Справа № 367/904/23
Провадження № 2/367/3280/23
15 червня 2023 Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Мерзлого Л.В.,
при секретарі судових засідань Валюх В.І.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в м. Ірпінь цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав,-
Позивач звернулась до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 24 вересня 2018 року між ОСОБА_4 (далі - Відповідач), від мені якої на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області 05 липня 2017 року за реєстровим № 1574, діяв ОСОБА_5 , та ОСОБА_3 (далі - Позивач) був укладений договір купівлі - продажу майнових прав № 24/09-С9-ІІ-90 (далі - Договір).
У розділі 2 Договору сторони обумовили предмет договірних відносин.
Зокрема, згідно п. 2.1. Договору продавець (Відповідач) продає, а покупець (Позивач) купує майнові права на об'єкт нерухомості у порядку та на умовах, передбачених цим Договором та у відповідності до норм Цивільного кодексу України, що визначають загальні положення про купівлю-продаж.
Згідно п. 1.2. Договору об'єкт нерухомості - складова частина Об'єкта капітального будівництва, яка виражена у вигляді квартири, спорудження якої здійснює Продавець.
Відповідно до п. 1.1. Договору об'єктом капітального будівництва є багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями, що будується на земельних ділянках, які належать Продавцю на підставі Свідоцтва на право власності, та розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , 7, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 , кадастрові номери земельних ділянок: 3210900000:01:044:0024, 3210900000:01:044:0023; 3210900000:01:044:0041, 3210900000:01:044:0058, 3210900000:01:044:0005.
В пункті 2.2. Договору сторони обумовили характеристики об'єкта нерухомості:
-номер об'єкта нерухомості - 90;
-кількість кімнат - 1;
-загальна площа - 37,43 м2 ;
-поверх 4.
Таким чином сторони обумовили, що Відповідач продає, а Позивач купує майнові права на однокімнатну квартиру АДРЕСА_4 вул. Соборна, 5, АДРЕСА_5 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 .
Відповідно до пунктів 2.1. та 2.2. Договору плановий термін закінчення будівництва об'єкта капітального будівництва - IV квартал 2019 року.
Плановий термін прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта капітального будівництва - І квартал 2020 року.
Із загальнодоступної інформації, розміщеної в мережі Інтернет на сайті lun.ua за посиланням https://lun.ua/uk/клубний-будинок-делюкс-ірпінь Позивачу відомо, що об'єкту будівництва було присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_2 та введено в експлуатацію в І кварталі 2021 року, про що був виданий сертифікат готовності серії КС № 122210122561 від 01.02.2021 року.
В розділі 4 Договору сторонами були погоджені договірна вартість та порядок розрахунків за договором.
Зокрема, згідно п. 4.1. Договору на дату підписання даного Договору вартість майнових прав на Об'єкт нерухомості площею 37,43 квадратних метрів складає 524 020 гривень.
Згідно п. 4.2. Договору в підтвердження наміру придбати майнові права на Об'єкт нерухомості Покупець сплачує Продавцю гарантійний внесок у сумі 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень, виходячи з вартості майнових прав за один квадратний метр 14 000 (чотирнадцять тисяч) гривень, що становить вартість майнових прав на 3.57 квадратних метрів площі Об'єкта нерухомості.
Пунктом 4.4. Договору сторони передбачили, що решта вартості майнових прав на Об'єкт нерухомості на день підписання даного Договору становить 474 020 грн., виходячи з вартості майнових прав за один квадратний метр - 14 000 грн., за 33.86 квадратних метрів площі Об'єкта нерухомості. Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю протягом 6 місяців, починаючи з 01 вересня 2018 року щомісячними платежами у розмірі не меншому 79 003 грн.
В пункті 12.3. Договору сторони домовились, що кожне одержання грошових коштів за цим Договором здійснюється шляхом оформлення розписки або акту приймання-передачі грошових коштів, або, у випадках безготівкових розрахунків, - розрахунковим документом (квитанцією тощо) відповідної фінансової установи.
За період з 24 вересня 2018 року по 03 травня 2019 року Позивач оплатила вартість майнових прав на 30,74 квадратних метри об'єкта нерухомості за вказаним Договором на загальну суму 430 000 грн.
Оскільки в Договорі не зазначено реквізитів банківського рахунку Відповідача, куди можна вносити грошові кошти, оплата вартості майнових прав здійснювалась Позивачем в порядку, визначеному п. 12.3. Договору, а саме: грошові кошти передавались готівкою, а на підтвердження їх отримання між Позивачем та Відповідачем складались відповідні акти приймання-передачі грошових коштів.
Від імені Відповідача отримував грошові кошти та підписував акти приймання-передачі грошових коштів її повірений - ОСОБА_5 .
Пунктом 4.6. Договору сторони погодили, що у випадку підвищення офіційного курсу НБУ долара США по відношенню до гривні, більш ніж на 6% з моменту підписання даного Договору, вартість неоплачених квадратних метрів підлягає перегляду. У такому випадку Покупець перед внесенням чергового платежу, має отримати від Продавця інформацію щодо поточної вартості майнових прав на об'єкт нерухомості із розрахунку зміни вартості неоплачених квадратних метрів.
Відповідно до п. 5.3. Договору покупець має право самостійно, усіма зручними для нього засобами та способами, уточнювати суму несплачених грошових коштів за майнові права на Об'єкт нерухомості перед здійсненням чергових платежів, у разі сплати розстрочки.
Пунктом 5.2. Договору передбачено, що продавець зобов'язаний приймати від Покупця грошові кошти за оплату майнових прав на об'єкт нерухомості в порядку, визначеному цим Договором.
В порушення умов укладеного Договору, після 03 травня 2019 року ОСОБА_5 почав уникати зустрічей із Позивачем та приймати від неї грошові кошти в рахунок оплати вартості майнових прав, що не були оплачені за Договором. На вимогу надати реквізити банківського рахунку, куди б Позивач могла оплатити вартість неоплачених майнових прав, ОСОБА_5 повідомив, що його не існує.
У зв'язку із зазначеним, наприкінці 2020 року Позивач звернулась до Святошинського районного суду міста Києва із позовом до Відповідача та ОСОБА_5 , у якому просила суд стягнути з відповідачів кошти в розмірі 602 358, 97 грн., з яких: сума боргу 430 000 грн., 3% річних 19 368,00 грн., пеня: 146 141,09 грн., інфляційні втрати 6 849,88 грн.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначала, що 04.11.2020 року нею на адресу відповідача було направлено заяву про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав та повернення сплачених грошових коштів № 04/11-1, однак станом на день подачі позову кошти не були повернуті.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 11 грудня 2020 року було відкрите провадження по справі № 759/21540/20 за вищевказаним позовом.
В ході розгляду зазначеної справи судом було встановлено, що між Позивачем та Відповідачем був укладений договір купівлі-продажу майнових прав від 24.09.2018 року № 24/09-С9-ІІ-90, на виконання якого Позивач передала Відповідачу грошові кошти відповідно до актів приймання-передачі грошових коштів на загальну суму 430 000 грн.
Крім цього, в ході розгляду зазначеної справи судом, представник Відповідача також підтвердив, що Позивачкою на виконання умов договору за актами прийому-передачі грошових коштів було передано коштів на загальну суму 430 000 грн. При цьому останній платіж було здійснено 03.05.2019 року. При цьому представник також повідомив, що Відповідач не заперечує проти повернення зазначених коштів Позивачу. Ці обставини також були встановлені в ході судового розгляду та відображені в рішення суду.
Таким чином в ході розгляду вказаної справи факт укладення договору між Позивачем та Відповідачем, а також передання Позивачем на його виконання грошових коштів в розмірі 430 000 грн. сторонами не оспорювався.
В той же час, рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 16 червня 2021 року по справ № 759/21540/20 було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 у зв'язку із тим, що суд дійшов висновків про те, що на момент розгляду справи Договір купівлі-продажу майнових прав від 24.09.2018 року № 24/09-С9-ІІ-90 не був розірваний, оскільки його умовами не передбачено право Позивача розривати його в односторонньому порядку, а доказів укладення між сторонами додаткової угоди про розірвання договору до суду надано не було.
Зазначене рішення суду набрало законної сили 30.07.2021 року.
Таким чином, вказує про те, що факт укладення договору між сторонами, передання Позивачем Відповідачу грошових коштів в сумі 430 000 грн., а також той факт, що станом на 16.06.2021 року Договір не був розірваний, встановлений рішенням суду, яке набрало законної сили, а отже не підлягає доказуванню у даній справі.
В подальшому, з метою захисту своїх прав, Позивач звернулась до Відповідача із заявою від 31.08.2021 року, у якій просила внести зміни до п. 6.1. Договору, відповідь на яку Відповідачем надано не було.
31 серпня 2021 року Позивач звернулась також із заявою до ОСОБА_5 , у якій вимагала призначити дату зустрічі та підготувати Акт приймання-передачі грошових коштів на суму останнього внеску в розмірі 94020 грн.
Листом від 07 вересня 2021 року Позивач знову звернулась до ОСОБА_5 та просила надати реквізити банківського рахунку на який вона б могла сплатити останній внесок за Договором.
Листом від 22 вересня 2021 року Позивач звернулась до Відповідача та просила на підставі п. 5.3. Договору уточнити суму останнього внеску та призначити дату та місце для її сплати.
Листом від 29.09.2021 року Позивач звернулась до Відповідача із вимогою повідомити їй реквізити банківського рахунку, на який вона може внести грошові кошти згідно умов Договору.
Відповіді на зазначені листи та заяви ані від Відповідача, ані від її повіреного ОСОБА_5 не надійшло.
З метою захисту своїх прав 03.02.2022 року Позивач звернулась до Святошинського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_4 , в якій просила суд зобов'язати Відповідача виконати умови Договору від 24.09.2018 року № 24/09-С9-ІІ-90 (справа № 759/2057/22).
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 04.02.2022 року цивільну справу № 759/2057/22 за позовом ОСОБА_3 було передано за підсудністю на розгляд до Ірпінського міського суду Київської області де вона перебуває на розгляді зараз.
З урахуванням уточнених позовних вимог у справі № 759/2057/22, Позивач просила суд зобов'язати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надати їй реквізити банківського рахунку для перерахування суми у розмірі 94020 грн., а також відповідно до п. 3.3. Договору здійснити оформлення на покупця ОСОБА_3 права власності на об'єкт нерухомості - квартиру загальною площею 37.43 кв.м. за АДРЕСА_6 .
Під час розгляду зазначеної справи Позивачу стало відомо, що 17.06.2022 року приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Шиманським Євгеном Івановичем за № 403 був посвідчений договір купівлі-продажу, на підставі якого до особи на ім'я ОСОБА_6 перейшло право власності на квартиру АДРЕСА_7 .
Тобто квартира, яка була визначена об'єктом нерухомості, право власності на який мала набути Позивач за Договором, була продана 17.06.2022 року третій особі без відома та згоди Позивача.
Позивач зазначає про те, що в результаті істотного порушення Відповідачем договірних зобов'язань, Позивач вимушена звернутись до суду та просити про розірвання Договору, оскільки право власності на квартиру, майнові права на яку Позивач набула, Відповідач свідомо передав третій особі.
В результаті переходу права власності на Об'єкт інвестування до третьої особи, Позивач фактично втратила будь-які майнові права на Об'єкт інвестування, адже їх стало неможливо реалізувати, що завдало Позивачу збитків які становлять вартість набутих нею майнових прав.
Позивач вказує про те, що останній платіж за Договором був зроблений нею 03 травня 2019 року. Станом на цю дату Позивачем було сплачено Відповідачу 430 000 грн. вартість 30,74 квадратних метрів Об'єкта нерухомості.
Проте, станом на 2023 рік за 430 000 грн. неможливо придбати майнові права на 30,74 квадратні метри житлової нерухомості в місті Ірпінь в аналогічних багатоквартирних житлових будинках. У зв'язку із цим, для відновлення своїх порушених прав, Позивач змушена буде сплатити значно більшу суму, ніж 430 000 грн.
Враховуючи вищезазначене, вважає, що Відповідач має відшкодувати на користь Позивача збитки у розмірі ринкової вартості майнових прав на нерухоме майно, які були набуті Позивачем за Договором.
Згідно Звіту про незалежну оцінку вартості майнових прав на 1-к квартиру, загальною площею 37,43 кв. м., у багатоквартирному будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями, що розташований на земельних ділянках 3210900000:01:044:0024; 3210900000:01:044:0023; 3210900000:01:044:0041; 3210900000:01:044:0058; 3210900000:01:044:0005 від 12.01.2023 року (далі - Звіт) вартість 30, 74 кв. м., що є складовою майнових прав на квартиру, складає 796 781 грн. 00 коп. без урахування ПДВ, що еквівалентно 21 788 доларів США.
На підставі вищезазначеного, Позивач оцінює суму завданих їй збитків, які підлягають стягненню з Відповідача, в розмірі 796 781 грн. 00 коп.
Таким чином, просить суд розірвати укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 договір купівлі-продажу майнових прав від 24 вересня 2018 року № 24/09-С9-ІІ-90. Стянути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 завдані збитки в розмірі 796 781,00 грн. Стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати.
Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, а саме в частині розірвання договору купівлі-продажу майнових прав від 24 вересня 2018 року № 24/09-С9-ІІ-90.
До суду також від від відповідача надходила заява, згідно якої відповідач позовні вимоги визнає частково, а саме в частині розірвання договору купівлі-продажу майнових прав від 24 вересня 2018 року № 24/09-С9-ІІ-90.
Разом з тим, до суду від відповідача надходив відзив на позовну заяву, в якому зазначає про те, що відповідач вважає позов необгрунтованим та безпідставним. Так, позивач вказує на те, що оскільки оспорюваний договір не розірваний, тому позивач має право на оплачену частину майнових прав. Зазначає також, що предметом розгляду справи №759/21540/20 було стягнення коштів з ОСОБА_4 за договором №24/09-С9-ІІ-90, а не питання його розірвання та відповідно судом не досліджувалось. Зазначає про те, що за умовами Договору, вартість майнових прав на об'єкт нерухомості складає 523 320,00 грн. Так, на виконання вимог оспорюваного Договору Покупцем з 24.09.2018 по 03.05.2019 за актами приймання-передачі була здійснена передача грошових коштів загалом на суму 430 000,00 грн. Тобто, така передача відбулася з порушенням розміру, строків та періодичності платежів. Таким чином, представник відповідача зазначає про те, що порушення істотних умов договору унеможливлює набуття права власності на майнові права об'єкту нерухомості, оскільки придбання такого об'єкта в частині не передбачено договором.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно вимог ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст.80 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1); докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (частина 5).
Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Так, судом встановлено, що 24 вересня 2018 року між ОСОБА_4 , від мені якої на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області 05 липня 2017 року за реєстровим № 1574, діяв ОСОБА_5 , та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі - продажу майнових прав № 24/09-С9-ІІ-90.
У розділі 2 Договору сторони обумовили предмет договірних відносин.
Зокрема, згідно п. 2.1. Договору продавець (Відповідач) продає, а покупець (Позивач) купує майнові права на об'єкт нерухомості у порядку та на умовах, передбачених цим Договором та у відповідності до норм Цивільного кодексу України, що визначають загальні положення про купівлю-продаж.
Згідно п. 1.2. Договору об'єкт нерухомості - складова частина Об'єкта капітального будівництва, яка виражена у вигляді квартири, спорудження якої здійснює Продавець.
Відповідно до п. 1.1. Договору об'єктом капітального будівництва є багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями, що будується на земельних ділянках, які належать Продавцю на підставі Свідоцтва на право власності, та розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , 7, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 , кадастрові номери земельних ділянок: 3210900000:01:044:0024, 3210900000:01:044:0023; 3210900000:01:044:0041, 3210900000:01:044:0058, 3210900000:01:044:0005.
В пункті 2.2. Договору сторони обумовили характеристики об'єкта нерухомості:
-номер об'єкта нерухомості - 90;
-кількість кімнат - 1;
-загальна площа - 37,43 м2 ;
-поверх 4.
Таким чином сторони обумовили, що Відповідач продає, а Позивач купує майнові права на однокімнатну квартиру АДРЕСА_4 вул. Соборна, 5, АДРЕСА_5 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 .
Згідно матеріалів справи, Об'єкту будівництва було присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_2 та введено в експлуатацію в І кварталі 2021 року, про що був виданий сертифікат готовності серії КС № 122210122561 від 01.02.2021 року.
Згідно п. 4.1. Договору на дату підписання даного Договору вартість майнових прав на Об'єкт нерухомості площею 37,43 квадратних метрів складає 524 020 гривень.
Згідно п. 4.2. Договору в підтвердження наміру придбати майнові права на Об'єкт нерухомості Покупець сплачує Продавцю гарантійний внесок у сумі 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень, виходячи з вартості майнових прав за один квадратний метр 14 000 (чотирнадцять тисяч) гривень, що становить вартість майнових прав на 3.57 квадратних метрів площі Об'єкта нерухомості.
Пунктом 4.4. Договору сторони передбачили, що решта вартості майнових прав на Об'єкт нерухомості на день підписання даного Договору становить 474 020 грн., виходячи з вартості майнових прав за один квадратний метр - 14 000 грн., за 33.86 квадратних метрів площі Об'єкта нерухомості. Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю протягом 6 місяців, починаючи з 01 вересня 2018 року щомісячними платежами у розмірі не меншому 79 003 грн.
На виконання умов укладеного Договору Позивач сплатила на користь Відповідача грошові кошти в загальній сумі 430000 грн., що підтверджується наступними документами та не оспорюється відповідачем:
-Актом приймання-передачі грошових коштів від 24 вересня 2018 року, згідно якого на виконання п. 4.2. Договору Позивач передав, а Відповідач прийняв грошові кошти в сумі 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. в рахунок оплати майнових прав на 3.57 квадратних метрів площі об'єкта нерухомості.
-Актом приймання-передачі грошових коштів від 09 жовтня 2018 року, згідно якого Позивач передав, а Продавець прийняв грошові кошти у сумі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) гривень в рахунок оплати майнових прав на 1.786 квадратних метрів площі об'єкта нерухомості.
-Актом приймання-передачі грошових коштів від 20 жовтня 2018 року, згідно якого Позивач передав, а Продавець прийняв грошові кошти у сумі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) гривень в рахунок оплати майнових прав на 1.79 квадратних метрів площі об'єкта нерухомості.
-Актом приймання-передачі грошових коштів від 28 листопада 2018 року, згідно якого Позивач передав, а Продавець прийняв грошові кошти у сумі 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень в рахунок оплати майнових прав на 3.58 квадратних метрів площі об'єкта нерухомості.
-Актом приймання-передачі грошових коштів від 25 грудня 2018 року, згідно якого Позивач передав, а Продавець прийняв грошові кошти у сумі 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень в рахунок оплати майнових прав на 3,58 квадратних метрів площі об'єкта нерухомості.
-Актом приймання-передачі грошових коштів від 28 грудня 2018 року, згідно якого Позивач передав, а Продавець прийняв грошові кошти у сумі 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень в рахунок оплати майнових прав на 3,58 квадратних метрів площі об'єкта нерухомості.
-Актом приймання-передачі грошових коштів від 02 лютого 2019 року, згідно якого Позивач передав, а Продавець прийняв грошові кошти у сумі 30 000 (тридцять тисяч) гривень в рахунок оплати майнових прав на 2,14 квадратних метрів площі об'єкта нерухомості.
-Актом приймання-передачі грошових коштів від 03 травня 2019 року, згідно якого Позивач передав, а Продавець прийняв грошові кошти у сумі 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень в рахунок оплати майнових прав на 10,714 квадратних метрів площі об'єкта нерухомості.
В ході розгляду Святошинським районним судом міста Києва справи № 759/21540/20 було встановлено, що між Позивачем та Відповідачем був укладений договір купівлі-продажу майнових прав від 24.09.2018 року № 24/09-С9-ІІ-90, на виконання якого Позивач передала Відповідачу грошові кошти відповідно до актів приймання-передачі грошових коштів на загальну суму 430 000 грн.
31.08.2021 року, Позивач звернулась до Відповідача із заявою, у якій просила внести зміни до п. 6.1. Договору, відповідь на яку Відповідачем надано не було.
31 серпня 2021 року Позивач звернулась також із заявою до ОСОБА_5 , у якій вимагала призначити дату зустрічі та підготувати Акт приймання-передачі грошових коштів на суму останнього внеску в розмірі 94020 грн.
Листом від 07 вересня 2021 року Позивач знову звернулась до ОСОБА_5 та просила надати реквізити банківського рахунку на який вона б могла сплатити останній внесок за Договором.
Листом від 22 вересня 2021 року Позивач звернулась до Відповідача та просила на підставі п. 5.3. Договору уточнити суму останнього внеску та призначити дату та місце для її сплати.
Листом від 29.09.2021 року Позивач звернулась до Відповідача із вимогою повідомити їй реквізити банківського рахунку, на який вона може внести грошові кошти згідно умов Договору.
Відповіді на зазначені листи та заяви ані від Відповідача, ані від її повіреного ОСОБА_5 не надійшло.
03.02.2022 року Позивач звернулась до Святошинського районного суду міста Києва із позовною заявою до ОСОБА_4 , в якій просила суд зобов'язати Відповідача виконати умови Договору від 24.09.2018 року № 24/09-С9-ІІ-90 (справа № 759/2057/22).
З урахуванням уточнених позовних вимог у справі № 759/2057/22 Позивач просила суд зобов'язати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надати їй реквізити банківського рахунку для перерахування суми у розмірі 94020 грн., а також відповідно до п. 3.3. Договору здійснити оформлення на покупця ОСОБА_3 права власності на об'єкт нерухомості - квартиру загальною площею 37.43 кв.м. за АДРЕСА_6 . Як встановлено судом, ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 18.05.2023 позовну заяву у даній справі за заявою представника позивача залишено без розгляду.
Як встановлено судом, 17.06.2022 року приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Шиманським Євгеном Івановичем за № 403 був посвідчений договір купівлі-продажу, на підставі якого до особи на ім'я ОСОБА_6 перейшло право власності на квартиру АДРЕСА_7 , що стверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.12.2022.
Приписами ч. 1 та 2 статті 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Таким чином, між Позивачем та Відповідачем був укладений двосторонній правочин, за яким у Позивача та Відповідача виникли взаємні зобов'язання.
Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями частини 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 598 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ч. 2 статті 598 ЦК України припинення зобов'язання на вимогу однієї сторони допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Договором, укладеним між сторонами в розділі 9 було погоджено порядок його розірвання.
Пунктом 9.1. Договору визначено, що він набирає чинності з дня його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань, якщо він не буде припинений раніше у відповідності до положень цього Договору та чинного законодавства України.
Згідно п. 9.2. Договору зобов'язання за цим Договором припиняється:
-в зв'язку з повним його виконанням Сторонами;
-за згодою сторін;
-в інших випадках, передбачених цим Договором та чинним законодавством України.
Пунктом 9.4. Договору передбачено, що рішення продавця про розірвання цього Договору у зв'язку із невиконанням покупцем взятих на себе зобов'язань за даним Договором реалізується шляхом надсилання на адресу Покупця, що вказана у даному Договорі, рекомендованою кореспонденцією або врученням під розписку, відповідного повідомлення про відмову від даного Договору. Таким чином, починаючи з двадцять першого календарного дня, розрахованого з дня, наступного за днем надсилання повідомлення про відмову від даного Договору або з дня вручення його покупцю під розписку, - цей Договір вважатиметься розірваним в повному обсязі без укладення будь-яких додаткових угод, а продавець набуде повних прав на розпорядження майновими правами на об'єкт нерухомості на свій розсуд, у тому числі їх відчуження третім особам. У такому разі застосовуються наслідки, передбачені п. 6.1. цього Договору.
Згідно пункту 9.5. Договору продавець має право розірвати цей Договір в односторонньому порядку, відповідно до пункту 9.4. цього Договору, у зв'язку з невиконанням Покупцем взятих на себе зобов'язань, наслідком чого є його припинення, у таких випадках:
-у разі недодержання Покупцем строків зі сплати грошових коштів за майнові права на Об'єкт нерухомості, передбачений пунктами 4.2. та 4.3. цього Договору;
-у разі неявки Покупця без поважних причин (відповідно до п. 3.1. Договору) для прийняття майнових прав на об'єкт нерухомості за Актом приймання-передачі на дату, узгоджену у відповідному повідомленні продавця.
Згідно п. 6.1. Договору у разі дострокового припинення (розірвання) цього Договору з ініціативи покупця або за рішенням продавця у зв'язку з невиконанням Покупцем взятих на себе зобов'язань, продавець протягом трьох місяців повертає покупцю грошові кошти, що фактично були одержані від покупця за оплату майнових прав на об'єкт нерухомості з вирахуванням на свою користь неустойки в розмірі десяти відсотків від вартості майнових прав, вказаної у п. 4.1. В такому випадку цей Договір припиняється та втрачає свою чинність.
Таким чином, умовами укладеного між сторонами Договору було передбачено право Відповідача розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку недодержання Позивачем його умов, яке реалізується шляхом направлення Позивачу відповідного повідомлення, наслідком чого є застосування п. 6.1. Договору.
В той же час пунктом 12.6. Договору сторони погодили, що будь-які повідомлення за цим Договором вважаються вчиненими належним чином, якщо вони вчинені у письмовій формі і спрямовані іншій стороні поштовим відправленням (рекомендованим або цінним листом), кур'єром за адресою, вказаною у цьому Договорі або вручені особисто.
Пунктом 12.7. Договору встановлено, що датою одержання будь-якого повідомлення стороною, якщо інше не передбачено цим Договором, в залежності від того котра з цих подій відбудеться раніше, є: дата одержання іншою стороною смс повідомлення або телефонного дзвінка; або дата одержання іншою стороною рекомендованого листа з повідомленням про вручення; або дата, вказана на письмовому повідомленні стороною-одержувачем при особистому повідомленні уповноваженою на те особою; або десятий календарний день знаходження відповідного поштового відправлення на об'єкті поштового зв'язку (поштовому відділенні) за адресою Сторони - одержувача, вказаній у Договорі.
В ході судового розгляду справи встановлено, що повідомлень від Відповідача про розірвання Договору Позивач не отримувала, сплачені грошові кошти їй також не повертались.
Таким чином, на момент продажу квартири АДРЕСА_7 , майнові права на яку були придбані Позивачем, Договір розірваний не був.
Пунктами 5.3. та 6.3. Договору передбачено право покупця на відступлення права вимоги та своїх зобов'язань за цим Договором на користь третьої особи (якими можуть бути тільки родичі покупця, а саме - один із подружжя, батьки, діти) на підставі письмової згоди продавця шляхом укладення (оформлення) тристоронньої угоди до цього Договору.
Продавець, в свою чергу, не наділений правом будь-яким чином відчужувати майнові права на об'єкт нерухомості до моменту розірвання Договору.
У відповідності до п. 5.5. Договору продавець свідчив, що: від покупця не приховано обставин, які мають істотне значення для цього Договору; до укладення цього Договору майнові права на об'єкт нерухомості іншим особам не відчужено; майнові права на об'єкт нерухомості в заставі та у податковій заставі не перебувають; щодо майнових прав на об'єкт нерухомості відсутні судові спори; внаслідок укладення цього Договору не буде порушено прав та законних інтересів інших осіб; не існує інших обтяжень, а також будь-яких прав у третіх осіб щодо майнових прав на Об'єкт нерухомості немає.
В порушення усіх вищенаведених умов Договору, Відповідач без наявності у нього відповідного права, на власний розсуд розпорядився майновими правами на Об'єкт будівництва, які належали Позивачу, без згоди останнього, при тому, що Відповідачу було достовірно відомо про наявний між нею та Позивачем судовий спір щодо зобов'язання Відповідача виконати умови Договору.
В результаті вищевказаних протиправних дій Відповідача було порушене право власності Позивача на майнові права, передані їй за Договором, у зв'язку із чим остання фактично позбавлена того, на що вона розраховувала при укладенні Договору, що є істотним порушенням умов Договору збоку Відповідача.
Відповідно до статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі, гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні благ.
Статтею 178 ЦК України визначено, що об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.
Згідно частини 1 та частини 2 статі 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
Частиною 1 статті 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.
Частина 2 цієї статті визначає, що предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.
Майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому (п. 87 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18, провадження № 14-270цс19).
Згідно з ст. ст. 626, 627 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно ч. 1 статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 статті 334 ЦК України визначено, що переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.
До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.
Частиною 1 статті 664 ЦК України встановлено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1)вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2)надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару;
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Як було обумовлено сторонами в п. 2.1. Договору продавець продає, а Покупець купує майнові права на Об'єкт нерухомості у порядку та на умовах, передбачених цим Договором та у відповідності до норм Цивільного кодексу України, що визначають загальні положення про купівлю-продаж.
В розділі 3 Договору сторони обумовили порядок передачі майнових прав.
Згідно п. 3.1. Договору після закінчення будівництва Об'єкта капітального будівництва, проведення його технічної інвентаризації та завершення інших процедур, необхідних для нормального функціонування об'єкта нерухомості, Продавець інформує Покупця, шляхом повідомлення (усно, письмово, телефоном, повідомлення мобільного зв'язку тощо) із зазначенням дати, на яку Покупець повинен з'явитись та прийняти Об'єкт нерухомості, шляхом підписання Акту приймання-передачі. При неможливості з'явитися на узгоджену з Продавцем дату, при наявності поважних причин, Покупець має письмово попередити про них Продавця та письмово
Пунктом 3.2. Договору сторонами було обумовлено, що сторони погоджуються, що у випадку часткової оплати вартості майнових прав, покупець не набуває права власності на несплачену частину майнових прав.
Пунктом 3.3. Договору сторони обумовили, що при повному розрахунку, після проведення технічної інвентаризації та отримання технічного паспорту на Об'єкт нерухомості, Продавець, за рахунок Покупця здійснює оформлення на Покупця права власності на об'єкт нерухомості у порядку, встановленому чинним законодавством України. Покупець зобов'язаний протягом 14 днів, з момент повідомлення (усно, письмово, телефоном, повідомлення мобільного зв'язку тощо) оплатити вартість оформлення і підписати всі необхідні документи для оформлення права власності на своє ім'я.
Пунктом 1.3. Договору сторони обумовили, що майнові права - всі права на Об'єкт нерухомості, які належать Продавцю. Майнові права відчужуються Покупцю, який у зв'язку з цим у майбутньому набуває право власності на Об'єкт нерухомості в порядку та на умовах визначених цим Договором.
Отже, сторони в Договорі обумовили, що право власності на Об'єкт нерухомості набувається Позивачем після закінчення будівництва та завершення усіх процедур, необхідних для нормального функціонування об'єкта нерухомості за умови повного розрахунку за Договором.
В той же час, з умов Договору вбачається, що майнові права на Об'єкт нерухомості, які не є тотожними праву власності на нерухоме майно, переходять до Позивача за Договором після внесення кожного чергового платежу в рахунок оплати вартості таких майнових прав.
В Договорі сторони також обумовили, що Позивач не набуває права власності на несплачену частину майнових прав.
Тобто, з моменту оплати частини вартості майнових прав на Об'єкт нерухомості, Позивач набувала права власності на них.
Враховуючи вищевикладене Позивачем було сплачено на виконання умов Договору вартість майнових прав на 30,74 квадратних метри Об'єкта нерухомості на загальну суму 430 000 грн., і Позивач набув права власності на такі майнові права.
Отже Позивачу належить право власності на частину майнових прав на Об'єкт нерухомості, переданих за Договором, які становлять еквівалент 30,74 квадратних метрів Об'єкта нерухомості.
Як було встановлено, після введення Об'єкта капітального будівництва в експлуатацію, Об'єкт нерухомості (квартира) частина майнових прав на яку була набута Позивачем, була відчужена третій особі.
ОСОБА_6 , з яким був укладений договір купівлі-продажу, здійснив державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно за собою.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до положень ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки (збитків), наявності та розміру понесених збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляду відшкодування збитків не наступає.
Отже, для правильного вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.
Виходячи з цього, позивач повинен довести факт спричинення збитків, та їх реальність, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування.
Враховуючи норми ч. 4 ст. 623 Цивільного кодексу України, на кредитора покладений обов'язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов'язання. При цьому кредитор повинен не тільки точно підрахувати розмір збитків, але і підтвердити їх документально. При обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов'язання було виконано боржником належним чином.
Крім того, законодавець встановлює, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягатиме відшкодуванню. Тобто підставою для відшкодування упущеної вигоди є протиправні дії, які мали наслідком не отримання позивачем доходу, на який він реально і обґрунтовано розраховував, і який би точно отримав у разі належного виконання боржником зобов'язання.
Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.
При цьому, пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні боржником зобов'язання. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.
Позивач посилається на неможливість придбати аналогічне за площею житло на даний час за кошти, які були фактично нею передані як на підставу для задоволення вимог про стягнення збитків в розмірі 796 781 грн. 00 коп.
З урахуванням наведеного, посилання позивача про наявність правових підстав для стягнення на її користь збитків не підлягає до задоволення, оскільки позивачем не доведено факту спричинення збитків, та їх реальність, обґрунтування їх розміру та безпосереднього причинного зв'язку між правопорушенням та заподіянням збитків і розміру відшкодування.
Зважаючи на викладене, суд робить висновок про те, що обраний позивачем спосіб захисту в даній справі, а саме шляхом розірвання укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 договору купівлі-продажу майнових прав від 24 вересня 2018 року № 24/09-С9-ІІ-90 є достатнім та таким, що захищає законні інтереси позивача. Разом з тим, до задоволення підлягає вимога про стягнення з відповідача на користь позивача суми коштів, сплачених за вказаними договором в розмірі 430 000,00 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Щодо стягнення з відповідача судових витрат, суд зазначає наступне.
Разом з тим, згідно ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
Зі змісту статті 58 ЦПК України слідує, що сторона, третя особа, а також особа, якій за законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно статті 15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Частиною четвертою статті 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Так, у відповідності до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача було надано: Договір про надання правової допомоги від 05.12.2022 року № 0512/22, укладений між Адвокатським бюро «ОПАЛ» Сергія Опалюка» в особі директора Опалюка С.В. та ОСОБА_3 , завданням № 2 до Договору про надання правової допомоги від 05.12.2022 року № 0512/22, згідно якого вартість правової допомоги, наданої клієнтом за підготовку позову складає 8000,00 грн., та стверджується платіжними дорученнями від 22.12.2022 на суму 3500,00 грн. та від 27.12.2022 на суму 4500,00 грн., сплачених ОСОБА_3 на користь адвокатського об'єднання. Крім того, представником позивача до суду надано завдання № 3 до Договору про надання правової допомоги від 05.12.2022 року № 0512/22, згідно якого вартість правової допомоги, наданої клієнтом за підготовку відповіді на відзив складає 4000,00 грн., та стверджується платіжним дорученням від 11.03.2023 на суму 4000,00 грн. У завданні № 3 до Договору про надання правової допомоги від 05.12.2022 року № 0512/22 також зазначено про те та погоджено сторонами, що вартість судових засідань, у випадку якщо адвокат брав участь у засіданні складає 2500,00 грн. за кожне засідання. Вартість наданих послуг ОСОБА_7 в частині оплати вартості участі адвоката в судових засіданнях стверджується платіжним дорученням від 11.03.2023 на суму 2500,00 грн., платіжним дорученням від 19.04.2023 на суму 2500,00 грн., платіжним дорученням від 13.06.2023 на суму 2500,00 грн.
Виходячи з наведеного, суд прийшов до висновку про те, що сума витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги позивачу складає в розмірі 19500,00 грн.
Відповідно до п. 3 ч.2 ст. 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а отже, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір в загальному розмірі 5373,60 грн.
На підставі ст. ст. 216, 220, 509, 526, 530, 627, 635, 548, 654, 655, 657, ЦК України, ст.ст. 4,12,81, 137, 141,263-268 ЦПК України суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав, - задовольнити частково.
Розірвати укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 договір купівлі-продажу майнових прав від 24 вересня 2018 року № 24/09-С9-ІІ-90.
Стянути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) суму коштів в розмірі 430 000,00 грн.
Стянути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 5373,60 грн. та 19500,00 грн. витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги.
В іншій частині позову, - відмовити.
Повний текст судового рішення складено 19.06.2023.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя Л.В. Мерзлий