КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №642/5527/19
Провадження № 2/552/721/23
20.06.2023 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Кузіної Ж.В.
секретаря судового засідання Лихошвай А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом,-
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Державний нотаріус Другої Харківської державної нотаріальної контори Гончаренко Лариси Анатоліївни про визнання права власності в порядку спадкування за законом та зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення від спадкування та зміну черговості спадкування за законом, -
У судові засідання призначені на 17 квітня 2023 року, 20 червня 2023 року позивач за первісним позовом ОСОБА_1 не з'явилась, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, причина неявки невідома.
Від представника відповідача за первісним позовом позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 надійшла заява щодо залишення первісного позову без розгляду у зв'язку з повторною неявкою в судове засідання позивача ОСОБА_1 .
Суд, дослідивши матеріали справи , дійшов до наступного висновку.
Судом установлено, що в судові засідання, які були призначені на 17 квітня 2023 року , 20 червня 2023 року позивач за первісним позовом ОСОБА_1 не з'явилась, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, причина неявки невідома.
Будь-які клопотання безпосередньо від позивача за первісним позовом, зокрема, про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю прибуття з поважних причин до суду не надходили.
Таким чином, в силу ч. 3 ст. 131 ЦПК України, суд визнає, що позивач за первісним позовом ОСОБА_1 не з'явилася до суду повторно без поважних причин.
Згідно із ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
При прийнятті рішення про залишення позову без розгляду, суд приймає до уваги позицію Верховного Суду, викладену у своїй постанові у справі № 658/1141/18 від 21 вересня 2020 року, згідно якої наголосив, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Верховний Суд наголосив, що зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його незалежно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь у судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Суд приходить до переконання, що таке рішення не буде визначати обмеження права позивача на звернення до суду, так як вона не втрачає права знов звернутися до суду з таким саме позовом.
Як зазначено в ст. 10 цього Кодексу, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, як джерела права.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно із ч. 5 ст. 223, п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, чинний Цивільний процесуальний кодекс України імперативно встановлює, що у випадку повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.
При цьому, закон жодним чином не пов'язує повторну неявку в судове засідання позивача з будь-якими об'єктивними факторами (поважними причинами) і не зобов'язує суд перевіряти причини повторної неявки та надавати їм відповідну оцінку з точки зору поважності.
Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого, кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.
Крім того, таке положення закону пов'язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 121 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Враховуючи викладене, а також, зважаючи на розумні строки розгляду справ, суд вважає за доцільне залишити первісний позов без розгляду, оскільки позивач ОСОБА_1 повторно не з'явилася в судове засідання без поважних причин.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 13, 257 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Державний нотаріус Другої Харківської державної нотаріальної контори Гончаренко лариси Анатоліївни про визнання права власності в порядку спадкування за законом залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу , що згідно ч.2 ст. 257 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Полтавського апеляційного протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий Ж.В.Кузіна