1Справа № 335/3384/23 2-а/335/88/2023
12 червня 2023 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Макарова В.О.,
за участю секретаря судового засідання Ступіної В.А.,
розглянувши за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ у відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 , в особі адвоката Козар М.В., звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовом до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАС6803093 від 09.04.2023 року.
Позов обґрунтовано тим, що 09.04.2023 року приблизно об 08-10 год. позивач рухаючись по вул. Рекордній (від вулиці Верхньої) пересікаючи проспект Металургів в м. Запоріжжя він побачив, що зелений сигнал світлофору змінився на зелений мигаючий. Позаду їхали інші машини. Відповідно до п. 8.1. ПДР він завершив проїзд та поїхав далі.
Навпроти магазину «Будівельник» його наздогнали працівники поліції. Він зупинився. Працівники поліції повідомили, що він проїхав проспект Металургів на жовтий сигнал світлофору і тому буде штраф за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Позивач повідомив, що він переїжджав перехрестя вул. Рекордної та проспекту Металургів м. Запоріжжя на зелений мигаючий, перед тим, він побачив в дзеркалі заднього виду два легкових автомобіля, враховуючи мокру після дощу, швидкість свого автомобіля, щоб не створювати небезпеку іншим учасникам дорожнього руху він завершив маневр і жовтий сигнал світлофору загорівся вже після того як він перетинув полосу проспекту Металургів (в напрямку вул. Діагональній) і не згодний, що він щось порушував.
Працівники поліції продовжували стверджувати інше.
Під час спілкування працівник поліції висловив вимогу надати посвідчення водія та технічний паспорт на автомобіль. Документи було наданою.
Позивач продовжував повідомляти поліцейським, що вважає зупинку його безпідставною і ПДР України він не порушував і наполягав надати відеозапис порушенням ним правил ПДР України.
Під час спілкування позивача із поліцейськими виникли напружені неприязні відносини.
Без відеозапису підозра патрульних поліцейських про порушення ним ПДР України щодо проїзду на заборонений сигнал світлофору є лише припущенням.
Отримавши документи працівники поліції, з'ясували, що раніше ОСОБА_1 притягувався до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, і внаслідок чого безпідставно висунули до водія ОСОБА_1 вимогу пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння.
Позивач відмовився, оскільки вважає, що дії працівника поліції стосовно зупинки не відповідають вимогам ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», так само відмовився підписувати як протокол за ст. 130 КУпАП та і постанову, що оскаржується.
Позивач наголошує, що 10.04.2023 року в додатку «Дія» він отримав інформацію про те, що на нього накладено штраф в розмірі 425,00 грн. за постановою серії ЕАС06803090 від 09.04.2023 року з підстав того, що «водій проїхав перехрестя на заборонений «жовтий» сигнал світлофору та після зупинки не пред'явив для ознайомлення документи» тобто за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
З постановою позивач категорично не погоджується і тому звертається до суду з даним позовом, оскільки відповідні документи він пред'явив, а вважав що його притягнуть до відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП (проїзд на заборонений сигнал світлофору), яку також мав намір в подальшому оскаржити.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21.04.2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
У судове засідання позивач, представник позивача та представник відповідача не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку.
01.05.2023 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив, з додатком та відео диском правопорушення, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування заперечень зазначає, що вимоги позивача є безпідставними, а також такими, що не підлягають задоволенню, оскільки 09.04.2023 року під час несення служби інспектором Управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП було зупинено транспортний засіб, під керуванням водія ОСОБА_1 , під час спілкування з водієм було висунуто законну вимогу, пред'явити для перевірки документи зазначені в п. 2.1. ПДР, на що водій відповів відмовою, чим порушив п. 2.4. а) ПДР України. В ході розгляду справи, було роз'яснено права особи, що притягається до адміністративної відповідальності, згідно статті 63 Конституції України та статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Позивач, будь яких клопотань не заявляв, що підтверджується відеозаписом, доданим до матеріалів справи. Таким чином, обставини, на які вказує позивач, не виключають подію інкримінованого йому правопорушення та склад такого правопорушення у його діях. Враховуючи вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відносно нього була винесена постанова серії ЕАС6803093 за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Тому, посилаючись на викладене, представник відповідача просив зобов'язати позивача надати докази на ті обставини на які він посилається в своїй позовній заяві, відповідно до вимог ст. 160 КАС України, в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі та проводити розгляд справи без участі представника.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Судом встановлено, що 09.04.2023 року працівником Управління патурльної поліції в Запорізькій області відносно позивача складено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАС06803093, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 гривень за те, що водій, керуючи транспортним засобом марки ВАЗ 210994, д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Рекордній 09.04.2023 року проїхав перехрестя на забороняючий «жовтий» сигнал світлофора та після зупинки не пред'явив для ознайомлення документи (посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію ТЗ).
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , автомобіль марки ВАЗ 210994, д.н.з. НОМЕР_1 належить позивачу ОСОБА_1 .
Із відеозапису доданого відповідачем до відзиву вбачається, що поліцейськими помічений автомобіль марки ВАЗ 210994, д.н.з. НОМЕР_1 , водій якого, керуючи по вул. Рекордній 09.04.2023 року проїхав перехрестя на заборонений «жовтий» сигнал світлофора та після зупинки не пред'явив для ознайомлення документи (посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію ТЗ).
Відповідно до п.п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання та регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху (ПДР), затверджені постановою КМ України від 10.10.2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно із статтею 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна відповідати вимогам статей 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема: необхідно навести докази, згідно яких зроблено висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення і назвати мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник або наведених ним обставин.
Згідно із п. 1 ст. 247 КпАП України, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Згідно із п. 2.4. а) Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1 Правил дорожнього руху, а саме:
а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії;
б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон);
в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків та (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв - дозвіл, виданий уповноваженим органом МВС, а у разі встановлення проблискового маячка оранжевого кольору на великогабаритних та великовагових транспортних засобах - дозвіл, виданий уповноваженим підрозділом Національної поліції, крім випадків встановлення проблискових маячків оранжевого кольору на сільськогосподарській техніці, ширина якої перевищує 2,6 м;
г) на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог спеціальних правил, що визначаються Європейською Угодою про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів;
ґ) чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення);
д) у разі встановлення на транспортному засобі розпізнавального знака «Водій з інвалідністю» - документ, що підтверджує інвалідність водія або пасажира (крім водіїв з явними ознаками інвалідності або водіїв, які перевозять пасажирів з явними ознаками інвалідності).
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», водій зобов'язаний: мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб (у разі найму (оренди)/лізингу транспортного засобу замість реєстраційного документа на транспортний засіб водій може мати при собі та пред'являти його копію, вірність якої засвідчено нотаріально, разом з оригіналом або копією договору про найм (оренду)/лізинг транспортного засобу, вірність якої засвідчено нотаріально), а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат «Зелена картка»), пред'явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред'явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії, або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), а також інші документи, передбачені законодавством; виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, а водії військових транспортних засобів - поліцейського або посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами. У випадку подання сигналу про зупинку водій зобов'язаний: а) зупинити транспортний засіб з дотриманням вимог Правил дорожнього руху; б) тримати руки в полі зору поліцейського або посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України і не виходити з транспортного засобу без дозволу; на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - поліцейського або посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України пред'явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат «Зелена картка») або пред'явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на паперовому чи електронному носії або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), інші документи, що визначені законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи та відеозапису водій ОСОБА_1 не виконав законну вимогу працівників поліції, не пред'явив посвідчення водія.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою, зокрема, попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Нормами Закону України «Про Національну поліцію» до повноважень національної поліції відповідно до покладених на неї обов'язків належать: виявляти причини та умови, вживати заходів щодо попередження та усунення виявлених адміністративних правопорушень; патрульні поліцейські уповноважені перевіряти документи, що посвідчують особу, чи документи, що підтверджують певне право особи; складати протоколи про адміністративні правопорушення, застосовувати інші передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення; у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймати рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечувати їх виконання.
За змістом положень статті 222 КУпАП, органи національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (частинами першою-третьою, п'ятою-шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою-третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтями 124-1-126) тощо. Від імені органів національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно із частиною 1 статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Частиною 4 ст. 258 КУпАП, визначено, що уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладених у постанові від 14.02.2018 року по справі 536/583/17, у визначених законодавством випадках допускається скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, яке передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладення адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування процедури скороченого провадження у випадках, визначених законом, не призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених в Кодексі України про адміністративні правопорушення.
Таким чином, наданий стороною відповідача відеозапис з портативного нагрудного відеореєстратора, відображає обставини описані в оскаржуваній постанові.
На відеозаписі зафіксовано дату час, місце та момент вчинення правопорушення, автомобіль позивача.
Також, із зазначеного відеозапису вбачається, що позивача ознайомлено з його правами.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, відповідачем доведена правомірність дій, а позивачем не доведені обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності серії ЕАС06803093, винесена Управлінням патрульної поліції в Запорізькій області з дотриманням вимог КУпАП, права позивача не були порушені, тому підстав для задоволення позову суд не знаходить доказів, які б спростовували його винуватість у вчиненні правопорушення.
Оскільки у позові суд відмовляє, суд вважає за необхідним залишити судові витрати за позивачем.
Керуючись Правилами дорожнього руху, Законом України «Про дорожній рух України», статтями 1, 23, 33-34, 126, 251, 252, 256, 283 КУпАП, статтями 77, 243-246, 255, 257, 262, 295, 297 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Судові витрати залишити за позивачем.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повні відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Представник позивача: адвокат Козар Михайло Володимирович, свідоцтво № 793 від 04.06.2010 року видане КДКА в Запорізькій області, а/с 144, м. Запоріжжя, 69011.
Відповідач: Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, місцезнаходження: 69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 96, код ЄДРПОУ 40108646).
Суддя В.О. Макаров