Справа № 755/8143/23
про залишення позовної заяви без руху
"19" червня 2023 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гаврилова О.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання права користування жилим приміщенням, зобов'язання укласти договір найму,-
До Дніпровського районного суду міста Києва звернулись позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з позовом до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання права користування жилим приміщенням, зобов'язання укласти договір найму.
Згідно заявлених вимог, позивачі просять суд: визнати за ОСОБА_1 право користування квартирою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов'язати Дніпровську районну в місті Києві державну адміністрацію укласти з ОСОБА_1 договір найму квартири.
Вказану позовну заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно (ч.1 ст.50 ЦПК України)
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що вона не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.50 ЦПК України участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів; права та обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; предметом спору є однорідні права і обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
В роз'ясненнях, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України N 2
від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний Суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.
Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.
Як вже зазначалось вище, законом передбачено право кожної особи звернутися до суду за захистом саме своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Отже в позовній заяві не викладені обставини та не зазначені докази про те, яким чином порушуються права позивача ОСОБА_2 , вказаним позивачем не заявлено жодної вимоги щодо предмета спору.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».
Положеннями ч.1, п.2 ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, та складає 1 073,60 грн.
Прохальна частина позовної заяви фактично містить дві самостійні вимоги немайнового характеру: про визнання за ОСОБА_1 права користування квартирою та про зобов'язання вчинити дії.
За змістом вимог ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Враховуючи вищевикладене, судовий збір, який підлягає сплаті, за вимогами немайнового характеру становить 2 147,20 грн (1 073,60 грн*2).
Проте, позивачем долучено до позовної заяви квитанцію про сплату судового збору в розмірі 1 073,60 грн.
Отже, на виконання ухвали суду, позивач має надати суду оригінал платіжного документа про доплату судового збору в розмірі 1 073,60 грн.
При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: рахунок №UA478999980313141206000026005, код банку отримувача №899998, отримувач ГУК у м. Києві/Дніпров.р-н/22030101.
З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху, позивачу необхідно в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки. Для усунення недоліків позовної заяви позивачі мають подати до суду позовну заяву в новій редакції, із викладенням обставин та правового обґрунтування порушення прав позивача ОСОБА_2 та зазначенням його вимог щодо предмета спору. Долучити оригінал квитанції про доплату судового збору в розмірі
1 073,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 4, 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання права користування жилим приміщенням, зобов'язання укласти договір найму - залишити без руху та запропонувати позивачам в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вищезазначені недоліки.
У випадку неусунення недоліків, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.