Номер провадження 2/754/2163/23
Справа №754/2279/23
Іменем України
19 червня 2023 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Скрипки О.І.
при секретарі Моторенко К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
Позивач звернулась до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Мілан, Італія, померла її донька ОСОБА_2 . Після смерті доньки вона вчасно не змогла звернутись до нотаріальної контори через ряд захворювань, внаслідок яких вона перебувала на стаціонарному лікуванні та перенесла операційне втручання, а також через складність в отриманні документів з Італії через введення воєнного стану та припинення авіасполучення. Свідоцтво про смерть доньки було апостильовано лише 15.02.2022 року та отримано нею 28.01.2023 року через вказані обставини.
Посилаючись на викладені обставини, позивач вважає, що вказаний строк нею було пропущено через поважні причини, а тому просить задовольнити її вимоги та визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини терміном в один місяць з часу набрання рішенням суду законної сили.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва від 20.02.2023 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
02.03.2023 року до суду надійшов відзив представника первісного відповідача КМДА - Домбровської О.В. на позовну заяву. У даному відзиві представник відповідача просила відмовити в задоволенні позовних вимог, вказуючи на те, що КМДА не є належним відповідачем.
Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 03.04.2023 року замінено первісного відповідача КМДА на належного відповідача - Київську міську раду, а також прийнято до розгляду позовну заяву у новій редакції.
24.04.2023 року до суду надійшов відзив представника відповідача Скляр К.В.. на позову заяву. У даному відзиві представник відповідача просить прийняти рішення згідно чинного законодавства на підставі наявних доказів та здійснити розгляд справи без її участі.
Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 24.05.2023 року закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті.
Представник позивача ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду клопотання, в якому просить розглянути справу в його відсутність, позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, у відзиві просить розглядати справу в її відсутність.
Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності сторін за наявних у справі матеріалів.
Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з"явились, відповідно до ст.247 ч.2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Мілан, Італія, померла ОСОБА_2 , яка є донькою позивача ОСОБА_1 .
Довідка про смерть ОСОБА_2 видана та апостильована 15.02.2022 року.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1 , що належала померлій на підставі свідоцтва про право власності на житло від 05.12.1994 року та договору дарування від 10.03.1998 року.
Листом приватного нотаріуса КМНО Євміної І.Л. від 06.04.2023 року № 23/02-31 позивачу було відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини та відкритті спадкової справи через пропуск строку для прийняття спадщини.
Згідно витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), інформація щодо відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_2 відсутня.
Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Статтею 1272 ЦК України встановлено, що у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.
Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину.
При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Згідно Правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-85цс12, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
При вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини необхідно ураховувати свободу заповіту, як фундаментальний принцип спадкового права. Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
Аналогічний за змістом правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 06.09.2017 року у справі №6-496цс17 та підтриманий Верховним Судом у постановах від 10.01.2019 року у справі № 263/1221/17, від 17.03.2021 року у справі № 308/4272/19 та від 22.02.2021 року у справі № 644/7785/19.
В обґрунтування поважності причин, які слугували підставою пропуску строку для прийняття спадщини після смерті доньки, позивач посилається на неможливість вчасного отримання свідоцтва про смерть доньки, яка померла в Італії, її (позивача) хвороби та лікування, а також введення воєнного стану, внаслідок чого належні документи вона змогла отримати лише в кінці січня 2023 року.
Так, 24 лютого 2022 року Указом Президента України 64/2022 на території України введено воєнний стан по всій території України у зв'язку з воєнною агресією росії.
Постановою Кабінету Міністрів України №719 від 24 червня 2022 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану» визначено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
З урахуванням дати смерті ОСОБА_2 та виходячи із вказаної постанови, строк для подання заяви про прийняття спадщини сплив 17.07.2022 року. Із даним позовом позивач звернулась до суду в лютому 2023 року.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини, при цьому виходить з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Суд приймає до уваги пояснення позивача, викладені у позовній заяві, про те, що через хвороби та введення воєнного стану (у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України) вона не змогла своєчасно отримати документи про смерть спадкодавця та, як наслідок, використати своє право на звернення з заявою про прийняття спадщини після смерті своєї доньки.
Ці пояснення узгоджуються зі змістом доказів, які надані позивачем, зокрема, копією медичної документації. Вказані докази узгоджуються з іншими матеріалами справи, не суперечать їм, не заперечуються і не спростовуються іншими учасниками справи.
Враховуючи викладене, суд вважає, що є підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Що стосується тривалості додаткового строку, що може бути встановлений для подання позивачу заяви про прийняття спадщини, то суд приходить до висновку про можливість встановлення строку в один місяць з дня набрання рішенням законної сили, який суд вважає достатнім для подання відповідної заяви.
Враховуючи наведене, суд задовольняє позовні вимоги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 12, 258, 259, 265, 273, 315, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.1270, 1272 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , додатковий строк для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , терміном в один місяць.
Обчислення визначеного додаткового строку почати з дня набрання рішення суду законної сили.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: