Справа № 331/3394/23
Провадження № 1-кп/331/463/2023
29 травня 2023 року м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
провівши у залі суду у м. Запоріжжя підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023082020000212 від 25.02.2023 року, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, який має середню освіту, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, на утриманні має малолітнього сина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
-12.08.2022 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 190 КК України до 200 годин громадських робіт. Поставлений на облік 18.10.2022 Олександрівським РВ філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,
В провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя перебувають матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурором було заявлене клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання посилається на те, що відповідно до положення п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків передбачених п. п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення. Зауважив, що будь-який інший запобіжний захід не зможе гарантувати належної поведінки обвинуваченого, з огляду на те, що ОСОБА_4 систематично порушував обов'язків, які були покладені на нього при обранні запобіжного заходу. Обвинувачений не має офіційного джерела доходу, що може свідчити про продовження злочинної діяльності, у зв'язку із чим прокурор просив обрати запобіжний захід обвинуваченому у вигляді тримання під вартою строком 60 днів.
Потерпіла ОСОБА_6 в підготовчому судовому засідання підтримала клопотання прокурора, просила обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зважаючи на те, що обвинувачений може продовжити вчиняти злочинні дії.
Обвинувачений у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, вказав, що в нього наявні міцні соціальні зв'язки, в нього на утриманні є малолітня дитина та цивільна дружина. Просив застосувати до нього запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, а саме домашній арешт. Щодо порушень з боку обвинуваченого обов'язків, встановлених про обранні запобіжного заходу на стадії досудового слідства, то ОСОБА_4 вказав, що дійсно таке мало місце, однак він знаходився у цивільної дружини вдома, разом з їх спільною дитиною. З питання про призначення судового розгляду по справі обвинувачений не заперечував.
Захисник щодо клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просив відмовити, наполягав на більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою. З приводу закриття підготовчого судового засідання та призначення справи до судового розгляду, захисник зазначив, що не заперечує.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, додатково вивчивши у нарадчій кімнаті обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, приходить до наступного висновку.
Дане кримінальне провадження підсудне Жовтневому районному суду м. Запоріжжя відповідно до ст.ст. 32, 33 КПК України.
Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п. 4-8 ч.1 або ч.2 ст. 284 КПК України або зупинення провадження, немає.
Обвинувальний акт, затверджений прокурором та вручений обвинуваченому, складено у відповідності до вимог ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, відтак підстав для його повернення прокурору немає.
З вказаних мотивів, суд приходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу, суд виходить із наступного.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10.03.2023 року до ОСОБА_4 застосований запобіжних захід у вигляді цілодобового арешту, строком до 09.05.2023. Зі слів прокурора, після спливу зазначеного строку, у зв'язку із недотриманням ОСОБА_4 обов'язків, покладених на нього судом, було подано клопотання до суду про застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під варто. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22.05.2023 року клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 слідчим суддею задоволено. Ухвала суду обґрунтована наявністю ризиків, передбачених пунктами 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
У підготовчому судовому засіданні встановлено, що до Жовтневого районного суду надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України. Вказаний злочин віднесений згідно норми ст. 12 КК України до нетяжких злочинів, за який передбачене покарання у вигляді до трьох років позбавлення волі.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно до положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Стаття 194 КПК України передбачає, що під час розгляду клопотання суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганням спробам, у тому числі: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Наявність обґрунтованої підозри підтверджується фактом направлення обвинувального акту до суду, що може свідчити про те, що сторона обвинувачення зібрала достатньо доказів для того, щоб доводити винуватість особи перед безстороннім судом.
Так, суд враховує дані про особу обвинуваченого, його вік стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, наявність осіб на утриманні, процесуальну поведінку обвинуваченого під час досудового розслідування кримінального провадження
Наявність ризику переховування підтверджується процесуальною повденікоюб обвинуваченого під час досудового розслудвання, що раніше застосований більш м'який запобіжний захід на стадії досудового розслідування не сприяв контролю за поведінкою ОСОБА_4 .. Обвинувачений не дотримувався покладених на нього обов'язків та систематично свідомо порушував їх. На підставі цього, ОСОБА_4 перебував у розшуку, та слідчим суддею відносно нього був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ризик протиправного впливу на потерпілу та свідків може бути підтвердженим, з огляду на те, що розгляд кримінального провадження по суті не розпочато, допит осіб безпосередньо судом не розпочинався.
Ризик повторного вчинення кримінального правопорушення суд оцінює як високий, оскільки обвинувачений не працевлаштований, притягається до кримінальної відповідальності за вчинення корисливого злочину, через що може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення. Згідно пояснень обвинуваченого його перевіряють на причетність до вчинення аналогічних кримінальних правопорушень у інших відділеннях поліції.
Наявність на утриманні малолітньої дитини, не може бути єдиною підставою для обрання більш м'якого запобіжного заходу, з огляду на характер встановлених ризків.
Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання його під вартою, не зменшились.
На підставі вищевикладеного, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому та позбавляє його можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і запобіганню спробам переховуватися від суду, а також можливості вчинити інше кримінальне правопорушення, беручи до уваги відсутність обставин, які б перешкоджали обвинуваченому знаходитись у місцях попереднього ув'язнення, суд вважає за необхідне обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч. 5ст. 182 КПК України застава визначається залежно від ступеня тяжкості кримінального правопорушення.
Отже, визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.178,182 КПК України.
Керуючись 178, 179,194, 217, 314-316, 334 КПК України суд, -
Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023082020000212 від 25.02.2023 року, відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, у відкритому судовому засіданні на 06 червня 2023 року о 10-00 годині в приміщенні Жовтневого районного суду міста Запоріжжя за адресою: 69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська,6.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
В судове засідання викликати осіб згідно з обвинувальним актом.
Клопотання прокурора Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».
Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити до 27 липня 2023 року включно.
Встановити заставу - 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб що складає 26840,00 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) грн., яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок: Отримувач: ТУ ДСАУ в Запорізькій області; Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 26316700; Номер рахунку (IBAN): UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172. В призначенні платежу необхідно вказувати: вид платежу - застава за ОСОБА_4 , номер справи (провадження), суд, в якому розглядається справа.
Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:
- повідомити прокурора та суд письмово протягом 24 годин з моменту звільнення про місце свого проживання та засоби зв'язку;
- у разі зміни місця проживання чи засобів зв'язку, протягом 24 годин письмово повідомити прокурора та суду про таку зміну;
- не відлучатися з меж м. Запоріжжя без дозволу прокурора або суду;
- утриматися від спілкування зі свідками та потерпілою у даному кримінальному провадженні;
Уповноваженій службовій особі місця ув'язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення - негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , чи іншому заставодавцю, відмінному від обвинуваченого, обов'язки, що покладаються у зв'язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Строк дії ухвали встановити до 27 липня 2023 року включно.
Ухвала в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.
Ухвала в іншій частині оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошений 31 травня 2023 року о 08 год. 15 хв.
Суддя: ОСОБА_1