Справа № 752/8596/23
Провадження № 1-кс/752/3456/23
Іменем України
04 травня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого слідчого відділу Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, офіційно не працевлаштованої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не судимої, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12023100010001210 від 02.05.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, -
До Голосіївського районного суду м. Києва надійшло означене клопотання, з урахуванням обставин кримінального провадження №12023100010001210 від 02.05.2023, мотивів, викладених у клопотанні, та долучених до останнього доказів, слідчий за погодженням у прокурором просив слідчого суддю застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування винесеного на розгляд слідчому судді клопотання орган досудового розслідування зазначає, що слідчим відділом Голосіївської УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023100010001210, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.05.2023, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що 02.05.2023, приблизно о 12:40 год., тобто в період дії в Україні воєнного стану, запровадженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», строк дії якого в подальшому було неодноразово продовжено, у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка у той час перебувала у приміщенні гіпермаркету «Ашан», ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» (ЄДРПОУ 35442481), що розташований у ТРЦ «Океан плаза» за адресою: м. Київ, вул. Антоновича 176, виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, розуміючи протиправність своїх умисних дій, вчинення цих дій в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого
діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою незаконного збагачення, переслідуючи корисливі мотиви, ОСОБА_5 , перебуваючи в торгівельному залі гіпермаркету «Ашан» за вищевказаною адресою, проходячи повз стелажів з товаром, взяла зі стелажу товар, серед якого були: ласощі для собак у кількості 3 шт., загальною вартістю 89,04 грн. без ПДВ, засіб для чистки зубів «TRIXIE» у кількості 3 шт., загальною вартістю 357,60 грн. без ПДВ, корм собачий у кількості 2 шт., загальною вартістю 119,84 грн. без ПДВ, вітаміни для собак «anos» у кількості 7 шт., загальною вартістю 394,80 грн. без ПДВ, іграшку м'ячик для собак вартістю 80,16 грн. без ПДВ, жувальні ласощі вартістю 65,76 грн. без ПДВ, жувальні ласощі вартістю 63,92 грн. без ПДВ, катридж Аквофор у кількості 2 шт., загальною вартістю 344 грн. без ПДВ, bzit індичка/печинка вартістю 86,40 грн. без ПДВ, ніж універсальний 13 см., вартістю 59,20 грн. без ПДВ, венчик автом 26/6/6 вартістю 71,68 грн. без ПДВ, лід багаторазовий вартістю 40 грн. без ПДВ, жувальні ласощі вартістю 65,76 грн. без ПДВ, форму для льоду вартістю 65,76 грн. без ПДВ, корм собачий у кількості 3 шт., загальною вартістю 432,90 грн. без ПДВ, жувальні ласощі вартістю 65,76 грн. без ПДВ, а всього на 2 331,84 грн. без ПДВ, та складала у торгівельний кошик.
У подальшому, ОСОБА_5 зайшла за колону торгівельного залу, та, впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, переклала вказаний товар у свій рюкзак чорного кольору, який був при ній, тим самим сховавши його.
У подальшому, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), ОСОБА_5 направилась до виходу з гіпермаркету «Ашан». Проходячи касову зону самообслуговування, ОСОБА_5 оплатила деякий товар, а товар, який раніше заховала у свій рюкзак, навмисно не оплатила та покинула касову зону.
Однак, виконавши всі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, а саме пройшовши лінію кас гіпермаркету «Ашан» з викраденим майном, ОСОБА_5 свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, не довела до кінця з причин, які не залежали від її волі, оскільки, пройшовши лінію кас вказаного гіпермаркету, була зупинена працівниками охорони.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 намагалась завдати матеріальної шкоди ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» (ЄДРПОУ 35442481) на загальну суму 2 331,84 грн. без ПДВ.
Таким чином, ОСОБА_5 , за викладених вище обставин, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
02.05.2023 року підозрювану ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК.
03.05.2023 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м. Київ, зареєстраваній за адресою : АДРЕСА_2 , та проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 , не судимій, повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Орган досудового розслідування дотримується позиції того, що обставини оголошеної ОСОБА_5 підозри доведені в повній мірі належними та допустимими доказами, також, на думку органу досудового розслідування, доведеними є ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити в повному обсязі на підставі обставин, викладених в останньому.
Сторона захисту в судовому засіданні проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечувала в повному обсязі, просила обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а особисте зобов'язання, зазначивши про відсутність ризиків, названих прокурором в обгрунтування клопотання, та вказавши, про те, що підозрювана пізрювана характеризується з позитивної сторони.
Підозрювана підтримала думку свого захисника.
Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що він перебуває у цивільному шлюбі з ОСОБА_5 більше 1,5 року, проживають разом в орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_5 працює вдома, є людиною талановитою, шиє рюкзаки у вигляді зайців на продаж, а також має свій інтернет-магазин, в якому реалізовує створені пошиті самостійно речі. Навчається на кінолога, піклується про тварин не тільки своїх, а й тих, що безпритульні. Виросла в дуже релігійній родині. Людиною є дбайливою, вічливою, в найближчих планах не мають намірів виїжати за межі України.
Розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників процесу, оцінивши в сукупності всі обставини, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні даного клопотання підлягають встановленню та врахуванню
обставини, визначені ч. 1 ст. 178, ч. 1 ст. 194 КПК України, та підстави застосування запобіжного заходу, регламентовані ст. 177 КПК України.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», n. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, та в даному випадку вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в долучених в обґрунтування клопотання матеріалах.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих злочинів підтверджується наявними в матеріалах клопотання доказами в їх сукупності.
Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилався прокурор, та позицію сторони захисту щодо їх недоведеності, слідчий суддя зазначає таке.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Аналізуючи ризик, визначений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі (переховування) підсудного (підозрюваного) не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що він маловірогідний і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиев проти Молдови).
Оцінюючи ризик переховування підозрюваного з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слідчий суддя враховує, що підозрювана працює (шиє рюкзаки та має свій інтернет-магазин), тобто має постійне джерело для існування, має постійне місце проживання, реєстрацію місця проживання, не притягалась до кримінальної відповідальності, характеризується позитивно. При цьому слідчий суддя зазначає, що наявність будь-якого ризику має бути доведена стороною обвинувачення.
Ризик, вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити свою. злочинну діяльність, на думку слідчого судді, є формальним, недоведеним, а відтак не може покладатись в основу рішення про обрання запобіжного заходу.
Щодо ризику впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, то ст. 23 КПК України встановлює принцип безпосередності дослідження показань, за змістом якого суд досліджує докази безпосередньо і показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Тобто доказове значення у кримінальному провадженні матимуть саме ті показання потерпілого і свідків, які будуть надані останніми безпосередньо під час судового розгляду у судовому засіданні, а тому вказаний ризик є ймовірним.
Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, але не доведе недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відтак слідчий суддя доходить висновку, що дієвим запобіжним заходом, який зможе запобігти наявним у цьому кримінальному провадженні ризикам є особисте зобов'язання. При цьому слідчий суддя також враховує обставини, визначені ст. 178 КПК України, і вважає, що обраний запобіжний захід є пропорційним меті та завданням цього кримінального провадження.
Крім того, на виконання вимог ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя покладає на підозрюваного обов'язки, визначені даною нормою закону.
Керуючись ст.ст. 2, 8, 177, 178, 179, 194, 369-372, 532 КПК України, -
1. Клопотання залишити без задоволення.
2. Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання терміном на два місяці в межах строку досудового розслідування.
3. Звільнити з-під-варти негайно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в залі суду.
4. Покласти на підозрювану ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду на їх першу вимогу, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;
- не відлучатися із населеного пункту, де остання фактично проживає, а саме міста Києва, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- заборонити спілкуватись зі свідками в даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
5. Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на неї обов'язків, до неї можуть бути застосовані більш жорсткі запобіжні заходи і накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
6. Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваній негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.
7. Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у кримінальному провадженні.
8. Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
9. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
10. Повний текст ухвали слідчого судді буде складено та оголошено в приміщенні суду протягом 5 діб.
Слідчий суддя ОСОБА_1