Справа № 457/800/23
провадження №2/457/176/23
07 червня 2023 року м. Трускавець
Трускавецький міський суд Львівської області
в складі головуючого-судді Марчука В.І.,
секретар судового засідання Яровій О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Трускавці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 звернувся до Трускавецького міського суду Львівської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Позовна заява мотивована тим, що через непорозуміння їхня сім'я розпалася та сторони перестали підтримувати подружні відносини. Оскільки, подружні стосунки неможливо поновити та шлюб носить формальний характер, просила шлюб між ними розірвати. Одночасно, просила суд залишити неповнолітніх дітей проживати разом з відповідачем, на повному його утриманні.
Позивачка у судове засідання не з'явився, однак на адресу суду подала заяву, в якій позов підтримала та просила задовольнити заявлені позовні вимоги.
Відповідач у судове засідання також не з'явився, однак на адресу суду подав заяву про визнання позову, в якій він позовні вимоги визнає та просить розгляд справи проводити у його відсутності.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що позов слід задовольнити з огляду на наступне.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
У судовому засіданні встановлено, що сторони 21 квітня 2012 року зареєстрували шлюб у відділі Державної реєстрації актів цивільного стану по м. Дрогобичу Дрогобицького міського управління юстиції Львівської області, про що зроблений актовий запис № 104, що стверджується свідоцтвом про шлюб НОМЕР_1 , виданим 21 квітня 2012 року. У сторін у шлюбі народилось двоє дітей: донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З позовної заяви встановлено, що подружнє життя у сторін не склалося, спільних інтересів у них немає, будь які спроби примирення не дали жодного результату, сторони не підтримують подружніх відносин, шлюб існує лише формально, а його існування суперечить інтересам сторін. Причиною розпаду сім'ї є відсутність між подружжям взаєморозуміння та поваги, відсутність наміру зберігати шлюб.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Судом встановлено, що шлюб між сторонами фактично розпався, сторони не підтримують подружніх відносин, відновлення сім'ї неможливе та суперечить інтересам сторін, а тому суд приходить до переконання, що вимоги позивача є доведеними та такими що підлягають задоволенню. Суд вважає, що шлюб слід розірвати.
Вирішуючи заяву позивача про визначення місця проживання дітей після розірвання шлюбу разом з батьком, суд виходить з того, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.
Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.
Саме до такого висновку дійшов Верховний суд України у своїй постанові №200/952/18 від 15 січня 2020 року.
Матеріали справи не містять доказів про наявність такого спору між сторонами.
У зв'язку із вказаним, після розірвання шлюбу дітей слід залишити із відповідачем, з яким вони на даний час фактично проживають.
Розподіл судових витрат слід вирішити відповідно до ст.141 ЦПК України, а тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути судовий збір, сплачений ним при зверненні з позовною заявою до суду.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 110-112 СК України, суд,-
Позов задоволити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 21 квітня 2012 року у відділі Державної реєстрації актів цивільного стану по м. Дрогобичу Дрогобицького міського управління юстиції Львівської області, про що зроблений актовий запис № 104.
Після розірвання шлюбу залишити дітей - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на повному утриманні батька - ОСОБА_2 та визначити місце проживання дітей разом з батьком - ОСОБА_2 за його місцем проживання - АДРЕСА_1 .
Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення їм повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до Трускавецького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Суддя: В. І. Марчук