Провадження №1-кп/447/215/23
Справа №447/1674/23
20.06.2023 року Миколаївський районний суд Львівської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві Львівської області, кримінальне провадження внесене в ЄРДР за № 12023142250000085 від 26.05.2023 року, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України,-
ОСОБА_4 згідно судового рішення у справі №447/727/18 Миколаївського районного суду Львівської області від 18.09.2018, яке набрало законної сили, зобов'язаний сплачувати аліменти в користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі по 1000 гривень щомісячно на кожну дитину і до досягнення дітьми повноліття.
ОСОБА_4 достовірно знаючи про вищевказане рішення, а також усвідомлюючи про обов'язок сплати аліментів, злісно ухилився від сплати аліментів у період з 01.11.2019 по 30.05.2023, що проявилося у тому, що він добровільно рішення суду не виконував, з приводу працевлаштування до Миколаївського управління Стрийської філії Львівського обласного центру зайнятості не звертався та відповідно, не ставав на облік як безробітний.
Крім цього, ОСОБА_4 , у період з 2019 року по квітень 2023 року маючи доходи, оскільки, не будучи офіційно працевлаштованим, працював на будівництві та інших роботах, за що отримував грошові кошти, які витрачав на власні потреби, матеріально дітям ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не допомагав, їхнім матеріальним становищем не цікавився, тим самим злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду аліментів на утримання дітей, що призвело до утворення заборгованості за період з 01.11.2019 по 30.05.2023 в сумі 103880,50 гривень, що сукупно перевищує суму виплат за три місяці платежу.
Таким чином, ОСОБА_4 , злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів (аліментів) на утримання дітей, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КК України.
В пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 164 КК України обвинувачений ОСОБА_4 винним себе визнав повністю, просив суворо не карати.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_8 просив визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України та обрати йому покарання у виді 120 годин громадських робіт.
Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні просила обвинуваченого суворо не карати і надати йому можливість оплатити заборгованість по аліментах.
Суд, вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України.
Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованому йому органом досудового слідства кримінальному правопорушенні та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини кримінального провадження і судом встановлено, що учасники судового провадження, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви у добровільності їх позицій, роз'яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися.
При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який раніше згідно ст.89 КК України не судимий, за місцем проживання характеризується типово, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
Суд вбачає в діях ОСОБА_4 пом'якшуючу покарання обставину передбачену ст.66 КК України, зокрема щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення. Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому - відсутні, тому вважає, що покарання ОСОБА_4 слід обрати в межах санкції статті 164 ч.1 КК України за якою він обвинувачується у виді громадських робіт.
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.164 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді 120 ( сто двадцяти) годин громадських робіт.
Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1