Справа № 755/1839/23
№ 1-кс/755/1730/23
"14" червня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Києва, українцю, громадянину України, працюючому заступником директора з капітального будівництва у ДСП «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами», одруженому, з вищою освітою, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100040000409 від 30.01.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
14 червня 2023 року старший слідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання ОСОБА_4 .
Клопотання погоджено з прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 .
Клопотання мотивоване тим, що слідчим відділом Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12023100040000409 від 30.01.2023 року, в якому ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачено ч. 4 ст. 191 КК України.
У ході здійснення досудового розслідування встановлено, що відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 03 липня 1995 року № 204 «Про заходи щодо охорони, утримання та експлуатації внутрішніх водойм м. Києва», затвердженого Головою міської ради ОСОБА_6 , створено Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо", яке у свою чергу, є правонаступником Державного комунального підприємства «Плесо».
Так, відповідно до Статуту, який затверджений рішенням виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 03.07.1995 року № 204 (в редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 20.05.2019 року № 882), зокрема п. 1.1. Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо", засноване на комунальній власності територіальної громади міста Києва та підпорядковане Управлінню екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 січня 2018 року № 87 "Про деякі питання діяльності підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва", Підприємство віднесено до сфери управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Крім того, згідно з п. 1.2. цього Статуту, Підприємство утворено відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 03 липня 1995 року № 204 "Про заходи щодо охорони, утримання та експлуатації внутрішніх водойм м. Києва". Підприємство є правонаступником ДКП "Плесо" відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) від 08 квітня 2008 року № 502 "Про вдосконалення діяльності Державного комунального підприємства "Плесо".
Засновником та власником Підприємства є територіальна громада міста Києва, від імені якої виступає Київська міська рада.
Також, відповідно до п. 1.3. цього Статуту, Підприємство в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, рішеннями Київської міської ради, розпорядженнями Київського міського голови та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), наказами Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), іншими нормативно-правовими актами, а також цим Статутом.
Крім цього, п. 1.6. даного Статуту передбачено, що Підприємство має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, органах державної казначейської служби та може мати печатки, штампи, бланки.
Крім того, відповідно до п. 2.1. та п. 2.2.28. Статуту, передбачено, що Підприємство створене як спеціалізована водогосподарська організація з метою охорони, утримання та експлуатації внутрішніх водойм та земель водного фонду м. Києва і отримання прибутку від впровадження господарської діяльності, яка спрямована на досягнення задоволення громадських соціально-економічних потреб та предметом діяльності Підприємства є паспортизація водойм м. Києва та їх технічна паспортизація з метою висвітлення стану водойм, підготовки рекомендацій, спрямованих на оздоровлення водойм та їх використання з рекреаційною метою.
Зокрема, згідно п. 3.1.3. та п. 3.2.2. зазначеного Статуту, передбачено, що Підприємство має право від свого імені вчиняти правочини, укладати угоди (договори), набувати майнові та особисті немайнові права, а також Підприємство має обов'язок здійснювати цільове та ефективне використання і збереження майна комунальної власності територіальної громади м. Києва.
Також, п. 4.2. Статуту передбачено, що майно Підприємства є комунальною власністю територіальної громади м. Києва і закріплюється за Підприємством на праві господарського рівня.
Так, 30 жовтня 2017 року на підставі наказу № 227-к/тр, виданого в.о. генерального директора Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" ОСОБА_7 , ОСОБА_4 призначено на посаду заступника генерального директора - начальника служби капітальних вкладень.
У подальшому, 31 січня 2019 року, на підставі наказу № 20-к/тр, виданого генеральним директором Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , заступника генерального директора - начальника служби капітальних вкладень, з 01 лютого 2019 року переведено на посаду заступника генерального директора з питань капітальних вкладень.
Так, п. п. 1.1., 1.2. та 1.5. Посадової інструкції заступника генерального директора з питань капітальних вкладень від 25 січня 2019 року, затвердженої начальником Управління екології та природних ресурсів ОСОБА_8 та генеральним директором КП «Плесо», з якою 01 лютого 2019 року ОСОБА_4 ознайомлений під підпис, передбачено, що ця посадова інструкція визначає функціональні обов'язки, права та відповідальність заступника генерального директора з питань капітальних вкладень комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо», заступник генерального директора з питань капітальних вкладень належить до професійної групи «Керівники» та у своїй діяльності керується законодавством України, міжнародними договорами України, актами Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації, статутом та розпорядчими документами підприємства, колективним договором, правилами внутрішнього трудового розпорядку, а також іншими локальними нормативними актами, наказами й розпорядженнями генерального директора, нормативними та методичними документами з питань виконуваної роботи та цією посадовою інструкцією.
Крім цього, п. 2.1. Посадової інструкції передбачено, що заступник генерального директора з питань капітальних вкладень керує роботою структурних підрозділів відповідно до затвердженої організаційної структури КП «Плесо» та розподілу повноважень керівного складу підприємства, розподіляє обов'язки між підлеглими керівниками структурних підрозділів, контролює їх належне виконання.
Також, згідно з п. 3.12. Посадової інструкції, заступник генерального директора з питань капітальних вкладень в межах своєї компетенції має право підписувати та візувати документи.
Крім того, відповідно до п. п. 4.3., 4.4. Посадової інструкції, заступник генерального директора з питань капітальних вкладень, несе відповідальність за правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України та за завдання матеріальної шкоди, в межах, визначених чинним цивільним законодавством та законодавством про працю України.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Таким чином, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді заступника генерального директора з питань капітальних вкладень КП «Плесо», являвся службовою особою.
Київською міською радою 18 грудня 2018 року винесено рішення № 469/6520 (зі змінами і доповненнями, внесеними рішеннями Київської міської ради від 23 липня 2020 року №54/9133, від 7 жовтня 2021 року № 2718/2759) «Про затвердження Комплексної міської цільової програми екологічного благополуччя міста Києва на 2019 - 2021 роки», пунктом 6, розділу І «Паспорт комплексної міської цільової програми екологічного благополуччя міста Києва на 2019 - 2021 роки», додатку до зазначеного рішення, передбачено, що співвиконавцем програми, поміж інших, являється КП «Плесо».
З метою підвищення ефективності використання водних обов'язків, поліпшення екологічного стану територій міста Києва та умов проживання населення, забезпечення задоволення потреби населення і галузей економіки у водних ресурсах, оптимізації водоспоживання та забезпечення збереження і раціонального використання прибережних захисних смуг, а також збереження і відтворення водних ресурсів міста Києва Рішенням Київської міської ради від 02.10.2018 року № 1550/5614 «Про деякі заходи з розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення водних об'єктів на території міста Києва», доручено виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) спільно з комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «ПЛЕСО» провести інвентаризацію і паспортизацію наявних водних об'єктів місцевого та загальнодержавного значення в місті Києві терміном до 31.12.2022 року.
Відповідно до ст. 51 Водного кодексу України, у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми.
Порядок розроблення паспорта водного об'єкта розроблено відповідно до ст. 51 Водного кодексу України, з метою упорядкування питань, пов'язаних з наданням у користування водних об'єктів на умовах оренди, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 99 від 18.03.2013 року.
Відповідно до ст. 3 Порядку, замовником робіт із розроблення паспорта водного об'єкта є орган, що здійснює розпорядження земельною ділянкою під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України.
Статтями 5, 6 Порядку передбачено, що паспорт водного об'єкта погоджується з Держводагентством, розробляється в чотирьох примірниках, які зберігаються по одному: в басейновому управлінні водних ресурсів, Держводагентстві, у розпорядника земельної ділянки під водою, а також надається користувачу.
Разом з цим, паспорти річок та струмків розробляються відповідно до Порядку складання паспортів річок, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 347 від 14 квітня 1997 року.
Відповідно до ст. 2 Порядку, складання паспортів річок, паспорти розробляються на річки, які мають площу водозбору до 50 тис. квадратних кілометрів, за замовленням водогосподарських організацій Держводагентства.
Згідно із ст. 3 Порядку, складання паспортів річок графіки розроблення паспортів річок складаються Держводагентством.
Паспорти річок погоджуються Міндовкіллям та місцевими органами виконавчої влади, затверджуються відповідними водогосподарськими організаціями і постійно зберігаються у замовників.
Так, за результатами проведеної процедури публічних закупівель, між КП «Плесо» та ТОВ «ЦЕНТР ТОПОГРАФО-ГЕОДЕЗИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ» (ТОВ «ЦТГТ») укладено договір № 1386 від 14.04.2020 року.
Згідно з п. 1.1 Договору, ТОВ «ЦТГТ» зобов'язується надати КП «Плесо» комплексні інженерні послуги (паспортизація малих річок та водойм), 21 об'єкт, що зазначені в Додатку 1 до договору, в тому числі, «Струмок Віта у Голосіївському районів м. Києва».
Відповідно до п. 1.2 Договору, технічні, економічні, місце надання послуг та інші вимоги до послуг, викладені у Технічному завданні, що є невід'ємною частиною цього Договору та наведені у Додатку 1.
Загальна вартість послуг, визначена в цьому Договорі за 21 об'єкт, становить 4 980 000,00 грн., в тому числі, ПДВ 20% - 830 000,00 грн. у відповідності до розрахунку вартості послуг, що наведений у Додатку 2 до Договору, у тому числі, за об'єкт «Струмок Віта у Голосіївському районів м. Києва», вартістю 297 614, 80 гривень (двісті дев'яносто сім тисяч шістсот чотирнадцять гривень вісімдесят копійок).
За умовами пунктів 4.1-4.4 розділу Договору, оплата здійснюється за фактично надані послуги Замовником на підставі підписаних сторонами Актів приймання наданих послуг за кожним з етапів на умовах відстрочки платежу на термін до 10 банківських днів з моменту отримання коштів на розрахунковий рахунок від головного розпорядника бюджетних коштів.
ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді заступника генерального директора з питань капітальних вкладень КП «Плесо», будучи службовою особою, шляхом зловживання своїм службовим становищем, достовірно знаючи, що паспорти розробляються на річки, які мають площу водозабору до 50 тис. квадратних кілометрів, за замовленням водогосподарських організацій Держводагентства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи, що КП «ПЛЕСО» не є водогосподарською організацією Держводагентства, діючи на користь ТОВ «ЦЕНТР ТОПОГРАФО-ГЕОДЕЗИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ», здійснив розтрату бюджетних коштів при наданні комплексних інженерних послуг (паспортизація малих річок і водойм) водного об'єкту - «Струмок Віта у Голосіївському районів м. Києва» за наступних обставин.
Так, 27.04.2020 року, ОСОБА_4 , перебуваючи у службовому кабінеті за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 7, особисто, в графі «ЗАМОВНИК», підписав АКТ № 1 приймання наданих послуг за договором № 1386 від 14.04.2020 року - 1 етап - підготовчий (збір, вивчення, систематизація та аналіз вихідних даних, обстеження водних об'єктів та прилеглих територій) щодо 21 водного об'єкту, у тому числі, «Струмок Віта у Голосіївському районі м. Києва» на загальну суму 996 000,00 гривень (дев'ятсот дев'яносто шість тисяч) у тому числі, ПДВ 166 000,00 гривень (сто шістдесят шість тисяч).
У подальшому, на підставі підписаного ОСОБА_4 акту № 1 від 27.04.2020 року КП «ПЛЕСО» здійснило перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ «ЦТГТ» бюджетні кошти на загальну суму 996 000,00 гривень (дев'ятсот дев'яносто шість тисяч) у тому числі, ПДВ 166 000,00 гривень (сто шістдесят шість тисяч), у тому числі, щодо водного об'єкту «Струмок Віта у Голосіївському районі м. Києва».
Також, 05.05.2020 року ОСОБА_4 , перебуваючи у службовому кабінеті за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська 7, особисто, в графі «ЗАМОВНИК», підписав АКТ № 2 - 2 етап - виробничий (польові роботи) (аерофотознімання водних об'єктів та прибережних територій; інженерно-геодезичні вишукування, в тому числі, прибережних територій; гідрографічні вишукування, проміри глибин водних об'єктів (зйомка рельєфу дна); обстеження та фото фіксація гідротехнічних споруд водних об'єктів з метою визначення їх технічного стану (греблі, водопропускних, водовипускних споруд) та для забезпечення сталого використання, пов'язаного з існуванням водойми, надійності функціонування споруд, підвищення ефективності їх використання; забір проб води із водних об'єктів згідно додатку 3) щодо 21 водного об'єкту, у тому числі, «Струмок Віта у Голосіївському районі м. Києва» на загальну суму 2 490 000,00 гривень (два мільйони чотириста дев'яносто тисяч), у тому числі, ПДВ 415 000,00 гривень (чотириста п'ятнадцять тисяч).
У подальшому, на підставі підписаного ОСОБА_4 акту № 2 від 05.05.2020 року, КП «ПЛЕСО» здійснило перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ «ЦТГТ» бюджетні кошти на загальну суму 2 490 000,00 гривень (два мільйони чотириста дев'яносто тисяч), у тому числі, ПДВ 415 000,00 гривень (чотириста п'ятнадцять тисяч), у тому числі, щодо водного об'єкту «Струмок Віта у Голосіївському районі м. Києва».
Крім того, 22.06.2020 року ОСОБА_4 , перебуваючи у службовому кабінеті за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська 7, особисто, в графі «ЗАМОВНИК», підписав АКТ № 3 - 3 етап - виробничий (камеральні роботи) (опрацювання матеріалів аерофотознімання, оформлення аерофотознімків; опрацювання, зведення матеріалів та даних геодезичних, гідрографічних вишукувань, складання топографічних планів; проведення розрахунків, встановлення гідрологічних характеристик водних об'єктів (річки, водотоку) та у створах розташування безпосередньо водних об'єктів (гідротехнічної споруди); складання протоколів проведення лабораторних досліджень проб води з водних об'єктів (по кожному водному об'єкту) щодо 21 водного об'єкту, у тому числі, «Струмок Віта у Голосіївському районі м. Києва» на загальну суму 860 000,00 гривень (вісімсот шістдесят тисяч), у тому числі, ПДВ 143 333,33 гривень (сто сорок три тисячі триста тридцять три гривні тридцять три копійки).
У подальшому, на підставі підписаного ОСОБА_4 акту № 3 від 22.06.2020 року, КП «ПЛЕСО» здійснило перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ «ЦТГТ» бюджетні кошти на загальну суму 860 000,00 гривень (вісімсот шістдесят тисяч), у тому числі, ПДВ 143 333,33 гривень (сто сорок три тисячі триста тридцять три гривні тридцять три копійки), у тому числі, щодо водного об'єкту «Струмок Віта у Голосіївському районі м. Києва».
Також, 02.07.2020 року ОСОБА_4 , перебуваючи у службовому кабінеті за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська 7, особисто, в графі «ЗАМОВНИК», підписав АКТ № 4 - 3 етап - виробничий (камеральні роботи) - проведення розрахунків, встановлення гідрологічних характеристик водних об'єктів (річки, водотоку) та у створах розташування безпосередньо водних об'єктів (гідротехнічної споруди); складання технічних звітів про проведення інженерно-геодезичних, гідрографічних робіт та матеріалів аерофотознімання (по кожному водному об'єкту); складання протоколів проведення лабораторних досліджень проб води з водних об'єктів (по кожному водному об'єкту) щодо 21 водного об'єкту, у тому числі «Струмок Віта у Голосіївському районі м. Києва» на загальну суму 604 120,00 гривень (шістсот чотири тисячі сто двадцять), у тому числі, ПДВ 100 686,67 гривень (сто тисяч шістсот вісімдесят шість гривень шістдесят сім копійок).
У подальшому, на підставі підписаного ОСОБА_4 акту № 4 від 02.07.2020 року КП «ПЛЕСО» здійснило перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ «ЦТГТ» бюджетні кошти на загальну суму 604 120,00 гривень (шістсот чотири тисячі сто двадцять), у тому числі, ПДВ 100 686,67 гривень (сто тисяч шістсот вісімдесят шість гривень шістдесят сім копійок), у тому числі, щодо водного об'єкту «Струмок Віта у Голосіївському районі м. Києва».
Загалом, на розрахунковий рахунок ТОВ «ЦТГТ» на підставі актів приймання наданих послуг № 1, № 2, № 3, № 4 щодо водного об'єкту «Струмок Віта у Голосіївському районі м. Києва» зайво перераховано бюджетні кошти на загальну суму 297 614, 80 гривень (двісті дев'яносто сім тисяч шістсот чотирнадцять гривень вісімдесят копійок).
Таким чином, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді заступника генерального директора з питань капітальних вкладень КП «Плесо», являючись службовою особою, достовірно знаючи, що КП «Плесо» не відноситься до водогосподарських організацій Держводагентства, а паспорти розробляються на річки, які мають площу водозабору до 50 тис. квадратних кілометрів за замовленням водогосподарських організацій Держводагентства, підписав акти приймання наданих послуг № 1, № 2, № 3, № 4, у тому числі, щодо водного об'єкту «Струмок Віта у Голосіївському районі м. Києва», в результаті чого, ТОВ «ЦТГТ» зайво перераховано бюджетні кошти на загальну суму 297 614, 80 гривень з ПДВ (двісті дев'яносто сім тисяч шістсот чотирнадцять гривень вісімдесят копійок), що віднесено до великих розмірів та згідно з п. 3 примітки до ст. 185 КК України, у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення, тим самим, завдано шкоду територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради на суму 297 614, 80 гривень з ПДВ (двісті дев'яносто сім тисяч шістсот чотирнадцять гривень вісімдесят копійок).
13 червня 2023 у порядку, передбаченому статтями 276-278 КПК України, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, а саме, у розтраті чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого у великих розмірах.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: заявою про вчинене кримінальне правопорушення; матеріалами тимчасового доступу до речей та документів; протоколами огляду; висновками експерта; протоколом допиту свідків; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання покладається необхідність виконання ним обов'язків, визначених КПК України, а також, запобігти спробі переховуватись від органів досудового розслідування та суду, у тому числі, шляхом перетину державного кордону, оскільки ОСОБА_4 усвідомлює, що підозрюється у вчинені тяжкого злочину, покарання за яке законом передбачене у вигляді позбавлення волі строком до 8 років.
Крім того, встановлено наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, так як ОСОБА_4 може незаконно випливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема, свідків: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та інших, з метою схилити останніх до зміни раніше наданих показів у кримінальному провадженні та спробувати уникнути кримінальної відповідальності за інкриміновані йому діяння.
Враховуючи вищевикладене, а також мету і підставу застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, сторона обвинувачення приходить до переконання необхідності застосування до підозрюваного саме запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому, зазначивши, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема те, що підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, у зв'язку з чим прохав застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання з покладенням на останнього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 не заперечував щодо заявленого клопотання.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора та підозрюваного, слідчий суддя приходить до наступного.
Так, відповідно до вимог ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Поряд з цим, положеннями ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Стаття 176 КПК України регламентує, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Крім того, вимогами ст. 178 КПК України визначено, що, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий мотивує клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних.
Так, відповідно до практики Європейського суду існує розширене трактування терміну обґрунтована підозра, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Seгies А, № 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, що виправдати подальше розслідування або звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). Будь-яка особа стороння особа може бути переконаною в тому, що ця особа причетна до даного кримінального правопорушення.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені в клопотанні слідчого дані, з урахуванням долучених до клопотання доказів, у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у причетності ОСОБА_4 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
Поряд з цим, слідчий суддя бере до уваги той факт, що відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, зобов'язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду чи іншого органу державної влади, а також виконувати один або і кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Зміст зазначеної норми свідчить про те, що законодавець визначив, що зобов'язання прибувати за кожною вимогою уповноваженого органу є складовою запобіжного заходу, не пов'язаного з тримання під вартою, та зберігається за підозрюваним весь час протягом дії запобіжного заходу.
При застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя оцінює в сукупності такі обставини: дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 , який раніше не судимий, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, суспільну небезпечність вчиненого злочину, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні.
Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст. 178 КПК України, а також доведеність прокурором під час розгляду клопотання, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання може запобігти доведеним ризикам, зважаючи на необхідність виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування, а також доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя приходить до висновків, що клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись вимогами ст. ст. 131, 176-179, 193, 194, 309, 310 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Покласти на ОСОБА_4 , згідно із ч. 5 ст. 194 КПК України, наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися за межі міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 .
Вказані обов'язки покласти на ОСОБА_4 - до 11 серпня 2023 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає, однак заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя: