Справа № 314/1927/21
Провадження № 8/314/1/2023
21.06.2023 року м.Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Кононенка І.О., за участю секретаря Билименко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вільнянськ заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами,
11.05.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про стягнення боргу з ОСОБА_2 , за змістом якого просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 285665,91 грн., що складається з 3% річних в розмірі 90 000,00 грн. та інфляційних витрат в розмірі 195665,91 грн., посилаючись на те, що основна сума боргу у розмірі 1000 000,00 грн. за договорами позики укладеними 2007 року не погашена, а підставою для задоволення позову є рішення Вільнянського районного суду Запорізької області у справі 314/3019/16-ц .
Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 09.06.2016 року по справі №314/3019/16-ц стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 000000 грн. основного боргу, 637 000 грн. Інфляційного збільшення, 3% річних в сумі 135 920,00 грн., плату за користування коштами в сумі 517 200,00 грн. а всього на суму 2 290 120,00 грн., також судові витрати у розмірі 6890,00 грн. Рішення суду від 09.06.20216 по справі №314/3019/16-ц мотивоване тим, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 06.10.2022 року було ухвалено рішення у справі №314/1927/21, відмовлено у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 285 665,91 грн., що складається з 3% річних в розмірі 90 000,00 грн. та інфляційних втрат у розмірі 195665,91 грн. у зв'язку з тим, що постановою Запорізького апеляційного суду від 21.09.2022 року скасовано рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 09.06.2016, яке стало підставою для виникнення предмету даного спору.
Представник ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про перегляд рішення суду від 06.10.2022, вважаючи нововиявленою обставиною ухвалення Верховним судом постанови від 05.04.2023 якою скасовано постанову Запорізького апеляційного суду від 21.09.2022 у справі №314/3019/16-ц.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.423 ЦПК України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Отже з матеріалів справи вбачається, що скасування постанови Запорізького апеляційного суду від 21.09.2022 у справі №314/3019/16-ц є підставою для перегляду рішення Вільнянського районного суду від 06.10.2022 №314/1927/21 за нововиявленими обставинами.
Таким чином рішення від 09.06.2016 року у справі 314/3019/16-ц яке має преюдиціальне значення не скасовано та є чинним, згідно довідки ВРВ державної виконавчої служби від 13.04.2021 року станом на 13.04.2021 року бор за АСВП 51813049 становить 2264608.11 грн.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом висновку у постанові Верховного Суду у справі № 373/2054/16-ц від 16.01.2019 року передбачене ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника. У висновку, викладеному у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №569/613/19 від 03.02.2020 року зазначено: «Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді 3 % річних та інфляційних втрат не є санкцією, передбаченою умовами договору за неналежне виконання умов договору та не входять до складу основного зобов'язання, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника».
Невиконання Відповідачем грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у Позивача з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову», що відповідає висновку, зазначеному у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №127/15672/16-ц від 08.11.2019 року.
Будь-якого контррозрахунку або доказів які б спростовували розрахунок 3 процентів річних та інфляційних втрат позивача за останніми трьома роками, які передували подачі такого позову матеріали справи не містять, тому у зв'язку з вищевикладеним позов підлягає задоволенню.
Позивач також, надав акт виконаних робіт (розрахунок судових витрат від 06.05.2021) з якого вбачається загалом витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн., суд з урахуванням складності справи, вимог розумності вважає за необхідне стягнути лише в частині двох тисяч гривень, як витрат на правову допомогу.
Керуючись, 423-429 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у цивільній справі №314/1927/21- задовольнити.
Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 06.10.2022 року у цивільній справі №314/1927/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - скасувати та прийняти нове рішення.
Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованість у розмірі 285 665 (двісті вісімдесят п'ять тисяч шістсот шістдесят п'ять) грн. 91 коп., яка складається з 3% річних в розмірі 90 000,00 грн. та інфляційних втрат в розмірі 195 665,91 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 2856,70 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на отримання професійної правничої допомоги у розмірі 2000 грн.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Іван Олександрович Кононенко
21.06.2023