Житомирський апеляційний суд
Справа №296/5259/17 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2
15 червня 2023 року Житомирський апеляційний суд
в складі: головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі матеріали контрольного провадження № 296/5259/17 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 23 травня 2023 року, якою продовжено обвинуваченому ОСОБА_8 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, а саме до 21 липня 2023 року (включно),-
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить ухвалу суду змінити та визначити обвинуваченому ОСОБА_8 заставу. Вважає ухвалу суду незаконною та необґрунтованою. Зазначає, що, приймаючи рішення, суд першої інстанції проігнорував вимоги ч.3 ст.183 КПК України, оскільки продовживши обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не визначив йому розмір застави.
В ухвалі суду зазначено, що в провадженні Корольовського районного суду м. Житомира перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 на 60 днів, оскільки строк дії запобіжного заходу спливає, а ризики, які слугували підставою для обрання такого запобіжного заходу, не зникли та існують на даний час, розгляд обвинувального акту триває, а тому до нього не може бути застосовано іншого, більш м'якого запобіжного заходу.
Враховуючи доведеність прокурором наявності ризиків, передбачених п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, те, що відносно ОСОБА_8 на розгляді в Корольовському районному суді м. Житомира перебувають кримінальні провадження, він не має міцних соціальних зв'язків, перебував у розшуку, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора, оскільки більш м'який запобіжний захід не забезпечить його належної процесуальної поведінки.
Захисник ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_8 на клопотали про апеляційний розгляд з їх участю.
За таких обставин, відповідно до ч.4 ст.422-1 КПК України, колегія суддів вважає за можливе провадити апеляційний розгляд без участі захисника та обвинуваченого.
Заслухавши доповідача, думку прокурора в заперечення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали провадження в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів контрольного судового провадження 296/5259/17, в провадженні Корольовського районного суду м. Житомира перебуває на розгляді кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 обвинуваченого за ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України.
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 23.05.2023 року задоволено клопотання прокурора та продовжено термін дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою на 60 днів, а саме, до 21.07.2023 року включно.
У відповідності до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ч.2 ст.331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 Кодексу.
Враховуючи вимоги ст.ст.176-178, 196, 199, 331 КПК України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 .
Так, судом першої інстанції було враховано, що ОСОБА_8 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, на даний час обвинувачується у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, в провадженні Корольовського районного суду м. Житомира перебувають інші обвинувальні акти відносно останнього, він не має міцних соціальних зв'язків, перебував у розшуку, а також наявність ризиків, передбачених, передбачених п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема те, що перебуваючи на волі, під загрозою можливого покарання, обвинувачений може переховуватися від суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, які не зменшилися, що свідчить про неможливість їх запобіганню застосуванням більш м'якого запобіжного заходу до обвинуваченого, ніж тримання під вартою.
Вказані висновки суду стороною захисту не оспорюються, тому апеляційним судом не переглядаються відповідно до ч.1 ст.404 КПК України.
Разом з тим, колегія суддів вважає слушними доводи апеляційної скарги захисника про те, що продовжуючи обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції не визначив йому розмір застави.
Так, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п.1 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, які відповідно до ст.12 КК України є нетяжкими злочинами, апеляційний суд вважає за необхідне при продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою одночасно визначити розмір застави в межах, передбачених п.1 ч.5 ст.182 КПК України, який буде достатнім для виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що ухвала суду підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 422-1 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 задовольнити.
Ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 23 травня 2023 року, якою продовжено обвинуваченому ОСОБА_8 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, а саме до 21 липня 2023 року, включно - змінити.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України визначити обвинуваченому ОСОБА_8 заставу - 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 53 680 (п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою на відповідний депозитний рахунок (Одержувач коштів: Житомирський апеляційний суд, код одержувача: 42261525, МФО: 820172, Банк: ДКСУ у м. Києві, рахунок: UA058201720355279002000085932).
3 моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_8 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 такі обов'язки:
1) прибувати до суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи зареєстрований без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну місця проживання таабо роботи;
4) утриматися від спілкування з потерпілим, свідками в даному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі внесення застави обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
В іншій частині ухвалу суду залишити без зміни.
Строк дії ухвали до 21 липня 2023 року (включно).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: