Рішення
Іменем України
Справа № 712/2472/23
Номер провадження № 2-а/712/59/23
21 червня 2023 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого-судді - Марцішевської О.М.,
за участі секретаря судового засідання Шевченко О.П.
позивача ОСОБА_1
представника позивача адвоката Руднічука Д.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
14 березня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування позовної заяви вказував на те, що 05.03.2023 року о 11 год. 55 хв. інспектор поліції 2 роти 4 батальйону УПП у Львівській області Качмар Роман Мирославович безпідставно виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАС № 6633671 щодо притягнення до відповідальності гр. ОСОБА_1 .
Зокрема, вказаний працівник поліції безпідставно звинуватив ОСОБА_2 у тому, що він нібито 05.03.2023 року о 11.34 на АД Львів Шегині 10 км 800 м керував т.з не впевнився в технічній справності автомобіля, а саме не горіла ліва фара в денну пору доби чим порушив п. 2.3.а ПДР - Порушення забезпечення технічної справності стану і комплектності Т/3 та вантажу, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Даною постановою на позивача було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн.
Вважає, що дії поліцейського про накладення адміністративного стягнення є незаконними, оскільки перед виїздом з домоволодіння 05.03.2023 року ОСОБА_2 перевіряв справність автомобіля, який був повністю в технічно справному стані перед початком його експлуатації, у якого на той час горіло обидві фари, але в процесі їзди ліва фара ТЗ перегоріла, на що позивач не мав можливості вплинути та взагалі не знав про даний факт, та не міг знати та передбачити його, а отже вини його у тому що автомобіль рухався у технічно несправному стані немає, оскільки він міг в процесі пересування у світлу пору доби об'єктивно не помітити стан включення фар.
Крім того, навіть за умови виявлення позивачем несправності фари в ТЗ, яка виникла вже в дорозі, позивач не мав можливості її усунути, а тому за встановлення даного факту інспектор поліції мав обійтись усним попередженням, а не накладенням штрафу.
Тобто, працівник поліції не з'ясувавши всі обставини справи передчасно виніс постанову про накладення адміністративного стягнення на позивача, яка є в цьому разі незаконною та необґрунтованою.
На підтвердження доводів щодо справності автомобіля на момент початку руху може засвідчити дружина позивача - ОСОБА_3 , яка від початку виїзду автомобіля і до моменту його зупини інспектором поліції бачила стан автомобіля.
Крім того постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, складена з грубим порушення законодавства, зокрема під час її складання позивачу не було запропоновано надати свої пояснення, не роз'яснено права та обов'язки сторони та не враховано, що по факту вчиненого правопорушення інспектором поліції було винесено декілька постанов, з якими було ознайомлено позивача, але вручено було лише одну, яка наразі оскаржується, під час винесення якої не було дотримано порядку та процедури її винесення.
Просить суд визнати нечинною та скасувати постанову інспектора поліції 2 роти 4 батальйону УПП у Львівській області Качмар Романа Мирославовича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАС № 6633671 щодо притягнення до відповідальності гр. ОСОБА_1 , якою було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закрити справу про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Також просить суд викликати та допитати в якості свідка обставин події ОСОБА_3 .
16 березня 2023 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Клопотання представника позивача - адвоката Руднічук Д.В. про виклик свідка - задоволено. Викликано в судове засідання свідка ОСОБА_3 .
У наданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача Кутковська Л.В. (довіреність № 18611/41/3/01-2022 від 22.12.2022р) вказує, що постановою 05 березня 2023 року близько 11 год. 34 хв. по автомобільній дорозі Львів-Шегині (10 км. 800 м.) позивач керував транспортним засобом Hyudaielantra з державним знаком НОМЕР_1 , у якого не горіла ліва фара у денну пору доби, чим порушив п. 2.3.а Правил дорожнього руху України. Відповідно до п. 9.8 ПДР України з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.
Частина 1 стаття 121 КУпАП встановлює відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до порушенням відповідних правил, норм і стандартів забороняється експлуатація автомобіля.
Розгляд справи відбувався в присутності особи, що відповідає пункту 8 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1395, від 07.11.2015 (далі Інструкцій №1395), з дотриманням вимог пункту 9, а саме - було оголошено, яка справа розглядається, ознайомлено з правами та обов'язками. Також, в постанові позивач поставив свій підпис у п.8, що підтверджує той факт, що з правами та обов'язками його було ознайомлено.
Також, звертає увагу суду на те, що оскаржувана постанова згідно наказу МВС «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» від 18.12.2018 № 1026 - строк зберігання відеозаписів з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА становить 30діб. Виходячи з цього, відеозапис не є збереженим. Управлінню патрульної поліції не були відомі наміри позивача скасовувати постанову, та про необхідність збереження відеозапису з відео реєстраторів того дня.
Отже, Постанова у справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованою, винесеною на підставі та у порядку передбаченому законодавством.
07 червня 2023 року представник позивача адвокат Руднічук Д.В. скерував до суду відповідь на відзив, який обґрунтовано тим, що як вбачається з позову, 05.03.2023 року о 11 год 55 хв., інспектор поліції 2 роти 4 батальйону УПП у Львівській області Качмар Роман Мирославович безпідставно виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАС № 6633671 щодо притягнення до відповідальності гр. ОСОБА_1 .
Зокрема, вказаний працівник поліції безпідставно звинуватив ОСОБА_2 у тому, що він нібито 05.03.2023 року о 11.34 на АД Львів Шегині 10 км 800 м керував т.з не упевнився в технічній справності автомобіля а саме не горіла ліва фара в денну пору доби чим порушив п. 2.3.а ПДР - Порушення забезпечення технічної справності стану і комплектності Т/3 та вантажу, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Даною постановою на позивача було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн.
Вважає, що дії поліцейського про накладення адміністративного стягнення є незаконними, оскільки перед виїздом з домоволодіння 05.03.2023 року ОСОБА_2 перевіряв справність автомобіля, який був повністю в технічно справному стані перед початком його експлуатації, у якого на той час горіло обидві фари, але в процесі їзди ліва фара ТЗ перегоріла, на що позивач не мав можливості вплинути та взагалі не знав про даний факт, та не міг знати та передбачити його, а отже вини його у тому що автомобіль рухався у технічно несправному стані немає, оскільки він міг в процесі пересування у світлу пору доби об'єктивно не помітити стан включення фар.
В даному разі, у вчиненні даного адміністративного правопорушення вина ОСОБА_1 відсутня, як у формі умислу, так і формі необережності, оскільки останній не міг в процесі пересування у світлу пору доби об'єктивно помітити стан включення/виключення фар.
Крім того, навіть за умови виявлення позивачем несправності фари в ТЗ, яка виникла вже в дорозі, позивач не мов можливості її усунути, а тому за встановлення даного факту інспектор поліції мав обійтись усним попередженням, а не накладенням штрафу.
Тобто, працівник поліції не з'ясувавши всі обставини справи передчасно виніс постанову про накладення адміністративного стягнення на позивача, яка є в цьому разі незаконною та необґрунтованою.
Крім того постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, складена з грубим порушення законодавства, зокрема під час її складання позивачу не було запропоновано надати свої пояснення, не роз'яснено права та обов'язки сторони та не враховано, що по факту вчиненого правопорушення інспектором поліції було винесено декілька постанов, з якими було ознайомлено позивача, але вручено було лише одну, яка наразі оскаржується, під час винесення якої не було дотримано порядку та процедури її винесення.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності передбачені статею 286 КАС України § 2. «Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ» Глави 11 « Особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ».
Відповідно до ч.2 ст.269 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Оскільки у справі даної категорії законом не передбачено подання такої заяви по суті справи, як відповідь на відзив, суд враховує подану представником позивача заяву у формі відповіді на відзив в якості письмового пояснення з метою забезпечення можливості учасників ефективно реалізувати гарантовані статтею 44 КАС України процесуальні права на надання пояснення суду, наведення свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов та просили його задоволити з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив. Додатково пояснили, що позивач перевіряв справніть фари перед поїздкою, також керований позивачем автомобіль був зупинений у межах населеного пункту, де не вимагалось увімкнення на транспортному засобі світлових приладів у світлу пору доби. Також після зупинки відносно позивача було винесено декілька постанов, однак вручено тільки одну, яка оскаржується.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом завчасного доставлення судової повістки через автоматизовану систему діловодства суду на вказану у відзиві електронну адресу представника відповідача. З заявами про відкладення судового засідання представник відповідача до суду не звертався. Згідно правового висновку Верховного Суду у постанові ВП ВС від 23.10.2019 №723/304/16-ц (14-360цс19) направленнясудової повістки на електронну адресу сторони у справі є належнимповідомленням при умові, що цей учасник судового процесу повідомив цю електронну адресу та користувався нею - направляв до суду певні процесуальні документи.
Дослідивши матеріаліали справи, заслухавши учасників, допитавши свідка, суд доходить таких висновків.
Згідно постанови серії ЕАС № 6633671 від 05.03.2023 р. ОСОБА_1 11:34:59 ОСОБА_4 10 км 800 м керуючи т.з. не впевнився в технічній справності автомобіля, а саме не горіла ліва фара в денну пори доби, чим порушив п. 2.3.а.ПДР - порушення забезпечення технічної справності , стану і комплектності транспортного засобу та вантажу.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст.121 КУпАП України керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст.77 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
В своїй прецедентній практиці даючи тлумачення Конвенції Європейський Суд неодноразово повторював, що з метою забезпечення змагальності процесу всі докази мають, як правило, подаватися у присутності особи, яка притягається до відповідальності з наданням достатньої і належної можливості спростувати такі докази під час розгляду справи. Із цього природно випливає, що в разі, якщо особа, що притягається до відповідальності, не мала можливості ефективно здійснювати процесуальні права з отриманням правничої допомоги за її клопотанням, права сторони захисту виявляються обмеженими настільки, що передбачені статтею 6 Конвенції гарантії виявляються порушеними. Обвинувачення не може ґрунтуватися виключно або вирішальною мірою на доказах, які сторона захисту не мала можливості спростувати (пункт 41 справи «Олег Колесник проти України» , пункт 54 Рішення Європейського Суду у справі «Корнєв і Карпенко проти України»).
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по справі врегульовано нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 року №80731-X; Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року № 3353-XII; Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII; Постанови Кабінету Міністрів України «Про Правила дорожнього руху» від 10.10.2001 року №1306.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306, та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з п. 8 ч.1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. У пункті 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п.2.3 а) Правил дорожнього руху України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу.
Відповідно до п.9.8 д) Правил дорожнього руху України,під час руху механічних транспортних засобів у світлу пору доби з метою позначення транспортного засобу, що рухається, ближнє світло фар повинно бути увімкнене з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.
Юридична природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
В рекомендації № R (91)1 Комітету Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 зазначила, що є дружиною позивача. Позивач перевіряв справніть фари перед поїздкою, також керований позивачем автомобіль був зупинений у межах населеного пункту Зимна Гора Львівського району. Також після зупинки відносно позивача було винесено декілька постанов, однак вручено тільки одну.
Судом встановлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП за порушення п.2.3а Правил дорожнього руху - порушення забезпечення техн.справності, стану і комплектності ТЗ та вантажу.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, ПДР України).
Згідно п.2.3 а Правил дорожнього руху Україниля забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу.
Відповідно до ч.1 ст.121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, частина 1 статті 121 КУпАП є бланкетною правовою нормою, має загальний зміст, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів.
Конкретизований зміст диспозиції бланкетної правової норми передбачає певну деталізацію її положень іншими нормативно-правовими актами для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.
Пунктом 31.4.3 ПДР України передбачена відповідальність для водіїв, якою забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам зовнішніх світлових приладів :
а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу;
б) порушено регулювання фар;
в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла;
г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу;
ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.
Приймаючи постанову і кваліфікуючи порушення, вчинене позивачем під час керування транспортним засобом у світлу пору доби, інспектор патрульної поліції не зазначив у спірній постанові, яким з підпунктів п.31.4.3 Правил дорожнього руху охоплюється порушення, а п.2.3а не стосується несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація транспортного засобу забороняється, відповідальність за що встановлена ч.1 ст.121 КУпАП.
Оскільки приймаючи постанову, відповідач не вказує на порушення водієм приписів п.31.4.3 ПДР України, належних доказів щодо факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, відповідач суду не надав.
Правовою ж підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами. При цьому Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Тобто, після виявлення факту вчинення правопорушення працівник поліції зобов'язаний зібрати належні та допустимі докази такого правопорушення та при кваліфікації порушення, вчинене позивачем під час керування транспортним засобом у світлу пору доби, встановити під час розгляду адміністративної справи, яким з підпунктів п.31.4.3 Правил дорожнього руху охоплюється порушення, а саме керування водієм транспортним засобом, що має технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється.
Проте, як встановлено під час розгляду справи у спірній постанові не зазначено, які конкретно приписи п.31.4.3 ПДР України порушено позивачем, що позбавляє суд можливості вирішити питання, чи дійсно позивач є суб'єктом, який умисно або з необережності порушив правила керування або експлуатації транспортного засобу.
Отже, спірна постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не відповідає вимогам ч. 2ст. 283 КУпАП України, внаслідок чого позивача притягнуто до відповідальності не на підставі та у спосіб, визначений законом.
Викладені у спірній постанові про адміністративне правопорушення обставини є недостатніми для кваліфікації дій позивача як порушення ч.1 ст.121 КУпАП, отже відповідачем порушено вимогуст. 245 КУпАПщодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Аналогічний висновок сформульований Верховний судом у постанові від 24 березня 2021 року у справі №347/694/17.
Суд також враховує, що не зазначення в постанові, які конкретно приписи п.31.4.3 ПДР України, що визначають перелік несправностей, за наявності яких заборонена експлуатація транспортного засобу, порушено позивачем як складової об'єктивної сторони правопорушення є перешкодою, для розгляду такої справи по суті, як посадовою особою, яка виносить рішення по справі про адміністративне правопорушення так і судом, який розглядає позов особи про неправомірне притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у постанові про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача або захисника, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Карелін проти Росії»(«Karelin v. Russia»),заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість спірної постанови, тому позов підлягає до задоволення, відповідно до ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має прав скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
При вирішенні питання про судові витрати суд враховує, що позивач при зверненні до суду був звільнений від оплати судового збору як інвалід ІІ групи.
Керуючись ст.ст. 9,22, 122, 255, 268, 280, 287-289, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 9, 77, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Постанову серії ЕАС № 6633671 від 05 березня 2023 року про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, яка винесена інспектором 2 роти 4 батальйону УПП у Львівській області лейтенантом поліції Качмар Р.М. про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КпАП України - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Рішення суду може бути оскаржене у відповідності до ч. 4 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата виготовлення повного тексту рішення 21 червня 2023 року.
Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: Департамент патрульної поліції України (м. Київ, вул.. Федора Ернста, 3)