Справа № 752/12534/20
Провадження №: 1-кп/752/601/23
20.06.2023 м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
потерпілої ОСОБА_12 (в режимі відеоконференцзв'язку),
обвинуваченого ОСОБА_13 ,
захисників ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження № 12020100010000135, відомості про внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.01.2020 за обвинуваченням
ОСОБА_13 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , неодружений, не має на утриманні малолітніх дітей та непрацездатних осіб, освіта загальна середня, раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15 п. 10 ч. 2 ст. 115 КК України,
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
07.01.2020 о 00:20 у ОСОБА_13 , який знаходився неподалік будинку АДРЕСА_2 у м. Києві та побачив раніше незнайому йому ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , котра поверталася додому, виник злочинний умисел, направлений на зґвалтування та позбавлення життя останньої.
Реалізуючи цей умисел, з метою умисного протиправного позбавлення життя ОСОБА_12 та для задоволення своєї сексуальної пристрасті шляхом зґвалтування, розуміючи, що в результаті його злочинних дій може наступити смерть потерпілої, бажаючи настання таких наслідків, обвинувачений ОСОБА_13 підійшов до ОСОБА_12 ззаду зі спини та схопив її руками за шию і почав душити. Після цього ОСОБА_13 , діючи умисно, протиправно, з метою паралізувати опір потерпілої ОСОБА_18 , наніс множинні удари ножем, який тримав в лівій руці, в область спини потерпілої. Надалі ОСОБА_13 маючи на меті зґвалтувати ОСОБА_12 , відтяг її з тротуару до стіни будинку АДРЕСА_2 та наказав знімати штани, з метою подальшого вступу з останньою в статевий акт, всупереч її волі.
Побоюючись за своє життя та здоров'я, статеву недоторканність, усвідомлюючи те, що ОСОБА_13 бажає зґвалтувати її та вбити, ОСОБА_12 чинила опір нападнику та почала тікати від ОСОБА_13 , однак він наздогнав її ззаду, та схопивши за одяг, умисно продовжив наносити множинні удари ножем в область її спини, обличчя. У момент припинення нанесення ударів, ОСОБА_12 , втекла за ріг будинку АДРЕСА_2 . В свою чергу, ОСОБА_13 , пробігши декілька метрів за ОСОБА_12 , зупинився та втік з місця вчинення злочину в іншому напрямку.
Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_13 потерпілій ОСОБА_12 заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, що є небезпечними для її життя, а саме: множинні проникаючі колото-різані рани грудної клітки (множинні лінійні рани від 0,2 x 0,2 см до 3,0 х 1,0 см в кількості 9 справа та 6 зліва на задній поверхні грудної клітки в середній та верхній третинах) та поранення лівої легені, двобічний гемопневматоракс, а також легкі тілесні ушкодження, а саме: одна лінійна колото-різані рана у тім'яній ділянці, три лінійні колото-різані рани обличчя, дві лінійні колото-різані рани правого плеча в дельтовидній області
Таким чином суд визнає винуватим ОСОБА_13 у закінченому замаху на умисне вбивство, поєднане зі зґвалтуванням, не доведених до кінця з причин, що не залежали від його волі.
Докази, які підтверджують встановлені судом обставини
У ході судового розгляду обвинувачений згодився надати показання та під час свого допиту і відповідей на запитання сторін і суду сказав, що інкриміноване діяння він не вчиняв, дівчат завжди захищав, дівчину, тобто потерпілу ОСОБА_12 бачить вперше та вважає, що вона навряд чи була учасницею подій, описаних в обвинувальному акті та проголошених нею під час її допиту. Чому потерпіла впізнала його як нападника за фото на стадії досудового розслідування, а також впізнала в залі суду під час розгляду кримінального провадження в суді, він не знає.
06.01.2020 він ( ОСОБА_13 ) був у бабусі, після відвідання якої метрополітеном не користувався, з 24:00 до 02:00 точно був вдома. Ніяких психологічних, психічних розладів, зокрема маніакально-депресивного синдрому не мав, відчував себе спокійно, жив нормально, займався спортом.
Пояснити факт вилучення змивів своєї крові неподалік місця події не може, посилається на те, що хтось спеціально це підлаштував, а заслухані судом показання потерпілої і свідка розходяться. Наявність на його сумці крові пояснює тим, що за кілька днів до інкримінованого злочину порізав палець, наявність на особистих технічних приладах (ноутбуці, електронному планшеті) матеріалів порнографічного характеру, у тому числі файлів з дитячою порнографією, пояснює тим, що це хтось видумав або спеціально зробив. Ноутбуком та електронним планшетом він не користувався, вони у нього просто лежали, а на вилученому у нього флеш носії зберігалася музика та книжки. Також сказав, що вів щоденник.
Щодо даних протоколу слідчого експерименту за своєї участі ОСОБА_13 зазначив, що на нього вчинявся психологічний тиск. У слідчому ізоляторі прийшли з поліції і сказали взяти на себе вину, адже в інакшому разі він не доживе до суду. По приїзду у відділок поліції йому показували відео та пояснювали, що потрібно казати. Фізичного насильства правоохоронці до нього не застосовували. Скарг на правоохоронців не складав.
Оскільки проголошене обвинуваченим не містять в собі відомостей про обставини самого кримінального правопорушення, але у той же час, не узгоджуються з дослідженими судом документами і відеозаписами, протоколами слідчого експерименту, показаннями потерпілої, про що буде зазначено пізніше, суд оцінює їх як такі, що мають значення для цього кримінального провадження в розрізі обґрунтованих сумнівів у їх достовірності та доведеності фактичних обставин злочину, встановлених в ході досудового розслідування та судового розгляду.
Потерпіла ОСОБА_12 у ході свого допиту, відповідей на запитання прокурора, захисника, суду надала показання, за змістом яких станом на 07.01.2020 вона проживала поблизу будинку АДРЕСА_2 зі своїм хлопцем, працювала до пізньої години і користувалася одним і тим самим шляхом, щоб дістатися дому. 07.01.2020 приблизно о 23:20 вийшла з роботи, доїхала громадським транспортом до своєї зупинки, перейшла дорогу, не відчуваючи, що хтось її переслідує та не чуючи цього. Коли підходила до будинку, на неї був вчинений раптовий напад, зокрема вона несподівано для себе відчула, що її хтось став душити, а коли перестав душити почав завдавати множинні удари ножем у спину, обличчя. Вважає, що ударів було порядку 15. Нападник став тягнути її за руки в куток біля кафе, бив ножем, заганяючи таким чином в оточений стінами куток будівлі, тобто у місце, де ніхто їх не побачить. Спочатку вона думала, що нападник хоче її пограбувати, а тому пропонувала йому віддати свій телефон і каблучку, натомість на її пропозицію нападник відповів відмовою та наказав їй знімати штани, дивися на її штани, стояв з ножем, наносив удари, але йому нічного не вдалося зробити, оскільки вона чинила фізичний опір та постійно рухалася. Такий наказ після відмови від коштовних речей ОСОБА_12 сприйняла як реальний намір нападника до її зґвалтування та вбивства. Коли вона намагалася відбитися, нападник вдарив її ножем в обличчя, а коли він в останнє вдарив її ножем, вона змогла відбігти далі та побігла в напрямку свого будинку. Добігши до свого будинку, побачила, що нападник пішов в інший бік. Відчинила двері ключем і впала в під'їзді, до квартири не дійшла, оскільки втратила свідомість.
Ніж чітко бачила у руках нападника. В якій руці нападник тримав ніж не пам'ятає. Здається, що ніж був розкладним, але вона наразі це погано пам'ятає. Під час нападу вона кричала, звала на допомогу.
Обличчя і волосся нападника розгледіла добре, адже стояла до нього впритул і, хоча довкола було темно, але поряд малося освітлення від вуличних ліхтарів, автозаправної станції. Також нападника розгледіла, коли він її тягнув в куток біля кафе. Це був стрункий чоловік, віком до 30-и років, одягнутий у штани, чорну куртку з капюшоном, у шапку, з якої виглядало довге волосся світлого кольору.
Під час перебування в лікарні слідчий пред'являв їй для впізнання фото 4-5 осіб, серед яких вона впізнала нападника, адже добре його запам'ятала, його худорляве обличчя і довге біле волосся.
У суді обвинуваченого ОСОБА_13 потерпіла ОСОБА_12 упізнала як особу, котра 07.01.2020 намагалася її вбити і зґвалтувати.
Вважає, що причиною недоведення нападником своїх намірів на її вбивство і зґвалтування стало те, що вона чинила йому опір, на місці не стояла, витекла.
Сама ж вона була одягнута у бежеву куртку, сірі спортивні штани, чоботи, мала при собі каблучку, телефон.
Події краще пам'ятала на слідчому експерименті
Її лікування тривало довго, легені не працювали, у них були трубки, які їй потім вийняли та зашивали отвори, не могла самостійно вставати з ліжка. Півтора місяці не могла ходити. Болі у спині були дуже сильними, емоційний стан вкрай тяжкий. Проходила терапію з психологом, має численні шрами.
Родичі обвинуваченого зверталися до неї з питань відшкодування, проте вона не висувала жодних пропозицій, не хотіла спілкуватися з цією сім'є, боялася їх.
При призначенні покарання потерпіла просила застосувати до обвинуваченого найсуворіше покарання в рамках закону.
Свідок ОСОБА_19 під час свого допиту надав показання та відповіді на запитання сторін і суду, за змістом яких у період, коли стався злочин він проживав зі своєю дівчиною ОСОБА_20 у найманій квартирі по АДРЕСА_3 , всього жили там 3-4 місці. У ніч події він був вдома та чекав ОСОБА_21 з роботи, адже вона працювала до пізньої години. Орієнтовно о 12:00-12:20 у двері квартири постукали. Це були хлопець та дівчина, які проживали у їх будинку. Відкривши двері, він побачив ОСОБА_21 всю в крові, кров у неї була всюди: на обличчі, на спині, на одязі. Самостійно вона не ходила, була без свідомості. Свідок ОСОБА_19 о думав на той час, що його дівчина помре. Вдягнута була у бежеву куртку та штани. Швидку медичну допомогу викликали ці хлопець і дівчина, після прибуття швидкої вони пішли і після цього він їх більше не бачив. Вранці в лікарні ОСОБА_21 розказала, що вночі на неї хтось напав, схопивши ззаду та б'ючи ножем. Нападник сказав їй: "Знімай штани". До психолога ОСОБА_21 не ходила, вони з нею намагалися все забути, пластичну операцію вона не робила, хоча потребує цього, має численні шрами на тілі. На цей час іноді ходить до психолога.
Свідок ОСОБА_22 під час свого допиту надала показання та відповіді на запитання сторін і суду, за змістом яких у період, коли стався злочин вона працювала консьєржем в будинку АДРЕСА_3 . Потерпіла ОСОБА_21 та її співмешканець ОСОБА_23 винаймали квартиру в цьому будинку. Напередодні події, у зв'язку з якою вона допитується свідок ОСОБА_22 ввечорі вимила підлогу, сховала інвентар та заснула. Після опівночі її розбудила молода пара, яка також винаймала квартиру у цьому ж будинку. Ця пара з'їжджала з орендованої квартири, вони викликали таксі та мали вивозити свої речі. Коли ця молода пара викликала ліфт, до них піднявся один з трьох ліфтів, в якому вони виявили закривавлену ОСОБА_21 без свідомості, а тому одразу звернулися до неї - консьєржа, повідомили про надзвичайну подію - закривавлену дівчину у ліфті. Швидку медичну допомогу викликали і вона (свідок ОСОБА_22 ) і ця молода пара.
На думку свідка ОСОБА_21 зайшла до під'їзду у той час як вона ( ОСОБА_22 ) заснула, а тому цього не бачила. У дівчини кров була всюди: на руках, на спині, на легенях, на обличчі, на голові, вона стікала кров'ю, була вся пошпортана, мала дуже багато поранень. Кров потерпілої була довкола, все було у крові: ліфт, дзеркала, підлога від ліфта до вхідних дверей у під'їзд. Молода пара з квартири з'їхала.
Допитана в якості свідка ОСОБА_24 , яка є бабусею обвинуваченого, пояснила, що її дочка - матір ОСОБА_25 , зі своїм чоловіком розійшлася давно. Онук з батьком зв'язок не підтримував, жили вони втрьох. Онука охарактеризувала як спокійного, ввічливого, безхарактерного, який віддасть останнє. У школі зустрічався з дівчиною, допомагав на дачі, конкретної професії у нього не було. Працював в "Анжіо", але йому там щось не сподобалося і він пішов з роботи. Коли закінчив школу і вступив у Київський славістичний університет, то вживав марихуану, а тому вони з дочкою відправляли його до платного реабілітаційного центру. Університет покинув на 2-му курсі.
У вересні в онука з'явилася нав'язлива ідея про те, що його хочуть убити, отруїти, підозрював матір і бабусю, а тому вони роз'їхалися по різних квартирах. Проживали поруч, онук до них приходив, спілкувався. 06.01.2020 ввечері, орієнтовно о 18-й годині онук приходив у гості на торт, порізав палець та просив зробити йому перев'язку, оскільки сам не міг, бо боїться крові. Пішов від них приблизно о 21-й годині.
Адвокату вона передавала документи про наявність в родині психічних спадкових захворювань, проте ці факти не знайшли свого відображення у висновку експерта.
Коли ОСОБА_25 був у слідчому ізоляторі, їм хтось зі співкамерників телефонував, повідомляли, що ОСОБА_25 побитий, йому погрожували заради зізнання і він написав зізнання.
Заперечення обвинуваченим факту вчинення ним злочину спростовуються належними і допустимими засобами доказування, зокрема наведеними вище показаннями потерпілої, протоколом пред'явлення особи до впізнання, даними протоколів слідчих експериментів за участі ОСОБА_13 та за участі потерпілої, висновками експертів, даними камер відеоспостереження Київського метрополітену та чисельних будівель по просп. В. Лобановського, ситетми "Безпечне місто", даними протоколів огляду місця події.
Твердження обвинуваченого про вчинення на нього психологічного тиску з боку невідомих йому осіб з метою дачі ним викривальних показань та демонстрація йому невстановленими особами відеозапису, змістом якого він мав керуватися, суд відкидає як недостовірні та такі, що не доведені належними і допустимим доказами. Так, обвинувачений сам повідомив суду, що на стадії досудового розслідування він слідчому показання не давав, посилаючись на право не свідчити проти себе. Всі процесуальні дії за участі обвинуваченого відбувалися з дотриманням вимог процесуального законодавства щодо умови обов'язкової участі захисника та щодо умови відеофіксації. Досліджені судом докази не містять фактичних даних, які б свідчили про висловлення ОСОБА_13 заперечень, зауважень, скарг на протиправну поведінку правоохоронців, слідчого, прокурор відносно нього. Як з'ясовано судом ні обвинувачений, ні його уповноважений захисник не подавали скарги на неправомірність дій щодо ОСОБА_13 , порушення його прав та інтересів, здійснення неправомірного тиску, застосування позапроцесуальних способів спілкуваня, здобуття свідчень тощо. Більше того, станом на час проведення слідчого експерименту за участі ОСОБА_13 у розпорядженні органу досудового розслідування були відсутні відеозаписи, які містять дані про подію самого злочину, а відеозапис слідчого експерименту за участі потерпілої ОСОБА_12 з'явився взагалі у червні 2020 року.
Також суд надає критичну оцінку показанням ОСОБА_24 щодо того, що обвинувачений зазнав фізичних ушкоджень та написав зізнання у вчиненні злочину, оскільки у ході свого допиту на запитання суду ОСОБА_13 усвідомлено й упевнено відповів, що фізичний примус до нього не застосовувався і жодних інших фактичних даних, які б доводили застосування до обвинуваченого непроцесуальних засобів впливу суду не представлено.
Стосовно посилань ОСОБА_24 на те, що судовими експертами не було враховано відомості про наявність у ОСОБА_13 в роду спадкових психічних захворювань, його надмірну підозрілість суд зазначає, що у ході свого допиту обвинувачений спростував наявність у нього хворобливого стану, розладів психіки. При цьому у ході судового розгляду цього кримінального провадження до суду не надходило відомостей з установи тимчасового тримання про захворювання ОСОБА_13 на психічну хворобу. Крім того на стадії досудового розслідування в установленому законом порядку було проведено комісійну судову психолого-психіатричну експертизу обвинуваченого і судовими експертами встановлено як його осудність, так і здатність розуміти свої дії та керувати ними станом на 07.01.2020.
Посилання захисника на розбіжність показань потерпілої та свідка ОСОБА_19 о в частині того чи зайшла ОСОБА_12 до квартири при свідомості самостійно та щодо того, чи проходила/проходить вона психологічну реабілітацію, суд відкидає та не вважає наявними розбіжності такого роду, які б унеможливили з'ясування фактичних обставин і встановлення істини. Так, певні неточності показань (потерпіла сказала, що вона впала під будинком, її знайшли біля будинку і у той же час вона відкрила двері ключем, впала в під'їзді, до квартир не дійшла) урівнюються показами свідка ОСОБА_22 , яка чітко зазначила, що вона не чула як зайшла ОСОБА_12 до під'їзду, адже спала, проте весь маршрут слідування потерпілої по під'їзду був окривавлений, її випадково виявили у одному з трьох ліфтів усю у крові та без свідомості). У той же час свідок ОСОБА_19 о володіє українською та російською мовами не як носій та допускався неправильного відмінювання слів та їх звичної послідовності при наданні своїх показань, а тому його фрази на кшталт: "вона прийшла", "вона не сама зайшла", "не вона стукала", "вона не ходила до психолога", "вона іноді ходить до сих пір", "вона не зовсім ходить", слід сприймати у формі, що викладена вище (в описі показань цього свідка). Сам факт проходження або ж непроходження потерпілою терапії у психолога чи психіатра у жодному разі не є визначальним для встановлення події і складу злочину.
Поряд з наведеними показаннями потерпілої та свідків, які в цілому узгоджуються між собою та приймаються судом належні і допустимі докази, вина ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 п. 10 ч. 2 ст. 115 КК України, підтверджується фактичними даними, які містяться у представлених стороною обвинувачення доказах, а саме:
- протоколі огляду місця події від 07.01.2020 зі схемою та фото таблицею до нього, відповідно до якого об'єктом огляду є ділянка місцевості за адресою: АДРЕСА_3, на якій було виявлено плями речовини бурого кольору, зовні схожі на кров, приблизно на відстані 2 метрів від входу до ресторану "In house", де праворуч було виявлено мобільний телефон Iphone 11 білого кольору в чохлі білого кольору, під чохлом якого знаходяться банківські картки Приватбанк та Монобанк, довідка, видана на ім'я ОСОБА_12 про проходження медогляду; на чохлі телефону виявлено плями бурого кольору. Під час огляду прилеглої до місця події території на сходах до під'їзду АДРЕСА_8 було виявлено плями бурого кольору (т. 2 а.с. 7 - 19);
- протоколі огляду місця події від 07.01.2020 з фото таблицею до нього, відповідно до якого об'єктом огляду є приміщення приймального покою відділення політравми Київської міської клінічної лікарні № 17 за адресою: м. Київ, пров. Лабораторний 14, в ході якого було отримано особисті речі потерпілої з плямами бурого кольору, з пошкодженнями куртки у виді механічних наскрізних отворів у кількості близько 20 штук, штани, на яких міститься речовина бурого кольору, та пару взуття чорного кольору (т. 2 а.с. 20 - 26);
- протоколі огляду місця події від 07.01.2020 зі схемою та фото таблицею до нього, об'єктом огляду за яким є ділянки місцевості паркувальної зони для транспортних засобів за адресою: АДРЕСА_9, де виявлені сліди речовини бурого кольору (т. 2 а.с. 27 - 50);
- протоколі про проведення слідчого експерименту з обвинуваченим від 28.01.2020 з відеозаписом до нього, відповідно до якого ОСОБА_13 пояснив обставини та місце, де побачив потерпілу, показав як дістав зі своєї куртки ніж, взявши його у ліву руку лезом до низу. Розклавши його перед цим, прискорив рух в напрямку потерпілої, яка була на відстані приблизно 10 метрів, підійшовши в притул наніс удари ножем зверху вниз приблизно від 1 до 3 разів, від яких потерпіла почала тікати. Через кілька метрів він знову наздогнав потерпілу та повторив вказані дії, а саме: нанесення ударів ножем. Наздогнавши потерпілу четвертий раз, схопивши її руками, побачив обличчя потерпілої в крові, після чого зупинився. Далі потерпіла сказала, що б він забирав телефон і гроші, після чого покинула місце події. Пояснив яким шляхом повертався додому, при цьому побачивши поранений палець, перемотав його тканиною (т. 4 а.с. 218-224);
- висновку експерта № 042-610-2020, що складений у Київському клінічному бюро судово-медичної експертизи на виконання постанови уповноваженого слідчого за наслідками судово-медичної експертизи, що проводилася з 19.03.2020 по 20.05.2020. Так, відповідно до вказаного висновку потерпілій ОСОБА_12 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді множинних проникаючих колото-різаних ран грудної клітки (на задній поверхні грудної клітки в середній та верхній третинах множинні лінійні рани від 0,2 x 0,2 см до 3,0 х 1,0 см у кількості дев'ять справа та шість зліва), поранення лівої легені, двобічний гемопневматоракс, які за критерієм небезпеки для життя відносяться до тяжких тілесних ушкоджень (п. "а"); колото-різаних ран тім'яної ділянки (одна лінійна рана 3,0 х 0,5 см), обличчя (три лінійні рани до 1,0x0,3 см), правого плеча в дельтовидній області (дві лінійні рани) п. "б").
У своїй сукупності встановлені тілесні ушкодження відносяться тяжких та утворилися від 21-ї дії травмуючого предмету, якому притаманні колюче ріжучі властивості. Морфологія виявлених тілесних ушкоджень, а також часові дані, наведені в медичній документації, дозволяють вважати спроможними терміни їх утворення 07.01.2020 до 00:27 (т. 3 а.с. 56-63);
- висновку експерта від 28.02.2020 № 10-26, що складений Київським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України на виконання постанови уповноваженого слідчого, згідно з яким за наслідками проведеної судової молекулярно-генетичної експертизи на наданому на дослідження одязі потерпілої: куртці (в об'єктах №1-15), штанах (в об'єктах № 16-21), правому черевику (в об'єкті № 22) виявлено кров людини; генетичні ознаки слідів крові, які виявлені на куртці (в об'єктах № 1-6, 8-15), штанах (в об'єкті № 16-21), правому черевику (в об'єкті № 22) потерпілої збігаються між собою та належать особі жіночої статі; генетичні ознаки слідів крові на куртці (в об'єкті № 7) є змішаними та містять генетичні ознаки особи жіночої статі, ДНК-профіль якої встановлено в об'єктах № 1-6, № 8-22) та особи чоловічої статі (т. 2 а.с. 56-66);
- висновку експерта від 27.05.2020 № 10-863, що складеним Київським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України на виконання постанови уповноваженого слідчого, згідно з яким за наслідками проведеної судової молекулярно-генетичної експертизи генетичні ознаки слідів крові на куртці потерпілої коричневого кольору з плямами на ній бурого кольору (об'єкт № 7) є змішаними та містять генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_13 та генетичні ознаки жіночої генетичної статі. Генетичні ознаки слідів крові, виявлених на куртці (об'єкти № 1-6, 8-15), штанах (об'єкти № 17, 18, 20, 21), правому черевику (об'єкт № 22)потерпілої збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_12 (т. 2 а.с. 76-82); - висновку експерта від 21.01.2020 № 10-27, що складений Київським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України на виконання постанови уповноваженого слідчого, згідно з яким за наслідками проведення судової молекулярно-генетичної експертизи у наданих на дослідження 17-ти змивах речовини бурого кольору виявлено кров людини, встановлені генетичні ознаки слідів крові, які збігаються між собою та належать невстановленій особі чоловічої статі (т. 2 а.с 88-103); - висновку експерта від 03.02.2020 № 10-214, що складений Київським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України на виконання постанови уповноваженого слідчого, згідно з яким за наслідками проведення судової молекулярно-генетичної експертизи генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_13 збігаються з генетичними ознаками слідів крові, виявлених у 17-ти змивах речовини бурого кольору (т. 2 а.с. 109-117);
- висновку експерта від 20.02.2020 № 10-19, що складений Київським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України на виконання постанови уповноваженого слідчого, згідно з яким за наслідками проведення судової молекулярно-генетичної експертизи у наданому на дослідження змиві з асфальту виявлено кров людини, встановлено генетичні ознаки слідів крові, які належать особі жіночої статі (т. 2 а.с. 123-129);
- висновку експерта від 06.04.2020 № 10-431, що складений Київським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України на виконання постанови уповноваженого слідчого, згідно з яким за наслідками проведення судової молекулярно-генетичної експертизи у наданому на дослідження ножі виявлено клітини з ядрами, клітин крові не виявлено, встановлені генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_12 (об'єкт № 1), клітин з ядрами на руків'ї (об'єкти № 2, 3) та клинку (об'єкт № 4) ножа розкладного з рукояткою чорного кольору. Генетичні ознаки клітин з ядрами на руків'ї ножа (об'єкти № 2,3) збігаються між собою та з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_13 (т. 2 а.с. 142-156);
- висновку експерта від 12.03.2020 № 10-435, що складений Київським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України на виконання постанови уповноваженого слідчого, згідно з яким за наслідками проведення судової імунологічної експертизи у наданих на дослідження змивах з правою руки ОСОБА_13 виявлено кров людини, у змивах з лівої руки крові не виявлено (т. 2 а.с. 162-167); - висновку експерта від 12.03.2020 № 10-432, що складений Київським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України на виконання постанови уповноваженого слідчого, згідно з яким за наслідками проведення судової імунологічної експертизи у наданих на дослідженнях зрізах нігтів з правої руки ОСОБА_13 виявлено кров людини, на зрізах нігтів з лівої руки крові не виявлено (т. 2 а.с. 173-178); - висновку експерта від 09.04.2020 № 10-441, що складений Київським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України на виконання постанови уповноваженого слідчого, згідно з яким за наслідками проведення судової імунологічної експертизи в наданій на дослідження куртці, вилученої під час обшуку житла ОСОБА_13 в об'єктах № 1, 2, 4, 5 виявлена кров людини, в об'єктах № 3, 6 крові не виявлено (т. 3 а.с .64-70);
- висновку експерта від 20.03.2020 № 10-438, що складений Київським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України на виконання постанови уповноваженого слідчого, згідно з яким за наслідками проведення судової імунологічної експертизи у наданих на дослідження кросівках темного кольору, вилучених під час обшуку житла ОСОБА_13 в об'єкті № 4 виявлена кров людини, в об'єктах 1-3 крові не виявлено (т. 3 а.с. 76-81);
- протоколі слідчого експерименту від 16.06.2020 з відеозаписом до нього, що проводився за участі потерпілої ОСОБА_12 , відповідно до якого остання показала як і де відчула удари в спину, відбігши на кілька метрів, розвернувшись, побачила невідомого чоловіка, який наносив їй удари ножем в область спини близько 10 ударів, а також два удари ножем в обличчя, тримаючи ніж в руці. Потерпіла знову відбігла та чоловік знову наніс удари в праве плече ножем, після чого вона відійшла від чоловіка, він почав йти за нею, вона зайшла сходами до дверей Учбово-виробничого підприємства УТОС, своїми руками чоловік заштовхував її у куток, під час чого потерпіла нанесла удар коліном в передню частину тіла нападника та почала тікати в сторону кафе "In house". Через кілька метрів чоловік знову наздогнав потерпілу та почав наносити удари в область спини, близько 10 ударів. Вона розвернулася до нього обличчям та він наніс їй один удар в обличчя ножем. На пропозицію потерпілої забрати її особисті речі, чоловік відмовився та почав штовхати до дверей вхідних в УВП-№1 та сказав їй знімати штани. Зрозумівши, що він має намір її зґвалтувати, вона нанесла йому удар в передню частину тіла. Після нанесення останнього удару ножем в область голови, чоловік покинув місце події (т. 3 а.с. 23-26, 29);
- протоколі пред'явлення для впізнання за фотознімками від 11.01.202, відповідно до якого потерпіла під фото № 2 впізнала особу, яка вчинила злочин щодо неї, а саме ОСОБА_13 (т. 3 а.с. 45-47);
- протоколі відібрання зразків для експертного дослідження у ОСОБА_12 від 07.02.2020 (т. 3 а.с. 48);
- медичною документації на ім'я ОСОБА_12 (т. 3 а.с. 50-51);
- протоколі про затримання ОСОБА_13 від 11.01.2020 з фото таблицею до нього, відповідно до якого при огляді ОСОБА_13 , зокрема поверхневому огляді його сумки на ній виявлено плями речовини бурого кольору, в лівому кармані куртки виявлено ніж розкладного типу чорного кольору з малюнком танка на рукоятці (т. 4 а.с. 102-112) та відеозаписом затримання, зафіксованому на флеш накопичувачеві мікро-SD (т. 4 а.с. 102-113);
- протоколі обшуку квартири, де мешкає ОСОБА_13 від 11.01.2020 за адресою: АДРЕСА_1 , що був санкціонований ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва судді від 14.01.2020 у справі № 752/1113/20, з фото таблицею до нього та відеозаписом (т. 4 а.с. 118-176, 182). Згідно з указаним протоколом у ході обшуку квартири було виявлено та вилучено куртку темного кольору, куртку темно синього кольору, штани чорного кольору, кросівки чорного кольору, ноутбук Accer із зарядним пристроєм, частину пляшки із фольгою та нашаруванням речовини коричневого кольору, планшет ImPad, планшет Dell, ноутбук марки НР, 3 зошити, ніж чорного кольору, штани чорного кольору та штани з написом Адідас чорного кольору, два зарядні пристрої до ноутбуків, 3 коробки від стартових пакетів та 2 сім карти, 2 мобільні телефони марки Soni Ericson, два імітатори жіночих статевих органів, дві вакуумні помпи для чоловічого статевого органу, три екстендера для збільшення чоловічого статевого органу, дві насадки кільця на статевий чоловічий орган, саморобний пристрій для збільшення чоловічого статевого органу, саморобний імітатор жіночого статевого органу, ніж кухонного типу з рукояткою синього кольору, штани чорного кольору.
На описані та вилучені в ході обшуку житла та затримання ОСОБА_13 речі за ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва судді від 14.01.2020 у справі № 752/113/20 було накладено арешт (т.4 а.с.208-214);
- постанові про освідування особи від 11.01.2020 з фото таблицею до неї, відповідно до якої у ОСОБА_13 було відібрано змиви обох рук, зрізи нігтів обох рук, виявлено ушкодження у вигляді порізу на зовнішній стороні мізинця зі слідами бурого кольору. Освідування проведено на підставі постанови уповноваженого прокурора від 11.01.2020 (т. 4 а.с. 183-188);
- протоколі про відібрання зразків для експертного дослідження - букального епітелію від 11.01.2020, які отримано на підставі постанови прокурора від 11.01.2020 (т. 4 а.с. 189-190);
- висновку експерта від 14.01.2020 № 042/1-56-2020, що складений Київським міським бюро судово-медичної експертизи, на виконання постанови уповноваженого слідчого, згідно з яким за наслідками проведення чудово-медичної експертизи живих осіб встановлено, що у ОСОБА_13 виявлено синець, садна та поверхнева різана рана, а також різана рана які за критерієм тривалості розладу здоров'я відносяться до легких тілесних ушкоджень і які могли утворитися 07.01.2020 внаслідок не менше 6-ти травматичних дій;
- висновку експерта від 14.05.2020 № 66, що складений у Київському міському центрі судово-психіатричної експертизи на виконання постанови уповноваженого слідчого, згідно з яким за наслідками проведення комісійної судової психолого-психіатричної експертизи встановлено, що ОСОБА_13 в період часу, до якого відноситься діяння, в скоєнні якого він підозрюється, не виявляв ознак будь-якого психічного розладу, у тому числі хворобливого тимчасового розладу психічної діяльності та за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, в цей період часу не знаходився в стані фізіологічного афекту, а також в будь-якому іншому емоційному стані, який суттєво б вплинув на його свідомість та діяльність (т. 5 а.с. 1-7);
- протоколі огляду диску та відеозаписом до нього від 09.01.2020, відповідно до яких встановлено особу ОСОБА_13 , який виходить о 23:59 зі станції метро "Деміївська", яка територіально найбільш наближена на будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 (т. 5 а.с. 10-15, 18);
- протоколі огляду предмету від 15.06.2020 та фото таблицею до нього, відповідно до яких переглянуто відеозапис з камери системи "Безпечне місто" та зафіксовано рух ОСОБА_13 по АДРЕСА_5 (т. 6 а.с. 2-3, 7-31);
- протоколі огляду предмету від 19.06.2020 з відеозаписом до нього та фото таблицею, відповідно до якого переглянуто відеозапис з камери відео спостереження будинку за адресою: АДРЕСА_6 та де зафіксовано переміщення ОСОБА_13 (т. 6 а.с. 33, 36, 37-80);
- протоколі огляду предмету від 19.06.2020 з відеозаписом до нього та фото таблицею, відповідно до якого переглянуто відеозапис з камери відео спостереження будинку за адресою: АДРЕСА_6 , де зафіксовано переміщення ОСОБА_13 (т. 6 а.с. 86-87, 90, 91-122);
- протоколі огляду предмету від 19.06.2020 з відеозаписом до нього та фото таблицею, відповідно до якого переглянуто відеозапис з камери відео спостереження будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де зафіксовано рух ОСОБА_13 (т. 6 а.с. 128, 131-181);
- протоколі огляду предмету від 17.06.2020 з відеозаписом до нього та фото таблицею, відповідно до якого переглянуто відеозапис з камери відео спостереження будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де зафіксовано рух ОСОБА_13 та потерпілої ОСОБА_12 (т. 6 а.с.185-186, 189, 190-233);
- протоколі огляду предмету від 15.06.2020 з відеозаписом до нього та фото таблицею, відповідно до якого переглянуто відеозапис з камери відео спостереження будинку за адресою: АДРЕСА_3 , над вхідними дверима під'їзду № 4, де зафіксовано рух ОСОБА_13 (т. 6 а.с. 237, 240, 241-250);
- протоколі огляду предмету від 19.06.2020 з відеозаписом до нього та фото таблицею, відповідно до якого переглянуто відеозапис з камери відео спостереження будинку за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_7 , де зафіксовано рух ОСОБА_13 та потерпілої ОСОБА_12 (т. 7 а.с.2-3, 6, 7-87).
Відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 15, п. 10 ч. 2 ст. 115 КК України були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.01.2020 на підставі відповідної заяви потерпілої, яка при цьому була попереджена про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України, що доводиться відповідним витягом з даними щодо уповноважених слідчих і прокурорів, протоколом прийняття заяви від 07.01.2020.
Описані докази є належними та допустимими, такими, що отримані у встановленому порядку та у сукупністю з показаннями потерпілої та свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_22 , підтверджують на засадах доведеності "поза розумним сумнівом" встановлені обставини, відображені в установчій частині вироку, щодо вчинення ОСОБА_13 закінченого замаху на умисне вбивство, поєднане зі зґвалтуванням, не доведених до кінця з причин, що не залежали від волі винного, тобто злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 п. 10 ч. 2 ст. 115 КК України, оскільки поведінка обвинуваченого була агресивною і стрімкою, удари він наносив у життєво важливі органи. При цьому доказово стверджується як переміщення ОСОБА_13 так і його насильницькі дії щодо потерпілої ОСОБА_12 , наявність у неї тяжких тілесних ушкоджень, які прямо пов'язані з нападом на неї, наявність на одязі потерпілої залишків біологічного середовища обвинуваченого і навпаки - на виявлених у обвинуваченого речах і ножі слідів біологічного середовища потерпілої. При цьому всі, прийняті судом як належні і достовірні докази спростовують версію ОСОБА_26 про те, що він не причетний до цього злочину.
Оскільки ОСОБА_13 не висувалися стороною обвинувачення інші обвинувачення, ніж ті що розглядаються судом, керуючись правилами про межі судового розгляду, суд не приймає в якості доказів вчинення злочину на ч. 2 ст. 15 п. 10 ч. 2 ст. 115 КК України протоколи огляду жорсткого диску та електронного планшету ImPad від 20.02.2020 (т. 4 а.с. 227-238), відомості в яких не мають безпосереднього відношення до обставин даного кримінального провадження; висновок судової молекулярно-генетичної експертизи від 20.03.2020 № 10-439, відповідно до якого на наданій на дослідження куртці темно-синього кольору крові не виявлено (т. 3 а.с 88-93); висновок судової імунологічної експертизи від 18.03.2020 № 10-436, відповідно до якого на наданому на дослідження предметі, схожому на ніж з кімнати № 2 крові не виявлено (т. 3 а.с. 99-104); висновок судової імунологічної експертизи від 13.03.2020 № 10-434, відповідно до якого у наданих на дослідження об'єктах крові не виявлено; висновок судової імунологічної експертизи від 13.03.2020 № 10-440, висновок судової імунологічної експертизи від 20.03.2020 № 10-448, висновок судової імунологічної експертизи від 17.03.2020 № 10-430; висновок судової імунологічної експертизи від 13.03.2020 № 10-433 не підтверджують та не спростовують обставин даного кримінального провадження, а тому підстави для покладення цих документів в обґрунтування вини обвинуваченого відсутні.
Щодо доведення винуватості ОСОБА_13 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 п. 10 ч. 2 ст. 115 КК України, правильності кваліфікації та відсутності підстав для застосування ч. 3 ст. 337 КПК України, про що клопотав захисник у судових дебатах, а обвинувачений його підтримав (просив змінити кваліфікацію на таку, що покращує становище обвинуваченого) суд враховує позицію Верховного Суду, який в свої постановах неодноразово зазначав, що умисел має дві характерні ознаки - інтелектуальну і вольову. Інтелектуальна - це усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру своєї дії чи бездіяльності та передбачення її суспільно небезпечних наслідків. Вольова - наявність у суб'єкта бажання настання суспільно небезпечних наслідків від вчиненого ним діяння чи свідоме їх допущення.
Питання про наявність чи відсутність умислу на вбивство необхідно вирішувати з огляду на сукупність усіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного й потерпілого, що передувала події, їхні стосунки. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.
Замах на вбивство може бути вчинений лише за наявності прямого умислу на позбавлення життя потерпілого, коли особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання.
Замах, безпосередньо спрямований на вчинення злочину, є його стадією і становить кінцеве діяння щодо реалізації умислу, рішення й наміру вчинити злочин, а тому він є актом, який виконується виключно з прямим умислом, при наявності цілі досягнення суспільно небезпечного результату, тобто наслідки, які не настали, інкримінуються особі у тому разі, якщо вони були включені в ціль його діяння і досягнення такої цілі було б неможливе без таких наслідків. Якщо особа не мала наміру досягти певних наслідків, то вона не могла й вчинити замаху на їх досягнення.
При цьому якщо винна особа відмовилася від убивства потерпілого вже після вчинення дій, які вважала за необхідне виконати для доведення злочину до кінця, але його не було закінчено з причин, що не залежали від її волі, діяння належить кваліфікувати відповідно до ч. 2 ст. 15 КК України як закінчений замах на умисне вбивство.
У п. 14 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи" від 07.02.2003 № 2 зазначено, що умисне вбивство тягне за собою відповідальність за п. 10 ч. 2 ст. 115 КК України, якщо воно було поєднане зі зґвалтуванням потерпілої особи, тобто мало місце в процесі вчинення зазначених злочинів чи відразу після цього.
У кримінальному провадженні, що розглядається умисел на вбивство, поєднаного зі зґвалтуванням об'єктивно вбачається, оскільки саме з метою вчинення злочину ОСОБА_13 в темну пору доби прямував за дівчиною, яка йшла на одинці, використав раптовий напад на потерпілу зі спини, схопивши її руками за шию та одразу ж почав завдавати їй удари ножем з метою придушити опір потерпілої. Кількість ударів ножем в область життєво важливих органів та спричинені в результаті цього тілесні ушкодження, а також те, що він, попередньо застосувавши насильство до потерпілої, наказав їй знімати штани, та продовжив завдавати удари ножем, коли потерпіла почала знову втікати, свідчить про наявність відповідного умислу на вчинення злочину, а саме: позбавлення потерпілої життя, що поєднане з її зґвалтуванням. При цьому, обвинувачений у даному випадку діяв з прямим умислом на позбавлення життя потерпілої поєднаного зі зґвалтуванням та вчинив для цього усі необхідні дії, які були для нього завідомо такими, що потягнуть досягнення його мети.
Обвинувачений поставив вимогу потерпілій знімати штани, тобто оголити тіло, не зважаючи на її пропозиції віддати коштовні речі, що додатково доводить правильність кваліфікації його дій.
Нереалізовані наслідки умислу на вбивство поєднаного із зґвалтуванням у такий спосіб не відбулися внаслідок обставин, які від ОСОБА_13 не залежали, а саме через те, що потерпіла чинила активний опір (виривалася, втікала, вдарила коліном) та врешті-решт змогла втекти.
Показання потерпілої в сукупності з іншими дослідженими судом доказами підтверджують правильність кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 15 п. 10 ч. 2 ст. 115 КК України.
Отже, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин об'єднаного кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд доходить висновку про повну доведеність вини обвинуваченого і підстав для виходу за межі висунутого обвинувачення чи його зміни суд не вбачає.
Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлено.
Проголошені захисником та підтримані обвинуваченим заперечення щодо повноти досудового розслідування, непроведення порівняльного аналізу певних доказів, відсутності експертиз, які ідентифікують певні зразки біологічного середовища, неправильності проведення певних слідчих (процесуальних) дій, посилання на деяку неузгодженість у певних показаннях потерпілої і свідків, неправильність кваліфікації судом відхиляються як недоведені і безпідставні, спростовані в ході судового розгляду належними і допустимими доказами, які є достатніми для постановлення законного і обґрунтованого судового рішення. При цьому, слід зазначити, що у ході розгляду кримінального провадження судом не було встановлено таких істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Призначення покарання
Під час судових дебатів сторони оголосили свої міркування щодо міри необхідного покарання, зокрема, прокурор просила застосувати в якості покарання позбавлення волі на строк 13 років, посилалася на особу обвинуваченого, який свою вину категорично заперечив, неодружений, дітей та осіб на утриманні не має, на його подекуди асоціальну поведінку, особисті вподобання, що виходять за межі загальноприйнятних і моральних цінностей, відсутність роботи, вказала на те, що діяння вчинене за відсутності пом'якшуючих обставин.
Захисник просив виправдати обвинуваченого, а у разі визнання його винним, застосувати не тяжке покарання.
Обвинувачений підтримав захисника.
Потерпіла просила застосувати до обвинуваченого сувору міру покарання.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким злочином, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, поведінку під час та після вчинення правопорушення, відсутність обставин за ст. 66, 67 КК України, суспільну значимість непорушності права на життя і здоров'я, особисту та сексуальну недоторканність особи, особу винного, який судимості не має, характеризується за місцем мешкання та колишньої роботи добре, проте постійного місця роботи та навчання не має, до суспільно-корисної праці залучений не був, не має міцних соціальних зв'язків, окрім матері і бабусі, власної родини не має та осіб на утриманні, на обліку у лікаря психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, є осудним, обставини злочину та свою вину у вчиненні заперечує.
Керуючись загальними засадами призначення покарання, принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, доцільним видається призначення покарання в межах санкції ч. 2 ст. 15, п. 10 ч. 2 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі на строк 13 років, що перебуває у рівномірному співвідношенні з тяжкістю та обставинами скоєного й особою винного, та базується на тому, що метою покарання має стати перевиховання та виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових злочинів. Передумов вважати, що виправлення обвинуваченого можливе без його ізоляції від суспільства, не віднайдено.
З урахуванням наведеного підстав для застосування приписів ст. 69, 75 КК України при призначення покарання не встановлено.
Згідно з ч. 5 ст. 72 КК України строк попереднього ув'язнення з моменту затримання ОСОБА_13 з 11.01.2020 підлягає зарахуванню у строк остаточно призначеного покарання з розрахунку один день позбавлення волі за один день попереднього ув'язнення.
Запобіжний захід як захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою обвинуваченого, враховуючи вимоги ст. 131-132, 177, 178 КПК України та дані про його особу, слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Доля речових доказів вирішується судом відповідно до правил, передбачених ст. 100 КПК України. При цьому, в порядку ч. 4 ст. 174 КПК України судом скасовується арешт, накладний в межах цього кримінального провадження на вилучене і визнане речовими доказами майно, що мало місце за ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 14.01.2020.
На виконання приписів ст. 124 КПК України на обвинуваченого покладаються документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта за висновками експерта, адже їх призначення було обґрунтоване, тоді як наслідки проведених досліджень не впливають негативним чином на правомірність покладення витрат за ними на обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ст. 100, 128, 368-371, 373-374, 376, 394, 395 КПК України, суд
ОСОБА_13 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 п. 10 ч. 2 ст. 115 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років.
Строк відбування покарання ОСОБА_13 рахувати з 20.06.2023.
Відповідно до приписів ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк остаточно призначеного покарання строк попереднього ув'язнення з 11.01.2020 по 19.06.2023 (включно) з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_13 у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Скасувати арешт, накладений за ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 14.01.2020 у справі № 752/113/20 на речі, які було вилучено під час затримання в порядку ст. 208 КПК України у підозрюваного ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та в житлі ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: предмет схожий на ніж, рюкзак чорного кольору, флеш-накопичувач "Transcend", жорсткий диск, дві карти пам'яті, грошові кошти в сумі 53 грн, куртку темного кольору, куртку темно-синього кольору, четверо штанів чорного кольору, кросівки чорного кольору, ноутбук "Accer" з зарядним пристроєм, ноутбук "HP" з зарядним пристроєм, три зошити з рукописними записами, три коробки від стартових пакетів мобільних операторів, дві сім-карти мобільних операторів, два мобільний телефон "Соні Еріксон", частину пластикової пляшки з нашаруванням речовини коричневого кольору, планшет "ImPad", планшет "Dell", кухонний ніж з рукояткою синього кольору, кухонний ніж з рукояткою чорного кольору, два імітатори жіночих полових органів, дві вакуумні помпи для чоловічого статевого органу, три екстендера для збільшення чоловічого статевого органу, дві насадки кільця на статевий чоловічий орган, саморобний пристрій для збільшення чоловічого статевого органу, саморобний імітатор жіночого полового органу.
Речові докази: а саме:
- DVD та CD диски з відеозаписами слідчих (процесуальних) дій та відеозаписами камер зовнішнього спостереження у кількості 11 шт., флеш-карту micro-SD у кількості 1 шт. залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження;
- куртку темно-синього кольору, четверо штанів чорного кольору, кросівки чорного кольору, куртку бежевого кольору із слідами речовини бурого кольору, штани бежевого кольору, пару взуття чорного кольору, кухонний ніж з рукояткою синього кольору, кухонний ніж з рукояткою чорного кольору, куртку темного кольору, частину пластикової пляшки із нашаруванням речовини коричневого кольору, два імітатори жіночих статевих органів, дві вакуумні помпи для чоловічого статевого органу, три екстендера для збільшення чоловічого статевого органу, дві насадки кільця на чоловічий статевий орган, саморобний пристрій для збільшення чоловічого статевого органу, саморобний імітатор жіночого статевого органу, флеш-накопичував transcend, жорсткий диск, дві карти пам'яті, знищити;
- рюкзак чорного кольору, грошові кошти в сумі 53 грн, ноутбук Aсcer з зарядним пристроєм, три зошити із рукописними записами, коробки від стартових пакетів мобільних операторів, дві сім-картки мобільних операторів, два мобільних телефони Соні еріксон, планшет ImPad, планшет Dell, повернути за належністю особі, у якої їх було вилучено - ОСОБА_13 за вимогою;
- ноутбук НР з зарядним пристроєм, що належить матері ОСОБА_13 - ОСОБА_27 та переданий їй на зберігання, залишити у її володінні/користуванні/розпорядженні;
- мобільний телефон Iphone X Max, що належить потерпілій ОСОБА_12 та переданий їй на зберігання, залишити у її володінні/користуванні/розпорядженні;
Стягнути з ОСОБА_13 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта, що складаються з вартості проведених експертних досліджень за висновками судово-медичної експертизи № 042-610-2020 від 20.05.2020 в сумі 1 619 гривень 10 копійок; судово-медичної експертизи № 042/1-56-2020 в сумі 273 гривень 80 копійок; судової молекулярно-генетичної експертизи № 10-26 в сумі 31 039 гривень 83 копійки, судової молекулярно-генетичної експертизи № 10-863 в сумі 2 778 гривень 65 копійок, судової молекулярно-генетичної експертизи № 10-27 в сумі 29 500 гривень 99 копійок, судової молекулярно-генетичної експертизи № 10-214 в сумі 4 828 гривень 47 копійок, судової молекулярно-генетичної експертизи № 10-19 в сумі 3 467 гривень 74 копійки, судової молекулярно-генетичної експертизи № 10-431 в сумі 7 480 гривень 02 копійки; судової імунологічної експертизи № 10-435 в сумі 3 580 гривень 93 копійки; судової імунологічної експертизи № 10-432 в сумі 1 323 гривень 13 копійок; судової імунологічної експертизи № 10-441 в сумі 4 852 гривень 56 копійок; судової імунологічної експертизи № 10-438 в сумі 4 001 гривень 95 копійок; судової імунологічної експертизи № 10-439 в сумі 3 837 гривень 53 копійки; судової імунологічної експертизи № 10-436 в сумі 3 533 гривень 37 копійок; судової імунологічної експертизи № 10-434 в сумі 3 533 гривень 37 копійок; судової імунологічної експертизи № 10-440 в сумі 3 528 гривень 25 копійок; судової імунологічної експертизи № 10-448 в сумі 3 533 гривень 37 копійок, судової імунологічної експертизи № 10-430 в сумі 3 683 гривень 05 копійок; судової імунологічної експертизи № 10-433 в сумі 3 388 гривень 05 копійок.
Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня проголошення до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Судді ОСОБА_1 (головуюча)
ОСОБА_2
ОСОБА_3