Справа № 761/9882/23
Провадження № 2/761/6492/2023
31 травня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді - Притули Н.Г.
при секретарі: Габунії М.Г.,
за участі представника відповідача: Мороз С.С.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Києві клопотання представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Фарби України» - Мороз Світлани Сергіївни про залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Фарби України» про стягнення пені за договором, -
В березні 2023 року до суду надійшла вказана позовна заява.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.03.2023 року відкрито провадження у вказаній справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Разом з тим, 26.05.2023 року представник відповідача подала клопотання про залишення позовної заяви без руху. Представник обґрунтовує заяву тим, що позивач не сплатив судовий збір, оскільки його вимога не підпадає під положення ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Позивач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримала подане клопотання.
Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач звертаючись до суду з даним позовом зазначив, що звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Як вбачається з позовних вимог, позивач заявляє вимоги про стягнення з відповідача пені на підставі положень ч.5 ст.10 Закону України "Про захист прав споживачів", у зв'язку з простроченням відповідачем виконання умов Договору купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно від 01.02.2016 року в частині завершення будівництва житлового будинку.
Згідно з преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
За пунктами 18, 22 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець - суб'єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації; споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Статтею 1-1 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.
Положеннями статті 2 договору передбачено, що продавець продає, а покупець купує майнові права на об'єкт нерухомості.
Тобто, договір купівлі-продажу майнових прав передбачає в подальшому набуття покупцем права власності на квартиру в будинку, який мав бути введений в експлуатацію у другому кварталі 2017 року, а отже на такі правовідносини поширюється дія вказаного Закону.
Пункт 5 частини першої статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає, що споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.
Відповідно до пункту 19 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» термін «продукція» у цьому Законі вживається в значенні - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.
Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року у справі №755/3509/18 (провадження №61-17721св19) зробив висновок, що Закон України «Про захист прав споживачів» регулює правовідносини, що виникли між сторонами договору купівлі-продажу майнових прав щодо об'єкта нерухомого майна.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Фарби України» про стягнення пені за договором без руху, оскільки на вимоги, з якими ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, поширюється Закон України «Про захист прав споживачів», у зв'язку з чим позивач звільнений від сплати судового збору, а тому клопотання представника відповідача задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 187, 259-261 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Фарби України» - Мороз Світлани Сергіївни про залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Фарби України» про стягнення пені за договором.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Н.Г. Притула