Єдиний унікальний номер: 357/22/23
Провадження № 2/379/137/23
02 червня 2023 року Таращанський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Зінкіна В.І.,
за участю секретаря судового засідання Гопкало О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Таращі, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 , третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України про стягнення в порядку суброгації страхового відшкодування за завдані збитки,
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» звернувшись до суду з позовом, просить стягнути з ОСОБА_1 суму страхового відшкодування в розмірі 29 316 грн. 72 коп. та витрати по оплаті судового збору посилаючись на те, що 21 листопада 2019 року о 10 годині 20 хвилин на а/д м-05 Київ Одеса 24 км сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля «Volkswagen Getta» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження. Автомобіль марки «Volkswagen Getta» державний номерний знак НОМЕР_2 , належний АТ «Райффайзен Банк Аваль» застрахований в ПрАТ «СК «Уніка» згідно договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 347001/4100/0000264/1026/349/147 від 05.04.2018 року. Згідно з умовами вказаного договору, зазначене ДТП визнано страховим випадком та потерпілому було виплачене страхове відшкодування в розмірі 29 316,72 грн. Внаслідок чого до ПрАТ «СК «Уніка» у порядку ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України перейшло право вимоги на отримання від ОСОБА_1 компенсації у повному обсязі регламентних виплат - матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, однак з боку відповідача не було вчинено жодних дій для відшкодування завданих збитків.
У поданому 17.04.2023 відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 (а.с.102-111) зазначає дійсно 21.11.2019 року сталося ДТП про яке зазначає позивач. На місце ДТП прибули працівники поліції та склали акт про адміністративне правопорушення, а також Довідку про дорожньо-транспортну пригоду. Представники страхових компаній сторін на місце ДТП не з'являлися, акти огляду чи будь-які інші документи іншими особами не складалися.
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області по справі № 362/6994/19 від 06 грудня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.124КУпАП та призначено покарання у виді штрафу розміром двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн..
23 грудня 2019 року ПрАТ «СК «Уніка» прийняло рішення про визнання вказаної події страховим випадком та виплатило страхове відшкодування в розмірі 29 316,72 грн.
Звертає увагу на що висновок експерта про вартість завданих матеріальних збитків відсутній в матеріалах справи, протокол огляду пошкодженого транспортного засобу не містить дати складання та його підпису як учасника ДТП.
Зазначає що оцінку було проведено неналежно та з порушеннями методики технічного огляду КТЗ. Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом (оцінювачем), який складає висновок чи звіт (акт), можливе тільки за рішенням органу (посадової особи), який здійснює судове чи досудове слідство, у разі надання ними даних, необхідних для оцінки.
Вважає оскільки не було дотримано методики огляду КТЗ, то суд не може постановити рішення на підставі доказів, поданих позивачем, тому що вони складені з порушенням вимог закону і не можуть замінити висновок експерта, оскільки не мають юридичної сили.
Відповідач подав клопотання про застосування строку позовної давності оскільки згідно ст.. 257 ЦПК України загально позовна давність встановлюється тривалістю в три роки. Оскільки позивач був обізнаний що страховий випадок настав 21.11.2019 року, а звернувся до суду лише 06.01.2023 року, тобто зі спливом строку позовної давності.
Також було подане клопотання про зупинення провадження у справі, яке відповідач обґрунтовував тим що має бажання особисто бути присутнім в судових засіданнях однак на даний час не має фізичної можливості, так як перебуває на лікуванні за кордоном. Тому посилаючись на п.2 ч.1 ст. 252 ЦПК України просив зупинити провадження до кінця його лікування.
У відповіді на відзив на позов представник позивача - адвокат Афанасьєв С.В. (а.с.114-117) зазначає що 05 квітня 2018 року між ПАТ «Страхова компанія «УНІКА» та АТ «Райффайзен Банк Аваль» було укладено Договір добровільного комплексного страхування на транспорті №347001 /4100/0000264/1026/349/147 (далі - Договір).
Предметом даного Договору були майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням зокрема транспортним «Volkswagen Getta» державний номерний знак НОМЕР_2 .
У відповідності до умов вказаного Договору страхування Позивач взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити страхове відшкодування.
За змістом п. 1.2.1 Договору, страховим ризиком визнається, зокрема дорожньо - транспортна пригода.
Як вбачається з Відповіді від НПУ, ідентифікатор картки ДТП в системі НПУ №3019326364189470, 21 листопада 2019 року о 10 год. 20 хв. на автодорозі M-05-Київ-Одеса, сталася дорожньо-транспортна пригода за участі двох автомобілів: «Volkswagen Golf» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Volkswagen Getta» державний номерний знак НОМЕР_2 .
Відповідно до Постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області по справі № 362/6994/19 від 06 грудня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.124КУпАП у виді штрафу розміром двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн.. Дана Постанова набрала законної сиди 17 грудня 2019 року.
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, застрахованому транспортному засобу «Volkswagen Jetta Life I TDI» державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , було завдано механічних ушкоджень. Відповідно до чого Страхувальник зазнав матеріального збитку.
22 листопада 2019 року потерпілий від дорожньо-транспортної пригоди, звернувся до Страховика ПрАТ «СК «Уніка» з Заявою №00328262 про подію що має ознаки страхового випадку з поясненнями.
Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної власнику автомобіля «Volkswagen Jetta Life 1 TDI» державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , ПрАТ «СК «Уніка» було замовлено проведено огляду транспортного засобу, про що складено Протокол огляду транспортного засобу.
Відповідно до Рахунку №2310317637-1 ТОВ «Атлант-М Лепсе» від 27 листопада 2019р. - вартість відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen Jetta Life 1 TDI» державний реєстраційний номер НОМЕР_5 складає 29 316.72 грн. Відповідно Ремонтної калькуляції системи Audatex №00328262 від 27.11.2019р. - 29 З 16,72 грн.
Як вбачається зі страхового акту №00328262/1 від 23 грудня 2019 року, виконуючи взяті на себе зобов'язання по Договору, Страховиком - ПрАТ «СК «Уніка» прийнято рішення про визнання вказаної події страховим випадком та виплату страхового відшкодування за Договором в розмірі 29 316,72 грн., шляхом безготівкового перерахування на рахунок ТОВ «Автоцентр Київ», що підтверджується платіжним дорученням №128042 від 24 грудня 2019 року.
Фактичне виконання відновлювального ремонту пошкодженого застрахованого автомобіля «Volkswagen Jetta Life 1 TDI» державний реєстраційний номер НОМЕР_4 підтверджується Актом виконаних робіт ТОВ «Атлант-М Лепсе» №2310317637 від 14 лютого 2020 року на суму 29 316,72грн.
Згідно п.п. 10.1.1 Договору добровільного комплексного страхування на транспорті №347001/4100/0000264/1026/349/147 від 05.04.2018 року, розмір збитку визначається на підставі рахунку/калькуляції СТО, що надана Страхувальником та погоджена Страховиком, або, у випадку відсутності такого документу, на підставі звіту судового експерта або оцінювача.
Ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07.02.2023 цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 , третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України про стягнення в порядку суброгації страхового відшкодування за завдані збитки було направлено за підсудністю до Таращанського районного суду Київської області.
28.03.2023 цивільна справа надійшла до Таращанського районного суду Київської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2023 справу передано для розгляду судді Зінкіну В.І..
Ухвалою судді від 29.03.2023 справу прийнято до свого провадження у порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача ПрАТ «СК «Уніка» - адвокат Аванасьєв С.В. в судове засідання не з'явився, повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином. На адресу суду надіслав клопотання яким позовні вимоги підтримує в повному обсязі та прохає слухати справу за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином
Представник третьої особи Моторне (транспортне) страхове бюро України - адвокат Патрик Г.Г. в судове засідання не з'явилася, повідомлена про дату, час та місце розгляду справи належним чином. На адресу суду надіслала клопотання яким прохає слухати справу за її відсутності та долучити письмові пояснення.
В поясненнях зазначає, що залучаючи до участі у даній справі Моторне (транспортне) страхове бюро України суд зазначив, що вказане рішення по даній справі може вплинути на права та обов'язки Моторного (транспортного) страхового бюро України. Однак, судом не враховано положення ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Так, згідно із п. 36.4 ст. 36 цього Закону прямо передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої пп."а" п.41.1 ст.41 цього Закону, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Тобто вказана норма Закону містить обмеження щодо регламентних виплат зазначених в пп."а" п. 41.1 ст.41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", положення якого виключає можливість компенсації МТСБУ витрат страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування, за шкоду, заподіяну з вини осіб, які на дату дорожньо-транспортної пригоди не застрахували цивільно-правову відповідальність, а вказані витрати повинна компенсувати особа, яка винна у вчиненні ДТП.
Аналогічне правило викладено і в п. 3.6 Положення про централізований резервний фонд захисту потерпілих у ДТП (затвердженого ще протоколом Координаційної ради МТСБУ від 06 грудня 2012 року № 31/2012), за змістом якого МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих компенсує витрати страховика за договором майнового страхування в межах здійсненого ним страхового відшкодування виключно у разі настання ДТП з вини осіб, які звільнені від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів згідно з пунктом 13.1 ст. 13 Закону та у разі, коли відповідальною за шкоду, спричинену внаслідок ДТП, є особа, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності іншим страховиком - членом МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований.
Отже, позивачем не надано доказів, що винуватець ДТП відноситься до кола осіб, визначених ст. 13 Закону, або його цивільно-правова відповідальність була застрахована компанією, яка визнана банкрутом та/або ліквідована. За таких обставин право на отримання компенсації з фонду захисту потерпілих позивач не набув.
До того ж, звертає увагу суду, що МТСБУ не відшкодовує шкоду потерпілим, якщо вони можуть задовольнити вимоги на підставі договорів інших видів страхування, що передбачено п. 41.3 ст. 41 Закону.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
05 квітня 2018 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА» та АТ «Райффайзен Банк Аваль» було укладено договір добровільного комплексного страхування на транспорті №347001/4100/0000264/1026/349/147 за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням, зокрема, транспортним засобом «Volkswagen Jetta Life 1 TDI» державний реєстраційний номер НОМЕР_4 .(а.с.11-22)
21.11.2019 року о 10 год. 20 хв. на а/д м-05 Київ Одеса 24 км водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «VOLKSWAGEN GOLF», державний номерний знак НОМЕР_3 , під час зміни напрямку руху та перестроюванні, не переконався, що це буде безпечним, не надав дорогу транспортному засобу «VOLKSWAGEN GETTA», державний номерний знак НОМЕР_4 , який рухався по тій смузі, на яку він перестроювався. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.п. 2,3 «б», 10.1, 10.3 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.(а.с. 23-26)
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області по справі № 362/6994/19 від 06 грудня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.124КУпАП у виді штрафу розміром двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн.(а.с.27-28)
Згідно витягу з Централізованої бази даних МТСБУ на момент настання дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність володільця транспортного засобу «Volkswagen Golf» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 - застрахована не була.(а.с.29)
22 листопада 2019 року потерпілий від дорожньо-транспортної пригоди, звернувся до страховика ПрАТ «СК «Уніка» з Заявою №00328262 про подію, що має ознаки страхового випадку з поясненнями.(а.с.30-33)
Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної власнику автомобіля «Volkswagen Jefla Life 1 TDI» державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , ПрАТ «СК «Уніка» було замовлено проведено огляду транспортного засобу, про що складено Протокол огляду транспортного засобу.(а.с.34-35)
Відповідно до Рахунку №2310317637-1 ТОВ «Атлант-М Лепсе» від 27 листопада 2019р. - вартість відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen Jetta Life 1 TDI» державний реєстраційний номер НОМЕР_4 складає 29 316,72 грн. Відповідно Ремонтної калькуляції системи Audatex №00328262 від 27.11.2019р. - 29 316,72 грн.(а.с.36-41)
Як вбачається зі страхового акту №00328262/1 від 23 грудня 2019 року, виконуючи взяті на себе зобов'язання по договору, страховиком - ПрАТ «СК «Уніка» прийнято рішення про визнання вказаної події страховим випадком та виплату страхового відшкодування за договором в розмірі 29 316,72 грн.(а.с.45)
Виплата страхового відшкодування за договором в розмірі 29 316,72 грн., відбулася шляхом безготівкового перерахування на рахунок ТОВ «Автоцентр Київ», що підтверджується платіжним дорученням №128042 від 24 грудня 2019 року.(а.с.46)
Фактичне виконання відновлювального ремонту пошкодженого застрахованого автомобіля «Volkswagen Jetta Life 1 TDI» державний реєстраційний номер НОМЕР_4 підтверджується Актом виконаних робіт ТОВ «Атлант-М Лепсе» №2310317637 від 14 лютого 2020 року на суму 29 316,72 грн.(а.с.42-44)
10.02.2020 року ПрАТ «СК «Уніка» звернулося з претензією № 26824 до ОСОБА_1 про відшкодування завданих збитків у розмірі 29 316,72 грн.(а.с.47-50)
Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до наступного.
Згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно положень ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Цивільний кодексом України.
Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).
До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV).
Страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу (пункт 1.1 ).
Страховики - страхові організації, що мають право на здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України «Про страхування» (пункт 1.2 Закону № 1961-IV).
Потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу (пункт 1.3 Закону № 1961-IV).
Позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 , як з особи винної у завданні шкоди, на його користь завдані збитки в порядку суброгації та зазначає, що відповідач є завдавачем шкоди, тому у розумінні статей 993, 1166 ЦК України у нього виникло зобов'язання відшкодувати завдані збитки в межах сплаченого страхового відшкодування.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Аналогічні вимоги містить ст. 993 ЦК України, згідно якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, що її заподіяла. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ст.1187 ЦК України, шкода, спричинена джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання чи утримування якого створює підвищену небезпеку; особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно з ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як роз'яснив Верховний Суд у постанові від 30 січня 2019 року в справі №755/9320/15 згідно зі статтями 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. Таким законом, зокрема, є норми статті 993ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування», відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Такий перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією. Під час суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає, відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Натомість регрес - це право особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого заподіяно шкоду. Регрес характеризується тим, що правовідношення, за яким особа здійснила відшкодування, припинилося, у зв'язку з чим виникло нове правовідношення, пов'язане саме з регресною вимогою. Суброгація допускається у договорах майнового страхування, правовою підставою її застосування є стаття 993ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування». Право регресу регулюється частиною першою статті 1191 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Закону № 1961-ІV відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України (далі - ЦК), Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
Згідно із Законом № 1961-ІV МТСБУ є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (пункт 39.1 статті 39).
МТСБУ має ряд важливих завдань, до яких належить, у тому числі, здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених Законом № 1961-ІV (підпункт 39.2.1 пункту 39.2 статті 39).
Законом № 1961-ІV чітко визначено умови, за яких МТСБУ здійснює відшкодування страхових коштів.
Відповідно до підпункту 43.1.2 пункту 43.1 статті 43 Закону № 1961-ІV для забезпечення виконання зобов'язань членів МТСБУ перед страхувальниками і потерпілими при ньому, крім інших, створено фонд захисту потерпілих у ДТП (фонд захисту потерпілих), призначений для здійснення розрахунків з потерпілими у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до підпункту "а" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-ІV МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, зокрема, транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі (положення пункту 1.7 стосуються будь-яких наземних транспортних засобів, отже, винятком є ті види транспортних засобів, які неможливо визнати наземними).
Відповідно до пункту 13.1 статті 13 Закону № 1961-ІV від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України звільняються учасники бойових дій та інваліди війни, що визначені законом, інваліди І групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним інваліду І групи, у його присутності.
Так, згідно із п. 36.4 ст. 36 цього Закону прямо передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої пп."а" п.41.1 ст.41 цього Закону, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Тобто вказана норма Закону містить обмеження щодо регламентних виплат зазначених в пп."а" п. 41.1 ст.41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", положення якого виключає можливість компенсації МТСБУ витрат страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування, за шкоду, заподіяну з вини осіб, які на дату дорожньо-транспортної пригоди не застрахували цивільно-правову відповідальність, а вказані витрати повинна компенсувати особа, яка винна у вчиненні ДТП.
Аналогічне правило викладено і в п. 3.6 Положення про централізований резервний фонд захисту потерпілих у ДТП (затвердженого ще протоколом Координаційної ради МТСБУ від 06 грудня 2012 року № 31/2012), за змістом якого МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих компенсує витрати страховика за договором майнового страхування в межах здійсненого ним страхового відшкодування виключно у разі настання ДТП з вини осіб, які звільнені від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів згідно з пунктом 13.1 ст. 13 Закону та у разі, коли відповідальною за шкоду, спричинену внаслідок ДТП, є особа, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності іншим страховиком - членом МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований.
До того ж, МТСБУ не відшкодовує шкоду потерпілим, якщо вони можуть задовольнити вимоги на підставі договорів інших видів страхування, що передбачено п. 41.3 ст. 41 Закону.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України при перегляді судового рішення по справі № 910/1439/16 у постанові від 26.10.2016 року.
Враховуючи вищевикладене встановлено, що цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 (винуватця ДТП) на момент ДТП застрахована не була, а сам водій не належить до пільгової категорії осіб, визначених пунктом 13.1 статті 13 Закону № 1961-ІV, які звільнені від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України.
Заперечення відповідача щодо порушення порядку та правил оцінки транспортного засобу не знайшли свого підтвердження оскільки було проведено ремонтну калькуляцію згідно договору та оцінено саме завдану шкоду та вартість її ремонту з подальшим його виконанням.
Крім того, відповідач не був позбавлений права про проведення відповідної судової експертизи, однак, таким правом не скористався.
Таким чином, враховуючи те, що страховиком у порядку та в межах визначених Законом було здійснено страхову виплату, спрямовану на відшкодування майнової шкоди, заподіяної потерпілій особі, а також те, що цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована не була, суд приходить до висновку, що надані позивачем докази в своїй сукупності є достатніми та дають змогу суду дійти до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Щодо заяви відповідача про сплив строків позовної давності до вимог позивача про відшкодування шкоди в порядку суброгації слід зазначити наступне.
Положеннями ст. 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
У п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» зазначено, що при суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі - з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування.
Вищезазначене положення, яке закріплене в п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України стосується і права на подання позову, у тому числі щодо часу виникнення права на позов, а саме при суброгації з моменту ДТП, в результаті якого заподіяно шкоду (аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду у справах № 521/16989/13-ц від 28 лютого 2018 року, № 199/1848/16 від 23 травня 2018 року, № 373/2348/16-ц від 27 грудня 2018 року, № 200/13392/13-ц від 10 січня 2019 року).
Так, дорожньо-транспортна пригода сталася 21 листопада 2019 року, що підтверджується матеріалами справи, та дійсно від ДТП до подачі позову до суду пройшло 03 роки 01 місяць і 15 днів.
Разом з тим, відповідно до пункту 19 розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Також Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ. Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. У подальшому, 21 квітня 2022 року Указом Президента України №259/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Законом України від 22.05.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ. Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Законом України від 15.03.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Законом України від 15.08.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ. Указом Президента України від 07 листопада 2022 року № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Законом України від 16.11.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ. Указом Президента України від 06 лютого 2023 року № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Законом України від 07.02.2023 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ. Указом Президента України від 1 травня 2023 року № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Законом України від 18.05.2023 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ.
Таким чином, судом враховується вказані обставини, тому, позивач звернувся до суду 06 січня 2023 року з позовом до відповідача в межах строку позовної давності.
Що стосується клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі, дійшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання, з наступних підстав.
ОСОБА_1 в своєму клопотанні зазначив що він є інвалідом та перебуває за кордоном на лікуванні і не має змоги прибути в судове засідання. До клопотання було додано копії документів на іноземній мові, пару рекомендаційних висновків та копії паспорту та пенсійного посвідчення.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках, окрім іншого, захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що виключає можливість явки до суду протягом тривалого часу.
Згідно з п. 2, 8, ч.1 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
До письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України "Про нотаріат". Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.06.2019 у справі № 910/4473/17.
З урахуванням наведених обставин, які слугують підставою для зупинення провадження у справі,суд приходить до висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі,оскільки до клопотання не долучено належних та допустимих доказів на підтвердження дійсного стану здоров'я відповідача ОСОБА_1 та зупинення провадження по справі є правом а не обов'язком суду . Крім того, суд ухвалою від 05.05.2023 року(а.с.126) роз'яснив положення ч.2,3 ст.212 ЦПК України та пунктів 45,46,49,50 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи відповідно до яких відповідач має право приймати участь в справі по відео конференції, однак таким правом він не скористався.
Що стосується питання розподілу судових витрат, то суд керується ч. 1 ст. 141 ЦПК України та, враховуючи задоволення позову в повному обсязі, стягує з відповідача понесені позивачем витрати на оплату судового збору в сумі 2481,00 грн, які стверджуються даними платіжного доручення № 3665 від 16 листопада 2022 року (а.с. 6).
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 76-89, 141, 258, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 11, 512, 514, 993, 1194 ЦК України, ст.ст. 3, 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд-
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 , третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України про стягнення в порядку суброгації страхового відшкодування за завдані збитки - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 в порядку суброгації на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» страхове відшкодування за завдані збитки в розмірі 29316 грн 72 коп. (двадцять дев'ять тисяч триста шістнадцять гривень сімдесят дві копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» судовий збір у розмірі 2481 грн 00 коп. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 копійок).
Повний текст рішення виготовлено 12.06.2023.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивні частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Сторони справи:
позивач: ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «УНІКА», ЄДРПОУ 20033533, місцезнаходження: 01032, м. Київ, Голосіївський район, вул. Саксаганського, буд. 70-А, IBAN НОМЕР_6 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Головуючий:В. І. Зінкін