Справа № 464/2001/23
пр.№ 1-кп/464/311/23
20.06.2023 Сихівський районний суд м. Львова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023142410000076 від 07.03.2023, про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Новий Розділ, Львівської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
потерпілий ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 , 06.03.2023 близько 09.00 год., перебуваючи на парковці позаду торгового залу із молочною продукцією продуктового ринку «Шувар», що розташований за адресою: м.Львів, вул.Хуторівка,4б на грунті раптово виниклих неприязних відносин із ОСОБА_5 з метою спричинення йому тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно наніс кілька ударів руками в область обличчя та голови потерпілому ОСОБА_5 і удар головою в область носа, спричинивши йому тілесні ушкодження у виді синців на обличчі, садна в ділянці правого ліктьового суглобу, а також травму обличчя у вигляді переломів кісток носа та передньо-верхньої стінки правої гайморової пазухи, які не мають ознак небезпеки для життя і здоров'я в момент їх заподіяння і відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.
У судовому засіданні обвинувачений вину визнав повністю, пояснення дав аналогічні фабулі обвинувачення. У вчиненому щиро кається, просить суворо не карати.
Оскільки обвинувачений повністю визнав вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, і після роз'яснення учасникам судового розгляду положень ч.3 ст.349 КПК України, суд з'ясував, що вони правильно розуміють зміст обставин, встановлених у даному кримінальному провадженні та не оспорюють їх, і така позиція є добровільною, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку та отримавши згоду учасників судового провадження на проведення судового розгляду в такому порядку, прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів щодо обставин скоєння обвинуваченим зазначеного кримінального правопорушення.
Суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті доведена повністю.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.125 КК України, оскільки останній умисно наніс легкі тілесні ушкодження потерпілому, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує те, що останнім вчинено кримінальний проступок, особу обвинуваченого, який не одружений, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_6 , 2008 р.н., позитивно характеризується по місцю проживання, раніше не судимий, не перебуває на обліках в наркологічному та психоневрологічному диспансерах.
Обставинами, що пом'якшують покарання суд визнає щире каяття.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.
Враховуючи вищенаведене та конкретні обставини справи, за яких вчинено діяння, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують покарання, ОСОБА_3 слід визначити покарання в межах санкції ч.2 ст.125 КК України у виді штрафу.
На переконання суду, вищевказане покарання відповідатиме загальним засадам призначення покарання, викладеним у ст. 65 КК України, та є необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нових злочинів.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України,суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Речові докази: компакт диски DVD-R - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1