печерський районний суд міста києва
Справа № 465/5786/21-ц
04 травня 2023 року
Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Хайнацького Є.С.,,
при секретарі судового засідання - Сміян А.Ю.,
за участю:
позивача: не з'явився,
представника відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Кепітал» до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Кепітал» (далі - позивач, ТОВ ФК «Кредит-Кепітал») звернулося суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 17.12.2018 року № 738030 у розмірі 8 921,50 грн. та судові витрати.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що 17.12.2018 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 738030, відповідно до якого ОСОБА_1 надано грошові кошти у розмірі 3 500,00 грн., а остання зобов'язалася повернути кредит, сплатити комісію за надання послуг та проценти за користування кредитом у термін встановлений договором.
31.05.2019 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 31-МЛ, відповідно до якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимог по відношенню до осіб, які виявилися боржниками ТОВ «Мілоан».
Позивач вказує, що відповідач станом на 07.12.2020 року має непогашену заборгованість за кредитним договором у розмірі 8 921,50 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 3 500,00 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 4 546,50 грн., заборгованості за комісією у розмірі 805,00 грн. та строкова заборгованість за штрафами і пенею у розміні 70,00 грн.
Ухвалою франківського районного суду м. Києва від 17.09.2021 року цивільну справу № 465/5786/21 передано на розгляд за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01.12.2021 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у вищевказаній цивільній справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 11.04.2022 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11.04.2022 року відкладено розгляд справи на 03.10.2022 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03.10.2022 року відкладено розгляд справи на 16.01.2023 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16.01.2023 року відкладено розгляд справи на 04.05.2023 року.
Позивач у судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляд справи повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов просив задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності відповідача, проти позову заперечив.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що 17.12.2018 року між ТОВ «Мілоан», як кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, укладено кредитний договір № 738030.
Відповідно до положень п. п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 кредитного договору, позикодавець зобов'язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3 договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2 договору, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Сума (загальний розмір) кредиту становить 3 500,00 грн. у валюті: Українська гривня. Кредит надається строком на 30 днів з 17.12.2018 року. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 16.01.2019 року.
Згідно положень п. п. 1.5.1, 1.5.2 кредитного договору, комісія за надання кредиту: 805 грн., яка нараховується за ставкою 23,00 відсотків від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом: 1 115,00 грн., які нараховуються за ставкою 1.10 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Пунктом 3.3.2 кредитного договору визначено, що позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим Договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п. 1.1 - 1.6 та п. 2.4 цього Договору.
Факт отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 3 500,00 грн. підтверджується копією платіжного доручення від 17.12.2018 року № 802774974.
31.05.2019 року між ТОВ «Мілоан», як кредитором, та ТОВ «ФК «Кредит-капітал», як новим кредитором, укладено договір відступлення прав вимоги № 31-МЛ.
Відповідно до п. п. 1.1, 6.2.3 договору відступлення, на умовах, встановлених цим Договором, Кредитор передає (відступає) Новому Кредиторові за плату, а Новий Кредитор приймає належні Кредиторові права грошові вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між Кредитором і Боржником (Портфель Заборгованості). Права Вимоги переходять до Нового Кредитора з моменту підписання сторонами цього Договору після чого Новий Кредитор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості.
Згідно витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги від 31.05.2019 року № 31-МЛ до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» від ТОВ «Мілоан» перейшло право вимоги за кредитним договором № 738030 від 17.12.2018 року укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 на загальну суму заборгованості 8 921,50 грн.
За нормою ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого станом на 07.12.2020 року має заборгованість за кредитним договором у розмірі 8 921,50 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 3 500,00 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 4 546,50 грн., заборгованості за комісією у розмірі 805,00 грн. та строкова заборгованість за штрафами і пенею у розміні 70,00 грн.
З метою досудового врегулювання спору ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на адресу відповідача було надіслано досудову вимогу від 13.11.2020 року № 18823587 з вимогою про сплату заборгованості у розмірі 8 921,50 грн., яка відповідачем виконана не була.
У спростування зазначеного будь яких доказів відповідачем суду не надано.
Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно розрахунку заборгованості, поданого позивачем, борг відповідачки становить 8 921,50 грн., з яких: 3 500,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 805,00 грн. - прострочена заборгованість за комісією; 4 546,50 грн. - прострочена заборгованість за процентами; 70,00 грн. - строкова заборгованість за штрафами і пенями.
Разом з цим, частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом статей 550, 551 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Неустойка за своєю правовою природою володіє акцесорним характером і, будучи цивільно-правовою санкцією, у всіх випадках є елементом самого забезпеченого зобов'язання.
Частиною 1 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18, зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Враховуючи, що договір від 17.12.2018 року № 738030 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладений на один місяць і зазначено в договорі дату повернення позики - не пізніше 16.01.2019 року, підстав для стягнення пені після спливу строку договору немає.
Тобто, право ТОВ «Мілоан» нараховувати відсотки за користування кредитом припинилося зі спливом строку дії договору 16.01.2019 року, тому, починаючи із зазначеної дати, товариство не мало права нараховувати проценти за користування кредитом.
Також, сторони кредитного договору від 17.12.2018 року обумовили сукупну вартість кредиту, що вкладає 3 500,00 грн., з яких 805,00 грн. - це комісія та 1 155,00 грн. - проценти за користування кредитними коштами, які нараховуються за ставкою 1,10 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Оскільки, позивачем не було надано детального розрахунку за складовими кредитної заборгованості, яку просить стягнути з відповідача, зокрема простроченої заборгованості за процентами в сумі 4 546,50 грн., із зазначенням за який період була нарахована та за якою відсотковою ставкою, а також враховуючи те, що умовами кредитного договору не було передбачено нарахування процентів за користування кредитними коштами поза межами строку дії договору, суд дійшов до висновку, що із відповідача підлягає стягненню саме узгоджений сторонами кредитного договору розмір процентів, що становить 1 155,00 грн.
Що стосується вимог про стягнення з відповідачки 805,00 грн. - суми нарахованої комісії, то вони задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Рішенням Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року №15-рп/2011 визначено, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Оскільки споживач є вразливою стороною договірних відносин, законодавець визначився з посиленим захистом споживачів шляхом прийняття Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10 червня 2017 року.
Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
Згідно із цим Законом послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).
Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
Враховуючи імперативне врегулюванням законодавством про захист прав споживачів умов щодо нарахування комісії з обслуговування кредитного договору, пункт кредитного договору 1.5.1 щодо сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості не підлягає застосуванню, отже відсутні правові підстави для задоволення позовної вимоги банку в частині стягнення комісії в розмірі 805,00 грн.
Таким чином, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, виходячи з принципів розумності, пропорційності, виваженості, справедливості, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК «Кредит-Капітал» 3 500,00 грн. - простроченої заборгованості за сумою кредиту; та 1 155,00 грн. - простроченої заборгованість за процентами, відмовивши в іншій частині.
У статті 141 ЦПК України зазначено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково на 52 %, тому з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути судові витрати пропорційно задоволеній частині вимог у розмірі 1 180,40 грн. (2270 грн. х 52 % = 1 180,40 грн.).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 512, 536, 550, 551, 629, 1048, 1054, 1077 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Кепітал» до ОСОБА_1 про стягнення коштів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором від 17.12.2018 року № 738030 у розмірі 4 650 (чотири тисячі шістсот п'ятдесят гривень) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 180 (одна тисяча сто вісімдесят) грн 40 коп.
В іншій частині - відмовити.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал»: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, код ЄДРПОУ 35234236.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНКОПП НОМЕР_1 .
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено та підписано 04.05.2023 року.
Суддя Є.С. Хайнацький