Рівненський апеляційний суд
Іменем України
16 червня 2023 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі:
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника-адвоката ОСОБА_6 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції провадження за апеляційними скаргами захисника-адвоката ОСОБА_6 та прокурора ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Дубровицького районного суду Рівненської області від 16 травня 2023 року, якою обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту ОСОБА_5 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, у кримінальному провадженні №12023181110000137,
Ухвалою слідчого судді Дубровицького районного суду Рівненської області від 16 травня 2023 року частково задоволено клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 , яке погоджене прокурором - начальником Дубровицького відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_4 .
Обрано підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с.Заслуччя Сарненського району Рівненської області, громадянину України, відповідно до ст.89 КК України, не маючому судимості, зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту на строк 60 днів, тобто до 14 липня 2023 року.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), а саме: прибувати на виклики СВП №1 Сарненського районного відділу поліції ГУНП в Рівненській області, прокурора та суду; не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово без дозволу слідчого, прокурора або суду, крім випадків отримання невідкладеної медичної допомоги; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; не спілкуватись зі свідками та потерпілим у даному провадженні, крім випадків спільної участі у вчиненні процесуальних дій.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_6 просить вказану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання задовольнити частково, застосувавши до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання з покладенням на нього процесуальних обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК.
На обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що заявлені прокурором ризики є непідтвердженими, адже ОСОБА_5 бере участь у всіх слідчих діях, жодної неявки до органів досудового розслідування не зафіксовано, він не має судимості, має постійне місце проживання, сталі соціальні зв'язки, характеризується позитивно.
Також захисник вказав на те, що ОСОБА_5 перебував у стані необхідної оборони, намагався захиститись від протиправних посягань на його життя і здоров'я, а тому вважає, що в його діях наявний склад злочину, передбаченого ст.124 КК України.
Прокурор ОСОБА_4 в апеляційній скарзі просить вказану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб.
На обґрунтування заявлених вимог апелянт зазначив, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, а також існують ризики переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Зокрема, зазначив, що ОСОБА_5 проживає в одному господарстві з потерпілим та свідками, має з ними родинні зв'язки, а тому може схилити їх до відмови від дачі показань або зміни показань. Також підозрюваний не має постійного джерела доходів, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти життя і здоров'я, в тому числі за нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 . Вказані обставини, на думку прокурора, свідчать про необхідність обрання ОСОБА_5 найбільш суворого виду запобіжного заходу.
Заслухавши суддю-доповідача, підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника-адвоката ОСОБА_6 , які просили задовольнити свою апеляційну скаргу та відмовити у задоволенні апеляційних вимог сторони обвинувачення, прокурора ОСОБА_4 на підтримання своєї апеляційної скарги та безпідставність апеляційних вимог сторони захисту, перевіривши матеріали клопотання та обговоривши апеляційні доводи, колегія суддів приходить таких висновків.
Згідно з ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Розглядаючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 , слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Так, у рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини дав визначення «обґрунтованій підозрі», згідно з яким цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Зібрані органами досудового розслідування докази на даному етапі досудового розслідування дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.
При цьому, колегія суддів зауважує, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. У відповідності до змісту ст.368 КПК, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, тобто наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
15 травня 2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, слідчим суддею за результатами розгляду клопотання не було встановлено наявності ризиків, на які покликалась сторона обвинувачення. Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком слідчого судді.
Як було встановлено під час апеляційного розгляду, у ОСОБА_5 відсутні стійки соціальні зв'язки, які б могли беззаперечно гарантувати його належну процесуальну поведінку, в тому числі запобігти його ухиленню від слідства та суду. Зокрема, підозрюваний не одружений, він не має на утриманні дітей або непрацездатних осіб, відсутні дані щодо наявності у нього постійного джерела отримання доходу, що, у сукупності з тяжкістю можливого покарання за інкримінований йому злочин, свідчить на користь існування ризику переховування від досудового розслідування та суду.
Також, зважаючи на те, що потерпілий та свідки у даному кримінальному провадженні є близькими родичами підозрюваного, тому він, бажаючи уникнути відповідальності за злочин, у якому він підозрюється, з метою зміни ними показань на свою користь, може чинити незаконний тиск на цих осіб.
Разом з тим, колегія суддів враховує, що стороною обвинувачення не було надано доказів, що з часу обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту до дня апеляційного розгляду він порушував умови цього запобіжного заходу.
Окрім того, прокурором ні під час розгляду клопотання слідчим суддею, ні під час апеляційного розгляду, не було доведено, що домашній арешт з покладенням на підозрюваного відповідних обов'язків, в тому числі обов'язку утримуватись від спілкування із свідками та потерпілим, не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку та запобігти встановленим ризикам.
Так, згідно зі ст.183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Разом з тим, враховуючи наявність вищевказаних ризиків, дані про особу підозрюваного, тяжкість можливого покарання, а також встановлені на даний час обставини вчинення інкримінованого йому злочину, відсутні підстави для обрання ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, ніж цілодобовий домашній арешт, про що просила сторона захисту.
Таким чином, з урахуванням обставин кримінального провадження та особи підозрюваного, колегія суддів вважає, що на даному етапі досудового розслідування запобіжний захід у саме виді цілодобового домашнього арешту в умовах контролю з боку працівників правоохоронних органів, здатен запобігти заявленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Тому підстав для задоволення апеляційних вимог як сторони не захисту, так і сторони обвинувачення вбачається.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.404, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу слідчого судді Дубровицького районного суду Рівненської області від 16 травня 2023 року, якою обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_5 залишити без змін, а апеляційні скарги захисника-адвоката ОСОБА_6 та прокурора ОСОБА_4 - без задоволення.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3