Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710
про залишення позовної заяви без руху
19 червня 2023 р. Справа № 520/14354/23
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНССЄРВІС" до Харківської митниці, Головного управління Державного казначейства України в Харківській області в особі управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області про скасування рішення, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНССЄРВІС", з адміністративним позовом до Харківської митниці, Головного управління Державного казначейства України в Харківській області в особі управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області, в якому просить суд:
1) визнати чинною оцінку митної вартості товару за методом № 1;
2) визнати нечинним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 22.05.2023 р. №UА807000/2023/000194/2/;
3) визнати нечинною картку відмови в прийнятті митної декларації від 22.05.2023 р. №UА807200/2023/000268/;
4) стягнути з Державного бюджету в особі Управління Державного Казначейства у м. Харкові (за адресою: 61024, м. Харків, віл. Гуданова, 4/10) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРАНССЄРВІС” суму надмірно сплаченого ПДВ та мита у розмірі 132 582,48 грн.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України.
Суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий без дотримання вимог, встановлених ст. 161 КАС України, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв'язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Отже, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного суду від 31.10.2018 року по справі №826/16958/17.
В прохальній частині позову (перша вимога) позивач просить суд визнати чинною оцінку митної вартості товару за методом № 1.
Тобто, позивачем заявлено вимогу про визнання певних подій, що не передбачено положеннями Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, позивачем не зазначено до кого звернуто вказану вимогу.
Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно надати до суду позовну заяву з зазначенням позовних вимог, передбачених положеннями ч.1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо визначення суб'єктного складу та зазначення відомостей про них, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.2 ч.5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Відповідно до п.4 ч.5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
В позовній заяві позивачем в якості відповідача(-чів) визначено Головне управління Державного казначейства України в Харківській області (адреса: 61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 18) в особі управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області (код ЄДРПОУ 37999649, адреса: 61024, м. Харків, вул. Гуданова, 4/10).
При цьому, позовні вимоги (стягнення суми надмірно сплаченого ПДВ та мита) пред'явлено тільки до одного з них - управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області, що не відповідає положенням КАС України.
Суд також звертає увагу, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридична особа з такою назвою (Головне управління Державного казначейства України в Харківській області) не зареєстрована, тобто органу з такою назвою взагалі не існує. Крім того, позивачем не зазначено коду ЄДРПОУ вказаного органу.
Щодо сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюється ставка судового збору у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року - 2684,00 грн.
В позовній заяві позивач просить суд визнати нечинною картку відмови в прийнятті митної декларації від 22.05.2023 р. №UА807200/2023/000268.
Отже в силу приписів статей Закону України "Про судовий збір", в даному випадку ставка судового збору за вимогу немайнового характеру становить 2684,00 грн.
Позивач оскаржує рішення про коригування митної вартості товарів від 22.05.2023 р. №UА807000/2023/000194/2/.
Згідно правового висновку Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеного в постанові від 16 березня 2020 року по справі №1.380.2019.001962 (провадження К/9901/30593/19), при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.
Верховний Суд у постанові від 14.04.2021 року у справі № 520/9086/19 вказував, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка існувала станом на час розгляду справи в судах попередніх інстанцій (постанови від 12 червня 2018 року у справі №810/88/16, від 14 травня 2019 року у справі №826/8432/18 тощо), ціною позову є грошовий вираз майнових вимог позивача, що в справах такої категорії являється різницею митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом внаслідок коригування.
В позовній заяві позивачем самостійно розраховано (визначено) різницю митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом внаслідок коригування, сума якої склала 132 582,48 грн.
Крім того, в прохальній частині позову позивач просить суд стягнути з Державного бюджету в особі Управління Державного Казначейства у м. Харкові на користь ТОВ “ТРАНССЄРВІС” суму надмірно сплаченого ПДВ та мита у розмірі 132 582,48 грн., що також є вимогою майнового характеру.
Отже, позивачем заявлено вимоги майнового характеру та вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України “Про судовий збір”, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем сплачено судовий збір за вимогу немайнового характеру (скасування картки відмови) у сумі 2684,00 грн. згідно платіжної інструкції № 132 від 02 червня 2023 року.
Проте, позивач не надав до суду доказів сплати судового збору за вимогу майнового характеру (скасування рішення про коригування митної вартості) у встановленому Законом України “Про судовий збір” у сумі 2684,00 грн. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб) та за вимогу щодо стягнення надмірно сплаченого ПДВ та мита у розмірі 132 582,48 грн., за яку судовий збір складає 2684,00 грн., що не відповідає вимогам КАС України.
Відповідно до ч.2 ст. 169 КАС України, якщо ухвала про залишення без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Згідно частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог ст. 161 КАС України, а саме:
1) надати до суду уточнений адміністративний позов (для суду та відповідно до кількості учасників справи), в якому: 1.1) викласти прохальну частину позову з урахуванням вимог, передбачених положеннями ч.1 ст. 5 КАС України; 1.2) визначитись, хто є відповідачами по справі пред'явивши позовні вимоги до кожного з них; 1.3) зазначити точні найменування відповідачів, їх юридичні адреси та коди ЄДРПОУ (відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань);
2) надати до суду докази доплати судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" розмірі надавши до суду квитанцію на суму 5 368,00 грн.
Реквізитами для перерахування судового збору (з 01.01.2023) є: отримувач коштів - ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA678999980313141206084020661, код класифікації доходів бюджету - 22030101, призначення платежу - *;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНССЄРВІС" до Харківської митниці, Головного управління Державного казначейства України в Харківській області в особі управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу термін - не більше п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки у визначений термін.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.В.Шевченко