Справа № 278/1290/23
Іменем України
20 червня 2023 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого та мешканця в АДРЕСА_1 , громадянина України, із професійною технічною освітою, інваліда 2-ї групи, працевлаштованого, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі - КК),
15 березня 2023 року між прокурором ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12023060410000125.
З угоди вбачається, що 20 лютого 2023 року о 11 год. 12 хв. водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «Volkswagen Polo», реєстраційний номер " НОМЕР_1 ", на 4 км автодороги "Глибочиця-Клітчин-Станишівка" поблизу с. Клітчин Житомирського району та області був зупинений поліцейським СРПП ВПЛ № 1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 , який здійснював патрулювання на службовому автомобілі, за порушення підп. «в» п. 2.3 ПДР. У подальшому під час перевірки документів поліцейськими у водія ОСОБА_4 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння. В цей час та місці за вказаних обставин у ОСОБА_4 виник умисел на пропозицію та надання працівникам поліції неправомірної вигоди у розмірі 1000 грн. та 20 злотих Республіки Польща (що складало за офіційним курсом станом на 20.02.2023 162 грн. 54 коп.), з метою уникнення адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Реалізуючи свій умисел, в цей день та місці об 11 год. 14 хв., перебуваючи в салоні службового автомобіля марки " Mitsubishi", реєстраційний номер " НОМЕР_2 ", ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що працівники поліції є представниками влади, а тому являються службовими особами, уповноваженими на притягнення до адміністративної відповідальності, дістав з власного гаманця дві банкноти номіналом по 500 грн. та поклав їх між передніми сидіннями біля важеля перемикання передач вказаного службового автомобіля та попросив взяти гроші і пробачити його. У зв'язку з цим ОСОБА_6 попередив ОСОБА_4 про кримінальну відповідальність за надання неправомірної службовій особі вигоди за ст. 369 КК, після чого ОСОБА_4 залишив службовий автомобіль.
Однак у той же день об 11 год. 15 хв. ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати вказаний умисел, та ігноруючи попередження про кримінальну відповідальність, повернувся до вказаного службового автомобіля, і маючи при собі 20 злотих Республіки Польща, поклав їх між передніми сидіннями біля важеля для перемикання передач, надавши тим самим неправомірну вигоду поліцейському ОСОБА_6 в розмірі 1162 грн. 54 коп. за непритягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Сторони угоди кваліфікували діяння ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 369 КК як пропозиція та надання неправомірної вигоди службовій особі за невчинення нею в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, дій з використанням службового становища, та узгодили покарання ОСОБА_4 у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.
Вирішуючи в порядку ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) питання про можливість затвердження судом вищезазначеної угоди про визнання винуватості, суд дійшов наступного.
Інкриміноване ОСОБА_4 діяння правильно кваліфіковане за ч. 1 ст. 369 КК, оскільки він запропонував та надав представнику влади неправомірну вигоду за непритягнення його до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 12 КК кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК, є корупційним нетяжким злочином; у провадженні не бере участь потерпілий; угоду укладено після повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні названого кримінального правопорушення. Таким чином, сторони при укладенні угоди дотримались вимог ч.ч. 4 та 5 ст. 469 КПК.
Зміст угоди відповідає вимогам, встановленим ст. 472 КПК, угода також містить передбачені ст. 473 КПК наслідки її укладення та затвердження.
Укладення угоди між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором є добровільним, сторони цілком розуміють наслідки угоди, обмеження в праві на оскарження вироку суду та наслідки невиконання умов угоди.
Умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін та інших осіб.
Для визнання винуватості ОСОБА_4 наявні фактичні підстави.
Узгоджені сторонами вид і міра покарання у виді штрафу в мінімальному розмірі санкції ч. 1 ст. 369 КК відповідають ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особі обвинуваченого, який не судимий, є інвалідом 2-ї групи, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення. Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань не вбачається, оскільки обвинувачений запевнив, що своєчасно сплатить штраф у вказаному розмірі.
Прокурор, обвинувачений та його захисник просили суд затвердити угоду про визнання винуватості. Обвинувачений вказав, що фактичні обставини, як вони зазначені у обвинувальному акті, відповідають дійсності, вину визнає повністю.
Цивільний позов у провадженні не пред'явлено.
Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів, підлягають стягненню з обвинуваченого.
Речові докази - грошові купюри на підставі ч. 1 ст. 96-1 та п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 96-2 КК підлягають спеціальній конфіскації, оскільки вказані гроші призначалися (використовувалися) для схилення особи до вчинення кримінального правопорушення, а також були предметом умисного кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі. У зв'язку з чим арешт, накладений на вказаний речовий доказ, скасуванню не підлягає.
Підстав для застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу не вбачається.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373-374, 469, 472, 474-475 КПК, суд,
Затвердити у кримінальному провадженні № 12023060410000125 угоду про визнання винуватості від 15 березня 2023 року між прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК, та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 не обирати.
Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави 1510 (одну тисячу п'ятсот десять) грн. 24 коп. судових витрат на залучення експерта при проведенні судово-технічної експертизи.
До речових доказів - двох грошових купюр номіналом 500 грн. (серія та номер ЦА5053184 та ХД3975584) та однієї грошової купюри номіналом 20 злотих (серія та номер ВО2025159) застосувати спеціальну конфіскацію, конфіскувавши їх в дохід держави.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд Житомирської області. При цьому вирок може бути оскаржений лише з підстав, визначених ч. 4 ст. 394 КПК.
Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Захисник має право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1