465/3875/23
3/465/2189/23
Іменем України
21.06.2023 року Суддя Франківського районного суду м.Львова - Мартьянова С.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч.1 ст. 130 КУпАП
Як вбачається з матеріалів справи, 21.05.2023 о 14:15 в м. Львів на вул. Тролейбусна, 6, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Camry д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння: неприродна блідість шкірного покриву обличчя, тремтіння пальців рук, звужені зіниці, що не реагують на світло. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку на визначення стану наркотичного сп'яніння водій відмовився, що зафіксовано на нагрудних реєстраторах 471925 та 47026.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані працівниками поліції як порушення вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину заперечив. Пояснив, що на відеозаписах з нагрудної камери долучених до матеріалів справи неможливо встановити хто саме керував транспортним засобом. Крім цього на відеозаписах відображено, що автомобіль Toyota Camry д.н.з. НОМЕР_1 перебував у нерухомому стані, що фактично унеможливлює підтвердити зазначене в протоколі серії ААД № 234736 від 21.05.2023 року, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Окрім цього ОСОБА_1 пояснив, що працівниками поліції було допущено грубе його конституційних прав, зокрема йому не роз'яснено його прав та обов'язків як особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 також пояснив, що в стані наркотичного сп'яніння не перебував. На підтвердження цього долучив до матеріалів справи довідку про дослідження біологічного середовища на стан наркотичного сп'яніння видану КНП ЛОР ЛОМУП та ТУ від 21.05.2023 року за № 23075, згідно з якою у ОСОБА_1 не виявлено наркотичних речовин в організмі.
З огляду на зазначене, просив провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи, оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
В матеріалах справи наявні відеозаписи з нагрудної камери працівника поліції. На даних відеозаписах не зафіксовано факту керування транспортним засобом Toyota Camry д.н.з. НОМЕР_1 , водієм ОСОБА_1 . Самі відеозаписи унеможливлюють належним чином з'ясувати чи дійсно ОСОБА_1 керував вищезазначеним транспортним засобом. В матеріалах справи відсутня інформація про технічний засіб за допомогою якого проводилося фіксування події.
Окрім цього як вбачається з відеозаписів долучених до матеріалів справи, працівниками поліції не роз'яснено ОСОБА_1 його права та обов'язки як особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Хоча в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 234736 від 21.05.2023 року міститься відмітка про те, що ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, проте на відеозаписах долучених до матеріалів справи не зафіксовано факту роз'яснення таких прав та обов'язків з боку працівників поліції, що свідчить про порушення ст. 268 КУпАП та ставить під сумнів зазначене в протоколі.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Частиною 1 статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.2.9А Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відтак суд бере до уваги те, що в протоколі відсутня інформація про технічний засіб за допомогою якого проводилося фіксування подій, які мали місце того дня та неповнота даного відеозапису.
Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтею 283 КУпАП. У ній зокрема необхідно зазначити технічний засіб, яким здійснено відеозапис.
Враховуючи відсутність в протоколі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, його неповноту, а також відомостей, що фіксування проводилось, наданий відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративних правопорушень.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.02.2020 року у справі №524/9716/16-а та від 24.01.2019 року по справі № 428/2769/17.
У ст. 7 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтями 251,280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція частини першої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду на визначення стану сп'яніння визначений ст. 266 КУпАП. Згідно приписів цієї статті огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Цей порядок відображено і в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного,наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735. В п. 7 розділу І цієї Інструкції зазначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Отже, згідно вказаної норми закону, водій транспортного засобу має право вибору де проходити огляд на стан сп'яніння: на місці зупинки чи в закладі охорони здоров'я. В свою чергу поліцейські повинні спершу запропонувати водію пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки і з використанням спеціальних технічних засобів, а у випадку не бажання проходити такий огляд, або незгоди з його результатами повинні запропонувати пройти огляд в закладі охорони здоров'я і не в будь якому, а в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст.62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Як встановлено в судовому засіданні, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 234736 від 21.05.2023 року, 21.05.2023 о 14:15 в м. Львів на вул. Тролейбусна, 6, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Camry д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння: неприродна блідість шкірного покриву обличчя, тремтіння пальців рук, звужені зіниці, що не реагують на світло. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку на визначення стану наркотичного сп'яніння водій відмовився, що зафіксовано на нагрудних реєстраторах 471925 та 47026.
Звертаю увагу, що працівником поліції при складанні протоколу було допущено грубе порушення норм КУпАП. Зокрема, зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані сп'яніння, після чого перелічує ознаки сп'яніння та вказує про відмову ОСОБА_1 від проходження такого огляду у встановленому законом порядку. Тобто в даному випадку при висуненні обвинувачення ОСОБА_1 , його було звинувачено як в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, (п. 2.9 а Правил дорожнього руху) так і у відмові від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння (п. 2.5 Правил дорожнього руху).
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно із п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто в даному випадку поліцейським одночасно пред'явлено ОСОБА_1 обвинувачення в порушенні як п. 2.9 а, так і п. 2.5 Правил дорожнього руху, що не відповідає матеріалам справи.
Враховуючи вище наведене, суд вважає, що складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 відбулося з порушенням вимог відповідної Інструкції та Порядку, а також з порушенням вимог ст.266 КУпАП, тому протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 234736 від 21.05.2023 року слід вважати недійсним.
Крім того суд бере до уваги поданий ОСОБА_1 результат дослідження біологічного середовища на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі КНП ЛОР ЛОМУП та ТУ від 21.05.2023 року за № 23075, згідно з якою у ОСОБА_1 не виявлено наркотичних речовин в організмі
Крім того, в своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об'єктивного судового розгляду.
В рішенні у справі "Ващенко проти України" Європейський суд вказав, що "обвинувачення" для цілей пункту 1 статті 6 може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (п.51)».
В рішенні у справі "Абрамян проти росії" Європейський Суд зробив висновок про те, що «деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення».
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
А саме, згідно ч. 2, 3ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
При цьому, ЄСПЛ у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч. 1,2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245).
Даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в матеріалах адміністративної справи відсутні докази, з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, викладені обставини вказують на суттєві порушення норм КУпАП допущені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , в тому числі порушення права особи на захист, що унеможливлює притягнення його до адміністративної відповідальності за даним протоколом. Крім того, відсутні докази щодо керування транспортним засобом Toyota Camry д.н.з. НОМЕР_1 саме ОСОБА_1 .
Пунктом 1 статті 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин - відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 9, 251, 252, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - провадженням закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Львівської апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Мартьянова С.М.