СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/3591/23
ун. № 759/11111/23
19 червня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Київській обл. ОСОБА_6 , про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12023111040000525, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.04.2023 року, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Бровари Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 4 ст. 187, ч.1 ст.263 КК України, -
19.06.2023 року до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Київській обл. ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження щодо підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12023111040000525, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.04.2023 року.
Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023111040000525 від 04.04.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України.
25.04.2023 року Святошинським районним судом міста Києва підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 21.06.2023 року включно.
16.06.2023 року Київською обласною прокуратурою продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 22.07.2023 року.
Прокурор просить продовжити відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави в межах строку досудового розслідування та зазначає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Ризики, які враховувались судом при обранні цієї міри запобіжного заходу продовжуют існувати надалі, а саме: п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 може ухилятися від органу досудового розслідування та суду, оскільки злочини які останньому інкримінують, відносяться до категорії тяжкого та особливо тяжкого, та передбачають покарання у виді позбавлення волі строком до 15-ти років з конфіскацією майна, і, будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує за інкримінований йому злочин. для уникнення покарання останній може переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Крім того, на момент затримання ОСОБА_5 вже перебував у розшуку, переховуючись як від суду, так і від органів досудового розслідування, що свідчить про його неналежну процесуальну поведінку та наміри уникнення кримінальної відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування та суду. Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що на даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, та, крім того, характер дій ОСОБА_5 до учинення злочину та після його вчинення, а саме прийняття заходів конспірації у вигляді приховування обличчя під одягом, підміна транспортних засобів, викидання одягу, який використовувався під час розбійного нападу, свідчіть про те, що ним вже вчинялися відповідні дії раніше.Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України виражається у тому, що отримавши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_5 володіє інформацією стосовно характеризуючи даних, в тому числі біографічних даних свідків, які надали органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього та інших підозрюваних, у зв'язку з чим останній перебуваючи на волі матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від наданих показань. Даний ризик також підтверджується тим, що ним та іншими підозрюваними при учиненні розбійного нападу здійснювався тиск на потерпілого, який виразився у застосуванні до нього фізичного насильства та погроз застосування насильства у відношенні нього та членів його сім'ї, а також у забороні звернення до правоохоронних органів. Ураховуючи те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину з корисливих мотивів, постійного джерела доходів не має, та той факт, що у відношенні нього вже до суду спрямовано обвинувальні акти за ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 289 та ст. 257, ст. 15 ч. 2, п.п. 1, 6 ч. 1 2 ст. 115 КК України, проте це не вплинуло на його належну поведінку, слід прийти до висновку, що у випадку зміни ОСОБА_5 запобіжного заходу на більш м'який ніж тримання під вартою, це призведе до вчинення останнім інших тяжких кримінальних правопорушень. Вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається в тому, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інші корисливі кримінальні правопорушення. Зухвалість вищевказаних кримінальних правопорушень свідчить про відсутність у підозрюваного будь-яких моральних принципів та дає підстави вважати, що ОСОБА_5 , розуміючи невідворотність реального покарання за вчинені ним кримінальні правопорушення, враховуючи суспільний резонанс навколо вказаних злочинів, намагатиметься у будь-який спосіб уникнути відповідальності, в тому числі протиправним шляхом.
Вік та стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_5 дозволяють йому перебувати в слідчому ізоляторі під час досудового розслідування, що є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Обставинами, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення попередньої ухвали про тримання під вартою є необхідність проведення ряду слідчих та інших процесуальних дій, а саме: здійснити тимчасові доступи до інформації, яка знаходиться у володінні операторів мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар», ПрАТ «ВФ Україна», ТОВ «лайфселл», а саме до інформації про час, дати та адреси базових станцій, в межах яких діяли мобільні телефони ОСОБА_5 .. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у період учинення ними кримінального правопорушення, а також щодо мобільних пристроїв, які діяли у районі учинення кримінального правопорушення); провести огляд та зробити аналіз інформації, яка буде вилучена в ході тимчасових доступів у ПрАТ «Київстар», ПрАТ «ВФ Україна» і ТОВ «лайфселл» з метою встановлення місцезнаходження ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , їх руху до учинення злочину і після нього, зв'язків між собою тощо; отримати висновки 18 судових молекулярно-генетичних експертиз (експертизи призначені до 03.05.2023 року, проведення експертиз доручено Київському НДЕКЦ МВС України); отримати висновок судової телекомунікаційної експертизи (експертиза призначена 03.05.2023 року, проведення експертизи доручено ДНДЕКЦ МВС України); здійснити розсекречування матеріальних носіїв інформації щодо проведених негласних слідчих (розшукових) дій; з урахуванням всіх проведених слідчих та процесуальних дій надати кримінально-правову оцінку діям ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 ; ознайомити підозрюваних, їх захисників, потерпілого з матеріалами кримінального провадження.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому.
Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, оскільки воно не обгрунтоване, просив застосувати до ОСОБА_5 цілодобовий домашній арешт. Надав свідоцтво про народження неповнолітньої дитини, довідку військової частини НОМЕР_1 від 28.04.2023 року, згідно якої ОСОБА_5 допомагав військовослужбовцям цієї військвої частини, характеристики з місця проживання, від мешканців будинку, роботи, згідно яких ОСОБА_5 зарекомендував себе як вічлива, добра, порядна, спокійна, працелюбна, дисциплінована людина.
Підозрюваний ОСОБА_9 підтримав позицію свого захисника.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження щодо заявленого клопотання, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 23.04.2023 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
24.04.2023 року ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, а саме: у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України; у носінні, зберіганні та придбанні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
25.04.2023 року Святошинським районним судом міста Києва підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 21.06.2023 року включно.
16.06.2023 року Київською обласною прокуратурою продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 22.07.2023 року.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.
Згідно з вимогами ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжений у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення в строки, встановлені статтею 219 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідальність за дотримання розумних строків тримання підозрюваного під вартою покладається в першу чергу на національні судові органи (рішення у справі "Геращенко проти України" п. 100).
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження підозрюваному ОСОБА_5 строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам підозрюваного переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати встановленню істини у справ іншим чином.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Обраний відносно ОСОБА_5 запобіжний захід, з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення та наявної обґрунтованої підозри, на даний час не виходить за межі розумного строку. Він кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Під час розгляду клопотання у судовому засіданні слідчим суддею вислухано доводи прокурора відносно обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про обрання підозрюваному ОСОБА_5 міри запобіжного заходу тримання під вартою. При цьому для завершення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні існує законодавчо встановлена необхідність у проведенні процесуальних та слідчих (розшукових) дій, обґрунтованість та необхідність яких перевірена та підтверджена в судовому засіданні матеріалами клопотання.
Слідчий суддя враховує як покарання, яке може бути призначене у разі визнання підозрюваного ОСОБА_5 винним у вчинені інкримінованого йому злочину, тяжкість злочину, так і дані про особу підозрюваного. Зазначене свідчить про високу ймовірність існування ризиків того, що він може переховуватись від суду, побоюючись настання кримінальної відповідальності у випадку доведеності його винуватості.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не узявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" № 33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Лабіта проти Італії", тримання під вартою є виправданим у певному випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що, попри презумпцію невинуватості, переважає над повагою до особистої свободи; національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави стверджувати про наявність публічного інтересу, який превалює над загальною нормою про повагу до свободи людини.
До того ж, органом досудового розслідування, в обґрунтування клопотання наведені обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказані доводи є обґрунтованими і вони, у сукупності з існуючими ризиками, виправдовують подальше тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 .
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що для забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків та запобігання, встановленим у судовому засіданні ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, є неможливим застосування до нього таких запобіжних заходів як особисте зобов'язання, порука чи домашній арешт.
Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою, - враховуються особа підозрюваного, стан його здоров'я, вік, особливості його життєдіяльності, вагомість доказів на підтвердження обґрунтованості підозри на даній стадії досудового розслідування, обставини кримінального правопорушення (спосіб, місце, час вчинення, тяжкість наслідків, тощо). Крім того, як на думку слідчого судді, відсутні як обставини, так і підстави вважати, що підозрюваний не може утримуватися в арештному домі/іншому місці утримання осіб під вартою.
Що стосується доводів сторони захисту, то на думку слідчого судді, вони не дають підстав для застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, зокрема домашнього арешту.
Враховуючи наведені обставини, доводи сторони обвинувачення та сторони захисту, слідчий суддя приходить до висновку, що строк тримання під вартою ОСОБА_5 може бути продовжено в межах строку досудового розслідування до 22.07.2023 року включно, оскільки саме такий строк є достатнім для проведення ряду слідчих та процесуальних дій, направлених на встановлення істини у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 177, 178, 182, 183, 193, 196-199, 309, 372 КПК України слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави в межах строку досудового розслідування до 22 липня 2023 року включно та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1