1-кс/754/1705/23
Справа № 754/8133/23
Іменем України
17 червня 2023 року Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваної ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП м. Києва ОСОБА_7 , погоджене прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12023100030001874 від 16.06.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст. 121 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, заміжня, не працює, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,
Слідчий за погодженням із прокурором 17.06.2023 року подав до суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Клопотання подано в рамках кримінального провадження № 12023100030001874 від 16.06.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст. 121 КК України.
Згідно клопотання та додатків до нього16.06.2023 року близько 03 години 30 хвилин, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, вступила у сварку з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході розвитку якої у ОСОБА_6 виник умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, утримуючи у правій руці предмет, що має колюче-ріжучі властивості, нанесла ним не менше одного удару в область живота ОСОБА_8 , чим спричинила останньому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення живота зі сквозним пораненням дванадцятипалої кишки.
16.06.2023 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.
16.06.2023 року о 20:30 год. ОСОБА_6 повідомлена про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, а саме в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.
Підозру відносно ОСОБА_6 слідчий вважає обгрунтованою, писилаючись на письмові докази, наявні в матеріалах кримінального провадження.
У зв'язку із чим, сторона обвинувачення дійшла до висновку про необхідність застосування останній запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи існування на даний час ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскілька після вчинення кримінального правопорушення залишила місця події та була затримана в лісопосадці, що свідчить про спроби переховування від органу досудового розслідування; впливати на свідків та потерпілого, який є чоловіком підозрюваної, у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, і менш суворий запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе забезпечити ці ризики, а тому слідчий просить застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно підозрюваної строком на 60 діб, без визначення розміру застави.
У судовому засіданні Прокурор просив суд клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, оскільки запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваної не можливо.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення клопотання, оскільки прокурор в своєму клопотанні не навів достатність ризиків, що передбачені ст.177 КПК України, за наявністю яких підозрюваній необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою. Просили відмовити в задоволенні клопотання та обрати менш обтяжливий запобіжний захід, у вигляді домашнього арешту, надавши суду письмові заперечення. При цьому зазначив, що ОСОБА_6 перебуває у шлюбі, має постійне місце проживання, раніше не судима, не працює, але є художником - малює картини та продає, також їй кошти на проживання надсилає мати, яка мешкає за кардоном, ОСОБА_6 має захворювання у вигляді енцефалопатії та наявність адаптаційного розладу, що потребує постійного психологічного супроводу домашнього улюбленця.
Підозрювана підтримала позицію захисника. При цьому зазначила, що провину не визнає, оскільки не пам'ятає події вчиненого. При цьому чітко зазначила, що пішла до дому зібрала собаку і пішла у лісосмугу де її і затримали.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши долучені до клопотання матеріали, що мають значення для вирішення поданого клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання є обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено з наданих стороною обвинувачення матеріалів, СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023100030001874 від 16.06.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч.1 ст.121 КК України.
16.06.2023 року о 15:20 год., за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_6 , якій 16.06.2023 року о 20:30 год. повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
У клопотанні слідчого та долучених до клопотання матеріалах наведені дані, що вказують на причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованих їй дій.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Згідно п.175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Як вбачається з наданих стороною обвинувачення матеріалів, які обґрунтовують клопотання, встановлено, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі Браво проти Італії», затримання і тримання особи під вартою допустимі не лише у випадку доведеності факту скоєння злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягненню мети якого і є тримання під вартою. Факти, що викликали підозру, не обов'язково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження, або навіть пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною.
Враховуючи конкретні обставини справи та дані про особу ОСОБА_6 , яка підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, який має надзвичайно високий ступінь зумовлений тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а для суспільства в цілому, покарання за яке передбачено у виді позбавлення волі на строк до восьми років, не працює, у зв'язку із чим, наведені в клопотанні обставини свідчать про існування значних ризиків до того, що підозрювана, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, а тому, застосування більш м'яких запобіжних заходів може не забезпечити належної її процесуальної поведінки.
Також суд бере до уваги, що ОСОБА_9 після скоєного інкримінованого їй кримінального правопорушення, свідомо залишила місце події, та була затримана в лісосмузі, що свідчить про можливе переховувавення останньої.
Наявність у кримінальному провадженні реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, а також те, що кримінальне правопорушення вчинене проти життя та здоров'я особи, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїми рішеннями повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загально-суспільних прав та інтересів, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, з метою запобігти спробам підозрюваної ухилитись від досудового провадження та суду, і для забезпечення виконання процесуальних рішень, вважаю необхідним застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Судом також враховано вік підозрюваної, її стан здоров'я, місце проживання та інші обставини, що характеризують особу підозрюваної, дані про соціальні зв'язки та спосіб життя.
При цьому, слідчий суддя враховує те, що залишаючись на волі підозрювана може чинити тиск на свідків, та потерпілого, який є її чоловіком.
Утримання підозрюваної ОСОБА_6 у спеціальній установі забезпечить її безперешкодну доставку відповідними конвойними підрозділами до органу досудового розслідування та суду, що забезпечить належну процесуальну поведінку останньої, а також дотримання розумних строків досудового розслідування, а в подальшому і судового розгляду.
Разом з тим, обставини, які зазначені захисником, не можуть бути підставою для відмови в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки вони не виключають наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, та потерпілого в даному кримінальному провадженні.
Крім того слідчий суддя приходить до висновку, що у відповідності до ст.183 ч.4 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.177 та 178 цього Кодексу, про відсутність необхідності визначення підозрюваному розміру застави у кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 192-194, 196, 197КПК України слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави, тобто до 14 серпня 2023 року до 15 год.20 хв.
Строк тримання під вартою рахувати з 15 год. 20 хв. 16 червня 2023 року.
Строк дії ухвали - до 15 год. 20 хв. 14 серпня 2023 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Повний текст ухвали оголошено о 17:00 год. 20.06.2023 року
Слідчий суддя: ОСОБА_10