печерський районний суд міста києва
Справа № 753/15598/20
26 квітня 2023 року
Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Хайнацького Є.С.,
при секретарі судового засідання - Сміян А.Ю.,
за участю:
позивача: не з'явилась,
представника відповідача: не з'явився,
представника третьої особи: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державного підприємства «Національні інформаційні системи», про усунення перешкод у користуванні власністю, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (далі - відповідач, АТ КБ «Приватбанк»), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державного підприємства «Національні інформаційні системи» (далі - третя особа, ДП «Національні інформаційні системи»), в якому просить: визнати припиненим приватне обтяження рухомого майна, зареєстроване 16.04.2018 року за № 16823100 реєстратором Дзюбенко Я.В. Дніпропетровської філії ДП «Національні інформаційні системи», підстава обтяження - договір застави № НАG7АК55330039, виданий 29.03.2007 року, видавник - ПАТ КБ «Приватбанк», боржник - ОСОБА_2 , код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , об'єктом якого є автомобіль Subaru Tribeka, номер шасі НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_4 ; усунути перешкоди у здійсненні права власності шляхом зобов'язання відповідача подати до третьої особи заяву про припинення зазначеного обтяження та здійснити розподіл судових витрат.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що 06.01.2018 року вона придбала транспортний засіб Subaru Tribeka, номер шасі НОМЕР_2 , та в той же день здійснила його перереєстрацію за договором купівлі-продажу у Територіальному сервісному центрі МВС України № 3242, на який видано державний номерний знак НОМЕР_5 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 .
У вересні 2020 року позивачу стало відомо про наявність заборони відчуження вказаного автомобіля з аналогічним номером шасі, проте з іншим державним номерним знаком.
Приватне обтяження рухомого майна - заборона відчуження спірного автомобіля зареєстроване 16.04.2018 року за № 16823100 реєстратором Дзюбенко Я.В. Дніпропетровської філії ДП «Національні інформаційні системи», тобто через 3 місяці після придбання позивачем зазначеного автомобіля, відтак позивач є добросовісним набувачем.
Позивач вважає, що у реєстратора були відсутні підстави для обтяження належного їй рухомого майна, оскільки вона не передавала автомобіль в заставу та не укладала відповідних договорів застави з відповідачем; позивач набула право власності на спірний автомобіль без обтяжень.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.03.2009 року порушено провадження у справі № Б-39/56-09 про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 . Постановою господарського суду Харківської області від 02.09.2011 року фізичну особи-підприємця ОСОБА_2 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Родзинського А.А. та зобов'язано ліквідатора до 04.04.2010 року виконати ліквідаційну процедуру боржника. З постанови Харківського апеляційного господарського суду від 22.02.2017 року у справі № Б-39/56-09 вбачається, що відповідач звертався до суду у зв'язку з тим, було реалізоване майно банкрута, зокрема, спірний автомобіль, на підставі договору купівлі-продажу від листопада 2009 року, проте отримані від реалізації автомобіля кошти відповідачу не перераховані.
Також відповідач звертався з позовом до арбітражного керуючого Родзинського А.А. про повернення коштів, отриманих від реалізації спірного автомобіля (справа № 635/6689/15-ц).
Позивач вважає, що оскільки відповідачу станом на 16.04.2018 року було відомо, що спірний автомобіль вибув з володіння ОСОБА_2 у 2009 році, то цей автомобіль не може бути предметом застави.
Крім того, позивач є четвертим добросовісним власником спірного автомобіля.
Посилаючись на вказані обставини та враховуючи, що позивач є добросовісним набувачем рухомого майна, щодо якого зареєстровано обтяження, її протиправно позбавлено можливості розпоряджатись своїм майном, на підставі ст.ст. 10, 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст. 28 Закону України «Про заставу», ст.ст. 317, 319, 328, 386, 388, 391, 577 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позивач звернулась до суду з указаним позовом.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 09.10.2020 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ДП «Національні інформаційні системи», про усунення перешкод у користуванні власністю передано за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2021 року прийнято цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ДП «Національні інформаційні системи», про усунення перешкод у користуванні власністю до свого провадження, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 26.05.2021 року.
23.06.2021 року до суду надійшли пояснення третьої особи, у яких зазначено, що відповідальність за достовірність відомостей, що містяться в заяві обтяжувача, несе обтяжувач, а третя особа як реєстратор виконує суто механічну функцію із внесення/виключення до/з Реєстру відомостей про обтяження майна, тому відповідач повинен подати заяву про реєстрацію змін обтяження рухомого майна нотаріусу у паперовій формі або третій особі в електронній формі.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.10.2021 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ДП «Національні інформаційні системи», про усунення перешкод у користуванні власністю прийнято до свого провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 26.01.2022 року.
У зв'язку з перебуванням судді у відпустці судове засідання, призначене на 26.01.2022 року, знято з розгляду та призначено наступне судове засідання на 08.04.2022 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08.04.2022 року відкладено розгляд справи на 21.09.2022 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21.09.2022 року відкладено розгляд справи на 08.12.2022 року.
06.10.2022 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08.12.2022 року повернуто відзив на позовну заяву, який надійшов до суду 06.10.2022 року, без розгляду з підстав, передбачених ч. 7 ст. 178 ЦПК України, оскільки відзив подано відповідачем до суду з порушенням строку, встановленого ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2021 року.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08.12.2022 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ДП «Національні інформаційні системи», про усунення перешкод у користуванні власністю, призначено цивільну справу за вказаним позовом до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 26.04.2023 року.
Позивач у судове засідання не з'явилась; про день, час, місце розгляду справи повідомлена належним чином; подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, у якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явилась; про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій щодо задоволення позовних вимог заперечувала, просила відмовити.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином; подав до суду заяву, у якій просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу Subaru Tribeka, 2007 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_5 , дата реєстрації - 06.01.2018 року, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 .
Згідно з копією витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № Р66300 від 21.09.2020 року реєстратором Дзюбенко Я.В. Дніпропетровської філії ДП «Національні інформаційні системи» 16.04.2018 року зареєстровано приватне обтяження № 16823100: застава рухомого майна; відомості про обмеження відчуження: заборонено відчужувати; об'єкт обтяження: інший транспортний засіб Subaru Tribeka, номер об'єкта: НОМЕР_2, номер державної реєстрації: НОМЕР_3 ; боржник: ОСОБА_2 ; обтяжувач: ПАТ КБ «Приватбанк»; документ-підстава: договір застави, серія та номер: НАG7АК55330039, виданий 29.03.2007 року, видавник - ПАТ КБ «Приватбанк».
Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.01.2017 року у справі № Б-39/56-09 задоволено скаргу ПАТ КБ «Приватбанк» на дії арбітражного керуючого Родзинського А.А.; визнано неправомірними дії арбітражного керуючого Родзинського А.А. з неперерахування коштів в сумі 134 084,20 грн. на користь ПАТ КБ «Приватбанк», отриманих від реалізації заставного майна (автомобіль SUBARU, модель В9 TRIBEKA, 2007 року випуску) на підставі договору купівлі-продажу від 12.11.2009 року № 61.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.02.2017 року у справі № Б-39/56-09 ухвалу господарського суду Харківської області від 19.01.2017 року скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено повністю у задоволенні скарги ПАТ КБ «Приватбанк» на дії арбітражного керуючого Родзинського А.А.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
За змістом ст. 1 Закону України «Про заставу», ст. 572 ЦК України, застава є способом забезпечення зобов'язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Згідно ч. 4 ст. 577 ЦК України, моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про заставу», застава зберігає силу, якщо однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої вимоги іншій особі або переведення боргу, який виник із забезпеченої застави.
Разом з тим, зазначені норми застосовуються з урахуванням положень Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.
Порядок внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна відомостей про виникнення, зміну та припинення обтяжень регламентується Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», Порядком ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 року № 830, Інструкцією про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 29.07.2004 року № 73/5, наказом Міністерства юстиції України від 07.07.2006 року № 57/5 «Про визначення реєстраторів Державного реєстру обтяжень рухомого майна».
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.
За положеннями ст. 4 цього Закону, обтяження поділяються на публічні (виникають на підставі закону або рішення суду) та приватні (забезпечувальні та інші договірні).
Згідно ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.
Згідно ст. 11 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.
За положеннями ст. 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом.
Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного суду від 06.02.2018 року у справі № 333/6700/15-ц.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 набула права власності на спірний транспортний засіб Subaru Tribeka, 2007 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 , 06.01.2018 року, а через три місяці - 16.04.2018 року зареєстровано приватне обтяження № 16823100 - застава цього транспортного засобу на підставі договору застави, укладеного 29.03.2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 .
З огляду на вищевказані норми закону та встановлені фактичні обставини у справі, суд вважає, що позивач є третьою стороною у правовідносинах, що випливають з договору застави, а тому за відсутності відповідного запису в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, вона є добросовісним набувачем, оскільки не знала і не могла знати про наявність договору, укладеного між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 .
Реалізація майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень, не припиняє заставу, тому вона зберігає чинність при переході власності предмета застави до іншої особи, але в такому випадку має значення факт здійснення реєстрації такого обтяження у відносинах, що виникають з третіми особами.
За приписами ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі ст. 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.
У разі передачі рухомого майна в забезпечення боржником, який не мав на це права, таке забезпечення є чинним, якщо в Державному реєстрі немає відомостей про попереднє обтяження відповідного рухомого майна.
Обтяжувач, права якого порушені внаслідок дій боржника, визначених цією статтею, вправі вимагати від боржника відшкодування завданих збитків.
З огляду на те, що на час відчуження та придбання позивачем спірного транспортного засобу у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були відсутні відомості про обтяження, суд вважає, що в даному випадку підстави для збереження чинності застави для нового власника майна відсутні.
Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
За положеннями ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Враховуючи, що обтяження на належний позивачу на праві власності транспортний засіб, який вона набула на законних підставах, накладено більше ніж через три місяці після набуття цього права власності позивачем, у зв'язку з чим вона позбавлена можливості здійснювати право власності на власний розсуд, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими.
Доводи відповідача про те, що застава зберігає силу у разі переходу права власності до іншої особи є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки на момент придбання позивачем спірного транспортного засобу на підставі відплатного договору запис щодо обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна був відсутній, а отже позивач є добросовісним набувачем.
Статтею 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено підстави для внесення записів до Державного реєстру. Відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Записи щодо обтяжень, які втратили свою чинність, підлягають вилученню з Державного реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження.
Згідно п. 2 Інструкції про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.07.2004 року № 73/5, внесення до Державного реєстру відомостей про обтяження рухомого майна здійснюється реєстратором на підставі «Заяви про реєстрацію обтяження рухомого майна».
Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.
З огляду на викладене, внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна відомостей про припинення обтяжень рухомого майна може бути здійснено на підставі відповідної заяви обтяжувача або рішення суду.
За положеннями ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку про обґрунтованість позову.
Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, позивачем понесені в якості судових витрат витрати зі сплати судового збору в розмірі 840 грн. 80 коп. за подання позову до суду, що підтверджується квитанцією від 23.09.2020 року № 0.0.1846683112.1.
Оскільки, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 840 грн. 80 коп. у відшкодування судових витрат.
Керуючись Законом України «Про заставу», Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст.ст. 321, 391, 572, 577 Цивільного кодексу України, ст.ст. 13, 263, 265, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державного підприємства «Національні інформаційні системи», про усунення перешкод у користуванні власністю, - задовольнити.
Визнати припиненим приватне обтяження рухомого майна, зареєстроване 16.04.2018 року за № 16823100 реєстратором Дзюбенко Я.В. Дніпропетровської філії ДП «Національні інформаційні системи»: застава рухомого майна, відомості про обмеження відчуження: заборонено відчужувати; документ-підстава: договір застави, серія та номер: НАG7АК55330039, виданий 29.03.2007 року, видавник - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», боржник - ОСОБА_2 , код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , об'єктом якого є транспортний засіб Subaru Tribeka, номер об'єкта: НОМЕР_2, номер державної реєстрації: НОМЕР_3 , що належить на праві власності ОСОБА_1 .
Зобов'язати Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» подати до Державного підприємства «Національні інформаційні системи» заяву про припинення приватного обтяження рухомого майна, зареєстрованого 16.04.2018 року за № 16823100 реєстратором Дзюбенко Я.В. Дніпропетровської філії ДП «Національні інформаційні системи»: застава рухомого майна, відомості про обмеження відчуження: заборонено відчужувати; документ-підстава: договір застави, серія та номер: НАG7АК55330039, виданий 29.03.2007 року, видавник - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», боржник - ОСОБА_2 , код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , об'єктом якого є транспортний засіб Subaru Tribeka, номер об'єкта: НОМЕР_2, номер державної реєстрації: НОМЕР_3 .
Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Позивач - ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; код ЄДРПОУ 14360570.
Третя особа - Державне підприємство «Національні інформаційні системи»: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 4, код ЄДРПОУ 39787008.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, (а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду), а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено та підписано 05.05.2023 року.
Суддя Є.С. Хайнацький