Справа № 752/14509/22
Провадження № 2/752/2778/23
іменем України
(заочне)
06 червня 2023 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Хоменко В.С.
при секретарі Павлюх П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб про усунення перешкод у розпорядженні майном шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
у жовні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила усунути їй перешкоди у користуванні і розпорядженні квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , з боку ОСОБА_2 , визнавши його втратившим правом користування приміщенням: квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , та зняття його з реєстрації у вказаному житлі.
Позовні вимоги мотивувала тим що є власником квартири АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 зареєстрований в ній законних підставах та проживав певний час, проте, протягом останніх 5 років не проживає в квартирі, його речі в ній відсутні, витрат по утриманню майна не несе, місце його перебування не відоме.
Ухвалою від 08.11.2022 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено підготовче засідання (а.с. 92).
Ухвалою від 27.03.2023 року підготовче провадження у справі закрито та призначено судовий розгляд (а.с. 99).
В судове засідання позивач не з'явилась, представник позивача - ОСОБА_3 подала заяву про розгляд справи за її відсутності, просила позов задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач, який в установленому порядку повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, відзив на позов не подав, з клопотаннями з процесуальних питань не вертався.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Отже, суд розглядає справу на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу з постановленням заочного рішення, проти чого не заперечує позивач, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 15.07.2009 року (а.с. 11-15, 75-79).
У вказаній квартирі з 01.12.2009 року і по теперішній час зареєстрований відповідач ОСОБА_2 (а.с. 83).
Відповідач в квартирі АДРЕСА_2 фактично не проживає.
Отже, вбачається, що відповідач на теперішній час за адресою: АДРЕСА_1 , не проживає без поважних причин, його реєстрація має формальний характер.
Докази на підтвердження зворотного в матеріалах справи відсутні.
Так само в розпорядження суду не надано доказів в розумінні ст. ст. 75-81 ЦПК України про чинення перешкод позивачем відповідачу в користуванні жилим приміщенням.
Відповідно до вимог ст. ст. 319, 321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно із ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 150 ЖК Української РСР громадяни, які мають в приватній власності квартиру, користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що відповідач втратив право на користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки не проживає у вказаному жилому приміщенні без поважних причин.
В той же час щодо вимоги позивача про зняття відповідача з реєстраційного обліку, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до встановленого ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, а тому при задоволенні вимог про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, окремого застереження щодо зняття з реєстрації місця проживання не потребується.
А тому, рішення суду щодо визнання відповідача ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням, є відповідною правовою підставою для зняття його з реєстраційного обліку та додаткового застереження не потребує.
Тому, позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати по оплаті судового збору у розмірі 992,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 319, 321, 391, 405 ЦК України, ст. 150 ЖК Української РСР, ст. ст. 12, 81, 263-265, 274-279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд, -
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб про усунення перешкод у розпорядженні майном шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити частково.
Усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні і розпорядженні квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , з боку ОСОБА_2 , визнавши ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок).
Відомості щодо учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.С. Хоменко