати, що підозрюваний умисно переховується від слідства та суду на тимчасово окупованій території України з метою уникнення кримінальної відповідальності. Притягнути підозрюваного до кримінальної відповідальності у загальному порядку, передбаченому чинним кримінальним процесуальним законодавством, неможливо.
Враховуючи викладене, в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 , умисно переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Слідчий вважає наявними підстави, з якими КПК України пов'язує надання слідчим суддею дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно підозрюваного ОСОБА_6 .
В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Захисник - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечував.
Заслухавши пояснення слідчого, захисника та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п'ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Згідно клопотання слідчого та долучених в його обґрунтування матеріалів встановлено, що Слідчими Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000121 від 20.02.2023 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України.
Матеріали досудового розслідування у даному кримінальному провадженні виділено з кримінального провадження № 42022000000001158 від 26.08.2022 за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1, ч. 2 ст. 28 ч. 7 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2, ч. 1 ст. 438 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно з ст.ст. 1, 2 Конституції України, Україна є суверенною, незалежною та унітарною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Відповідно до статті 5 Конституції України, носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
Статтею 19 Конституції України встановлено один із основних загальних засад правового порядку в Україні, який ґрунтується на принципах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Статтею 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.
Відповідно до статей 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Місто Севастополь має спеціальний статус, Автономна Республіка Крим (далі - АР Крим) є невід'ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.
У період незалежності України російська федерація та її представники систематично, цілеспрямовано вели агресивну політику щодо України, проводили підривну діяльність проти вказаної держави, закладаючи підґрунтя економічного ослаблення України, дискредитації її у міжнародних торгівельних відносинах, штучно створюючи перепони на шляху руху України до вступу у НАТО, інтеграції у Європейський економічний союз, постійно посягали на суверенітет, територіальну цільність та недоторканість України, не визнавали її кордонів, приймали рішення та вчиняли дії, що загрожували обороноздатності, державній та економічній безпеці України.
Російською федерацією постійно вживались заходи щодо ескалації збройної агресії проти України, нав'язування сепаратизму, провокування міжнаціональних і міжконфесійних конфліктів, масових безпорядків, що загрожує безпеці, життю і здоров'ю громадян, державному суверенітету, конституційному ладу та територіальній цілісності України.
Продовжуючи реалізацію злочинного плану, з метою створення приводів для ескалації конфлікту і спроби виправдання своєї агресії перед громадянами України, рф та світовою спільнотою, 21 лютого 2022 року рф визнано так звані «Донецьку народну республіку» та «Луганську народну республіку» незалежними державами.
22 лютого 2022 року президент російської федерації, реалізуючи злочинний план, направив до ради федерації звернення про використання збройних сил рф за межами рф, яке було задоволено.
24 лютого 2022 року о 5 годині президент російської федерації оголосив про рішення розпочати військову операцію в Україні.
У подальшому, в цей же день на виконання злочинного наказу вищого політичного керівництва рф військовослужбовці зс та інших воєнізованих формувань рф, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, Донецькій і Луганській областях, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об'єкти, у тому числі шляхом застосування оперативно-тактичних ракет (включаючи застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом) по позиціям ЗС України та об'єктах цивільної інфраструктури, здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
Окрім того, перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і рф 1997 р. та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною Радою України, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
15.03.2022 Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 14.03.2022 р. № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено його продовження з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 року строком на 30 діб.
21.04.2022 Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 18.04.2022 р. №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено його продовження з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 року строком на 30 діб.
22.05.2022 Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 17.05.2022 р. №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено його продовження з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 року строком на 90 діб.
15.08.2022 Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 12.08.2022 р. №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено його продовження з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 р. строком на 90 діб.
17.11.2022 Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 07.11.2022 р. № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено його продовження з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 р. строком на 90 діб.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон) тимчасово окупована Російською Федерацією територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до п.п. 6, 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону № 1207-VII, окупаційна адміністрація рф - сукупність державних органів і структур рф, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних рф самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб'єктів адміністративних послуг.
Тимчасова окупація російською федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав.
Пунктом 7 частини 1 статті 1-1 Закону визначено поняття «тимчасово окупована Російською Федерацією територія України» та встановлено, що це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Статтею 3 Закону встановлено перелік територій, які вважаються «тимчасово окупованою територією». Такою територією визначається:
1) сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об'єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях;
2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України;
3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України.
Згідно з Резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй "Агресія проти України" A/RES/ES-11/1 від 2 березня 2022 року, визнається, що Росія вчинила агресію проти України, порушивши базові норми ООН.
Проміжним рішенням Міжнародного суду Організації Об'єднаних Націй від 16 березня 2022 року, констатовано факт вторгнення Росії на територію України.
Крім того, преамбулою Закону встановлено, що збройна агресія Російської Федерації розпочалася з неоголошених і прихованих вторгнень на територію України підрозділів збройних сил та інших силових відомств Російської Федерації, а також шляхом організації та підтримки терористичної діяльності, а 24 лютого 2022 року переросла в повномасштабне збройне вторгнення на суверенну територію України.
Російська федерація чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань російської федерації, що складаються з регулярних з'єднань і підрозділів, підпорядкованих Міністерству оборони російської федерації, підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам російської федерації, їхніх радників, інструкторів та іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих російською федерацією, а також за допомогою окупаційної адміністрації російської федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні російській федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що з початку березня 2022 року військовослужбовцями збройних сил країни агресора - російської федерації, у силовому виді за допомогою військової техніки шляхом вторгнення, було захоплено - окуповано окрему територію міста Маріуполя Донецької області. Для запровадження та утримання у незаконний спосіб місцевих мешканців вказаного населеного пункту військовослужбовці російської федерації та інших військових формувань, контрольованих державою-агресором, з метою повного контролю над захопленою територією, використовуючи силу та вогнепальну зброю на в'їздах та виїздах з території зазначеного міста обладнали ворожі бойові озброєні блокпости, а також ними введено спеціальний режим переміщення місцевого населення окупованою територією.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25.04.2022 «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 вересня 2022 року» (в редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 13.09.2022), Маріупольська міська територіальна громада Маріупольського району Донецької області внесена до вказаного переліку територіальних громад, розташованих в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) (п.п. 3 п. 7 розділу ІІ Переліку).
Наступними редакціями вказаного переліку дана територіальна громада з нього не виключалась.
Таким чином, у зв'язку із веденням агресивної війни з боку російської федерації проти України, у березні 2022 року окрема територія м. Маріуполя Донецької області тимчасово окупована та збройними формуваннями російської федерації встановлено загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.
Одночасно з початком тимчасової окупації зазначеного населеного пункту в березні 2022 року не пізніше 26.03.2022 окупаційною адміністрацією, а саме фактичним керівництвом так званої «ДНР», з метою забезпечення контролю за поведінкою місцевих мешканців, виявлення та розшуку патріотично налаштованих громадян України, здійснення стосовно них репресивних заходів, а також для вчинення інших протиправних дій створено незаконні правоохоронні органи, а саме відділення поліції «ДНР».
Після чого невстановленими досудовим розслідуванням особами з числа представників окупаційної влади російської федерації проведено роботу з виявлення осіб серед місцевого населення м. Маріуполя, які б виконували правоохоронні, організаційно-розпорядчі, адміністративно-господарські та інші функції у правоохоронних органах та незаконних органах влади, зокрема, у відділеннях поліції окупаційної адміністрації держави-агресора, а також здійснювали діяльність за відповідними напрямками у співпраці з ними.
При цьому, значна кількість громадян України з числа співробітників правоохоронних, контролюючих, судових органів та органів місцевої влади м. Маріуполя та Маріупольського району Донецької області, діючи між собою за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи кожен протиправний характер своїх дій, погодилися співпрацювати із окупаційною владою та виконувати вказівки та розпорядження представників окупаційної влади та військових посадових осіб зс рф. При цьому, зазначена група осіб розподілила між собою подальші ролі у реалізації вищевказаного спільного злочинного задуму.
Так, в березні 2022 року (більш точна дата органом досудового розслідування встановлюється) невстановлені особи із числа представників окупаційних сил російської федерації, запропонували громадянину України ОСОБА_6 обійняти посаду поліцейського в незаконному правоохоронному органі на тимчасово окупованій території - «поліції ДНР».
При цьому, 29.10.2019 ОСОБА_6 присягнув на вірність Українському народові, а наказом начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 68 о/с від 22.01.2021 його призначено помічником оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Маріупольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, у зв'язку з чим в силу ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», він набув статус працівника правоохоронного органу.
Крім того, громадянин України ОСОБА_6 , який постійно проживав на території м. Маріуполя Донецької області та тривалий період часу проходив службу в Національній поліції України, був достеменно обізнаний про те, що у 2014 році розпочалась збройна агресія російської федерації проти України, а також про те, що з 24.02.2022 вона переросла у широкомасштабне вторгнення військ рф на територію суверенної держави, до громадянства якої він належить. Також ОСОБА_6 об'єктивно розумів зміст загальновідомих подій про те, що збройні формування російської федерації шляхом вчинення воєнного нападу захопили Маріупольський район Донецької області та створили на окупованій території окупаційні адміністрації.
Більш того, наказом начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області «Про визначення тимчасового місця служби працівників окремих підрозділів ГУНП в Донецькій області» № 330 від 25.02.2022 особовий склад Маріупольського районного управління поліції (з підпорядкованими підрозділами поліції) ГУНП в Донецькій області, в тому числі ОСОБА_6 , мав прибути до Покровського районного управління ГУНП в Донецькій області о 08:45 год. 26.02.2022.
Незважаючи на вказані факти, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи громадянином України та працівником правоохоронного органу, усвідомлюючи, що Україна є унітарною державою, її суверенітет України поширюється на всю територію держави, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, до визначеного тимчасового місця служби 26.02.2022 не прибув, навпаки вирішив залишитись на тимчасово окупованій території Донецької області та допомагати агресору створювати вертикаль незаконних органів управління, в тому числі правоохоронних.
Так, ОСОБА_6 , перебуваючи в тимчасово окупованому м. Маріуполь Донецької області, керуючись корисливими мотивами, з метою сприяння представникам окупаційної влади та військовим посадовим особам зс рф у веденні агресивної війни проти України, а також сприяння агресору у створенні незаконних органів управління, діючи в умовах воєнного стану за попередньою змовою групою осіб з окремими працівниками ГУНП у Донецькій області, а саме ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , а також іншими працівниками контролюючих, правоохоронних, судових органів та незаконних органів влади Донецької області, які перейшли на бік ворога, нехтуючи при цьому положеннями Конституції України та вимогами інших законів України, погодився виконувати відведену йому роль у реалізації спільного злочинного задуму та в один із днів березня 2022 року (точна дата органом досудового розслідування не встановлена) умисно перейшов на бік ворога в період збройного конфлікту та почав надавати іноземній державі та їх представникам допомогу в проведенні підривної діяльності проти України, а саме добровільно зайняв посаду в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, а саме «поліцейського ДНР», яку займає до теперішнього часу.
Займаючи вищевказану посаду в незаконному правоохоронному органі, ОСОБА_6 , достовірно розуміючи, що на території м. Маріуполя Донецької області діє окупаційний режим, введений у зв'язку із захопленням військовослужбовцями та представникам збройних сил російської федерації території та державної влади у вказаній адміністративній одиниці, всупереч передбаченого Законом України «Про Національну поліцію» порядку, приступив до виконання покладених на нього представниками рф організаційно-розпорядчих, адміністративно-господарських та правоохоронних функцій у незаконному правоохоронному органі, створеному державою-агресором, до яких, окрім сприяння протиправній діяльності державі-агресору, входять: встановлення обмеження щодо перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без визначених документів; тимчасове обмеження або заборона руху транспортних засобів і пішоходів на вулицях, дорогах та ділянках місцевості; організація перевірки документів, що посвідчують особу, у фізичних осіб, а в разі потреби - огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян; здійснення оперативно-розшукової діяльності, проведення слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій тощо.
Так, приблизно в один із днів початку квітня 2022 року близько 15:00 год. ОСОБА_6 в якості «поліцейського ДНР» в одязі із розпізнавальними знаками вказаного незаконного правоохоронного органу, патрулював територію та біля будинку за адресою: м. Маріуполь, вул. Нільсена, 62, надав послуги з допомоги місцевим мешканцям, які внаслідок надзвичайної ситуації, викликаною військовою агресією рф, потребували такої допомоги, а саме видав їм воду.
У такий спосіб ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді «поліцейського ДНР», діючи умисно за попередньою змовою групою осіб з іншими представниками окупаційної адміністрації, у тому числі з працівниками правоохоронних органів України, які перейшли на бік ворога, здійснює незаконні владні та правоохоронні повноваження на тимчасово окупованій території Маріупольського району Донецької області, а отже виконує організаційно-розпорядчі, адміністративно-господарські та правоохоронні функції.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_6 знижує рівень захищеності життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якого забезпечується сталий розвиток суспільства, його дії завдають шкоди верховенству державної влади її самостійності усередині країни; нерозривності взаємозв'язку всіх складових території держави, що характеризуються єдністю і не мають власного суверенітету; підготовленості держави до захисту від зовнішньої збройної агресії або збройного конфлікту; захищеності державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності України, її економічного, оборонного потенціалу, правопорядку, життєво важливої інфраструктури та населення від розвідувально-підривної діяльності від іноземних спеціальних служб; захищеності інтересів України у сфері економіки.
Таким чином, за викладених вище обставин громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у державній зраді, тобто у діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України: переході на бік ворога в період збройного конфлікту та надання іноземній державі та їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненому в умовах воєнного стану за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України.
Обставинами, що дають підстави підозрювати вказану особу у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджуються наступними матеріалами:
- повідомленням оперативного підрозділу про виявлення ознак злочину, а саме про добровільне зайняття громадянами України за попередньою змовою посад в незаконних органах, створених на тимчасово окупованій території Донецької області окупаційною адміністрацією;
- документом про встановлення особи підозрюваного, згідно якого він є громадянином України;
- наказом про призначення підозрюваного на посаду до Національної поліції України;
- наказом начальника ГУНП в Донецькій області від 25.02.2022 про визначення тимчасового місця служби працівників окремих підрозділів ГУНП в Донецькій області;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_15 , яка будучи співробітником поліції, а саме слідчим Маріупольського районного управління поліції, та особисто знайомою з підозрюваним, повідомила, що працівник Національної поліції України ОСОБА_6 перейшов на бік ворога під час воєнного стану та виконував поліцейські функції окупаційної адміністрації в м. Маріуполь;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, згідно якого вказаний свідок впізнав підозрюваного;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_16 , який будучи співробітником поліції, а саме начальником головного пункту централізованого спостереження Маріупольського відділення управління поліції охорони в Донецькій області, та особисто знайомими з підозрюваним, повідомив, що працівник Національної поліції України ОСОБА_6 перейшов на бік ворога під час воєнного стану та виконував поліцейські функції окупаційної адміністрації в м. Маріуполь;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, згідно якого вказаний свідок впізнав підозрюваного;
- іншими матеріалами кримінального провадження, які у своїй сукупності підтверджують обґрунтованість підозри.
08.02.2023 складено та погоджено письмове повідомлення про підозру зазначеного громадянина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України, яке вручене у спосіб, передбачений для вручення повідомлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України у випадку неможливості вручення письмового повідомлення про підозру в день його складення воно здійснюється у спосіб, передбачений Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно з ч. 3 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 Кодексу, зокрема ст. 135 КПК України.
Вручити письмове повідомлення про підозру поштовим зв'язком не виявляється за можливе, оскільки відповідно до комп'ютерних даних, що місця на офіційних сайтах АТ «Укрпошта» та ТОВ «Нова Пошта», через тимчасову окупацію м. Маріуполь дані установи не здійснюють відправку кореспонденції до вказаного населеного пункту.
Ідентифіковані (підтверджені) контакти електронної пошти, факсимільного зв'язку, номеру телефону і телеграмного зв'язку підозрюваного відсутні.
Таким чином, здійснити повідомлення про підозру шляхом безпосереднього вручення, надіслання поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення повідомлення по телефону або телеграмою неможливо.
Враховуючи викладене, повідомлення про підозру у відповідності до ч. 8 ст. 135 КПК України 09.02.2022 опубліковано на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та 10.02.2022 - в газеті «Урядовий кур'єр», яка згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1425-р «Про друкований засіб масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, в якому у 2022 році розміщуються повістки про виклик осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, та інші відомості» є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження в якому у 2022 році розміщуються повістки про виклик осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, та інші відомості.
Таким же способом 10.02.2023 опубліковано повістку прокурора про виклик підозрюваного до слідчого на 16, 17, 18 лютого 2023 року.
Одночасно 10.02.2023 слідчим для здійснення захисту підозрюваного залучено захисника, якому теж було вручено повідомлення про підозру та вказану повістку про виклик.
Однак, у вказані дати підозрюваний не з'явився, про причини неявки не повідомив, у зв'язку з чим слідчим складено відповідний рапорт про його неявку.
Ураховуючи викладене, постановою слідчого від 22.02.2023 підозрюваного оголошено у розшук, проведення якого доручене Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.
Враховуючи наведене, наявність постанови слідчого про оголошення в розшук, слідчий суддя погоджується з тим, що ОСОБА_6 умисно переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
З вказаних мотивів, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав, з якими закон пов'язує можливість надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування, в порядку ст. ст. 297-1, 297-2, 297-3, 297-4 КПК України, стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 62023000000000121.
Керуючись ст. ст. 297-1, 297-2, 297-4, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання Слідчого другого відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення Російською Федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 , погоджене Прокурором другого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.02.2023 року за № 62023000000000121 за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України, - задовольнити.
Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.02.2023 року за № 62023000000000121 відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Маріуполь, Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України.
Зобов'язати прокурора у кримінальному провадженні відомості про здійснення спеціального досудового розслідування внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення та не може бути оскаржена. Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Повний текст ухвали буде оголошено о 15 год. 30 хв. 12.06.2023 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1