1[1]
12 червня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03 травня 2023 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність Генерального прокурора ОСОБА_7 , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_8 ,
скаржника ОСОБА_5 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03 травня 2023 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність Генерального прокурора ОСОБА_7 , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвала слідчого судді обґрунтована тим, що зміст заяви ОСОБА_5 від 09 березня 2023 року про вчинення кримінального правопорушення колишнім Генеральним прокурором ОСОБА_9 , в розумінні ст. ст. 2, 11 КПК України, не містить даних про вчинення діяння, яке містить ознаки злочину та є суспільно небезпечним, а тому в уповноважених осіб офісу Генерального прокурора не виникло обов'язку внести відомості до ЄРДР.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03 травня 2023 року скасувати як незаконну, а апеляційну скаргу задовольнити на місці або призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді, пояснення скаржника, який підтримав апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.
Як убачається з матеріалів провадження, ОСОБА_5 09 березня 2023 року подав Генеральному прокурору ОСОБА_7 заяву, в якій просив внести відомості про вчинення кримінального правопорушення колишнім Генеральним прокурором ОСОБА_9 .
10 березня 2023 року ОСОБА_5 подав до Печерського районного суду м. Києва скаргу на бездіяльність прокурора, у якій просив зобов'язати уповноваженого особу Офісу Генерального прокурора внести відповідні відомості до ЄРДР на підставі його заяви від 09 березня 2023 року.
Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_5 , слідчий суддя виходив з того, що його заява від 09 березня 2023 року про вчинення колишнім Генеральним прокурором ОСОБА_9 , розумінні ст. ст. 2, 11 КПК України, не містить даних про вчинення діяння, яке містить ознаки злочину та є суспільно небезпечним, а тому в уповноважених осіб офісу Генерального прокурора не виникло обов'язку внести відомості до ЄРДР.
Такий висновок слідчого судді, колегія суддів вважає обґрунтованим.
Так, згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань, серед іншого, вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому відомості, які вказують на ознаки складу злочину, кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
На підставі п. 2 Розділу ІІ Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Вищезазначені положення закону дають підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР і це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Таким чином, закон передбачає необхідність попереднього вивчення слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Як вірно зазначив в ухвалі слідчий суддя, зміст заяви ОСОБА_5 в розумінні ст. ст. 2, 11 КПК України, не містить даних про вчинення діяння, яке містить ознаки злочину та є суспільно небезпечним.
ОСОБА_5 у своїй заяві не навів об'єктивних даних, які б дійсно свідчили про ознаки злочину та підтвердили реальність конкретної події злочину, а тому в уповноважених осіб офісу Генерального прокурора не виникло обов'язку внести відомості до ЄРДР.
Відтак, доводи апелянта про те, ухвалою від 13 липня 2021 року слідчий суддя порушив норми ст. 214 КПК України є безпідставними.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про законність, обґрунтованість та вмотивованість постановленої слідчим суддею ухвали за скаргою ОСОБА_5 та підстав для її скасування не вбачає.
Керуючись ст. 422 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03 травня 2023 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність Генерального прокурора ОСОБА_7 , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа №757/9607/23-к
Провадження № 11-сс/824/3119/2023
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_11
Доповідач ОСОБА_1