Справа № 761/19411/20
Провадження № 1-кп/761/2519/2020
06 листопада 2020 року м. Київ
Шевченківський районний суд м. Києва у складі - головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 120 201 001 000 045 72 від 05.06.2020, у якому
гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Ірпінь Київської області, громадянин України, українець, з середньою освітою, який офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
гр. ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Ліпляве Канівського р-ну Черкаської області, громадянин України, українець, з середньою освітою, який офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , у силу ст. 89 КК України не судимий,
та
гр. ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Харкова, громадянин України, з середньою освітою, який офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , судимий,
обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України
Шевченківського районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.
Строк дії застосованого до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжений по 15.11.2020.
У зв'язку з тим, що завершити судовий розгляд цього кримінального провадження до зазначеної дати не виявилось за можливе судом відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України поставлено на обговорення сторін судового провадження питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор вважав за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинувачених, зазначивши, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачені можеть переховуватися від суду, вчинити незаконний вплив на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Потерпілий покладався на розсуд суду.
Обвинувачені заперечували проти продовження строку тримання їх під вартою.
Захисники також заперечували проти продовження строку дії обраного відносно обвинувачених запобіжного заходу. Просили змінити запобіжний захід обвинуваченим з тримання під вартою на домашній арешт.
Суд, заслухавши думки сторін, дослідивши наявні у суду матеріали, дійшов висновку про таке.
У силу ч. 3 ст. 331 КПК незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності тримання обвинуваченого під вартою до спливу продовженого двомісячного строку дії цього запобіжного заходу. За наслідками розгляду цього питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ст. 194 КПК під час вирішення питання про продовження строку дії запобіжного заходу має бути встановлено, чи є обґрунтованою підозра; чи наявні достатні підстави вважати, що існує хоча б один з передбачених ст. 177 КПК ризиків, на які вказує прокурор; чи може запобігти існуючим ризикам застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.
Однак, враховуючи, що відповідно до Глави 28 КПК судовий розгляд кримінального провадження здійснюється з метою встановлення, чи доведена поза розумним сумнівом вина особи у зазначених прокурором в обвинувальному акті злочинних діях, оцінка обґрунтованості підозри на цій стадії провадження виключається.
З наведеного витікає, що, вирішуючи доцільність подальшого утримання особи під вартою, суд має встановити існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки цієї особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
У силу ст. 178 КПК суд враховує вагомість доказів вчинення обвинуваченим інкримінованого правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого діяння, міцність соціальних зв'язків останнього в місці постійного проживання., у тому числі родини і утриманців.
Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинувачених, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначених осіб.
Оцінюючи актуальність зазначених прокурором ризиків, суд бере до уваги тяжкість покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, яке загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винуватими у вчиненні інкримінованого злочину, що свідчить про високу ймовірність вчинення останніми дій, спрямованих на переховування від суду.
Відсутність у обвинувачених сталих соціальних та родинних зв'язків за місцем проживання, а також інших стримуючих факторів також свідчать на користь зазначеного вище ризику.
Крім того, суд вважає, що з метою уникнення покарання обвинувачені може вжити дії, спрямовані на незаконний вплив на свідків з метою зміни останніми наданих раніше показань.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення суд вважає доведеним з огляду на відсутність у обвинувачених офіційного та стабільного джерела доходу у сукупністю з корисливим спрямуванням інкримінованих їм дій.
У зв'язку з цим суд дійшов висновку про наявність факторів, які передбачені ч.1 ст. 194 КПК, що дає підстави для визнання доцільним продовження строку тримання обвинувачених під вартою.
Зазначене доводить, що встановлені вище обставини є достатніми для продовження щодо ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 строку дії застосованого до них запобіжного заходу.
З вказаних підстав суд вважає, що клопотання захисників про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід не підлягає задоволенню.
При цьому відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК суд вважає за можливе при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначати розмір застави, оскільки злочин, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , вчинений із застосування насильства.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 177, 178, 183, 199, 331 КПК України, суд
У задоволенні клопотання захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про зміну обвинуваченим ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 запобіжного заходу відмовити.
Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою по 04 січня 2021 року включно.
Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_9 під вартою по 04 січня 2021 року включно.
Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_10 під вартою по 04 січня 2021 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва упродовж семи днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1