Справа №:758/9152/18
Провадження №: 2/755/3559/22
"18" травня 2023 р. м. Київ
Дніпровський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді - САВЛУК Т. В., секретаря Бурячек О.В., розглянувши в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, заяву представника позивача ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог, яка подана в межах розгляду цивільної справи за позовом Моторно (транспортне) страхове бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування завданої майнової шкоди в порядку регресу,
11 липня 2018 року Моторно (транспорте) страхове бюро України звернулось до Подільського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 з вимогами: «Стягнути з ОСОБА_2 на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України завдану шкоду в порядку регресу в розмірі 51 966,88 гривень та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762 гривні 60 копійок».
03 вересня 2021 року Подільським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про направлення цивільної справи за підсудністю до Дніпровського районного суду міста Києва, для подальшого розгляду.
09 травня 2022 року вказану позовну заяву, у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, було передано в провадження судді Савлук Т.В.
12 липня 2022 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, дата першого судового засідання - 04 серпня 2022 року 11.30 година.
До відкриття провадження у цивільній справі, Моторно (транспортне) страхове бюро України подало до суду заяву про збільшення позовних вимог, за змістом прохальної частини заяви позивачем збільшення розмір заявлених вимог майнового характеру, які підлягають стягненню з відповідача, - до 98828 гривень 09 копійок, мотивуючи свою позицію тим, що 31 липня 2016 року у м. Києві на мосту Г. Фуксам відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Hyundai», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 та транспортного засобу «КІА», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 , та транспортного засобу «Volkswagen», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням відповідача.
10 лютого 2017 року позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 19516,11 гривень на користь власника пошкодженого транспортного засобу «Hyundai», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням №1045 від 10 лютого 2017 року, загальний розмір витрат на збір документів та визначення розміру шкоди складає 51 966,88 гривень.
26 січня 2017 року позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 46861,21 гривень на користь власника пошкодженого транспортного засобу «КІА», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підтверджується платіжним дорученням №558рв від 26 січня 2017 року, загальний розмір витрат, з урахуванням витрат на збір документів та визначення розміру шкоди складає 46861,21 гривень.
Таким чином, на думку представника, з урахуванням норм чинного законодавства, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню загальна сума 98828 гривень 09 копійок (46861,21 гривень+ 51 966,88 гривень). (а.с.48-50)
Учасники цивільного процесу в судове засідання не з'явились, від представника позивача - адвокат Володимир Пилип надійшла заява про розгляд поданого до суду клопотання у відсутності представника.
В зв'язку з неявкою сторін фіксування судового засідання технічними засобами у відповідності до вимог ст.247 ЦПК України не здійснювалось.
Вивчивши матеріали заяви про збільшення позовних вимог, суддя приходить до наступних висновків.
Статтею 43 ЦПК України визначено права та обов'язки учасників справи. Зокрема, учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб (п.3 ч.1 ст.43 ЦПК України). Учасники справи зобов'язані, зокрема й виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (п.6 ч.2 ст.43 ЦПК України).
Сторони користуються рівними процесуальними правами (ч.1 ст.49 ЦПК України). Крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України).
Прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
В постанові від 09.07.2020 року по справі № 922/404/19 Верховним Судом висловлено правову позицію, згідно з якою під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.
Із змісту положень частин 2, 3 статті 49 ЦПК України вбачається, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір попередньо поданих вимог майнового характеру, відповідно заявленої ціни позову.
Крім того, загальні положення ЦПК України вказують, що підстава позову це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.
Предмет позову це частина позову, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.
Підстава позову це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують кожну обставину, а також наявність підстав для звільнення від доказування.
Так, згідно із постановою Верховного Суду у справі № 922/404/19 від 09.07.2020 року, зроблено висновок: «позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Одночасна зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог.
З системного аналізу вищевикладених правових норм вбачається, що у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).
Як убачається з матеріалів цивільної справи, Моторно (транспортне) страхове бюро України пред'явило вимоги до ОСОБА_2 про стягнення завданої позивачу шкоди в порядку регресу в розмірі 51 966,88 гривень, підстава - «10 лютого 2017 року позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 19516,11 гривень на користь власника пошкодженого транспортного засобу «Hyundai», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням №1045 від 10 лютого 2017 року, загальний розмір витрат на збір документів та визначення розміру шкоди складає 51 966,88 гривень»
Зважаючи на викладене, позивач у заяві про збільшення позовних вимог фактично заявляє нову вимогу, яка стосується відшкодування понесених витрат по виплаті страхового відшкодування, яке виплачена іншому потерпілому - власнику транспортного засобу «КІА», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким є ОСОБА_4 , така позиція позивача розцінюється судом як одночасна зміна пісдтав та предмету позову, що є недопустимим.
Тобто, стягнення грошових коштів у первісному та зміненому позовах мають різну правову природу, різний порядок та характер нарахувань, а отже не може вважатися збільшенням первісних позовних вимог.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.02.2021 у справі № 345/1520/17.
Суд звертає увагу позивача, що заява про збільшення (зменшення) позовних вимог має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, викладені у статті 175 ЦПК України.
Згідно з п. 3 та п.4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них. Згідно з п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві зазначаються обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
З дотримання вказаних положень ст. 175 ЦПК України позивач має навести такі вимоги (предмет) або підстави позову в його обґрунтування, що виявлятиме зміну у конструкціях відповідних визначень без їх одночасного застосування.
Позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та правову підставу вимог, а також зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що правові підстави для прийняття заяви від 07 квітня 2023 року про збільшення позовних вимог відсутні, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне відмовити у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог, яка подана представником позивача, оскільки за такою заявою заявляється вимога, яка є новою, що не є за своїм змістом збільшенням розміру позовних вимог та суперечить положенням ст. 49 ЦПК України, тобто є новою позовною вимогою, що не передбачено процесуальним законом.
За встановлених обставин, виходячи з предмету спору та суб'єктивного складу сторін, суд приходить до висновку про відсутність підстав для прийняття заяви про збільшення позовних вимог, яка подана до суду представником позивача О.С. Мостовик.
Враховуючи викладене та керуючись статями 43, 49, 175, 197, 260, 353 Цивільного процесуального кодексу України , суд -
Відмовити у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог, яка подана до суду представником позивача О.С. Мостовик.
Ухвала набирає законної сили в момент її підписання та окремому оскарженню не підлягає.
Відповідно до положень ч.2 ст.353 Цивільного процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. (п.4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України)
Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернетhttp://dn.ki.court.gov.ua.