Житомирський апеляційний суд
Справа №289/851/23 Головуючий у 1-й інст. Мельник О. В.
Категорія ст.130 ч.1 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
19 червня 2023 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника Горянської Крістіни Ігорівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу адвоката Горянської Крістіни Ігорівни, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 08 травня 2023 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 08 травня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 04.04.2023, о 21 год. 45 хв., на автодорозі Київ-Чоп 86 км., поблизу с. Кочерів, керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: порушення мови, поведінка не відповідає дійсності, зіниці очей не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я водій відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху. Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Горянська К.І., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити, посилаючись на її незаконність через неповне та не об'єктивне дослідження обставин справи. Зокрема, вказала, що ОСОБА_1 погоджувався їхати на процедуру освідування, про що є відповідний відеозапис, але працівники поліції не організували йому проходження огляду згідно вимог законодавства, не роз'яснили його порядок. Натомість ОСОБА_1 по рекомендації самих же працівників патрульної поліції змушений був самостійно звертатися до найближчого медичного закладу та проходити медичний огляд, щоб довести відсутність у його організмі алкоголю та ознак вживання наркотичних засобів.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.9 а) Правил, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у медичному закладі.
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан наркотичного сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколу по адміністративне правопорушення від 04.04.2023, серії ААД №423223 вбачається, що ОСОБА_1 04.04.2023, о 21 год. 45 хв., на автодорозі Київ-Чоп 86 км., поблизу с. Кочерів, керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: порушення мови, поведінка не відповідає дійсності, зіниці очей не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я водій відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху. Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2).
Відповідно до п.6 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі-Інструкція), огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
При цьому, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я (п.12).
За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Так, ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться: в протоколі про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що останній від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився; наявним в матеріалах справи відеозаписом обставин події на диску від 04.04.2023; розпискою ОСОБА_1 від 04.04.2023, з якої вбачається, що він власноручно написав зобов'язання не керувати транспортними засобами протягом доби; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного чи іншого сп'яніння в медичному закладі КНП «ОМСЦ» ЖОР від 04.04.2023.
Вбачається, що ОСОБА_1 належним чином ознайомився зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення, зауважень щодо дій працівників поліції до протоколу не вносив.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду в цілому дав належну оцінку всім доказам у справі та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що суд неповно та не об'єктивно дослідив матеріали справи, спростовується наявним в матеріалах справи відеозаписом обставин події на диску від 04.04.2023 працівника патрульної поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 на чітку пропозицію уповноваженої особи пройти освідування на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, беззаперечно відмовився від проведення огляду. ОСОБА_1 відразу після зупинки транспортного засобу та перевірки документів і підстав порушення ПДР було доведено, за якими ознаками виникла підозра про його знаходження в стані наркотичного сп'яніння і ці ознаки зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення. Також ОСОБА_1 було роз'яснено про наслідки відмови від проходження на стан сп'яніння. Під час апеляційного розгляду справи доводами апеляційної скарги не були спростовані обґрунтовані висновки суду першої інстанції, якими було надано оцінку відеозапису, як належному та допустимому доказу. Безпідставними є посилання апелянта на провокативні дії працівників поліції, оскільки з відеозапису обставин події вбачається, що поліцейські, навпаки, наполегливо пропонували ОСОБА_1 пройти огляд у лікарні, зважаючи на наслідки відмови, однак останній не погодився з такими пропозиціями, посилаючись на те, що пасажири маршрутного таксі, водієм якого він є, поспішають.
Не можуть бути взяті до уваги доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 самостійно пройшов огляд на стан сп'яніння в Клініці імені ОСОБА_2 , під час якого у нього не було виявлено наркотичних речовин в сечі, про що вказано у довідці №688/23 від 04.04.2023 (а.с.37), оскільки цей огляд був проведений з порушенням визначеного порядку, передбаченого ч.4 ст.266 КУпАП та п.17 Розділу ІІІ Інструкції, де зазначено, що огляд на стан сп'яніння, складання висновку за результатами огляду та повідомлення його змісту оглянутій особі, проводиться в присутності поліцейського, який доставив цю особу для огляду, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд особи на стан алкогольного сп'яніння, проведений з порушенням вимог статті 266 КУпАП вважається недійсним (ч.5 ст.266 КУпАП).
Крім того, вказаний висновок не є доказом відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки протокол про вчинення адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_1 складено у зв'язку з відмовою особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тобто за порушення ним п. 2.5 Правил, а не за вчинення адміністративного правопорушення, яке полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Суддя місцевого суду також правильно послався на ту обставину, що пояснення свідків - пасажирів маршрутного таксі, яким керував ОСОБА_1 , не є доказом відсутності в діях останнього складу вищевказаного адміністративного правопорушення.
Посилання ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції на складні життєві умови, хвороби близьких не можуть бути підставою для скасування законної постанови або зміни адміністративного стягнення.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови. Факт наявності чи відсутності в матеріалах справи направлення на проходження медичного огляду не є обставиною, яка виключає винність ОСОБА_1 , оскільки останній відмовився від такого огляду.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не надано.
Враховуючи наведене, проходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст.ст.245,251,252,278,280,283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу адвоката Горянської Крістіни Ігорівни, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 08 травня 2023 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: О.М. Галацевич