Справа №295/5779/23
Категорія 141
3/295/2377/23
20.06.2023 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Костенко С.М. розглянувши матеріали, які надійшли з відділу АП Управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.122-2 ч.1 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_1 , -
29.04.2023 о 23 год. 30 хв. в м. Житомирі, пр.-т Миру, 15, водій ОСОБА_1 керуючи т/з BMW Х5, д.н.з. НОМЕР_2 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку т/з, яку поліцейський здійснив шляхом увімкненням приблизкового маячка синього та червоного кольору, а також спеціального звукового сигналу.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи шляхом направлення смс-повістки на мобільний номер останнього, яку згідно довідки про доставку ОСОБА_1 отримав 22.05.2023. Крім того, ОСОБА_1 достеменно знав про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд його судом, про що засвідчив власним підписом у протоколі (а.с.1). Однак, незважаючи на викладене, у судове засідання не з'явився, будь-яких заяв та клопотань не подавав, до суду за інформацією щодо стану розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності не звертався.
Закон виходить з презумпції, що учасник справи повинен дізнатися про хід розгляду справи, тобто діє презумпція обізнаності. Цю ж презумпцію обізнаності слід застосувати і до випадків інформування учасника справи про дату судового розгляду альтернативними способами повідомлення. Тим більше, така презумпція застосовується під час вручення судової повістки. Якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх в протоколі, то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, що ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери і адреси, але не користується чи не стежить за ними.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладається на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язані з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засобі внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.О. проти Іспанії від 07.07.1989).
Зважаючи на викладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється зокрема у не отриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи (правова позиція ВС рішення № 560/5541/20 від 17.11.2022.
У своїй практиці Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадження у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП участь особи у судовому засіданні за даною категорією справ не є обов'язковою, а тому з метою недопущення необґрунтованого порушення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених ст. 277 КУпАП, а також строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, суд визнає причини неявки ОСОБА_1 у судове засідання неповажними і розцінює його неявку як затягування строків розгляду справи, у зв'язку з цим суд розглядає справу у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи, відеозапис з боді камери патрульного поліцейського, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 122-2 ч.1 КУпАП, доведена доказами, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №463937 від 30.04.2023; копіями протоколів про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 від 30.04.2023 за ст.ст. 124, 185, 173, 126 ч.5 КУпАП; протоколом про адміністративне затримання ОСОБА_1 від 30.04.2023; відеозаписом з боді камери поліцейського, з якої вбачається, що патрульними поліцейськими було помічено т/з BMW під керуванням ОСОБА_1 , який створював аварійну обстановку на дорозі, що змушувало інших учасників руху застосовувати екстрене гальмування, а тому працівниками поліції було розпочато переслідування ОСОБА_1 , під час якого шляхом увімкнення проблискових маячків та спеціального звукового сигналу висунуто вимогу про зупинку, яку водій проігнорував, продовжив рух та спричин зіткнення керованого ним транпортного засобу з іншим транспортним засобом.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.4 та 8.9 «Б» Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-2 ч.1 КУпАП, а саме невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст.122-2, 283, 284, 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 122-2 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 (сто п'ятдесят три) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі ДСА України судовий збір в розмірі 536, 80 грн.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя С.М. Костенко
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.