Справа № 761/13555/23
Провадження № 3/761/3388/2023
02 червня 2023 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Чайка О.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
установив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 11.04.2023 серії ААД № 372972, 11.04.2023 23 годині 04 хвилин у місті Київ по вул. Льва Толстого, 12 водій ОСОБА_1 , керувала транспортним засобом марки «Lexus (Toyota) LC 200» номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, що було засвідчено у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора Drager ARHK-0477, тест 3047, результат огляду 0,85 %, чим порушено вимоги п. 2.9А Правил дорожнього руху України.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 1 статті 130 КУпАП.
На електрону пошту суду надійшли пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 від 01.06.2023, в яких остання зазначила, що із зазначеним протоколом не погоджується, оскільки вказані у ньому обставини не відповідають дійсності, так як керування автомобільним транспортом вона не здійснювала. Крім того, зазначила, що прилад Drager був технічно несправний.
Представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Ясько І.В. в судовому засіданні просив справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення та зазначив, що у матеріалах справи відсутні докази, які підтверджували факт інформування ОСОБА_1 про конкретну причину зупинення транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, з матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що водій ОСОБА_1 допустила будь-які порушення правил дорожнього руху, за які її слід було зупинити, що лише підтверджує, що ОСОБА_1 не керувала транспортним засобом. Крім того, адвокат зазначив, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази керування автомобілем ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, оскільки із долученого до матеріалів справи диску вбачається, що відео є фрагментальною нарізкою з якого неможливо встановити ні факту керування, ні факту відсторонення водія від керування автомобілем. Також з відеозапису не вбачається, що у ОСОБА_1 були наявні ознаки алкогольного сп'яніння, що вказує на упереджене відношення поліцейського до ОСОБА_1 . У матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 було запропоновано поліцейським у присутності двох свідків пройти огляд на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, будь-які свідки чи поняті під час складання протоколу про адміністративне правопорушення були відсутні, що є грубим порушенням вимог законодавства.
Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення від 11.04.2023 серії ААД № 372972, відео з нагрудного реєстратора 472361, 474368, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння, чек тесту № 3047 Drager з результатом 0, 85%, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 порушено вимоги п. 2.9А Правил дорожнього руху України, що передбачає адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, статтею 130 КпАП України передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктом даного правопорушення є суспільні відносини, у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а також безпеки на річковому транспорті та маломірних суднах.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу.
Суб'єкт правопорушення - спеціальний, зокрема водії транспортних засобів, інші особи, що керували транспортними засобами - чч. 1-4 цієї статті.
Відповідно до п.2.9А Правил дорожнього руху України, водієві забороняється, зокрема, керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно зі ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За нормами національного та міжнародного законодавства суд позбавлений змоги самостійно витребувати докази та документи на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вказаний обов'язок повністю покладений на орган або особу, яка складає відповідний протокол.
Це повністю узгоджується з приписами ч. 2 ст. 251 КУпАП, згідно яких обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
За загальними правилами застосування нормативно-правових актів у разі неузгодженості між ними закон, яким є Кодекс України про адміністративні правопорушення, має вищу юридичну силу, а всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Аналогічна позиція викладена й у постанові Київського апеляційного суду від 21 листопада 2022 року по справі № 754/9006/22.
Враховуючи, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння відбувалась фіксація із застосуванням портативних відеореєстраторів поліцейських, а тому необхідності у присутності двох свідків не було.
Адвокат Ясько І.В. посилається на той факт, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що в момент складення протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 керувала транспортним засобом.
Зазначені доводи сприймаються судом критично, оскільки із відеозапису з відеокамери працівника патрульної поліції, який здійснював оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , вбачається, що ОСОБА_1 перебувала за кермом транспортного засобу, автомобіль знаходився на проїзній частині дороги, при спілкуванні з поліцейськими ОСОБА_1 не висловлювала заперечень щодо керування нею транспортним засобом. Також з відеозапису (52 хв. 05 сек. - 52 хв. 20 сек.) вбачається, що ОСОБА_1 під час розмови з поліцейським повідомила, що вона вживала антибіотики, нічого не їла та їхала за кермом із зазначеною нею швидкістю.
Щодо доводів адвоката про те, що наявний в матеріалах справи відеозапис містить лише фрагменти події, суд зазначає, що для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне. Вказаний відеозапис надає можливість суду повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Доводи адвоката про те, що у протоколі транспортним засобом, яким керувала ОСОБА_1 , зазначено «Lexus (Toyota) LC 200», що є різними марками автомобілів, суд не бере до уваги, оскільки з письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що їй належить транспортний засіб «Toyota Land Cruiser 200», державний номерний знак НОМЕР_1 . Крім того, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 перебувала за кермом автомобіля марки «Toyota», а зазначене не впливає на суть обставин адміністративного правопоршушення, зафіксованих у протоколі.
Доводи адвоката про те, що не встановлено факту відсторонення водія від керування транспортного засобу, не впливають на обсяг вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Окрім того, факт відсторонення водія від керування транспортним засобом, передбачена частиною першою статті 266 КУпАП, не впливає на порядок проведення огляду водія на стан сп'яніння, передбачений частинами другою-четвертою вказаної статті, та не тягне наслідків, передбачених частиною п'ятої цієї статті.
Посилання адвоката на те, що працівники поліції нібито порушили вимоги ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» є безпідставним, виходячи з наступного.
З огляду на те, що в матеріалах справи містяться належні та достатні докази, які безумовно свідчать про те, що ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.9а ПДР України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд критично оцінює такі доводи щодо відсутності у поліцейських причин для зупинки автомобіля, передбачені ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Крім того, з 24.02.2022 в Україні діє воєнний стан, внаслідок воєнної агресії РФ, що в свою чергу висуває до правоохоронних органів додаткові повноваження для забезпечення безпеки порядку, зокрема перевірку документів та поверхневий огляд транспортних засобів.
При цьому, судом не встановлено істотних порушень норм КУпАП при складанні адміністратвиного протоколу, які могли б стати з підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували факти зазначенні у протоколі про адміністративне правопорушення і могли б слугувати підставами для закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях вказаної особи складу адміністративного правопорушення, матеріали не містить та при розгляді справи не встановлено.
Інші доводи адвоката та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не спростовують самого факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки її вина підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Протокол про адміністративне правопорушення у справі складений з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, а викладені в ньому відомості відповідають фактичним обставинам справи, які були встановлені належними, допустимими та достатніми доказами, тому підстави для визнання протоколу недопустимим доказом у суду відсутні.
Протокол підписаний ОСОБА_1 , який будь-яких зауважень не містить.
За встановлених обставин, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У порядку, визначеному ст. 401 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 536 грн. 80 коп.
Керуючись ст.ст. 401, 130, 266, 278, 280, 283, 284, 285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
постановив:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя О.С. Чайка