Справа № 594/156/23
21 червня 2023 року м.Борщів
Борщівський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
в ході відкритого судового засідання кримінального провадження, внесеного 26 вересня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022211120000146 щодо обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, -
21 червня 2023 року через канцелярію суду було подано прокурором клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , захисником - про зміну запобіжного заходу.
В ході судового розгляду прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав. В обґрунтування такого посилався на те, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у закінченому замаху на умисне вбивство. Крім того, відносно особи ОСОБА_7 продовжують існувати певні ризики - так, невиключена обставина, що зможе переховуватись від суду, оскільки проживає не за місцем реєстрації, не має міцних соціальних зв'язків, в тому числі утриманців, усвідомлює міру покарання, яка буде застосована до нього у випадку визнання винуватим. Невиключена обставина щодо впливу на свідків, які не давали ще покази. Невиключена обставина і того, що може вчинити і інше кримінальне правопорушення, так як інкриміноване йому діяння вчинив із особливою жорстокістю. Тому більш м'який захід неспроможний нівелювати заявлені ризики.
Поряд з тим, клопотання сторони захисту щодо заміни запобіжного заходу на більш м'який, а саме домашній арешт, не знаходить підставним, так як вважає, що заявлені під час досудового розслідування ризики стосовно особи обвинуваченого не зменшилися та продовжують існувати, і доказів зворотнього суду не надано. При цьому просив врахувати, що під час судового розгляду як потерпілий так і інші свідки даючи покази, вказали на інші обставини щодо події злочину, ніж ті, на які вказували під час досудового розслідування, що в свою чергу може викликати їх повторний допит. В ході судового розгляду, з огляду на отримані покази свідків, здобуто дані, про те, що і сам потерпілий і його племінниця безпосередньо після події вказували на те, що тілесні ушкодження потерпілому спричинив саме обвинувачений. Безаперечних даних щодо позитивної поведінки обвинуваченого за місцем проживання у с. Турильче також не було пред'явлено, як і даних щодо незадовільного стану здоров'я ОСОБА_6 , що унеможливлювало б його утримання під вартою.
Захисник ОСОБА_5 просила суд змінити запобіжний захід та обрати ОСОБА_8 такий у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням засобів електронного контролю. В обґрунтування чого посилалася на те, що відсутні будь-які об'єктивні дані, які б вказували на те, що останній як за місцем реєстрації так і місцем проживання характеризується виключно позитивно, має сталі та міцні соціальні зв'язки - проживає більше 2-х років з сім'єю цивільної дружини у с. Турильче Борщівського району, де за свідченням сусідів зарекомендував себе виключно позитивно. Вплив на свідків та потерпілого з його сторони виключений, оскільки майже всі вони допитані судом безпосередньо. Більше того, потерпілий заявляє про непричетність ОСОБА_9 до вчинення відносно нього злочину. А кваліфікація дій ОСОБА_9 органом досудового розслідування не може слугувати виправданням того, що до нього застосовано найбільш тяжкий із запобіжних заходів. Також просила врахувати, що стан здоров'я обвинуваченого потребує покращення, відповідного медичного обслуговування, що в умовах СІЗО забезпечити не можливо.
Обвинувачений ОСОБА_6 заявив, що не розуміє у зв'язку з чим його утримують під вартою.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши доводи заявлених прокурором та стороною захисту клопотань, суд приходить до висновку про доцільність продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Такий висновок суд обґрунтовує тим, що з моменту взяття обвинуваченого ОСОБА_6 під варту та по даний час, не змінилися обставини, які стали підставою для обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м'який запобіжний захід. З моменту фактичного затримання і по даний час, саме утримання обвинуваченого в ізоляції від суспільства, шляхом обмеження певних його прав та свобод, гаранує його належну поведінку. Обрання відносно особи останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було зумовлено не виключно тяжкістю злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, а й сукупністю і інших даних, які, зокрема, стосувалися його особи.
З огляду на покази в ході судового розгляду потерпілого, свідків, які є членами його сім'ї та близькими рідними, які за твердженням сторони обвинувачення суттєво відрізняються від показів даних ним в ході досудового розслідування, враховуючи поведінку останніх та обвинуваченого під час судового розгляду, суд ставить під сумнів приязність відносин між обвинуваченим, потерпілим та свідками, відсутність будь-якого впливу на потерпілого.
При цьому, суд враховує, що всі вище зазначені особи, проживають в одному господарстві, у повсякденному житті використовують територію такого, жилі та нежилі приміщення спільно, пов'язані спільним побутом - що випливає з їх показів, в тому числі і з письмових заяв потерпілого, які адресує суду.
При цьому, суд враховує, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, тяжкість покарання, що йому загрожує у випадку визнання винуватим, те, що він офіційних джерел доходу не має, проживає з членами родини співмешканки, яка фактично перебуває на заробітках за межами держави, що викликає природний сумнів у міцності його зв'язків за місцем тимчасового проживання.
Що, в сукупності, на думку суду, свідчить про те. що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може переховуватись від суду, впливати на потерпілого, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Що суд розцінює свідченням того, що заявлені під час досудового розслідування ризики, передбачені пп 1,3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, щодо особи обвинуваченого не зменшилися, продовжують існувати, а його належна поведінка досягнута виключно завдяки ізоляції від суспільства.
Обставин, які б вказували на зворотнє чи спростовували б такі, в ході судового розгляду встановлено не було, жодна з сторін доказів цього суду не надала.
Крім того, суду не було надано даних, які б свідчили про неможливість перебування ОСОБА_6 , у тому числі і за станом здоров'я, в умовах місця утримання.
З огляду на що суд не вбачає підстав для задоволення клопотання сторони захисту щодо обрання більш м'якого запобіжного заходу, як і прохання щодо визначення застави.
За таких обставин, заслухавши думку учасників судового провадження, з огляду на те, що таке неможливо завершити до спливу терміну дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , суд приходить до висновку про доцільність продовження тримання останнього під вартою на строк не більше двох місяців, тобто 60 днів.
Керуючись ст. 331 КПК України, -
Клопотання прокурора задоволити - продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 на строк 60 днів - тобто до 20 серпня 2023 року включно.
В задоволенні клопотання сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу у виді домашнього арешту - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуюча: