Єдиний унікальний № 371/1005/22
Номер провадження № 3/371/45/23
"20" червня 2023 р. м. Миронівка
Суддя Миронівського районного суду Київської області Каневський В.О., за участю:
секретаря судового засідання Семерей Л. М.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,
представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Божка М. І.,
потерпілого ОСОБА_2 ,
представника потерпілого - адвоката Одноволик І. В.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 4 ст. 130 КУпАП, ст.124 КУпАП, ст.122-4 КУпАП, -
ОСОБА_1 08.10.2022 близько 19 год. 39 хв. в м. Миронівка Обухівського району Київської області по вул. Перемоги, керуючи автомобілем TOYOTA LAND CRUISER р. н. НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не переконався, що не створить небезпеки іншим учасникам руху внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем MITSUBISHI L200 р. н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , у результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків.
Він же, 08.10.2022 близько 19 год. 39 хв. в м. Миронівка Обухівського району Київської області по вул. Перемоги, керуючи автомобілем TOYOTA LAND CRUISER р. н. НОМЕР_1 , скоїв дорожньо - транспортну пригоду та залишив місце пригоди.
Він же, 08.10.2022 близько 19 год. 39 хв. в м. Миронівка Обухівського району Київської області по вул. Перемоги керував автомобілем TOYOTA LAND CRUISER р. н. НОМЕР_1 та після скоєння ДТП за його участю, до проведення медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння вживав алкоголь після залишення місця ДТП за адресою вул. Центральна, 414 с. Владиславка Обухівського району Київської області.
Указані обставини підтверджуються:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №183209 від 08.10.2022, за яким ОСОБА_1 08.10.2022 близько 19 год. 39 хв. в м. Миронівка Обухівського району Київської області по вул. Перемоги, керуючи автомобілем TOYOTA LAND CRUISER р. н. НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не переконався що не створить небезпеки іншим учасникам руху, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем MITSUBISHI L200 р. н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , у результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків (а. с. 20).
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №183210 від 08.10.2022, за яким ОСОБА_1 08.10.2022 близько 19 год. 39 хв. в м. Миронівка Обухівського району Київської області по вул. Перемоги, керуючи автомобілем TOYOTA LAND CRUISER р. н. НОМЕР_1 , скоїв дорожньо - транспортну пригоду та залишив місце пригоди (а. с. 36).
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №183456 від 08.10.2022, за яким ОСОБА_1 08.10.2022 близько 19 год. 39 хв. в м. Миронівка Обухівського району Київської області по вул. Перемоги керував TOYOTA LAND CRUISER р. н. НОМЕР_1 та після скоєння ДТП за його участю, до проведення медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння вживав алкоголь після залишення місця ДТП за адресою вул. Центральна, 414 с. Владиславка Обухівського району Київської області (а. с. 4);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.10.2022, за яким ОСОБА_1 , у якого виявлено ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, тремтіння пальців рук, направлявся до КНП Миронівська ОБЛ (а. с. 9);
- відеозаписом за яким зафіксовано знаходження автомобіля TOYOTA LAND CRUISER р. н. НОМЕР_1 з наявними пошкодженнями в приміщенні гаражу за адресою: АДРЕСА_1 ; зафіксовано перебування ОСОБА_1 за вказаною адресою з явними ознаками алкогольного сп'яніння: порушення мови, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці; відмова ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння; визнання останнім статусу учасника ДТП, що мала місце 08.10.2022 близько 19 год. 39 хв. в м. Миронівка Обухівського району Київської області по вул. Перемоги; бажання відшкодувати збитки іншому учаснику ДТП - ОСОБА_2 ;
- схемою місця ДТП від 08.10.2022, за якою зображено розташування автомобіля MITSUBISHI L200 р. н. НОМЕР_2 у момент зіткнення, місце зіткнення, сталі орієнтири, напрямок руху по смузі;
- фотокопіями схеми місця ДТП (а. с. 135-140);
- даними моніторингу щодо статистичних даних руху автомобіля MITSUBISHI L200 р. н. НОМЕР_2 за період з 19 год. 00 хв. по 20 год. 59 хв. 08.10.2022, за якими автомобіль MITSUBISHI L200 р. н. НОМЕР_2 близько 19 год. 38 хв. рухався в м. Миронівка Обухівського району Київської області по вул. Перемоги (а. с. 107-133).
Також, указані обставини підтверджується висновком експерта №447 за результатами проведення судової авто технічної експертизи від 09.05.2023, за яким:
-з урахуванням проведеного дослідження пояснення водія автомобіля марки «TOYOTA LAND CRUISER», р/н НОМЕР_3 відносно того, що ОСОБА_2 порушив вимоги правил дорожнього руху не вибрав безпечної дистанції та допустив зіткнення з автомобілем «TOYOTA LAND CRUISER», р/н НОМЕР_3 , вдаривши його ззаду, є не спроможними, оскільки при обставинах на які вказує водій автомобіля марки «TOYOTA LAND CRUISER», р/н НОМЕР_3 , після зіткнення вказаних транспортних засобів уся слідова інформація повинна була знаходитись за місцем кінцевого розташування автомобіля «MITSUBISHI L200», р/н НОМЕР_2 , що суперечить фотознімкам, які містяться в матеріалах справи;
-в умовах даної пригоди з моменту початку руху заднім ходом автомобіля «TOYOTA LAND CRUISER», р/н НОМЕР_3 до моменту їх контактування, дії водія автомобіля «MITSUBISHI L200», р/н НОМЕР_2 , вимогами Правил дорожнього руху України не визначалися, оскільки в зазначений період часу, характер та вибір напрямку руху, визначалися тільки належними діями водія автомобіля «TOYOTA LAND CRUISER», р/н НОМЕР_3 ;
-у даній дорожній обстановці водій «TOYOTA LAND CRUISER», р/н НОМЕР_3 , перед початком руху заднім ходом повинен був переконатися, що це буде безпечно для інших учасників дорожнього руху та для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб, тобто до інших осіб та діяти відповідно до вимог п. 10.1 і п. 10.9 Правил дорожнього руху України;
-оскільки в даній дорожній обстановці водій автомобіля «MITSUBISHI L200», р/н НОМЕР_2 не мав технічну можливість запобігти зіткнення з автомобілем «TOYOTA LAND CRUISER», р/н НОМЕР_3 , то з технічної точки зору в його діях невідповідності вимогам Правил дорожнього руху України, які перебували би у причинному зв'язку з настанням даної події, відсутні;
-наявність технічної можливості у водія автомобіля ««TOYOTA LAND CRUISER», р/н НОМЕР_3 запобігти подію шляхом виконання з його боку вимог п. 10.1 і п. 10.9 Правил дорожнього руху України, дозволяє прийти до висновку, що в даній дорожньо - транспортній ситуації його дії не відповідали вимогам зазначених вище пунктів Правил, і створювали умови для настання події і знаходилися в причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної події;
-в умовах даної дорожньо-транспортної пригоди в діях водія автомобіля «MITSUBISHI L200», р/н НОМЕР_2 невідповідності вимогам Правил дорожнього руху України, які перебували би у причинному зв'язку з настанням даної події, відсутні;
-в умовах даної дорожньо-транспортної пригоди дії водія автомобіля «TOYOTA LAND CRUISER», р/н НОМЕР_3 не відповідали вимогам п. 10.1 і п. 10.9 Правил дорожнього руху України, створювали умови для настання події і знаходилися в причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної події;
-в умовах даної дорожньо-транспортної пригоди з технічної точки зору лише дії водія автомобіля «TOYOTA LAND CRUISER», р/н НОМЕР_3 , які не відповідали вимогам п. 10.1 і п. 10.9 Правил дорожнього руху України, створювали умови для настання події і знаходилися в причинному зв'язку з настанням даної дорожньо - транспортної події;
-в умовах даної дорожньо-транспортної пригоди з технічної точки зору причиною настання даної пригоди є лише дії водія автомобіля «TOYOTA LAND CRUISER», р/н НОМЕР_3 , які не відповідають вимогам п. 10.1 і п. 10.9 Правил дорожнього руху України (а. с. 163-167).
За довідкою №4352 від 12.10.2022, ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_4 від 20.05.2011 (а. с. 11).
Відповідно до п.1.1 Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. За п.1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст.124 КУпАП, відповідальність настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
За п.10.9 ПДР України, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб. За п. 10.10 ПДР України, забороняється рух транспортних засобів заднім ходом на автомагістралях, дорогах для автомобілів, залізничних переїздах, пішохідних переходах, перехрестях, мостах, шляхопроводах, естакадах, у тунелях, на в'їздах і виїздах з них, а також на ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи недостатньою видимістю.
Отже, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, а саме допустив порушення:
- п.10.9 ПДР України, а саме: під час руху транспортного засобу заднім ходом створив небезпеку іншим учасникам руху;
- п.10.10 ПДР України, а саме: не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну.
Також, ст.122-4 КУпАП передбачено відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Відповідно до вимог п. 2.10 а, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;
Отже, ОСОБА_1 , будучи особою, яка керувала транспортним засобом, залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої був причетний, відтак вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП.
Відповідно до п. п. «є» п.2.10 ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Невиконання вимог п. п. «є» п.2.10 ПДР утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП.
За ч. 4 ст. 130 КУпАП, відповідальність настає у разі вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Отже, враховуючи докази в сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , будучи особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за його участю вжив алкоголь, чим допустив порушення п 2.10 ПДР, відповідальність за що передбачена ч.4 ст.130 КУпАП.
Визнаючи ОСОБА_3 винним у вчиненні вказаних правопорушень, суд також враховував пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого та свідків.
Так, потерпілий ОСОБА_4 , під час судового розгляду стверджував, що 08.10.2022 близько 19 год. 39 хв. він на автомобілі MITSUBISHI L200 н. з. НОМЕР_2 , рухався по вулиці Перемоги в м. Миронівка Обухівського району Київської області. У той же час автомобіль TOYOTA LAND CRUISER н. з. НОМЕР_5 , який їхав попереду, почав маневрувати із сторони в сторону, гальмувати та приймати у правий бік, після чого автомобіль TOYOTA LAND CRUISER н. з. НОМЕР_5 зупинявся декілька разів та, увімкнувши задню передачу, почав рухатися на автомобіль MITSUBISHI L200 н. з. НОМЕР_2 , за кермом якого перебував потерпілий. Щоб уникнути зіткнення, ОСОБА_4 , увімкнув задню передачу та почав рухатися назад, проте швидкість автомобіля TOYOTA LAND CRUISER н. з. НОМЕР_5 була більшою, відтак автомобіль TOYOTA LAND CRUISER н. з. НОМЕР_5 допустив зіткнення з автомобілем MITSUBISHI L200 н. з. НОМЕР_2 та після зіткнення автомобіль TOYOTA LAND CRUISER н. з. НОМЕР_5 протягнув автомобіль MITSUBISHI L200 н. з. НОМЕР_2 назад. Після цього водій автомобіля TOYOTA LAND CRUISER н. з. НОМЕР_5 , увімкнув передню передачу та зник з місця дорожньо-транспортної пригоди. За прибуттям до місця проживання ОСОБА_1 в с. Владиславка, останній намагався написати розписку про відшкодування завданих збитків, однак збитки на час розгляду справи залишилися не відшкодовані.
У судовому засіданні від 21.12.2022, ОСОБА_1 щодо вчинення адміністративних правопорушень, передбачених: ч. 4 ст. 130 КУпАП, ст.124 КУпАП, ст.122-4 КУпАП, вину не визнав. Надав пояснення за якими стверджував, що в день вказаних подій перебував у власному офісі, який розташований в АДРЕСА_2 . У цей день він разом із знайомими переміщав речі з одного кабінету в інший, та по закінченню роботи, організував частування в знак подяки за зроблену роботу. З огляду, що він вжив алкогольні напої, попрохав знайомого ОСОБА_5 , щоб той сів за кермо його автомобіля та відвіз додому в с. Владиславка. Близько 19 год. вони вирушили додому, однак по дорозі заїхали до одного знайомого. Пізніше, їдучи по вул. Перемоги, відчувши удар в автомобіль ззаду, попрохав водія не зупинятися та не виходити з автомобіля, бо подумав, що вказані дії з боку невідомих осіб, які здійснили зіткнення, можуть мати елементи загрози йому, як громадському діячу, з огляду на період воєнного стану та прийняття ним владних рішень. Прибувши до місця проживання, автомобіль був залишений у гаражі. Перебуваючи у будинку, був у приміщені кухні сам, де й почув як у вікна стукали невідомі особи, та вийшовши на вулицю, побачив працівників поліції, водія автомобіля «MITSUBISHI L200», з яким і намагався владнати ситуацію. Далі працівники поліції запропонували пройти освідування від чого останній відмовився. Про те, що за кермом перебував не він, а інша особа повідомив не відразу, з огляду, що ОСОБА_6 має малолітніх дітей та проживає у багатоквартирному будинку, а тому прибуття працівників поліції до місця його проживання мало б негативний вплив на членів його сім'ї. Щодо неповідомлення про ДТП відразу після його вчинення пояснив, що мав на меті урегулювати конфлікт з водієм автомобіля MITSUBISHI L200самостійно. Доповнив, що через кілька днів після ДТП мав приватну розмову з керівником поліції, проте заяв про ДТП не писав. Щодо сили удару і залишення місця ДТП пояснив, що раніше був учасником ДТП, тому зорієнтувався, що зіткнення було незначним. Щодо алгоритму дій у разі ДТП, відомо. Вживання алкогольних напоїв після ДТП заперечив.
Отже, за вказаними поясненнями ОСОБА_1 підтвердив, що він перебував у автомобілі TOYOTA LAND CRUISER в момент зіткнення з автомобілем MITSUBISHI L200; крім нього та ОСОБА_5 у автомобілі більше нікого не було; рішення про залишення місця ДТП прийняв він особисто; після ДТП прибув до власного будинку в с. Владиславка Обухівського району Київської області; перебував у приміщенні кухні сам; намагався владнати конфлікт з водієм автомобіля MITSUBISHI L200, який прибув з працівниками поліції; від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився.
Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що 08.10.2022 було свято до дня юриста та в цей день у вечірній час перебувала з донькою вдома в с. Владиславка Обухівського району Київської області. Коли вона почула, що відчинилися ворота в'їзду в двір, через вікно побачила автомобіль свого співмешканця ОСОБА_1 . TOYOTA LAND CRUISER. ОСОБА_1 взяв ключі від гаражу та пішов відчиняти двері. Коли автомобіль заїжджав у гараж, вона достеменно бачила за кермом ОСОБА_8 . Після цього вона пішла спати, а в співмешканця піднявся тиск, тому він залишився на кухні. Що він в цей час робив, їй не відомо, однак точно знає, що алкогольні напої він не вживав. Після приїзду працівників поліції до їхнього домоволодіння, дізналася, що сталося ДТП та побачила пошкодження на автомобілі співмешканця. Вмовляла ОСОБА_1 писати розписку потерпілому П? ОСОБА_9 , бо вважала, що якщо приїхали працівники поліції, отже відбулося ДТП та потрібно вирішити всі питання. Чи була дописана розписка, вона не знає.
Отже, ОСОБА_7 підтвердила, що ОСОБА_1 прибув на автомобілі TOYOTA до свого домоволодіння ввечері 08.10.2023; за кермом автомобіля, який заїздив у приміщення гаражу, перебував ОСОБА_10 ; хто приїхав до двору та заїхав у двір не знає; після приїзду додому ОСОБА_1 не менше пів години перебував у приміщені кухні сам; вважала за потрібне, щоб ОСОБА_1 написав П? ОСОБА_11 розписку про відшкодування шкоди; розрізнити стан алкогольного сп'яніння у співмешканця ОСОБА_1 не може.
Разом з тим, свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні стверджував що саме він 08.10.2022 був за кермом автомобіля TOYOTA LAND CRUISER н. з. НОМЕР_5 у момент зіткнення автомобіля TOYOTA LAND CRUISER н. з. НОМЕР_5 з автомобілем MITSUBISHI L200 ДНЗ НОМЕР_2 і є учасником ДТП, яка сталася 08.10.2022 близько 19 год. 39 хв. по вулиці Перемоги в м. Миронівка Обухівського району Київської області. Щодо вказаної події зазначав, що 08.10.2022 перебував у гаражному приміщенні за адресою АДРЕСА_2 , де зустрів ОСОБА_1 та який попрохав останнього сісти за кермо автомобіля й відвести додому. Близько 19 год. вони почали рух та поїхали в напрямок пам'ятника «танк» (точної адреси не знає, проте вважає, що це вул. 40 Років Перемоги), де ОСОБА_1 пішов до магазину. Через 10 хв. вони поїхали далі до дому останнього (назви села не пам'ятає, та зазначає, що ймовірно це село Владиславка вул. Леніна). Рухаючись по вул. Перемога в м. Миронівка та проїжджаючи повз відбійник, змушений був загальмувати, бо на дорогу вискочив кіт чи собака. Відразу після цього відчув удар в задню частину машини, і оскільки постійно слідкував у дзеркало заднього вигляду, зрозумів, що автомобіль, який деякий час рухався позаду нього не дотримався безпечної швидкості руху, внаслідок чого допустив зіткнення. Зупинившись, стояли близько хвилини, та ОСОБА_1 наказав їхати далі та не виходити з машини. Під'їхавши до двору, ворота відчинилися автоматично, а ключі від гаража відразу винесла дружина ОСОБА_1 . Останній відкрив гараж, свідок заїхав туди машиною та залишив вказане домоволодіння. Щодо стажу водія має 10 років. Щодо причин залишення місця події називає страх та розпорядження ОСОБА_1 .
Щодо вказаних свідчень суд критично ставиться до наданих пояснень, з огляду, що останній плутався по яких вулицях він їздив, перебуваючи за кермом автомобіля TOYOTA LAND CRUISER; стверджував, що сів за кермо близько 19 год. 00 хв., потім не більше 10 хв. ОСОБА_1 був у магазині, після чого їхали додому, що не узгоджується з іншими доказами у справі щодо часу зіткнення; відтворення руху автомобіля суперечить поясненням ОСОБА_1 , зокрема щодо першої зупинки ( ОСОБА_1 стверджував, що заїхали до знайомого, а свідок стверджував, що ОСОБА_1 був у магазині; не назвав чітко місце проживання (населений пункт) куди віз ОСОБА_1 ; надавав суперечливі пояснення про своє повернення назад, зокрема зазначав, що «поїхав», пізніше шо «пішов» з домоволодіння ОСОБА_1 . Разом з тим, відтворюючи події у дворі ОСОБА_1 надав суперечливі пояснення щодо відкриття гаражу ОСОБА_1 , зокрема зазначав, що ключі винесла дружина ОСОБА_1 , натомість остання стверджувала, що ОСОБА_1 сам взяв ключі, а вона на двір не виходила і все спостерігала з вікна. З огляду, що такі свідчення містять суперечності у відтворених ймовірних фактів, тому суд надав оцінку вказаному доказу у сукупності з іншими доказами.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 КУпАП, ст.122-4 КУпАП, суд також дослідив усі факти й з точки зору презумпції ймовірності, зокрема щодо того, що за кермом перебував саме ОСОБА_12 , а не ОСОБА_1 . Так, указане твердження відображається виключно на поясненнях ОСОБА_1 , який має статус заінтересованої особи, та свідка ОСОБА_12 , показання якого між собою містять протиріччя та частково протирічать показанням ОСОБА_1 . Інші докази, які б підтвердили вказане судження матеріали справи не містять. Натомість наявні в матеріалах справи докази повністю спростовують керування ОСОБА_12 автомобілем TOYOTA LAND CRUISER н. з. НОМЕР_5 08.10.2022 в момент зіткнення вказаного автомобіля з автомобілем MITSUBISHI L200 ДНЗ НОМЕР_2 . Крім того, пояснення потерпілого про подію ДТП повністю узгоджуються з висновком експерта та іншими доказами у справі.
Також посилання ОСОБА_1 на залишення місця ДТП з підстав побоювання загрози для себе, як громадського діяча в період воєнного стану не може бути оцінено з точки зору виключення відповідальності за ст.122-4 КУпАП, з огляду на наступне. Відтворюючи наступні події, ОСОБА_1 зазначав, що будучи вдома та почувши стуків у вікна невідомих осіб - відразу вийшов на двір. Отже, відсутність побоювання загрози для себе в цей момент спростовує наявність такого побоювання в момент зіткнення автомобілів, ще й за умови гальмування першого (в якому перебував ОСОБА_1 ) Разом з тим, про вказану подію ОСОБА_1 не повідомив працівників поліції ні відразу після події ДТП, ні до часу розгляду справи.
Отже, наявні у справі докази є належними і допустимими, а відомості в них, у сукупності, дозволяють в повній мірі відтворити обставини порушення ОСОБА_13 п.10.9, 10.10, 2.10 (а), а саме факту вчинення ДТП, факту залишення місця ДТП, і як наслідок вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 КУпАП.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, суд враховував наступне.
З відеозапису фіксації встановлення місця перебування ОСОБА_1 08.10.2022 після події ДТП, його автомобіля - TOYOTA LAND CRUISER, вбачається, що ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп'яніння, зокрема: нестійка хода, тремтіння пальців рук. Також, за направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.10.2022, зафіксовано виявлені ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, тремтіння пальців рук. Також, з пояснень ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_7 слідує, що ОСОБА_1 після приїзду додому залишився сам у приміщенні кухні не менше 30 хв. та перебував там до приїзду працівників поліції.
Суд також дослідив усі факти й з точки зору презумпції ймовірності, зокрема щодо вживання ОСОБА_1 алкоголю до 19 год. 39 хв., тобто до події ДТП. Так, останній стверджував, що вживав алкогольні напої із знайомими в приміщенні офісу, розташованого по вул. Соборності 58 в м. Миронівка, проте не зазначав дані цих осіб, тому такі особи не були представлені як свідки та не підтвердили вказаного факту. Також, свідок ОСОБА_10 , зазначав, що розумів, що ОСОБА_1 вживав алкогольні напої, проте факту перебування останнього в стані алкогольного сп'яніння під час надання показань не підтверджував. Разом з тим, співмешканка ОСОБА_7 , відтворюючи події прибуття ОСОБА_1 до дому, не вказувала, що останній мав ознаки алкогольного сп'яніння. Також, остання стверджуючи, що ОСОБА_1 вдома не вживав алкоголь, зазначала, що останній залишився сам і що він робив, їй не відомо. Отже, в матеріалах справи відсутні докази перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння до події ДТП, отже суд не може вважати такі твердження дійсним фактом, оскільки висновки суду не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Натомість фіксування ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 після настання події ДТП, відмова останнього пройти відповідний огляд, повністю підтверджують факт вживання без призначення медичного працівника алкоголю, до проведення медичного огляду при причетності до дорожньо-транспортної пригоди.
Вирішуючи питання про можливість розгляду справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , суд враховував наступне.
Так, у судове засідання, призначене на 16.06.2023, ОСОБА_1 не з'явився, причини неявки суд не повідомив, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Разом з тим, ОСОБА_1 не з'явився у попереднє судове засідання, призначене на 07.06.2023, причини неявки суд не повідомив. До початку вказаного судового засідання адвокат Божок М. І. надав заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з погіршенням стану здоров'я ОСОБА_1 з обов'язком надати у наступному судовому засіданні підтверджуючі наявності хвороби документи. Указані докази погіршення здоров'я (зокрема лікарняний лист) у наступному судовому засіданні (16.06.2023) до суду надані не були.
Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що неявка ОСОБА_1 у судове засідання, призначене на 16.06.2023 не має поважних причин, з огляду відсутності від останнього клопотання із зазначенням поважності неявки, які б підтверджувалися відповідними доказами.
Щодо питання про можливість розгляду справи без участі представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Божка М. І., суд враховував наступне.
У судове засідання, призначене на 16.06.2023, ОСОБА_14 не з'явився, надав клопотання про відкладення розгляду справи через його зайнятість у інших справах. До клопотання додав інформацію, що 16.06.2023 о 08 год. 30 хв. призначено розгляд справи у Богуславському районному суді Київської області №358/1139/22, де від значиться захисником; 16.06.2023 об 11 год. 30 хв. призначено розгляд справи №523/3775/23 у Одеському апеляційному суді, за ордером якого ОСОБА_14 є представником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Підтвердження, що 16.06.2023 о 10 год. 30 хв. ОСОБА_14 буде зайнятим у іншому процесі, тобто приймати участь у будь-якій справі не надано. Також логічний аналіз проміжку часу між першим судовим засіданням у Богуславському районному суду Київської області (08 год. 30 хв.), та призначеним засіданням у Миронівському районному суду Київської області (10 год. 30 хв.), а також наступним судовим засіданням у Одеському апеляційному суду (11 год. 30 хв.), дає підстави вважати, що ОСОБА_14 мав реальну можливість бути присутнім у Миронівському районному суду Київської області, у тому числі в режимі відеоконференції, про що роз'яснювалося учасникам в ході судового розгляду.
Суд також взяв до уваги той факт, що ОСОБА_14 не з'явився у попереднє судове засідання, призначене на 07.06.2023, причини неявки суд не повідомив. До початку вказаного судового надав заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з погіршенням стану здоров'я ОСОБА_1 , проте причини своєї неявки суду не повідомив.
З огляду на викладене, суд вважає, що неявка ОСОБА_14 у судове засідання, призначене на 16.06.2023, не має поважних причин.
Вирішуючи питання про можливість розгляду справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його представника, суд враховував рішення Європейського суду з прав людини, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, за яким суд виходить з того, що у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи. У цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Разом з тим, безпідставні відкладення судових засідань нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян. Крім того, недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади.
Так, згідно ч. 1 ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення, передбачене, зокрема ч. 4 ст. 130 КУпАП, ст.124 КУпАП, ст.122-4 КУпАП, розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З огляду на викладене, суд розглянув справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його представника, які не з'явилися у судове засідання та не повідомили причини неявки.
Приймаючи рішення про розгляд справи без їх участі, суд також прийняв до уваги, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, свої пояснення надав. Також останній і його представник - Божок М. І. позицію щодо всіх доказів у справі, крім висновку експерта, висловили. Щодо позиції про доказ - висновок експерта, то суд взяв до уваги, що ОСОБА_1 правом ознайомитися з його змістом скористався, про що свідчить відмітка про ознайомлення від 02.06.2023.
Представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_14 з висновком експерта не ознайомлювався, про таку можливість повідомлявся під час узгодження дат судових засідань, проте таким правом не скористався.
Разом з тим, ОСОБА_1 та ОСОБА_14 будь-яких письмових пояснень, заперечень чи клопотань щодо вказаного доказу до суду не надали.
Згідно з ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядається одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Відповідно до ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а в разі, якщо справа про адміністративне правопорушення підвідомча суду - не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, діяння вчинені 08.10.2022.
Отже, на момент розгляду справи строк притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 КУпАП, ст.122-4 КУпАП закінчився.
З огляду, що за п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу, провадження по даній справі у цій частині підлягає закриттю.
Щодо накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, суд враховував наступне.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд не встановив.
Тому, з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобігання вчиненню нових правопорушень, суд вважає за необхідне до ОСОБА_1 застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк на строк три роки та на підставі п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536,80 грн.
Разом з тим, заявлено клопотання про відшкодування витрат за проведення за проведення судової автотехнічної експертизи на користь ОСОБА_2 у розмірі 14338,80 грн, про що суд зазначає наступне.
Відповідно до припису ч. 2 ст.246 КУпАП, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.
У даному випадку, при вирішенні питання щодо відшкодування витрат за проведення судової експертизи, суд вважає, що необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.
Частиною першою ст.122 КПК України передбачено, що витрати, пов'язані із залученням експертів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про залучення експерта, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
У даній справі ставиться питання про відшкодування витрат, повязаних із залученням експертів, де розглядається питання про притягнення не до кримінальної відповідальності, а адміністративної відповідальності, але, оскільки Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає порядок стягнення витрат на залучення експерта, суд вважає за необхідне застосувати аналогію закону та стягнути з ОСОБА_1 витрати на проведення судової автотехнічної експертизи № 447 від 09.05.2023 у розмірі 14338,80 грн.
Керуючись ст. 122-4, 124, 126, 130, 221, 268, 280, 283, 284, 287 КУпАП,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених: ч. 4 ст. 130 КУпАП, ст.124 КУпАП, ст.122-4 КУпАП.
Закрити провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, ст.122-4 КУпАП у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000,00 грн (тридцять чотири тисячі гривень) з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 3 (три) роки.
Штраф підлягає сплаті за реквізитами: рахунок отримувача: UA488999980313030149000010001; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/21081300; код класифікації доходів бюджету 21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 536,80 грн (п'ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).
Судовий збір підлягає сплаті за реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, номер рахунку UА908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на проведення судової автотехнічної експертизи № 447 від 09.05.2023 у розмірі 14338,80 грн (чотирнадцять тисяч триста тридцять вісім гривень 80 копійок).
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф повинен бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня винесення, а у разі оскарження постанови перебіг строку давності виконання постанови зупиняється до розгляду скарги.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області.
Суддя В. О. Каневський