Справа №362/1983/23
Провадження № 33/824/2550/2023 Суддя І інстанції - Попович О.В.
19 червня 2023 року суддя Київського апеляційного суду
Немировська О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві за участю ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Крикунова Дмитра Олександровича апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 квітня 2023 року про визнання ОСОБА_1 , який народився: ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
постановою судді Васильківського міськрайонного суду Київської обл. від 21 квітня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
Згідно з постановою судді 25.03.2023 о 23.00 по вул. Київська, в смт. Глеваха Фастівського району Київської області керував мопедом марки «Honda Dio», без державного номерного знаку, в стані алкогольного сп'яніння, що було встановлено за допомогою приладу «Drager Alkotest-6810», який видав результат 1,65 проміле.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 квітня 2023 року про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та закрити провадження.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що діяв в стані крайньої необхідності, мав намір надати пояснення в судовому засіданні, про що вказував в протоколі, не отримував повідомлення про розгляд справи 21.04.2023.
Відповідно до чч. 4-6 ст. 294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. Апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дня до початку судового розгляду.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Крикунова Д.О., які апеляційну скаргу підтримали, та вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи, відносно ОСОБА_1 25.03.2023 о 23.50 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №042169, відповідно до якого він керував мопедом марки «Honda Dio», без державного номерного знаку, в стані алкогольного сп'яніння, що було встановлено за допомогою приладу «Drager Alkotest-6810». До протоколу було додано роздрукований чек тестування на алкоголь з використанням приладу «DragerAlkotest-6810» №ARАМ-3545, в якому вказано результат - 1,65 проміле.
Доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі, висновку судді місцевого суду не спростовують.
В ст. 245 КУпАП закріплено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
В п. 2.5 Правил дорожнього руху закріплено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу.
За правилами ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як видно із відеозапису портативного відеореєстратора, який долучений до матеріалів справи, ОСОБА_1 погоджувався на проведення огляду з використанням спеціального технічного засобу, розписався в чеку тестування, в Акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, отже погодився з вказаним результатом огляду. В Протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 також поставив свій підпис та не заперечував щодо наявності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи.
У відповідності до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. До основних засад правосуддя відноситься змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно положень ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП врегульовано в Розділі Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015. Відповідно до пунктів 3-6 вказаного Розділу направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами).
Вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи: протокол серії ААБ №042169, чек з результатом тестування, Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відеозапис з портативного відео реєстратора.
Також в матеріалах справи міститься копія постанови серії БАВ №428730 від 25.03.2023, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Таким чином, доводи апелянта про порушення працівниками поліції порядку складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та порядку проведення огляду на стан сп'яніння не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.
Апелянт був присутній в судовому засіданні в місцевому суді при розгляді справи та визнавав свою вину.
За положеннями ст. 17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності. В ст. 18 КУпАП закріплено, що не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, права і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Матеріали справи не містять доказів про те, що ОСОБА_1 діяв 25.03.2023 о 23.00 в стані крайньої необхідності.
Протокол про адміністративне правопорушення ч. 1 ст. 130 КУпАП складений з дотриманням вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, та містить в собі всі необхідні відомості, а тому суддя місцевого суду обґрунтовано визнав відомості, що у ньому містяться, як доказ у справі про адміністративне правопорушення.
При розгляді даної справи суддя районного суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість апелянта у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Висновок судді місцевого суду відповідає фактичним обставинам справи, та не спростовується доводами апеляційної скарги.
Однак суддя місцевого суду припустився помилки при вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення. Відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою КМУ від 8.05.1993 р № 340, посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами. Поняття «водій» визначена у п. 1.10 ПДР України. Відповідно до цієї правової норми водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Таким чином обов'язковою ознакою, яка відносить певну особу до категорії водіїв, є наявність у цієї особи посвідчення водія чи іншого документа, який надає йому право керувати відповідним транспортним засобом.
У відповідності до п. 28 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судоми України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 листопада 2005 року зі змінами, суди не вправі застосовувати адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів, коли винна особа не отримувала такого права.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, суддя не звернув уваги на те, що ОСОБА_1 не отримував національного посвідчення на право керування транспортними засобами відповідної категорії, а тому і не може бути позбавлений даного права.
За таких обставин постанова в цій частині підлягає зміні, а саме виключенню з резолютивної частини рішення суду про накладення стягнення на ОСОБА_1 у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
постановив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 квітня 2023 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення змінити та виключити накладення стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на один рік.
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду Немировська О.В.